Доступність посилання

ТОП новини

«Олександр Григорович думає, що росіяни і білоруси – вівці». Політологи аналізують інтерв'ю Лукашенка російським держканалам


Олександр Лукашенко, Мінськ, 21 серпня 2020 року
Олександр Лукашенко, Мінськ, 21 серпня 2020 року

Олександр Лукашенко, офіційно оголошений президентом Білорусі, в інтерв’ю російським держканалам розповів про опозиційну активістку Марію Колесникову, яка «втекла» з країни, і допустив, що «трохи пересидів» на посаді президента: «Але дійсно тільки я зараз можу захистити білорусів».

В ефірі телеканалу «Настоящее время» білоруський політичний оглядач, журналіст «Белсату» Ігор Ілляш і російський політолог Аркадій Дубнов розібрали висловлювання Лукашенка про опозицію, Росію та власну незамінність.

Про спробу видворення і затримання Марії Колесникової

– Ігоре, чи розумієте ви, чому все-таки затримали Марію Колесникову, яку, за словами самого Лукашенко, спочатку випустили з країни, а потім чомусь затримали?

Головний результат – це провал операції білоруських спецслужб
Ігор Ілляш

Ігор Ілляш: Реалізовувалася операція спецслужб, згідно з якою повинні були бути витіснені за кордон, фактично депортовані лідери Координаційної ради. До цього ми бачили таку ситуацію з Ольгою Ковальковою, з Павлом Латушком, але тільки трохи в іншому вигляді. І наступною мала стати Марія Колесникова разом з ще двома представниками Координаційної ради. Але операція спецслужб була повністю провалена, тому що Марія Колесникова в останній момент розірвала свій паспорт і просто не могла опинитися на території України, її б не пропустили без паспорта.

Лукашенко навіть не став коригувати цю пропагандистську версію [про те, що Колесникова нібито намагалася втекти з Білорусі] у зв'язку з тим, що операція провалилася. Він просто повторив її. Дійсно, коментувати ці слова Олександра Лукашенка дуже складно, тому що це не просто маячня, це ще й брехня, в якій немає внутрішньої логіки, він суперечить сам собі. Нібито вони бігли – так їх же ніхто не намагався начебто утримувати? Він каже, що нібито їх пропустили спокійно, а потім, «звісно, зупинили». Так навіщо ж їх, «звісно, зупиняти», якщо їх спокійно пропустили наші прикордонники?

Насправді, , білоруського КДБ, і тепер Лукашенко в очах світової спільноти сів учергове в калюжу.

– Аркадію, а як це з боку бачите ви?

Олександре Григоровичу, ви не пояснили, звідки взявся автомобіль, який вночі поїхав у бік кордону. Де була Марія Колесникова весь вчорашній день?
Аркадій Дубнов

Аркадій Дубнов: З того, що сказав пан Лукашенко, не видно, що там є версія. Там є певне марення, як сказав мій колега. Є деяке марення такої розсіяної свідомості. Він дійсно говорить дуже смішні речі. Каже, що їх спокійно пропустили наші митники, прикордонники, вони перейшли на українську сторону. А далі він каже: ми тепер будемо вимагати їх повернення. Дозвольте, Олександре Григоровичу, ви несете якусь лабуду. Митники і прикордонники, державні службовці – вони ідіоти, пропускають абсолютно незаконно? Чи законно – а потім ви вимагаєте їх повернення? Ви втратили управління, Олександре Григоровичу? Ви не володієте ситуацією абсолютно, ваші силовики роблять, загалом кажучи, все що хочуть. А найголовніше, Олександре Григоровичу, ви не пояснили, звідки взявся автомобіль, який вночі поїхав у бік кордону. Де була Марія Колесникова весь вчорашній день? Теж втрата управління?

Про російських і білоруських державних пропагандистів


– Як Ігор сформулював, втрачена навіть внутрішня логіка всередині цього вислову. Аркадію, навіщо, на вашу думку, це все «згодовують» росіянам?

Дубнов: Олександр Григорович думає, що росіяни, так само, як і білоруси, – вівці, народець. Він сприймає росіян такими, якими він їх бачить як глядачів російського державного телебачення. Тому невипадково приїхали керівники державних російських телеканалів. І тільки один Верницький якось спробував знайти логіку або спростувати цю відсутність логіки, його відразу ж зупинили. А всі сидять і кивають – Марго Симоньян, Роман Бабаян, – коли, навпаки, глава держави несе маячню. І ніхто з них не ставить запитань.

Повторюю, Лукашенко вважає, що глядачі російського телебачення повинні вірити всьому тому, що несе російська державна пропаганда. Точно так само, як він вважає, що всі білоруси повинні вірити тій пропаганді, яка лине з державного білоруського телебачення. Так він бачить світ – через призму своєї ж пропаганди, якою керує його прессекретар – тепер уже, мабуть, легендарна Наталя Ейсмонт.

– [Лукашенко заявляє:] «Якби впав Лукашенко, розвалилася б вся система, а слідом би і Білорусь покотилася». Чи так це?

Рівень аргументації приблизно такий: «якщо я залишу владу, посаду президента, то тоді настане кінець світу». Це маніпуляція, спроба через страх впливати в тому числі на своїх підлеглих
Ігор Ілляш

Ілляш: Зрозуміло, це не так. Але так, дійсно рівень аргументації приблизно такий: «якщо я залишу владу, посаду президента, то тоді настане кінець світу». Це взагалі, звичайно, така неприкрита, кондова маніпуляція,

Насправді це використовується пропагандою досить активно. Ми знаємо від деяких співробітників силових структур, які звільнилися після останніх подій, вони розповідали в ЗМІ, що буквально під час цієї президентської кампанії, напередодні серпневих подій їм практично промивали мізки – в тому напрямку, що, мовляв, все, якщо ми зараз програємо, якщо переможе не Лукашенко, то нас всіх будуть вішати на першій же гілляці. Це типова маніпуляція, спроба управляти через страх і через насильство.

«Могутнє плече», «старший брат»: чого Лукашенко очікує від Путіна


– У цьому ж фрагменті Олександр Лукашенко сказав: «Можливо, хтось би підставив своє могутнє плече». Про кого йде мова?

Він відверто натякає, що тільки завдяки Москві і Путіну його лукашенківська Білорусь, його режим може встояти
Аркадій Дубнов

Дубнов: Зрозуміло, там же він говорить і про старшого брата, з яким він радиться, звісно, мова йде про Росію. Навіть не про Росію, а про Володимира Володимировича Путіна. І він відверто натякає, що тільки завдяки Москві і Путіну його лукашенківська Білорусь, його режим може встояти.

Розумієте, кумедна історія. Він же колись вивчав ази діалектичного матеріалізму та інше, можливо, історію Європи вивчав. Але він забув, що фраза «Держава – це я», яка належить Людовику XIV, французькому королю, вона стосується тільки зовні Олександра Григоровича. Лукашенко каже те, що думає про себе Путін. Але Путін не говорить, він трішки розумніший за свого білоруського брата, за нього це говорить Володін, спікер Держдуми: «Буде Путін – буде Росія, не буде Путіна – не буде Росії».

Ось це абсолютно жахлива парадигма, яку ці диктатори вселили собі і чудовій частині покоління, що відходить, – і білоруського, і російського народів, – вона, звичайно, обіцяє нам багато неприємностей, можливо. Якщо вчасно еліта не одумається, бо вона підводить свій народ насправді до можливої катастрофи. Я не маю на увазі те, чим він лякає: будуть різати або вішати на стовпах.

Ці люди [...] бачать світ спотвореним в результаті абсолютної втрати зв'язку з реальністю. Про це вже багато говорили. І сьогодні він знову це промовив, коли почав розповідати про Білорусь, яка не встоїть. Ну людина – будемо називати речі [своїми іменами] – нездорова політично, я б сказав, і морально нездорова. Це величезна проблема для країни.

– Ми б, звичайно, хотіли почути в нашому ефірі і ту, іншу сторону. І регулярно до них звертаємося, до депутатів провладних, просимо їх вийти до нас в ефір, але вони поки не відповідають. Ігоре, на вашу думку, еліти можуть перейти на бік протестувальників?

Ілляш: Я думаю, що серед силовиків, серед номенклатури йде, звичайно, деяке бродіння. Тому що все, що відбувається в країні, не може проходити для них безслідно. Вони бачать, що не просто сотні тисяч виступають проти цього режиму, більше того, вони бачать, що і сам Лукашенко, в принципі, вже місяць нічого не може зробити з цими протестами. Це та людина, за одним рухом руки якої вирішувалися долі людей, яка взагалі виносила судові рішення самостійно, сама визначала політику в усіх галузях, на самому низовому рівні.

І ось ця людина, яка володіла абсолютною владою протягом чверті століття, місяць не може впоратися з протестами. Хоча сам він постійно говорить, що це жахлива загроза, і ми ось-ось їх придушимо, що ось через два дні, через три дні ми придушимо, закінчуються ці протести. А вони ніяк не закінчуються, і це, безумовно, деморалізуюче діє на номенклатуру і силовиків. Я думаю, що, звичайно, деяке бродіння умів там починає спостерігатися.

Думаю, що останнім часом саме Лукашенко і підвищує градус репресій, підвищує градус насильства на вулицях, розуміючи, що він програє цю війну на виснаження
Ігор Ілляш

Тому я думаю, що останнім часом саме Лукашенко і підвищує градус репресій, підвищує градус насильства на вулицях, саме розуміючи, що в такій довгостроковій перспективі він програє цю війну на виснаження.

– В інтерв'ю Лукашенко сказав, зокрема, про Росію – про старшого брата і старшого друга – і закликав «не розслаблятися» перед загрозою опозиційних телеграм-каналів: «У вас теж скоро! Аркадію, це він уже так Росію лякає, Путіна?

Дубнов: Так він не Росію лякає, він лякає істеблішмент, він лякає свій істеблішмент, він лякає своїх силовиків. Він лякає вигаданою громадянською війною. Громадянської війни не буде. У Білорусі все закінчиться досить скоро, я думаю, протягом місяця...

– Ваш прогноз: закінчиться за місяць?

Дубнов: Ні, не за місяць. Протягом місяця...

– Ігоре, ваш прогноз?

Ілляш: Я думаю, що це може затягнутися на більш тривалий період – до кінця року.

У Білорусі 9 серпня розпочалися протести, це сталося після оголошення про перемогу Олександра Лукашенка на виборах президента. Учасники протестів вважають, що підсумки виборів сфальсифікували, а насправді перемогла Світлана Тихановська. Щодня на вулиці виходять тисячі демонстрантів. У перші дні влада жорстоко розганяла їх, потім затримувати людей стали вибірково.

Лукашенко, який вже 26 років перебуває при владі в Білорусі, відмовився провести переговори з опозицією і відкинув заклики до проведення нових виборів.

Оригінал – на сайті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG