Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 14:44

Новий закон про освіту не забороняє вивчати мови нацменшин – представник Міносвіти


Ілюстративне фото

Новий закон «Про освіту» не порушує ані прав національних меншин, ані міжнародних зобов’язань України, запевняють представник Міністерства освіти і науки Павло Хобзей та експерт з освіти Ірина Когут. Натомість закон дозволяє дітям інших національностей інтегруватися в українське суспільство, впевнені вони. А колишній міністр юстиції Сергій Головатий вважає: якщо нацменшини хочуть провадити навчання виключно рідною мовою, вони можуть відкривати для цього приватні навчальні заклади.

Експерт з питань освіти Центру CEDOS Ірина Когут визнає, що після ухвалення закону «Про освіту» дітям з національних меншин, дійсно, доведеться більше вчитися українською. Раніше законодавство дозволяло їм, за згоди батьків та місцевої влади, не тільки повністю засвоювати шкільну програму рідною мовою, а й складати нею зовнішнє незалежне оцінювання.

«Також законодавство дозволяло створювати школи з вивченням мови національної меншини, але з навчальним процесом українською мовою. Тобто спектр варіантів був досить широким», – згадує Когут.

Таке становище, за її словами, не сприяло інтеграції представників національних меншин в українське суспільство.

Діти зі шкіл, де навчання велося мовами нацменшин, традиційно не дуже добре складали ЗНО, якість освіти залишала бажати кращого
Ірина Когут

«Діти зі шкіл, де навчання велося мовами нацменшин, традиційно не дуже добре складали ЗНО, особливо з української мови, – каже вона. – Були підстави говорити про те, що якість освіти в цих школах, особливо в контексті продовження навчання в українських вишах, де навчання ведеться все-таки державною мовою, залишала бажати кращого».

При цьому експертка наголошує, що чинний закон не забороняє дітям вивчати й рідну мову.

«Представники нацменшин можуть навчатися рідною мовою в садочках та початковій школі. За цим стоїть цілком чітка і обґрунтована, на мою думку, логіка: діти, які не говорять державною мовою в побуті, неспроможні розпочати нею навчання», – пояснює вона. Таким чином, діти матимуть час для опанування української на такому рівні, щоб надалі вчитися українською, та вступати у вищі навчальні заклади в Україні.

Заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей доповнює, що дитина може вивчати рідну мову і після початкової школи, якщо набереться достатня кількість учнів, щоб відкрити додатковий мовний клас.

Сам закон, на переконання представника міністерства, не порушує Європейську хартію регіональних мов, адже в ній зазначено, що держава мусить забезпечити національним меншинам доступ до вивчення рідних мов без шкоди для засвоєння державної.

«Результати ЗНО з української мови і літератури показують, що учні таких шкіл – в першу чергу це стосується шкіл з угорською та румунською мовами навчання – насправді не засвоюють державну мову», – стверджує він. На думку Хобзея, це є логічним наслідком викладання не державною мовою:

Коли стикаєшся із державною мовою лише на двох годинах української мови та двох годинах української літератури, цього недостатньо, щоб засвоїти державну мову
Павло Хобзей

«Коли ти маєш чи румуномовне, чи угорськомовне оточення і стикаєшся із державною мовою лише на двох годинах української мови та двох годинах української літератури в навчальному плані, очевидно, цього цілком недостатньо, щоб засвоїти державну мову і далі могти робити кар’єру в Україні», – вважає він. Тож, ухваливши закон, Верховна Рада прирівняла громадян України в правах, підсумовує він.

За словами заступника міністра, парламент передбачив два роки перехідного періоду, а з 2020 року основною мовою навчання в усіх державних українських школах із п’ятого по одинадцятий клас буде українська.

Окрім іноземних держав, невдоволення щодо змін у мовному законодавстві висловлюють і деякі українські політики та чиновники – так, наприклад, голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль раніше закликав Президента ветувати нову версію закону «Про освіту» через те, що той, мовляв, суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Натомість екс-міністр юстиції України Сергій Головатий запевняє, що жодних юридичних підстав для вето немає. За його словами, ухвалений Верховною Радою закон цілком відповідає вимогам української Конституції, Рамковій конвенції про захист національних меншин і Європейській мовній хартії. Відтак, Україна не порушила жодних міжнародних зобов’язань. Головатий підкреслює, що вивчення державної мови – в інтересах самих нацменшин.

Щоб права національних меншин не були порушені, кожен з них зобов’язаний володіти державною мовою
Сергій Головатий

«Щоб права національних меншин не були порушені, кожен з них зобов’язаний володіти державною мовою і отримати державною українською мовою середню, вищу освіту», – пояснює Головатий.

Щодо бажання національних меншин вивчати рідні мови, юрист посилається на Рамкову конвенцію про захист прав національних меншин, яка надає їм право на створення власних приватних навчальних закладів, але не зобов’язує державу їх фінансувати.

«Отож, нехай приватні особи в Україні, чи то губернатор Москаль, засновує приватну угорську школу і її фінансує», – пропонує він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG