Доступність посилання

Два НПЗ, залізничний міст і склад боєприпасів – Генштаб ЗСУ звітував про удари по Росії

Ярославський НПЗ («Славнефть-ЯНОС») є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ, зазначає штаб. Фото ілюстраційне
Ярославський НПЗ («Славнефть-ЯНОС») є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ, зазначає штаб. Фото ілюстраційне

Сили оборони атакували два російських нафтопереробних заводи та інші об’єкти вночі на 28 червня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у неділю.

Зокрема, уражений НПЗ «Слов’янський» у Слов’янську-на-Кубані Краснодарського краю. Командування зафіксувало влучання з подальшою пожежею на території підприємства. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюють. Генштаб зазначає, що цей завод належить компанії «Славянск ЭКО» та є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня Росії.

«Також вчергове завдано ураження Ярославському нафтопереробному заводу у Ярославлі (РФ). Зафіксовано влучання в об’єкт із подальшим задимленням на території підприємства. Ступінь завданих збитків уточнюється. Ярославський НПЗ («Славнефть-ЯНОС») є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Російської Федерації», – йдется в повідомленні.


Штаб вказує на те, що проєктна потужність заводу становить 15 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне та авіаційне пальне та інші нафтопродукти, що мають значення для забезпечення військової логістики Росії.

Крім того, українське командування повідомляє про ураження залізничного моста в районі Ічок в окупованому Криму, який, за його даними, армія РФ використовує для перекидання військ та їх забезпечення. Також удару зазнав склад боєприпасів Росії в районі Амвросіївки Донецької області, «результати ураження уточнюються».

Генштаб також підтвердив попереднє влучання українських ракет в три цехи промислового комплексу «Титан-Барикади» у російському Волгограді – зафіксовані «займання та часткове руйнування в двох цехах».

Служба безпеки України, коментуючи удар по Слов’янський НПЗ, зазначила, що він відбувається в рамках «40-денної операції впливу» на Росію.

Читайте також: «40-денна операція впливу на РФ». СБУ заявила про ураження двох російських суден і засобів ППО

«Росія має усвідомити просту закономірність: що довше вона веде загарбницьку війну проти України, то вищою буде ціна цієї агресії», – заявляє служба.

Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Вранці неділі про удари по НПЗ повідомив президент України.

Раніше губернатор Краснодарського краю Росію підтвердив загоряння на території місцевого НПЗ внаслідок атаки дронів вночі проти 28 червня. Також очільник Ярославської області Михайло Євраєв заявляв про перекриття руху транспорта за виїзді з Ярославля в бік Москви через атаку безпілотників.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Дим і загородження: як РФ захищає Керченський міст від дронів

Архівне фото Керченського мосту (в Росії його називають Кримським мостом), зроблене з оглядового майданчика над містом Керч у грудні 2019 року
1/10 Архівне фото Керченського мосту (в Росії його називають Кримським мостом), зроблене з оглядового майданчика над містом Керч у грудні 2019 року
Сьогодні міст, який є важливою військовою ціллю для Києва, з обох боків захищений численними захисними спорудами від морських дронів. Міст також <a href="https://www.theguardian.com/world/video/2023/aug/12/crimea-bridge-shrouded-in-white-smoke-after-ukraine-fires-missiles-video" target="_self" class="wsw__a">обладнаний пристроями,</a> які, ймовірно, призначені для запобігання загрозам з повітря
2/10 Сьогодні міст, який є важливою військовою ціллю для Києва, з обох боків захищений численними захисними спорудами від морських дронів. Міст також обладнаний пристроями, які, ймовірно, призначені для запобігання загрозам з повітря
Заходи протидії безпілотникам на мосту були зафіксовані на супутникових знімках від 22 червня 2026 року під час атаки українських дронів на сусідні об’єкти в Криму.<br><br>На цьому супутниковому знімку видно, як того дня в кількох місцях на мосту розгортають димові завіси, а також низку барж (посередині)
3/10 Заходи протидії безпілотникам на мосту були зафіксовані на супутникових знімках від 22 червня 2026 року під час атаки українських дронів на сусідні об’єкти в Криму.

На цьому супутниковому знімку видно, як того дня в кількох місцях на мосту розгортають димові завіси, а також низку барж (посередині)
Ймовірно, ці баржі призначені для того, щоб скеровувати судна, що наближаються з Чорного моря, у вузький прохід, за яким можуть стежити патрульні військові катери РФ
4/10 Ймовірно, ці баржі призначені для того, щоб скеровувати судна, що наближаються з Чорного моря, у вузький прохід, за яким можуть стежити патрульні військові катери РФ
На знімку, зробленому у вересні 2024 року, видно, як тривають роботи із встановлення загороджень у водах по обидва боки мосту.<br><br>Роботи з укріплення мосту розпочалися після атаки морських дронів <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/intsydent-krymskyy-mist-ataka-drony-kreml%CA%B9-hur-sbu/32506736.html" target="_self" class="wsw__a">у липні 2023 року,</a> в результаті якої загинула подружня пара, що подорожувала разом із дочкою, а сам міст зазнав пошкоджень<br>
5/10 На знімку, зробленому у вересні 2024 року, видно, як тривають роботи із встановлення загороджень у водах по обидва боки мосту.

Роботи з укріплення мосту розпочалися після атаки морських дронів у липні 2023 року, в результаті якої загинула подружня пара, що подорожувала разом із дочкою, а сам міст зазнав пошкоджень
На супутниковому знімку від 22 червня 2026 року видно димові завіси, розгорнуті навколо центральної частини мосту на тлі атак українських дронів на сусідні об’єкти.<br><br>Із жовтня 2022 року Україна кілька разів завдавала ударів по мосту, зокрема із застосуванням підводних вибухових пристроїв
6/10 На супутниковому знімку від 22 червня 2026 року видно димові завіси, розгорнуті навколо центральної частини мосту на тлі атак українських дронів на сусідні об’єкти.

Із жовтня 2022 року Україна кілька разів завдавала ударів по мосту, зокрема із застосуванням підводних вибухових пристроїв
22 червня над мостом до Криму в районі острова Тузла спостерігалися димові завіси.<br><br>Такий дим, ймовірно, використовується для введення в оману систем наведення сучасних ракет; вперше його застосування на мосту було зафіксовано в серпні 2023 року<br><br>
7/10 22 червня над мостом до Криму в районі острова Тузла спостерігалися димові завіси.

Такий дим, ймовірно, використовується для введення в оману систем наведення сучасних ракет; вперше його застосування на мосту було зафіксовано в серпні 2023 року

На нещодавньому супутниковому знімку баржі, що наближається до Кримського мосту, видно численні захисні бар’єри, зокрема бонові загородження, які можна перетягнути через судноплавний канал мосту<br><br>
8/10 На нещодавньому супутниковому знімку баржі, що наближається до Кримського мосту, видно численні захисні бар’єри, зокрема бонові загородження, які можна перетягнути через судноплавний канал мосту

На знімку від жовтня 2022 року видно, який мав вигляд міст до встановлення загороджень проти дронів
9/10 На знімку від жовтня 2022 року видно, який мав вигляд міст до встановлення загороджень проти дронів
Людина дивиться в бік Керченського мосту, де видно засоби захисту від дронів. Січень 2026 року.<br><br><a href="https://www.washingtonpost.com/world/2023/11/24/russia-crimea-tunnel-china/" target="_self" class="wsw__a">За повідомленнями,</a> наприкінці 2023 року Росія вела переговори з китайською будівельною компанією щодо будівництва підводного тунелю через Керченську протоку, який був би поза зоною досяжності дронів і ракет<br><br>
10/10 Людина дивиться в бік Керченського мосту, де видно засоби захисту від дронів. Січень 2026 року.

За повідомленнями, наприкінці 2023 року Росія вела переговори з китайською будівельною компанією щодо будівництва підводного тунелю через Керченську протоку, який був би поза зоною досяжності дронів і ракет

Назад
Вперед

Форум

XS
SM
MD
LG