Доступність посилання

ТОП новини

Боррель про російські війська та події в Казахстані: «ситуація дуже тривожна»


Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель
Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель

Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель закликав до стриманості сторони конфлікту в Казахстані. Про це він сказав 6 січня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про розгортання в цій країні сил Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), зокрема, присутність російських військ.

«Ситуація, безперечно, дуже тривожна. Перш за все, ми маємо закликати до стриманості обидві сторони. І право демонстрантів має реалізовуватися ненасильницьким шляхом, оскільки уряд не обмежує контроль над демонстрантами. Здається, це не так, тому що загинуло кілька десятків людей, а також є постраждалі силовики. Отже, обидві сторони повинні поводитися стримано, щоб не допустити погіршення ситуації. А також ми очікуємо, що присутність військ – не знаю, скільки їх там точно, – не поставить під загрозу незалежність Казахстану. Але наявність цих військових потужностей є частиною угоди, наскільки мені відомо, між Казахстаном і Росією та іншими країнами, зокрема Білоруссю. Тож, оскільки це, по суті, імплементація угоди між суверенними країнами – нічого говорити. Але, безумовно, присутність іноземних військ однієї країни на території іншої – це те, на що нам слід дивитися з обережністю», – сказав очільник європейської дипломатії.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є терористичною загрозою та підривом цілісності держави.

Згодом в організації, в якій вирішальним є вплив Росії, повідомили про згоду на введення військ. Перші російські підрозділи під егідою ОДКБ вже «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.

Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

XS
SM
MD
LG