ТЕРНОПІЛЬ ‒ 22 лютого у Тернополі прощаються із 33-річним військовослужбовцем Богданом Покітком, який загинув 16 лютого. Рідні заявляють, що Богдана Покітка відправили на передову без пройденого військового навчання, тому це призвело до дуже блискавичної загибелі призовника. Рідні вимагають з’ясувати всі обставини.
Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону порушила кримінальну справу.
Валентина Покітко, дружина рідного брата загиблого військовослужбовця, розповіла Радіо Свобода, що 33-річний Богдан, підприємець, на початку січня отримав повістку на автобусній зупинці, пройшов медичну комісію і 18 січня був призваний до лав ЗСУ, склав військову присягу. Попередньо: він не мав військового досвіду, але не ухилявся від мобілізації.
Менше місяця, як був призваний, і вже загинувВалентина Покітко
«Говорив: якщо його заберуть, то він піде служити, не ховатиметься. Але ніхто не думав, що його моментально кинуть на передову. Перші тижні він чергував при військкоматі, відкривав і закривав ворота. А 11 лютого вже поїхав на Донбас. Богдан спілкувався з братом, який служить у лавах ЗСУ. Він сказав моєму чоловікові, що їде у Слов’янськ. Вони переписувались, і він повідомляв, що мають бути навчання, але на другу добу їх одразу ж забрали на Бахмут. Менше місяця, як був призваний, і вже загинув», ‒ каже Валентина Покітко.
Богдан Покітко служив у роті охорони Територіального центру комплектування у Тернополі. У ній військовослужбовці охороняють важливі об’єкти, залізничні, автомобільні мости. Рідні розповідають, що лише один раз мобілізований чоловік виїжджав на полігон. А 12 лютого, згідно з наказом, був відправлений у бойову частину на Донбас. У Слов’янську військовослужбовці очікували на командира і мали служити у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. А вже 16 лютого родині повідомили, що Богдан Покітко загинув.
«Повідомили мамі, що син загинув як герой. Мама навіть не знала, що він – на Донеччині. Нам важливо з’ясувати всі обставини, щоб чужі діти не потрапляли в такі ситуації», ‒ говорить Валентина Покітко.
У Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону поінформували Радіо Свобода, що 20 лютого зареєстрували кримінальне провадження за статтею 425 («Недбале ставлення до військової служби») Кримінального кодексу України. І цю справу розслідують тернопільські спецпрокурори. Вони встановлюють, чи була допущена службова недбалість, яка призвела до загибелі призовника.
На сьогодні деталей цієї справи не розголошують.
Яка кількість скарг надходить сьогодні щодо порушень під час мобілізації?
До Спецпрокуратури надходить велика кількість звернень і скарг стосовно проведення мобілізації та військової службиЮлія Шевченко
«До Спецпрокуратури Західного регіону надходить велика кількість звернень і скарг стосовно проведення мобілізації та проходження військової служби. Однак у зв’язку із тим, що у органів прокуратури відсутні повноваження стосовно проведення перевірок, то вказані звернення і скарги скеровуються за належністю до вищих органів військового управління або військової служби правопорядку. Спецпрокуратурою запроваджено виїзні прийоми громадян у військових частинах та установах, які проводяться спільно із представниками військової служби правопорядку ЗСУ та командуванням військових частин», ‒ зауважила Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
Обіцяють оприлюднити результати перевірки
Територіальний центр комплектування у Тернополі пообіцяв провести службову перевірку у справі призовника Богдана Покітка. Під час неї мали б встановити відповідальних осіб за підготовку і навчання особового складу. У повідомленні Тернопільського обласного Територіального центру комплектування інформують, що «такий випадок, який стався з солдатом Богданом Покітком, не є системним. Командування військових частин бойового складу приділяє велику увагу навченості воїнів, оскільки це запорука збереження їхнього життя і життя тих, хто поруч».
Про результати перевірки обіцяють повідомити громадськості.
Рідний брат Богдана Покітка ‒ Михайло – захищає Україну з березня минулого року. Для родини загиблого бійця важливо, щоб у подальшому не відправляли українців на передову без належної військової підготовки, тому що життя військовослужбовця ‒ найцінніше.
Начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач раніше пояснив, що для доукомплектування окремих частин і заміни тих, хто на передовій від самого початку, в першу чергу призивають тих, які мають досвід проходження військової служби, особливо учасників антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил.
Призивають і громадян, які не проходили військової служби. Однак «ця категорія в обов’язковому порядку направляється для навчання у навчальні центри або у вищі військові навчальні заклади. Мінімальний термін ‒ один місяць індивідуальної підготовки. А далі, в залежності від складності спеціальності, термін може бути набагато більшим», так докладно інформує офіцер Командування Сухопутних військ.
Протягом повномасштабного нападу Росії на територію України дуже багато військовослужбовців і їхніх рідних звертаються по юридичну і адвокатську допомогу. Про це Радіо Свобода розповів адвокат, підполковник юстиції, колишній заступник військового прокурора Львівського та Луцького гарнізонів Олег Мицик. За його словами, звертаються навіть військовослужбовці, які перебувають на передовій, їхні родичі, а також захисники, які проходять лікування, почали процедуру визнання їх придатними чи ні до подальшої служби.
Велика частина скарг стосується того, що з передових підрозділів відмовляють скеровувати на лікуванняОлег Мицик
«Велика частина скарг стосується того, що з передових підрозділів відмовляють скеровувати на лікування; що після лікування не скеровують для проходження військово-лікарських комісій, не дають скерувань; щодо пільг, коштів, виплат і особливо статусу, який встановлюють особі, яка отримала поранення чи травму. Наступна велика кількість скарг пов’язана з тим, як правило, телефонують родичі військових чи військовослужбовці-дезертири, на те, що не дали зброї, що неналежно забезпечили. До таких скарг я ставляють особливо прискіпливо, найбільше таких скарг від родичів бійців Тероборони. Можливо, тому, що були очікування іншого характеру служби», ‒ говорить адвокат Олег Мицик.
За його словами, немає на сьогодні скарг від військовослужбовців на те, що вони пройшли неналежний, короткий військовий вишкіл або ж взагалі його не пройшли.
Часто командування ототожнює для себе строк проходження служби з нібито проведеним навчаннямОлег Мицик
«Дуже часто командування ототожнює для себе строк проходження служби з нібито проведеним навчанням. Власне, це дуже накладається на випадок із загибеллю бійця з Тернополя. Він був військовослужбовцем підрозділу, сформованого Територіальним центром комплектування, тобто військовими комісаріатами. Ця служба пов’язана з охороною особливо важливих об’єктів, вони, як правило, проходять службу місяць-півтора. За цей час раз чи два стріляють зі штатної зброї. Після того відбувається дивна ситуація: їх відкомандировують до складу якоїсь бригади для поповнення так званих резервних підрозділів. У цих резервних підрозділах уже ніхто не з’ясовує, де хто вчився чи взагалі він проходив будь-яку загальновійськову підготовку на полігоні, і його відправляють на доукомплектування підрозділів.
Мені скаржились військовослужбовці, які вчинили військовий злочин, покинули місце служби, що вони не знали, в який підрозділ потрапили, хто є у складі взводу, роти, відділення, хто командир. Про те, з якого боку лінія бойових дій, де перебуває противник, дізнавались безпосередньо перед окопами. Тобто, не проходили жодного злагодження, підготовки. Про такі випадки чув не раз. І це може бути правдою, зважаючи на те, що тут відбулося в такий специфічний спосіб поповнення бойового підрозділу», ‒ наголосив Олег Мицик.
У роти охорони Територіальних центрів комплектування потрапляють військовослужбовці, які пройшли строкову службу або ж, як кажуть співрозмовники Радіо Свобода, за принципом «особливого везіння», бо потрапили в роту охорони, а не у бойову бригаду. Але періодично військовослужбовців із цих рот скеровують на підсилення бойових підрозділів. Так і сталось у випадку з Богданом Покітком, який загинув на фронті одразу ж після прибуття.
Богдана Покітка поховають 22 лютого.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
