Доступність посилання

ТОП новини

Чи готова Україна до зими? Чому транспортує газ РФ до Європи і коли від нього там відмовляться? Ексклюзив з главою «Нафтогазу»


Глава правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов під час інтерв'ю Радіо Свобода в Брюсселі
Глава правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов під час інтерв'ю Радіо Свобода в Брюсселі

БРЮССЕЛЬ Україна врахувала досвід минулого року, коли Росія атакувала її об’єкти енергетичної інфраструктури, й готується захищати їх, уже присвятивши цьому процесу майже пів року. Майже щотижня інфраструктура «Нафтогазу» є ціллю для російських ударів. Про це й не тільки в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова правління компанії. Поговорили з Олексієм Чернишовим і про транзит російського газу до Євросоюзу територією України під час війни, плани покінчити з ним, судові позови до Росії за втрачені активи в Криму та реформу управління компанії, на яку, зокрема, очікують у США, щоб у подальшому надавати Україні допомогу.

Наближається зима, а разом з нею і загроза нових ракетних атак з боку Росії на об'єкти української енергоінфраструктури. Як готуєтеся?

– Маємо розуміти, що війна продовжується. Ми мали достатньо великий досвід минулої зими. Багато об'єктів було пошкоджено і понесли втрати. «Нафтогаз» у цьому плані не є винятком. Майже щотижня на сьогоднішній день ми є ціллю, яку атакує Російська Федерація – ворог. Але ми готуємось. Ми присвятили цьому питанню майже пів року.

Майже щотижня ми є ціллю, яку атакує Російська Федерація – ворог. Але ми готуємось
Олексій Чернишов

Ми готуємось із точки зору захисту наших об'єктів. Це і базовий захист, і комплексний. Але, безумовно, зміцнення нашої системи ППО є надійною відповіддю на питання захисту цих об'єктів. Але те, що можна було зробити, – нами зроблено. Це і готовність до сценаріїв блекаута, коли немає електроенергії.

Наші підприємства мають працювати, продовжувати видобуток газу, також – виробництво тепла, теплової енергії, транспортування газу, переробку. Тому ми готуємося, але маємо бути мобілізованими, тому що очікуємо на такі атаки.

Як оціните ефективність нинішнього захисту об'єктів критичної газової інфраструктури за шкалою від одного до десяти?

– Як я вже сказав, щоб оцінити її на десять балів, треба мати дуже розвинуту систему протиповітряної оборони. Ми можемо говорити довго, розповідати про ті речі, які були зроблені з точки зору захисту, але це вже захист від наслідків. Це захист від уламків, від тих речей, які відбуваються опісля того. Тому, безумовно, я зможу дати оцінку десять, коли ми побудуємо відповідну систему протиповітряної оборони.

А станом на зараз яка оцінка?

– Це менше, ніж десять, – маємо це усвідомлювати.

З якими запасами газу Україна входить у другу воєнну зиму?

– На сьогоднішній день в українських підземних сховищах зберігається 16 мільярдів кубометрів газу. Чи багато, чи мало цього? Безумовно, цього достатньо, щоб входити в цю зиму. Цього достатньо, щоб впевнено рухатися вперед.

Маємо забезпечити себе газом українського видобутку. І це, напевно, відбудеться саме цієї зими
Олексій Чернишов

Я хотів би нагадати, що ми продовжуємо власний видобуток. У цьому році Україна має історичний шанс пройти цю зиму з газом винятково власного видобутку. Ми не плануємо додатковий імпорт, – маємо забезпечити себе газом українського видобутку. І це, напевно, відбудеться саме цієї зими.

Чи достатньо буде цих запасів, які ви озвучили, з огляду на збільшення використання газу електрогенерацією?

– Так, ми передбачаємо збільшення використання саме електрики, електрогенерацію. Нами створено відповідний резерв під подібні ризики, тому ми готові до цього.

Ви виступаєте за ринкове регулювання цін на газ. Коли теоретично може відбутися запровадження цього і як уявляєте його собі?

– Насамперед я хотів би сказати, що наступну зиму ми будемо жити все ж таки в регульованих цінах. Тобто ціни не збільшуються як для населення, так і для підприємств теплокомуненерго. В цьому плані не треба перейматися цим питанням. Але, якщо говорити про розвиток енергетичної системи України, модернізацію, кроки вперед, то маємо дбати про питання, які стосуються все ж таки ринку енергії і впровадження ринкових механізмів.

Щоб розвинути суттєво енергетичну структуру, маємо запроваджувати ринкові механізми. І ця реформа є ключовою
Олексій Чернишов

Коли це відбудеться? Це, безумовно, питання, яке має вирішуватися виключно при стабілізації ситуації, в першу чергу військової стабілізації. Тому я б зараз його не піднімав, щоби нікого не лякати. Але, безумовно, для того, щоб розвинути суттєво енергетичну структуру, інфраструктуру України, маємо запроваджувати ринкові механізми. І, безумовно, ця реформа є ключовою.

Правильно я розумію, що про запровадження цих ринкових механізмів не може йтися, доки триває війна?

– Війна, безумовно, є обмеженням для того, щоб запроваджувати такі речі. Ми не можемо запроваджувати ринок до моменту, коли ми не подбали про кожного громадянина, до моменту, коли ми не захистили ті верстви населення, які цього потребують. Тільки тоді маємо можливість включати ці механізми. Тому я б не сказав, що тільки війна є обмеженням. Обмеженнями є й інші речі.

Які?

– Це захист тих наших споживачів, які потребують підтримки.

А як ринкове регулювання взагалі може змінити нинішні ціни? Хочеться уявити масштаб.

– На сьогодні, якщо говорити про ринок енергії, про ринок цін, – якщо ми подивимось на реальну картину, то фактично українці споживають газ за цінами, які регульовані, тому вони нижчі, аніж ринкові.

Що це означає? Це означає, що навіть ті споживачі, які мають можливість і мали б сплачувати повну ціну, все ж таки продовжують сплачувати низьку, регульовану ціну. Це не дає можливості розвиватися системі, стимулювати енергоефективність і заощаджувати енергію, електроенергію та газ. Тому ми десь стоїмо на місці в цьому плані.

Споживачі, які мають можливість і мали б сплачувати повну ціну, все ж таки, продовжують сплачувати низьку, регульовану ціну
Олексій Чернишов

Якщо ми говоримо про серйозну енергоефективність (а Україна не є дуже розвинутою країною в частині енергоефективності), для того треба стимулювати ці заходи, і тільки ринок може рухати цю галузь вперед. Вона стає цікавою для інвесторів, бізнесу, зростають інвестиції в програми енергоефективності. Тому ми прагнемо досягти саме цього.

Безумовно, ринок енергії не має призводити до того, що люди потрапляють в ситуації, коли фактично суттєво зростають платіжки. Але маємо стимулювати енергоефективність, заощадження.

Якщо подивитися на певні ситуації, ми бачимо, що використання централізованого тепла в певних містах у нас не дуже ефективне. Бувають кейси протягом зими, коли температура в домівках досить висока, коли люди регулюють, умовно кажучи, вікнами температуру в домівках, – це неприпустимо. Також маємо стимулювати міста заощаджувати газ, використовувати сучасні технології. На жаль, сьогодні це не відбувається масово. Тому, якщо хочемо рухатися вперед і бути енергоефективною країною і вивільнити певний об'єм газу, – маємо запроваджувати ринок.

Ви під час розмови назвали цю зиму історичною з огляду на те, що Україна зможе обійтися без імпортного газу. Скажіть, будь ласка, чи є план «Б»?

– Безумовно, нами розроблені різні сценарії реагування. Ми сьогодні є частиною єдиної європейської родини. Україна є частиною енергетичного комплексу, я б так навіть сказав. Тому нами передбачені певні сценарії реагування на такі ситуації. У нас є можливість додаткового імпорту, якщо це знадобиться. Вважаю, що наше завдання – піклуватися про збереження енергії і починати це робити саме зараз.

У нас є можливість додаткового імпорту, якщо це знадобиться
Олексій Чернишов

А чий газ імпортуватиме Україна в такому випадку?

– Ми не передбачаємо імпорт, як я вже сказав. Більше того, нами створений певний резерв для того, щоб пройти цю зиму. Але, якщо знадобиться це зробити, то йтиметься про європейських трейдерів.

Чому Україна продовжує транспортувати російський газ до Європейського союзу своєю територією в той час як триває повномасштабна війна із Російською Федерацією?

– Це дуже важлива тема, яку маємо чітко прокоментувати. Україна продовжує транзит російського газу виключно з метою підтримки наших європейських колег, європейських партнерів, певних країн Євросоюзу, особливо тих так званих land locked країн, які не мають виходу до морів. І на сьогодні вони потребують цього об'єму.

Україна продовжує транзит російського газу виключно з метою підтримки наших європейських колег, які на сьогодні потребують цього об'єму
Олексій Чернишов

Євросоюз заявив про те, що повністю відмовиться від споживання саме російського газу до 2027 року. Ми прагнемо, щоб це відбулося якомога швидше і скоріше, і до цього моменту. Бачимо, що певні процеси вже відбулися. Скорочення йде з кожним наступним місяцем. Але маємо пришвидшити цей процес і стимулювати це.

Що стосується цього контракту – маємо також бути надійним партнером для наших європейських партнерів, для країн, які цього потребують. Але ця угода завершиться до кінця 2024 року, і ми не маємо намірів чи ініціативи її продовжувати.

Тобто справа виключно у солідарності з європейськими партнерами України? Не в небажанні уникнути потенційних судових тяганин із «Газпромом»?

– Безумовно. Виключно це. Інших причин не існує. Абсолютно не існує інших причин, але ми не можемо позбавити сьогодні деякі країни Євросоюзу, які, до речі, є нашими партнерами, можливості отримувати блакитне паливо і готуватися до зими.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов під час інтерв'ю Радіо Свобода в Брюсселі
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов під час інтерв'ю Радіо Свобода в Брюсселі
Угода завершиться до кінця 2024 року, і ми не маємо намірів чи ініціативи її продовжувати
Олексій Чернишов

А як оціните зусилля країн ЄС у напрямку відмови від російського газу і чим Україна може тут допомогти?

– Вважаю, і ми бачимо, що Європейський союз робить великі кроки в напрямку скорочення споживання природного газу загалом і, зокрема, російського. Ми вже побачили це саме в цьому році. Тому маємо вітати ці наміри і пришвидшувати їх.

Яким чином?

– Політичним.

Тобто це мають бути політичні заяви на підтримку відмови від російського газу чи як саме?

– Ці заяви вже відбулися. Європейський союз чітко заявив, що до 2027 року споживання російського газу припиниться взагалі в Європі. Але я розумію, і ми розуміємо, що Європейський союз має знайти інші джерела, щоб отримати цей газ. Нема проблем у світі з газом, є проблема з його доставкою. Є проблема з доставкою до Європи. Є потужності LNG-терміналів та інших можливостей для того, щоб його доставити до споживачів.

А які плани в довгостроковому періоді Україна має на цей рахунок? Чи буде розбудовувати свою інфраструктуру, щоби також транспортувати?

Маємо збільшувати власний видобуток, скоротити власне споживання, в якийсь момент зробити його ефективним. Це надасть можливість Україні досягти ролі нетто-експортера
Олексій Чернишов

– У нас є дуже амбітні плани. Як я вже сказав, Україна посідає третє місце в Європі за резервами газу. Тому маємо рухатися вперед. Маємо збільшувати власний видобуток. Маємо скоротити власне споживання, в якийсь момент зробити його ефективним.

Це надасть можливість Україні досягти ролі нетто-експортера. Я буду дуже радий, якщо ми цього досягнемо протягом наступних декількох років. Це змінить філософію постачання природного газу на європейському континенті. І Україна буде відігравати важливу роль.

Чим обернулося б для України дострокове розірвання контракту із «Газпромом» про транзит російського газу українською територією?

– Ми готові до цього в будь-який момент.

Скільки за час повномасштабного вторгнення Росія заплатила Україні за цей транзит, за користування українською трубою, по суті? За контрактом, якщо не помиляюсь, мало бути близько 1.25 млрд доларів незалежно від обсягів транспортування. Чи виконує Росія ці зобов'язання?

– На жаль, це значно менша сума. Це пов'язано також з тим, що з двох точок входу на територію України одна (ГВС «Сохранівка» – ред.) розташована фактично в окупованій зоні, і ми не маємо доступу до неї.

Готові в будь-який момент до розірвання контракту з «Газпропом»
Олексій Чернишов

«Газпром» не сплачує за своїм контрактом по цьому напряму, тому «Нафтогаз» недоотримує обсяги фінансування для того, щоб фактично забезпечувати (транзит – ред.), і виконує свої зобов'язання незалежно від того, подаючи позови проти «Газпрому» для виконання своїх зобов'язань. Але при цьому ми резервуємо всі потужності і точки виходу з України для того, щоб бути готовим для виконання контрактних зобов'язань і підтримки наших європейських партнерів.

Але там принцип у контракті «качай або плати», тобто де-факто, незалежно від обсягів, Росія мала би сплачувати?

– Абсолютно. Те, що стосується однієї з точок входу, – так і відбувається, але по другій точці цього не відбувається взагалі. І це є нашою претензією до «Газпрому» – цей момент.

Ви плануєте судитися з «Газпромом»?

– Ми вже це робимо.

І на якій стадії зараз перебуває цей процес?

– На активній стадії це відбувається, і, безумовно, ми досягнемо успіху в цьому.

Коли в Москві коментували можливість такого розвитку подій, там погрожували «Нафтогазу» санкціями, тобто де-факто зупинкою транзиту. Це вас лякає?

– Ні.

Поясніть, будь ласка, ще такий нюанс: яке взагалі майбутнє в цього транзиту після того, як контракт по його завершенню (а це кінець 2024 року) не буде продовжуватися, як ви зазначили?

– Я ще раз хочу підкреслити, що ми не будемо ініціювати продовження цього транзиту. Контракт завершиться – транзит зупиниться.

Навіть якщо партнери проситимуть?

«Газпром» заплатив «Нафтогазу» значно менше, аніж мав, – не більше від 70 відсотків
Олексій Чернишов

– Партнери проситимуть кого? Партнери можуть просити нас, але ми не є стороною в цьому. Тому давайте не забігати вперед. Я особисто мав перемовини в Європейському Союзі, в Єврокомісії з відповідними керівниками стосовно цього, і ми не відчуваємо якихось сигналів до «Нафтогазу» чи до України стосовно продовження цього транзиту.

Ви згадали, що під час війни повномасштабної Росія, відповідно, за цими контрактними зобов'язаннями сплатила «значно менше». Скільки саме?

– Я не можу зараз сказати точну суму, але це значно менше, аніж вони мали сплатити. Це не більше від 70 відсотків.

– «Нафтогаз» подав до суду на Росію у Сполучених Штатах, відповідно, вимагаючи повернути п'ять мільярдів доларів за активи, втрачені у Криму. І по суті, цю компенсацію раніше присудила Гаага.

Але Україна пішла до Сполучених Штатів, оскільки за вашою логікою, там заморожені російські активи і, відповідно, можуть стягнути примусово їх на користь України. Що дає вам підстави сподіватися, що це трапиться, зважаючи на те, що таких прецедентів ми не бачили?

– Я хотів би пояснити трошки. Насправді ми отримали рішення Гаазького трибуналу щодо стягнення суми в п'ять мільярдів доларів з Російської Федерації. Тобто метою і об'єктом є суверенні активи Російської Федерації, розташовані за кордоном.

Це є фактично плата за втрачені прибутки і доходи з огляду на те, що «Нафтогаз» втратив контроль над активами в Криму. Дуже важливими активами у Криму, – це стосується і нафти та газу. Також ми розуміємо ситуацію з офшорним газовидобуванням у Чорному морі. Тому ми претендуємо на стягнення цієї суми.

Ми не очікуємо, що Російська Федерація добровільно сплатить 5 мільярдів найближчим часом. Тому зараз продовжуємо і подаємо відповідні позови в інших юрисдикціях
Олексій Чернишов

Ми не очікуємо, що Російська Федерація добровільно її сплатить найближчим часом. Тому ми зараз продовжуємо і подаємо відповідні позови в інших юрисдикціях. Це не тільки США, це й інші країни, для того, щоб стягнути в результаті певну частину суверенних активів в компенсацію тих збитків і тієї суми п'ять мільярдів доларів, про яку ви згадали. Ми це будемо продовжувати робити, і не тільки в юрисдикції Сполучених Штатів, а там, де це можливо.

Чому вважаєте, що це вдасться врешті-решт?

– Тому що це право, це результат рішення Гаазького трибуналу. Це правосуддя, яке має перевагу. І я впевнений, що ми досягнемо успіху в цьому.

Які підводні камені можуть виникнути на цьому шляху?

– Тут багато підводних каменів і, безумовно, супротив нашого в цьому плані контрагента, якщо можна так сказати. І, на жаль, це займає більше часу, аніж всі ми хочемо. Вже пройшло більше, ніж вісім років з того моменту, як ми почали цю роботу. Попереду ще дуже суттєвий період для того, щоб перетворити це рішення в реальні гроші. Але ми цього доб'ємося.

Ви згадали про час – скільки цей процес може тривати взагалі?

– Я вважаю, що це вимірюється все ж таки періодом від двох до трьох років.

Олексій Чернишов під час інтерв'ю Радіо Свобода. Брюссель
Олексій Чернишов під час інтерв'ю Радіо Свобода. Брюссель

У вересні Білий дім надіслав Україні листа із переліком реформ, які вона має здійснити для того, щоб отримувати відповідну подальшу допомогу. І в цьому переліку значиться, зокрема, також до «Нафтогазу» вимога доукомплектувати свою Наглядову раду. Коли цей процес завершиться і коли Наглядова рада буде мати повноцінний склад?

– Насамперед хотів би повідомити, що реформа корпоративного управління просувається дуже активно. На сьогодні в Україні «Нафтогаз» є взірцем реалізації цієї реформи.

На сьогодні в Україні «Нафтогаз» є взірцем реалізації корпоративної реформи
Олексій Чернишов

На початку цього року був обраний склад Наглядової ради, який складається з чотирьох незалежних директорів, дуже відомих міжнародних професіоналів у нафтогазовій індустрії. Я радий, що вони долучились до нашої команди. Також є три представники від держави, два з яких вже призначені, і ми очікуємо призначення третього. В цьому питанні немає будь-якої проблеми – це відбудеться найближчим часом.

Є вже конкретний кандидат?

– Мені кандидати невідомі. Я не є суб'єктом призначення чи подання до Наглядової ради. Це все ж таки процес, який організований інакше.

Цей процес стартував до того, як був отриманий лист із Білого дому? Чи після?

– Безумовно. Я вважаю, що в цьому процесі є виключно технічні речі щодо пошуку, підбору кандидатів. Тому ми цим займались до згаданого вами листа – дуже популярного. Це не пов'язано з якимись проблемами. Переконаний, що це буде вирішено найближчим часом.

Найближчим часом це коли? Коли буде завершено процес?

– Мені б хотілось, щоб це відбулось протягом трьох місяців.

А чи озвучували вам зі свого боку аналогічні очікування у Євросоюзі?

– Які стосуються саме корпоративної реформи?

Управління, так.

– У нас є дуже висока оцінка результатів запровадження корпоративної реформи в групі «Нафтогаз» від наших європейських партнерів. Також є очікування стосовно ухвалення відповідного закону Верховною Радою, який посилить роль наглядових рад в українських державних підприємствах. Але найбільш важливою вважаю дискусію стосовно майбутніх реформ в енергетиці, зокрема реформи ринку енергії. І, напевно, це буде і стане основним пріоритетом на майбутній період.

Найбільш важливою вважаю дискусію стосовно майбутніх реформ в енергетиці, зокрема реформи ринку енергії. Напевно, це стане основним пріоритетом на майбутній період
Олексій Чернишов

А які були ваші пріоритети і результати перемовин врешті-решт після вашого візиту до Брюсселя (розмова відбулася 27 жовтня 2023 у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО - ред.)?

– Мій візит стосувався в першу чергу синхронізації з нашими європейськими колегами в частині підготовки до зими в нафтогазовій галузі. Ми також взаємодіємо в межах спільної платформи закупівель. Ми також зберігаємо європейський газ в наших газових сховищах, що є, на мій погляд, дуже важливим кроком.

Саме цього року нам вдалося вмотивувати і переконати європейські компанії зберігати частину їхнього газу саме в Україні, попри війну і пов'язані з цим ризики. Вважаю, що це довіра до України і до «Нафтогазу». Також ми обговорювали питання захисту і енергетичних об'єктів, і інші питання підготовки й проходження цієї зими у взаємній кооперації.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG