У політичних колах Європи зараз активно обговорюють тему доцільності чи недоцільності створення об’єднаної європейської армії на тлі деякої непевності щодо відданості США Північноатлантичному альянсу. І хоча ідея європейської армії не нова, однак на тлі війни Росії проти України активізувались розмови на тему: «А коли Росія нападе на Європу?» і як бути у цьому випадку? І чи прийдуть США на допомогу? А НАТО? Ідея створення європейської армії отримала додатковий наголос після виступу в Давосі президента Володимира Зеленського минулого місяця.

Тема європейської армії, самостійних оборонних спроможностей Європи не нова. В 1954 році був сформований Західноєвропейський союз (ЗЄС) – таке собі «європейське НАТО», але без США.

Створення ЗЄС (WEU) все одно не задовольнила тодішнього французького лідера Шарля де Голя, і він вивів Францію з військової структури НАТО в 1966 році.

Пройдуть десятиліття і Франція в 2009 році повернеться до НАТО повністю, а Західноєвропейський союз, який мав штаб-квартиру в Парижі, буде розпущений в 2011 році.

Нині поштовхом до розмов на тему «європейської оборонної ідентичності» чи європейської армії є вже не хтось з антиамериканськи налаштованих європейців.

Нині причина радше в самих США на чолі з президентом Дональдом Трампом. Раніше Трамп ставив під сумнів членство США в НАТО, погрожував «спонукати» Росію напасти на тих членів НАТО, які не витрачають достатньо на оборонні цілі. Також у Вашингтоні говорять про можливість скорочення американського військового контингенту в Європі.

Не справдились, щоправда, побоювання, що США вже не призначатимуть американського генерала на посаду командувача Об’єднаними силами в Європі. Нова Стратегія національної безпеки США, опублікована у листопаді, каже, що НАТО не повинно мати імідж альянсу, «який постійно розширюється».

Також тут і погрози приєднання Гренландії, яка є частиною території іншого члена НАТО – Данії.

Отже, в Європі – на тлі вже майже чотирирічної широкомасштабної війни Росії проти України – нервують: а чи віддана Америка ідеї захисту союзників у Європі? Чи працює 5 Стаття Договору НАТО – «напад на одного – напад на всіх»?

Пропозиція Зеленського

Поштовх останній хвилі дискусій дав у своєму виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент України Володимир Зеленський, який сказав, що Європі потрібна об’єднана армія.

«Європі потрібні об’єднані збройні сили – сили, які зможуть реально захистити Європу. Якщо Путін вирішить узяти Литву або вдарити по Польщі, то хто відповість?» – запитав у своєму виступі 22 січня в Давосі Зеленський.

У європейських структурах у Зеленського є однодумці. Наприклад, комісар ЄС з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс ще раніше Зеленського і теж в січні цього року на конференції «Народ і оборона» в Швеції питав: як бути, якщо почне скорочуватись континент військ США в Європі?

«Якщо американці вийдуть з Європи, як ми створимо «європейський стовп НАТО»? Хто буде європейським SACEUR (командувач НАТО – ред.)? А як щодо європейських можливостей командування та управління, європейського штабу? Найголовніше – як ми замінимо 100-тисячні американські регулярні військові сили, які є основою військової сили в Європі?» – спитав Кубілюс.

Одним із питань, яке поставив єврокомісар, є формат потенційного європейського оборонного союзу: «Чи він має включати Сполучене Королівство та Норвегію? Чи має включати Україну, її збройні сили, оборонну індустрію та випробуваний у боях досвід?».

До речі, Зеленський якраз у Давосі й запропонував, що кістяком майбутньої спільної європейської армії мають стати мільйон українських військових, загартованих у війні проти Росії.

Голоси опонентів

Такі пропозиції щодо європейської армії викликали і критику – причому від чільних керівників як НАТО, так і Євросоюзу.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на засіданні оборонного комітету Європарламенту 26 січня в Брюсселі сказав, що спроби сформувати автономні європейські збройні сили паралельно до НАТО призведуть до дублювання структур, нестачі особового складу та ускладнення системи колективної оборони.

«Якщо ви маєте на увазі створення якоїсь європейської армії поряд із національними, то це, звісно, справа самих європейських країн. Але я думаю, що це призведе до значного дублювання. Бажаю успіху, якщо ви захочете це зробити, адже потрібно буде знайти додаткових чоловіків і жінок у формі, і це лише ускладнить ситуацію. Думаю, Путіну це сподобалося б. Тож подумайте ще раз», – заявив Рютте.

«Якщо хтось тут думає, що Європейський Союз чи Європа загалом можуть захистити себе без США – продовжуйте мріяти. Це неможливо. Ми потрібні одне одному. США також потрібне НАТО – для власної безпеки, для безпеки Арктики, Атлантики і Європи. А для Європи шлях «самотужки» означав би не 5%, а 10% (витрат на оборону – ред.), власний ядерний потенціал і втрату головного гаранта нашої свободи – ядерної парасольки США», – сказав Рютте.

За словами Рютте, який 3 лютого відвідав Київ і, імовірно, обговорив з президентом Зеленським і його ініціативу щодо європейської армії, раніше сказав, що саме поєднання можливостей НАТО і ЄС, а не створення паралельних структур, є єдиним ефективним шляхом для гарантування безпеки Європи.

Чільна дипломатка ЄС Кая Каллас теж вважає, що неможливо створити окрему європейську армію в державі, яка є частиною НАТО.

«Ті, хто каже, що нам потрібна європейська армія, можливо, не продумали це практично, бо не очолювали уряд. У вас є одна армія й один оборонний бюджет. Тож якщо ви вже є частиною НАТО, то ви не можете створити окрему армію, окрім тієї, яка у вас є», – наголосила Каллас 2 лютого на безпековому форму в Норвегії.

Посадовиця зауважила, що, окрім бюджетних непорозумінь, це створить також хаос у командуванні.

«Хто кому віддає накази? Якщо у вас є, наприклад, європейська армія, а потім НАТО, то м’яч просто падає між стільцями. І це надзвичайно небезпечно. Ось чому я кажу, що ми повинні зміцнити європейську оборону, яка також є частиною НАТО. Це дійсно доповнює НАТО. Давайте не викидати НАТО з вікна», – сказала Каллас.

Із чільною дипломаткою ЄС погодився прем’єр Норвегії, що був присутнім на тій самій дискусійній панелі на безпековому форумі в Осло, зазначивши, що «це не той шлях, яким ми повинні йти».

Всі яйця в один кошик?

«Рютте помиляється щодо європейської оборони» – це заголовок статті, що її написали колишній євродепутат Домінік Руїс Девеза та експерт Австрійського інституту міжнародних відносин Еміліано Алессандрі.

«Європа більше не може ігнорувати політичну реальність. Незалежно від того, що хтось може думати про Трампа та його руйнівну політику, напрямок руху зовнішньої політики США безпомилковий: Європа більше не є пріоритетом. Центр стратегічної ваги США зараз знаходиться в Індо-Тихоокеанському регіоні, а домінування США в Західній півкулі має вищу цінність, ніж оборона Європи. У цьому зміненому контексті класти всі європейські безпекові яйця в кошик США не є розумним», – пишуть вони у виданні Politico.

«Однак нічого з цього не означає, що Європа виходить з НАТО чи активно розриває трансатлантичні зв'язки. Швидше, це означає визнання того, що союзи між рівними є міцнішими, аніж ті, що побудовані на залежності. Європа, яка може покладатися на себе у військовому, промисловому та політичному плані, є більш надійним та цінним союзником. А 80-річний трансатлантичний альянс збережеться лише за умови, що США та Європа укладуть нову угоду», – пишуть вони.

Ясно, що прихильники трансатлантичного зв’язку та опоненти європейського безпекового «усамостійнення» вказують не лише на непотрібність дублювання між НАТО і можливою європейською армією, не лише на кількісну нестачу особового складу на континенті.

Питання ще й у тому, що США мають найпотужніший ядерний арсенал і вся Європа фактично перебуває під американською ядерною безпековою парасолькою. Саме її й назвав генсекретар НАТО «парасолькою свободи» – вона є стримуючим фактором для всіх потенційних противників НАТО і Європи.

Ядерний арсенал також мають Британія і Франція, але він набагато менш потужний, аніж американський. Плюс американський космічний потенціал і космічна розвідка – та й повітряна також.

«Як важко буде для НАТО як союзу робити більше за відсутності можливостей, які надають США? Це рівень можливостей, який Європі наразі не вдасться замістити. Тут і про спостереження і розвідку. Тут мова про далекобійні удари. Тут мова про ядерне стримування і стратегічний рівень, який надають США. Усього цього нині Європа не має. Тому думаю, що Рютте має рацію. Також, як мені здається, він мислить часовими категоріями. Через десятиліття при величезних інвестиціях та зміні доктрини Європа могла б зробити більше, але це все одно буде нелегко замінити США в якийсь відчутний спосіб», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Ян Лессер з Німецького фонду Маршала.

Прогнозувати наразі важко на тлі меншої геополітичної уваги США до Європи і більшої переорієнтації нинішньої адміністрації США на Китай та Азію, але, як каже Лессер, «американська відданість європейській безпеці, не зникає – вона просто стає менш передбачуваною».

Як зауважує аналітик: «Можливо, (в цих дискусіях) мається на увазі інший тип відносин між ЄС та НАТО, коли йдеться про оборону. Але я переконаний, що коли дійде до діла, а не лише намірів і політики, а буде йтися про справжні оборонні потреби, то в центрі цього буде НАТО. Це НАТО може бути більш європейським НАТО, але це буде НАТО».