Широке використання російськими військовими касетних боєприпасів у війні проти України завдало тривалої шкоди і страждань сотням цивільних жителів, йдеться у звіті правозахисної організації Human Rights Watch, опублікованому 25 серпня.
У своєму глобальному звіті Cluster Munition Monitor 2022 правозахисна група заявила, що Україна є єдиною країною, де зараз використовуються такі боєприпаси, і закликала як Росію, так і Україну припинити їх використання та приєднатися до міжнародної угоди 2008 року про їх заборону.
Росія широко використовувала касетні боєприпаси після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого, тоді як українські війська, схоже, використовували їх щонайменше двічі у війні, йдеться у звіті.
Смертоносні «відходи» війни в Україні: як їх утилізують (фотогалерея)
У звіті вказано, що від початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого до липня в Україні зареєстровано щонайменше 689 жертв серед цивільного населення від атак касетними боєприпасами.
Сотні нападів Росії із використанням касетних боєприпасів були задокументовані або інформація про них надійшла зі щонайменше десяти регіонів України, кажуть правозахисники.
Ані Росія, ані Україна не є учасниками Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року, яка забороняє цей тип зброї і яку наразі ратифікували 110 країн і підписали ще 13.
«Негайні й довготермінові страждання, яких касетні боєприпаси завдають цивільному населенню, роблять їхнє використання сьогодні в Україні необґрунтованим, а також незмінно незаконним», – сказала представниця HRW Мері Ворхем.
«Широко поширене використання Росією касетних боєприпасів в Україні є нагадуванням про те, що Конвенція повинна подолати, якщо вона хоче покласти край людським стражданням, які спричиняє ця невибіркова зброя, – додала Ворхем. – Усі країни повинні засудити використання цих боєприпасів за будь-яких обставин».
У звіті, зокрема згадано про те, що розслідування HRW у Харкові встановило, що російські війська запустили касетні ракети, боєприпаси з яких вразили будинки, вулиці міста і парки, а також амбулаторію в пологовому будинку і будинок культури в травні і червні.
Помітне зменшення втрат від нових касетних боєприпасів за останні роки було затьмарене їх використанням в Україні з початку масштабного вторгнення Росії в лютому, йдеться у звіті HRW.
Правозахисники додали, що Росія використовувала в Україні як старі запаси касетних боєприпасів, так і нові.
З іншого боку, HRW заявила, що не знайшла доказів того, що касетні боєприпаси були серед артилерії, ракетних систем та іншої зброї, яку український уряд отримав від інших країн цього року.
Востаннє Сполучені Штати виробляли касетні боєприпаси у 2016 році, йдеться у звіті, але не приєдналися до міжнародної заборони і не зобов’язалися ніколи не виробляти їх у майбутньому.
У доповіді також зазначено, що Китай та Іран активно беруть участь у дослідженні й розробці нових типів касетних боєприпасів.
Звіт буде представлено країнам, які візьмуть участь у 10-му щорічному засіданні Конвенції про касетні боєприпаси в ООН у Женеві 30 серпня – 2 вересня.
«Уряди, які ще не приєдналися до конвенції, повинні переглянути свою позицію та приєднатися до інших, щоб допомогти позбавити світ від касетних боєприпасів», – наголосила Ворхем.
У Human Rights Watch вказують, що Росія не заперечує використання касетних боєприпасів, а українська сторона наголошувала, що «Збройні сили України суворо дотримуються норм міжнародного гуманітарного права».
Касетні боєприпаси – це контейнери, наповнені десятками бомб, призначених для розкидання на великій території та для вибуху при влучанні, вони можуть бути випущені з землі артилерійськими системами або скинуті з літаків. Багато з них не вибухають при первинному ударі і можуть залишатися на землі роками, становлячи небезпеку для людей, зокрема дітей.
Правозахисники вже неодноразово закликали зупинити застосування касетних бомб в Україні.
Раніше сьогодні керівник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив, що російські військові у ніч на 25 серпня обстріляли Кривий Ріг касетними боєприпасами.
