Представники Сполучених Штатів та інших країн 21 травня в Бангкоку залишили зустріч міністрів торгівлі Азійсько-Тихоокеанського регіону на знак протесту проти російського військового вторгнення в Україну. Про це повідомляє Reuters з посиланням на офіційних осіб та дипломатів.
За словами двох представників тайської влади та двох іноземних дипломатів, члени делегацій Канади, Нової Зеландії, Японії та Австралії приєдналися до американських колег та вийшли із зали під час виступу представника Росії.
Інший дипломат у коментарі Reuters зазначив, що п’ять держав, які влаштували протест, наполягають на жорсткіших формулюваннях щодо Москви в підсумковій заяві учасників зустрічі в столиці Таїланду. Засідання міністрів торгівлі Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва триватиме два дні. В АТЕС входить 21 країна.
Водночас російське інформагентство ТАСС у суботу повідомило, що делегація Росії залишила зустріч міністрів АТЕС у Бангкоку під час виступу представника США. Це випливає із повідомлення в телеграм-каналі російського Мінекономрозвитку. Відомство розмістило фотографію з порожнім кріслом голови Мінекономрозвитку Максима Решетнікова на тлі трансляції американської доповіді.
Раніше, 1 березня, під час виступу глави МЗС Росії Сергія Лаврова у Раді з прав людини ООН понад сто учасників засідання – дипломатів приблизно з сорока країн – демонстративно залишили залу на знак протесту проти вторгнення Росії в Україну.
Багато світових лідерів різко засудили напад Росії на Україну, що триває від 24 лютого, і наголосили на неспровокованому вторгненні.
Впродовж останніх тижнів Євросоюз, США та низка інших західних союзників запровадили жорсткі санкції проти російської економіки, фінансової системи, великих компаній, олігархів, політиків, враховуючи президента Володимира Путіна, а також членів його родини та найближчого оточення.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
