Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 05:43

Спікер парламенту Угорщини висловив побоювання через українізацію в Україні


Будівля парламенту Угорщини в Будапешті, архівне фото

Спікер Національних зборів Угорщини Ласло Кевер вважає, що в чинному законі України «Про освіту» йдеться про українізацію і однозначну неможливість існування освіти мовами нацменшин в Україні.

Голова парламенту також сказав на радіо Karc FM, що наразі дуже серйозно обмірковує, чи виступити Угорщині з заявою про те, що Україна в односторонньому порядку вважає припиненою дію базового угорсько-українського договору, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у своїх попередніх заявах щодо освітнього закону в Україні «аж ніяк не перебрав міру» в тональності та сенсі висловлювань із огляду на «недружні кроки» української влади та можливі важкі наслідки для освіти меншин.

Спікер нагадав про низку політико-дипломатичних та гуманітарних заходів із боку Угорщини, які допомогли, як він уважає, Україні пом’якшити наслідки кількох повеней на Закарпатті, оздоровити понад 2 тисячі українських дітей зі східної України й уможливити медичну реабілітацію поранених воїнів АТО, а також домогтися безвізового режиму. Кевер признався, що його колеги в урядовій коаліції не знають, як трактувати «нерозумні, засліплені кроки» української влади стосовно освітнього закону.

Із останніх заяв українських високопосадовців спікер угорського парламенту зробив висновок, що в Україні хочуть гомогенізувати населення, провівши примусову українізацію. Кевер також порадив записатися на курси української мови передусім левовій частині депутатського складу Верховної Ради України, серед яких домінує російська.

Втім, Кевер висловив сумнів, що в Україні, зважаючи на старі (радянського зразка – ред.) традиції, будуть дотримуватися положень цього закону. Угорський спікер назвав своїм однодумцем Геннадія Москаля, чинного голову Закарпатської обласної державної адміністрації, в тому сенсі, що закон створить більше проблем, ніж принесе користі.

Те, що відбувається зараз в Україні, суперечить взятим на себе міжнародним зобов’язанням цієї країни протягом останніх 20 років, стверджує Ласло Кевер. Він висловив сподівання, що ЄС та Рада Європи серйозно сприймають дотримання певних законів, зобов’язань і принципів тощо, а тому, як вважає спікер, вони виступлять проти України.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомляв 28 вересня, що викликав на консультації посла України в Угорщині Любов Непоп у зв’язку з реакцією угорської сторони на новий закон України «Про освіту». Такий крок, як виклик посла на консультації, вважають одним із різновидів дипломатичного демаршу, щоб засвідчити невдоволення діями іншої держави.

При цьому Клімкін додав: «Позиція України щодо відносин з Угорщиною незмінна – ми готові до конструктивного обговорення всіх питань». Він також заявив, що розраховує на результативний свій візит до Будапешта, не уточнивши, коли має відбутися цей візит.

До Угорщини, що стала найрізкішим критиком нового закону, а саме його статті про мову освіти, державну українську, також запланувала візит на жовтень міністр освіти України Лілія Гриневич, щоб пояснити суть цього закону.

Вона вже також зустрічалася з цією метою з колегою з Румунії, де теж критикували закон.

Раніше 28 вересня закон «Про освіту» набув чинності після офіційної публікації 27 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам. У Києві також висловлювали думку, що висновок Венеційської комісії Ради Європи про цей закон буде на користь України.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG