Доступність посилання

ТОП новини

Звільнення голови «Нафтогазу» порушать як питання «внутрішньої загрози» під час візиту держсекретаря США


Український уряд звільнив голову правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва за кілька днів до візиту держсекретаря США Антоні Блінкена. Для чого президент України Володимир Зеленський ризикнув піти на такий крок?

Коли державний секретар США Антоні Блінкен зустрінеться із президентом України Володимиром Зеленським у Києві цього тижня, він прагнутиме продемонструвати потужну західну підтримку Україні проти зовнішньої загрози російської агресії.

Але за лаштунками між двома політиками може виникнути напруга через те, що Блінкен часто називає «внутрішньою загрозою» України – корупцію та слабкі державні інститути.

За тиждень до запланованого прибуття Блінкена, запланованого на 5 травня, уряд Зеленського зробив те, що викликало занепокоєння країн Заходу щодо того, чи справді українська влада віддана реформам, які, на думку експертів та чиновників, необхідні для зміцнення системи для протистояння тиску Москви.

Уряд звільнив Андрія Коболєва, шанованого голову правління «Нафтогазу». Ця державна енергетична компанія була в центрі найбільших корупційних скандалів України за останні тридцять років – через юридичну шпарину, зазначають аналітики, вона обходила західні практики корпоративного управління, яких обіцяла дотримуватися.

Уряд пішов на цей хитрий крок, зазначають аналітики, на тлі потоків західної підтримки України після нарощування Росією військ на кордонах та в окупованому Криму. Аналітики кажуть, що це було пряме втручання уряду в управління державної компанії – практика, яка в минулому вже мала жахливі наслідки для української економіки. А тому Захід давно намагається Київ від цього відучити.

Звільнення Коболєва викликало різку критику з боку Європейського союзу і Сполучених Штатів, які синхронізують фінансову допомогу Україні з удосконаленням нею корпоративного управління державних компаній та зусиль щодо боротьби з корупцією загалом.

Я вважаю, що Зеленський побоюється, що всі ці [керівники] були пов’язані з попередньою командою Порошенка
Андріан Прокіп

Філіп Рікер, виконувач обов’язків держсекретаря США з питань Європи та Євразії, назвав цей крок «тривожним» під час телефонного брифінгу з журналістами 30 квітня. Рікер заявив, що США будуть підштовхувати українське керівництво «поважати прозорі практики корпоративного управління».

Цей крок також потенційно поставив під загрозу не лише мільярди доларів підтримки Міжнародного валютного фонду, але й дуже необхідні приватні інвестиції в енергетичний сектор України.

Звільнення генерального директора «Нафтогазу» стало лише останнім у серії кроків адміністрації Зеленського, які викликали занепокоєння щодо відкату реформ, досягнутих, відколи проросійського експрезидента Віктора Януковича усунули від влади масові протести Революції гідності у 2014 році, які переважно були проти корупції.

Реакція Блінкена на ситуацію навколо «Нафтогазу» надішле важливий сигнал Зеленському про те, наскільки далеко адміністрація президента США Джо Байдена готова піти, щоби захищати шлях реформ в Україні, кажуть аналітики.

«Незадовільні» результати

Кабінет міністрів України 28 квітня також звільнив наглядову раду «Нафтогазу», що відкрило юридичний шлях для усунення Коболєва, якому багато експертів зараховують те, що за 7 років управління він змінив історично корумповану компанію.

Замість Коболєва уряд призначив виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка, а потім поновив наглядову раду.

За останні три десятиліття керівники, урядовці та бізнес-магнати витискали з «Нафтогазу» мільярди доларів через схеми закупівель і субсидій на газ, серед інших методів, зазначають аналітики
За останні три десятиліття керівники, урядовці та бізнес-магнати витискали з «Нафтогазу» мільярди доларів через схеми закупівель і субсидій на газ, серед інших методів, зазначають аналітики

Рішення уряду порушило принципи корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка обумовлює, що саме наглядові ради державних компаній мають право наймати та звільняти керівників.

Україна так і не впровадила правила ОЕСР для державних компаній, до того ж, уряд Зеленського щойно запропонував новий закон, який би зберіг такі повноваження за Кабміном. А це відкриває можливості схожого розвитку подій в інших державних компаніях, вважає Андрій Бойцун, український експерт із корпоративного управління і приватизації.

Для Зеленського і його команди дуже важливо мати повний контроль
Олексій Гончарук

У небагатослівній заяві уряд послався на «незадовільні» фінансові показники «Нафтогазу», який відзвітував про річні збитки вперше за п’ять років.

Вказуючи на вплив пандемії COVID-19 на світові економіки, багато хто швидко оцінив пояснення уряду як привід позбутися незалежного керівника, який послідовно підштовхував Україну проводити іноді непопулярні реформи енергетичного ринку.

Українські чиновники намагалися усунути Коболєва, кажуть аналітики, під різними приводами ще з перших місяців адміністрації п’ятого президента Петра Порошенка після революції. Критики кажуть, що ці зусилля були мотивовані бажанням прямого контролю над найбільшою компанією країни за доходами й найбільшим платником подактів.

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук – один із кількох колишніх топ-чиновників, які відверто критикують адміністрацію Зеленського
Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук – один із кількох колишніх топ-чиновників, які відверто критикують адміністрацію Зеленського

«Справа не в конкретних показниках роботи керівництва [«Нафтогазу»], це рішення проти реформи корпоративного управління», – колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук прокоментував звільнення Коболєва для Радіо Свобода.

«Для Зеленського і його команди дуже важливо мати повний контроль» для того, щоби проводити популістську, неринкову політику, таку, як цінові стелі, стверджує Гончарук.

Гончарук, якого Зеленський звільнив у березні 2020 року після шести місяців роботи, є одним із кількох колишніх найвищих керівників, які відверто критикують політику уряду.

Андріан Прокіп, експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього і старший співробітник аналітичного центру Інститут Кеннана, зазначив, що адміністрація Зеленського змінила керівництво майже всіх ключових державних енергетичних компаній, відколи він вступив на посаду в травні 2019 року.

«Я вважаю, що Зеленський побоюється, що всі ці [керівники] були пов’язані з попередньою командою Порошенка», – каже Прокіп.

Ціни на енергоресурси історично були дуже чутливою політичною темою в Україні і можуть вирішувати долі політиків.

Рейтинги Порошенка постраждали після того, як його адміністрація була змушена вжити заходів для лібералізації енергетичних ринків як умову західної фінансової допомоги, що призвело до стрибка цін.

Під час президентської передвиборчої кампанії 2019 року Зеленський піднімав тему підвищення цін для критики Порошенка.

Коли ж ціни на енергоносії знову підскочили після історично низьких рівнів, що збіглося зі зниженням рейтингу Зеленського, його адміністрація наклала тимчасові обмеження на ціни у січні.

Втрати 2020-го

Як пояснюють аналітики, обмеження цін на енергоносії традиційно сприяло корупції в Україні, а тому рішення Зеленського розкритикували прихильники ринкових реформ.

Коли уряд звільнив Коболєва, він послався на збитки «Нафтогазу» у 2020 році в розмірі 19 мільярдів гривень (680 мільйонів доларів США) проти початкового прогнозу керівництва про прибутки в розмірі 11,5 мільярдів гривень (410 мільйонів доларів).

Держсекретар США Антоні Блінкен
Держсекретар США Антоні Блінкен

Але великі збитки компанії не були чимось нетиповим для світової промисловості викопного палива у 2020 році. ExxonMobil, Chevron, British Petroleum і Conoco Phillips також зафіксували збитки на загальну суму 30 мільярдів доларів (832 мільярди гривень) минулого року через різке падіння попиту й цін на енергію, спричинені пандемією коронавірусу.

Багато невеликих закредитованих міжнародних компаній збанкрутували, коли пандемія продовжилась.

Фінансові результати «Нафтогазу» в 2020 році також постраждали від нових резервів на покриття безнадійних боргів, що перевищують 1 мільярд доларів.

У листі від 3 травня наглядова рада «Нафтогазу» відкинула критику Кабінету міністрів щодо результатів і заявила, що компанія отримала би більший прибуток у 2020 році, порівняно з 2019-м, якщо не враховувати надзвичайні збитки та доходи.

Того ж дня громадянин Нідерландів Отто Ватерландер, якого минулого року призначили головним виконавчим директором із трансформації «Нафтогазу», написав у фейсбуці, що компанія заробила понад 10 мільярдів гривень за перші три місяці 2021 року.

«Численні вороги»

«Нафтогаз» ще не публікував результати аудиту за перший квартал, проте коментар Ватерландера, схоже, підтверджує думку, що результати 2020 року були відхиленням через пандемію та списання боргів.

Оприлюднення результатів «Нафтогазу» за перший квартал найближчим часом, можливо, ускладнили б виправдання урядом розпуску наглядової ради і звільнення Коболєва. Це може пояснити незграбний вибір часу для цього суперечливого кроку – за кілька днів до візиту Блінкена.

У Коболєва, фахівця із питань корпоративних фінансів, який працював у «Нафтогазі» з 2002-го до 2010-го, з’явилось багато ворогів, зазначають аналітики, після того, як його обрали керівником компанії в березні 2014 року, через місяць після того, як Янукович втратив владу і втік до Росії.

За останні три десятиліття, додають аналітики, керівники, урядовці та бізнес-магнати витискали з «Нафтогазу» мільярди доларів через схеми закупівель і субсидій на газ, серед інших методів. Енергетичні аналітики заявляли, що команда Коболєва за підтримки наглядової ради незалежних іноземних членів зуміла чинити опір приватним інтересам, в тому числі впливових магнатів.

Колишня посолка США в Україні Марі Йованович назвала Коболєва «чистим, наскільки це можливо», й «безстрашним» у проведенні реформ
Колишня посолка США в Україні Марі Йованович назвала Коболєва «чистим, наскільки це можливо», й «безстрашним» у проведенні реформ

У свідченнях Конгресу США в листопаді 2019 року колишня посолка США в Україні Марі Йованович назвала Коболєва «чистим, наскільки це можливо», й «безстрашним» у проведенні реформ. Проте деякі аналітики стверджують, що репутація Коболєва перевищує його досягнення і посилювалася його лобістськими зусиллями у Вашингтоні.

Адміністрація Порошенка хотіла звільнити його у 2016 році, але їх стримав Байден, тодішній віцепрезидент Барака Обами та довірений у зв’язках з Україною. Ще одна спроба була у 2019 році, незадовго до президентських виборів.

Адміністрація Зеленського почала тиснути на Коболєва минулого року, стверджують аналітики, коли Державна аудиторська служба порушила кримінальне провадження щодо керівництва «Нафтогазу» через рішення списати безнадійну заборгованість.

Облікова політика впливає на чистий прибуток «Нафтогазу» та дивіденди, які компанія має платити до бюджету. У результаті збитків «Нафтогазу» уряд не отримає близько 400 мільйонів доларів дивідендів, на які він очікував на основі початкового прогнозу прибутку компанії.

Однак фінансові звіти «Нафтогазу» пройшли аудит і були затверджені, відповідно до міжнародних стандартів звітності з 2014 року провідними світовими бухгалтерськими компаніями, у тому числі Deloitte та KPMG.

«Фактор Фірташа»

Значна частина безнадійної заборгованості перед «Нафтогазом» припадає на енергетичні компанії, контрольовані мільярдером Дмитром Фірташом, якому США висунули звинувачення в корупції.

Проте досі Україна опиралася закликам США провести розслідування щодо Фірташа, який заробив сотні мільйонів доларів, імпортуючи природний газ із Росії, за схемою, яку багато людей на Заході та в Києві називають корупційною.

Український олігарх Дмитро Фірташ (архівне фото)
Український олігарх Дмитро Фірташ (архівне фото)

Амос Хохштейн, колишній американський держслужбовець, який майже три роки працював у наглядовій раді «Нафтогазу», назвав розслідування Державної аудиторської служби тактикою «залякування та відплати» проти «Нафтогазу».

Хохштейн, який працював спеціальним представником у міжнародних енергетичних справах в адміністрації Обами, попереджав про посилення зусиль «саботажу» реформ «Нафтогазу» в статті для газети Kyiv Post у жовтні 2020 року, у якій він пояснював свій вихід з наглядової ради компанії.

Хохштейн заявив, що керівництво «Нафтогазу» було змушене «витрачати нескінченну кількість часу на боротьбу з політичним тиском і зусиллями олігархів збагачуватися за допомогою сумнівних угод».

Він різко розкритикував адміністрацію Зеленського за підписання меморандуму про взаєморозуміння раніше у 2020 році з компанією Louisiana Natural Gas Exports («Експорт натурального газу Луїзіани») щодо імпорту скрапленого природного газу зі США і що в той же час він надав одному з її керівників Роберту Беншу місце в правлінні. Він назвав цей крок «негідною справою» та ознакою того, що Україна відвертається від принципів корпоративного управління.

У листі до Кабміну від 3 травня наглядова рада також висловила занепокоєння щодо потенційного конфлікту інтересів Бенша. Крім того, вона застерегла уряд, що керівники «Нафтогазу», у тому числі нещодавно найняті іноземні спеціалісти, можуть піти, якщо призначення Вітренка не скасують, що дестабілізує компанію.

Через два дні після її тимчасового усунення урядом для звільнення Коболєва 28 квітня наглядова рада оголосила, що піде у відставку із середини травня.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG