«Чеська ініціатива» з постачання боєприпасів для України продовжує працювати, попри скорочення фінансування, а в Європі обережно оцінюють перспективи нових переговорів між Києвом і Москвою після відкритого листа Зеленського до Путіна. Про це, а також про підтримку України, вступ до ЄС після зняття угорського вето та ризики появи нових «Орбанів» у Європі говорили політики з восьми країн (країн-членів мережі «Об’єднані для України») під час брифінгу у Празі.
Про мирні переговори та лист Зеленського Путіну
«Відбувся зсув у спробах досягти переговорного врегулювання. І я думаю, що нічні новини та відкритий лист, який президент Зеленський надіслав Володимиру Путіну… – це, безперечно, щира спроба провести належні переговори та завершити війну на справедливих умовах», – сказав Алекс Собел, член Палати громад Великої Британії під час візиту до Праги Міжнародної парламентської мережі «Об'єднані заради України».
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він пояснив, що у Великій Британії сподіваються на те, що з Росією, все ж таки, вдасться домовитись, але сильно на це не розраховують.
«На жаль, інша сторона не є чесним посередником, ми бачили це під час багатьох раундів переговорів, які намагалися провести. Єдиним результатом, якого ми досягли за останній рік, є обмін полоненими, що є такою ж вигодою для Росії, як і для України.
Наприклад, не відбулося звільнення тисяч викрадених дітей, яких забрала Росія, хоча ще багато місяців тому ми мали список, який був представлений російській делегації в Туреччині».
Зеленський написав Путіну відкритого листа, який опублікували на офіційному сайті Офісу президента 4 червня. В ньому президент України запропонував визначити чітку дату особистої зустрічі з Путіним, а також закликав залучити до російсько-українських перемовин Європу та США. Російський президент у відповідь заявив, що «не бачить сенсу у зустрічі». Після цього Зеленський заявив, що Росія знову обирає війну, тому грошей у РФ має стати менше, а тиску на неї – більше. Президент США Дональд Трамп заявив, що Зеленський та Путін мають «самі розбиратися».
Про бачення росіян
«Час від часу скептики кажуть: «Росіяни – звичайні люди. Можливо, у них є свої причини та пояснення того, що відбувається». Я відповідаю: так, у них є пояснення. Вони хочуть жити так, як ми. Вони хочуть мати наш комфорт», – сказав під час свого виступу Гєдрюс Друктейніс, заступник голови Балтійської асамблеї з Литви.
Під час виступу він наголосив, що цінності росіян не відповідають європейським та закликав об’єднатися навколо України:
«Вони хочуть користуватися всіма благами сучасної європейської цивілізації. Але коли мова заходить про права людини та людські цінності – на цьому їхнє бажання закінчується. У цей момент вони кажуть: «Ні».
З початку повномасштабного вторгнення Росію неодноразово звинувачували у порушеннях міжнародного гуманітарного права. Міжнародний кримінальний суд оголосив президента РФ Володимира Путіна в розшук у березні 2023 року. Очільника Росії звинувачують у воєнних злочинах в Україні. Москва звинувачення заперечує та заявляє, що не визнає юрисдикцію МКС. ООН, Human Rights Watch та Amnesty International також документували систематичні удари російських військ по енергетичній, транспортній та іншій цивільній інфраструктурі України, а також випадки тортур, жорстокого поводження та позасудових страт українських військовополонених і цивільних у російському полоні.
Про очікування нових «Орбанів» на шляху до ЄС
«Я очікую, що Путін і Кремль почнуть об’їжджати європейські столиці, намагаючись вирішити розбіжності та суперечки між країнами, які підтримують Україну, і демонструють свою єдність у справі, за яку ми боремося. І це означає, що, так, ймовірно, будуть інші політики, які, з благословення Москви, працюватимуть проти наших планів…»
Так відповіла Іванна Климпуш-Цинадзе, заступниця голови Балтійської асамблеї, голова комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції у відповідь на запитання Радіо Свобода про те, чи очікувати на шляху України до ЄС політиків на кшталт колишнього прем’єра Угорщини Віктора Орбана.
«Ми маємо зосередитися на власній трансформації всередині країни і переконатися, що ми не дозволяємо аргументам (антиукраїнським – ред.) стати об’єктом маніпуляцій, що використовують такою мірою, що вони стають сюрреалістичними. І саме це ми бачили у випадку зі штучним вето (тодішнього – ред.) угорського прем'єра Орбана щодо України, щодо всього, що було пов'язано з Україною. Тож я вважаю, що зараз не має бути модним виступати проти України».
Угорщина зняла вето про перемовини щодо вступу України в ЄС 4 червня. Його наклав у 2024 році уряд колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана, і це протягом двох років не давало Україні рухатися швидше в напрямку ЄС. Угорщина та Україна вже досягли домовленостей щодо розширення прав угорської нацменшини в Україні, а новообраний прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив про готовність до діалогу з президентом Зеленським. На цьому тлі в Євросоюзі обговорюють відкриття переговорних кластерів про вступ України, що може стати важливим кроком на шляху до членства.
Про Чеську збройну ініціативу для України
Жигімантас Павілоніс, заступник голови комітету з питань закордонних справ Литви та голова Міжнародної парламентської мережі «Об’єднані заради України» розповів, що цього разу 8 представників організації з Литви, України, Фінляндії, Великої Британії, Франції, Німеччини та Швеції зібралися у Чеській Республіці, щоб поспілкуватися з представниками Палати депутатів, Сенату Парламенту, Адміністрації президента, Міністерства оборони та провідних партій Чеської Республіки. Говорили про подальшу підтримку України, співпрацю в галузі оборони та на шляху до вступу України в ЄС і НАТО.
«Ми намагалися донести нашим чеським колегам і партнерам, що маємо бути єдиними у питанні України. Це питання визначатиме наше майбутнє. Ми хотіли заохотити чеських лідерів до більш активної ролі», – сказав Павілоніс.
Чеську ініціативу з придбання боєприпасів для України почали фінансувати вдвічі менше країн, зараз їх 9, а минулого року було 18. Про заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю Financial Times. Кількість скоротилася після повернення Андрея Бабіша на посаду прем’єр-міністра Чехії у грудні 2025 року. Тоді Чехія припинила фінансувати снарядну ініціативу для України, після чого фінансування припинила і половина інших країн-учасниць. За словами Петра Павела, ця ініціатива забезпечувала до 50% усіх боєприпасів великого калібру для українців. Нині Чехія продовжує виконувати роль координатора в ініціативі.
Чеська снарядна (або боєприпасна) ініціатива – започаткований у лютому 2024 року міжнародний механізм закупівлі артилерійських боєприпасів для України, в межах якого Чехія знаходить снаряди на світовому ринку, а країни-партнери фінансують їхнє придбання та постачання.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи вдалося дійти згоди з чеським урядом щодо фінансуванні ініціативи, Жигімантас Павілоніс сказав, що дуже сподівається на фінансування від Чехії.
«На нещодавньому засіданні НАТО ми намагалися запровадити 0,25% ВВП як фінансову підтримку. Цього було б достатньо, щоб зупинити звіра. Але це не тільки ці країни. В Америці теж є така сама невеличка проблема. Вчора відбулося чудове голосування в Конгресі. Якщо це схвалить Сенат, можливо, ми якось протримаємося. Але зараз час підтримати жертву агресії, а не залишатися нейтральними між агресором і жертвою».
Голова групи дружби з Україною у парламенті Фінляндії Алексі Янтті наголосив: попри відсутність фінансування з боку Чехії, ініціатива продовжує працювати, а Фінляндія продовжує підтримувати Україну.
«Україна вже є нашим союзником, навіть попри те, що вона ще не є членом Європейського Союзу чи НАТО. Я переконаний, що Фінляндія підтримуватиме Україну настільки, наскільки це можливо, на шляху до цього. І ще я хотів би сказати: усі ми – усі європейці, а особливо політики – повинні усвідомлювати, що в цій війні не існує іншого прийнятного результату, окрім перемоги України».
Іванна Климпуш-Цинадзе висловила позицію України з цього приводу.
«Ми раді бачити, що Чеська ініціатива з постачання боєприпасів триває. Завдяки цій ініціативі Україна отримує необхідні снаряди та озброєння. Це дуже конкретна й практична допомога. Водночас у мене є відчуття, що нам потрібно більше прямої комунікації. Саме тому цей візит був таким корисним».
Вона вважає, що потрібно більше пояснювати, що насправді відбувається в Україні:
«Ми й надалі розраховуємо на посилення підтримки з боку різних країн, зокрема Чехії, яка має потужну оборонну промисловість і значні виробничі можливості. Я переконана, що існують додаткові можливості для підтримки України військовою допомогою. Це дозволить змінити ситуацію на полі бою та зрештою змусити Росію сісти за справжній стіл переговорів. Тому що Росія не розуміє спроб переконати її в мирі словами. Її можна змусити до миру лише через тиск».
Також вона додала, що Чехія має замислитися про власну безпеку й підтримувати Україну, інвестуючи таким чином у власний захист від загроз з боку РФ.
Форум