Доступність посилання

ТОП новини
25 Серпень 2019, Київ 22:45

«Паніки не посіють, а людей згуртують»: наслідки арештів кримських татар на півострові


Обшуки в Криму 27 березня 2019 року

27 березня російські силовики провели наймасштабніші обшуки в Криму за всі п’ять років анексії півострова. Слідчі дії відбулися майже у трьох десятках будинків. В результаті 20 кримчан затримали, а 28 березня ще трьох кримських активістів, чиї будинки обшукували, затримали вже в Росії, в Ростові-на-Дону і заарештували.

В управлінні ФСБ Росії у Криму стверджують, що все це відбувається в межах розслідування кримінальних справ проти кількох жителів Криму, підозрюваних в участі в забороненій у Росії (але легальній в Україні, окупованою територією якої є Крим – ред.) релігійній організації «Хізб ут-Тахрір». При цьому російські силовики затримували також тих, хто прийшов підтримати заарештованих.

Увечері 28 березня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував 11 кримськотатарських активістів до 15 травня. Журналіст із Криму Тарас Ібрагімов розповідає, як їх підтримували інші кримчани.

«Той же суд обрав запобіжний захід дев’ятьом людям, ще одному ‒ заочно, теж до 15 травня. Біля суду зібралося близько 300 осіб, вони проводять масову акцію: на аркушах А4 пишуть «Я ‒ Кримська солідарність» ‒ і таким чином висловлюють підтримку затриманим активістам. П’ятьом закидають організацію осередку «Хізб ут-Тахрір», і в принципі їм загрожує ув’язнення до довічного. Вчора (27 березня ‒ ред.) також затримали двох, склали адмінпротоколи. Сьогодні (28 березня ‒ ред.) одну людину біля суду затримали, стосовно неї склали адмінпротокол за несанкціонований мітинг», – розповідає журналіст.

Тарас Ібрагімов
Тарас Ібрагімов

​Російський адвокат Микола Полозов переконаний, що російська влада проводить послідовну політику репресій проти кримських татар.

В Москву приїжджають члени забороненої організації «Талібан»
Микола Полозов

​«Авторитарні режими на кшталт кремлівського використовують абсолютно нормальні інструменти захисту від екстремізму, від тероризму зовсім з іншою метою. Саме у випадку з Кримом ці інструменти застосовуються виключно для боротьби з інакомисленням, для придушення невдоволення з боку людей, внутрішньо незадоволених цією окупацією. В нормальній державі механізми судово-слідчої системи, силового апарату використовуються для захисту суспільства. В авторитарній державі вони використовуються для утримання влади і придушення громадян. «Хізб ут-Тахрір» ‒ це така страшилка, придумана російськими силовиками, під яку підводять будь-яких мусульман, у переважній більшості ‒ кримських татар. При цьому в Москву приїжджають члени забороненої організації «Талібан», і ніхто їх не чіпає, навіть міністр Сергій Лавров з ними спілкується», – звертає увагу юрист.

Микола Полозов
Микола Полозов

​Микола Полозов зазначає, що до анексії Криму точно такий же тиск російська влада чинила на мусульман на території Башкортостану й Татарстану.

«Там сотні людей кинули до таборів за підозрою в участі в тій же самій організації. Це не якийсь ексклюзив ‒ це продовження тих дій російських силовиків, на яких вони заробляють собі погони. Це виправдання роздутих бюджетів, імітація діяльності. Найбільшу загрозу для громадян Росії зараз становлять не якісь міфічні терористи чи екстремісти, а перш за все самі державні органи. Боюся, що за поточної політичної конфігурації російської влади ми навряд чи побачимо позитивні зміни, все буде тільки гірше», – каже він.

Радник міністра молоді та спорту з питань Криму, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель вважає, що політика російської влади спрямована на витискання кримських татар з півострова.

Репресивна політика відносно до кримських татар ніколи не закінчувалася. В результаті паніку вони не посіють, а людей згуртують. Люди бачать беззаконня і намагаються за можливості допомагати тим, хто потрапив у біду
Гаяна Юксель

«Можливо, одна з причин ‒ це те, що про Крим останнім часом досить багато говорять на міжнародних майданчиках, і є рішення міжнародних організацій щодо самого Криму. Другою причиною цієї акції залякування можуть бути вибори президента України, що наближаються. Меджліс кримськотатарського народу закликав співвітчизників і взагалі кримчан брати активну участь у цьому, і, за нашими відомостями, вже близько 3 тисяч осіб отримали свідоцтва для участі в голосуванні. Так що ця акція залякування спрямована на те, щоб люди не брали участь у виборах і ще більше віддалилися від України. Загалом, звичайно ж, сама репресивна політика відносно до кримських татар ніколи не закінчувалася. В результаті паніку вони не посіють, а людей згуртують. Люди бачать беззаконня і намагаються за можливості допомагати тим, хто потрапив у біду», – вважає посадовець.

Гаяна Юксель
Гаяна Юксель

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але відкидають терористичні методи досягнення цього і стверджують, що зазнають несправедливого переслідування в Росії і в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, внісши до списку об’єднань, названих «терористичними»; Москва після окупації Криму намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій частині території України, в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідуються у цій справі російськими правоохоронними органами переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG