Доступність посилання

ТОП новини

«Логістичне серце». Як окупанти укріплюють оборону в Мелітополі


Військові РФ в окупованому Мелітополі
Військові РФ в окупованому Мелітополі

Наскільки важливо для російської армії утримати під своїм контролем Мелітополь? Що відбувається зараз у цьому та інших містах окупованої частини Запорізької області? Чи може Мелітополь бути звільнений у такий самий спосіб, як і Херсон? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Російські військові готуються до оборони й водночас накопичують нові сили на Запорізькому напрямку. Зокрема, через Мелітополь проїхали 43 автобуси з бійцями-«вагнерівцями», повідомив 18 лютого міський голова Мелітополя Іван Федоров під час телемарафону. За його словами, бійців привозять щодня. Водночас російські військові готуються до оборони – вони вже збудували декілька ліній захисту, стверджує Федоров.
  • За даними мера Мелітополя, у селищі Новомиколаївка Мелітопольського району почали будувати підземне місто: заривають в землю морські контейнери та намагаються побудувати бункери. Крім того, за останні декілька тижнів окупанти провели інвентаризацію всіх бомбосховищ Мелітополя та наказали комунальникам провести там ремонтні роботи.
  • 21 лютого Федоров зазначив, що російській армії останнім часом не вдалося захопити жодного населеного пункту у Запорізькій області. Федоров також розповів, що російські війська можуть готувати провокації на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. За його словами, «окупанти їздять по селах Мелітопольського району та залякують людей – закликають евакуюватись чи готувати бомбосховища».
  • Аналітики американського Інституту вивчення війни у своєму звіті за 21 лютого зазначили, що транспортування до Запорізької області російських нерегулярних збройних формувань, які, ймовірно, виснажені боями, погано навчені або й те, й інше, свідчить про те, що військове керівництво Росії втратило пріоритетність отримання нових територіальних здобутків у цьому регіоні. Геолокаційні зображення показують, що російські війська продовжують рити окопи на південь від Армянська на півночі окупованого Криму, пишуть аналітики.

«Фортеця окупаційних військ»

Депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що Мелітополь перетворюється у «фортецю» окупаційних військ.

Російські військові в Мелітополі, квітень 2022 року
Російські військові в Мелітополі, квітень 2022 року
Вони розміщуються, як правило, в закладах соцсфери – порожніх будівлях шкіл
Павло Тімофєєв

«У Мелітополі розміщуються резервні частини окупаційних військ. Вони розміщуються, як правило, в закладах соцсфери – порожніх будівлях шкіл, тому що багато батьків відмовляються віддавати дітей в російські школи, тому багато таких приміщень шкіл є вільними. Ми навіть бачимо, як вони роблять періодичну передислокацію, оскільки рух опору в Мелітополі працює, нам передають інформацію, де і в яких школах розміщуються тимчасові казарми», – каже депутат.

Окупанти намагаються удосконалювати три лінії оборони навколо Мелітополя, повідомив депутат.

«Багато є оголошень, як в самому окупованому Мелітополі, так і в окупованому Криму, так і в інших регіонах, і в інтернеті, що вони набирають бригади будівельників. Направляють їх в Запорізьку область, щоб промисловим способом рити траншеї, бліндажі, опорні пункти», – каже він.

«Зуби дракона» на кримському узбережжі, грудень 2022 року
«Зуби дракона» на кримському узбережжі, грудень 2022 року

«Ми бачимо, як максимально вони навантажують потужності промислових підприємств з виробництва бетону. Тобто роблять все можливе, щоб якомога швидше побудувати цю лінію оборони. Ми бачимо також, що періодично через Мелітополь провозяться так званні «зуби дракона» – протитанкові бетонні споруди», – розповів депутат.

За даними Тімофєєва, російська армія зараз не має достатньої потужності, щоби прорвати лінію оборони Збройних сил України на Запорізькому напрямку.

Будуть залучати «вагнерівців», щоб формувати малі штурмові роти, штурмові групи
Павло Тімофєєв

«Вони зараз будуть залучати «вагнерівців», щоб формувати малі штурмові роти, штурмові групи, щоб десь намацати нашу ділянку лінії оборони й відчути, де вона більш слабка, щоб максимально відвернути увагу Сил оборони України на Південний напрямок, щоб ми менше давали опір і стримування наступ на Донбасі», – вважає Тімофєєв.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Готуються до оборони, а не до наступу»

Пологівський міський голова Юрій Коноваленко розповів, що на території цієї громади збільшення сил і засобів російських військ поки не відбувається.

Пологівський міський голова Юрій Коноваленко
Пологівський міський голова Юрій Коноваленко
По місту відбуваються постійні передислокації
Юрій Коноваленко

«Сказати, що їх зараз стало більше, не можна. Відбулося часткове їхнє переміщення з Пологів на села Тарасівка, Шевченкове – тобто там, де лінія оборони. Ми розцінюємо це як намагання зміцнити оборону. Але містом відбуваються постійні передислокації. Знаком того, що здійснюється передислокація, є те, що у наших жителів відключається можливість зв'язку (телефонний звʼязок та інтернет – ред.). Ми розцінюємо це як те, що здійснюється певна дислокація, ротація», – пояснив він.

Посадовець зазначив, що кількість російських військ, які розміщені в районі міста Пологи, свідчить про те, що вони, швидше за все, готуються до оборони, а не до наступу.

«Основний рух відбувається вночі, тому важко сказати, що це їхнє бажання продовжувати тиснути на Гуляйполе чи оборонятися. Те, що ми бачимо за кількістю, яка сконцентрувалася в районі Тарасівки, Шевченкового, ми розцінюємо це як намагання оборонятися», – зауважив Коноваленко.

Заселили практично кожну хату, яка є вільна
Юрій Коноваленко

За його даними, найбільше сили російської армії концентруються у селах у напрямку Токмака.

«В тих селах людей залишилося багато, тому що села були окуповані практично без військових дій. Але вони заселили практично кожну хату, яка є вільна. Всі хати заселені, тому ми розуміємо, що там їх багато», – каже мер.

Покинутий російський зенітний ракетний комплекс «Тор» на острові Зміїний, 18 грудня 2022 року, ілюстраційне фото
Покинутий російський зенітний ракетний комплекс «Тор» на острові Зміїний, 18 грудня 2022 року, ілюстраційне фото

Також у цьому регіоні відбувається постійна передислокація російської техніки, додав він.

Окупанти намагаються створити видимість, що техніки дуже багато
Юрій Коноваленко

«Таке враження, що вони намагаються створити видимість, що техніки дуже багато. Вона рухається у напрямку Більмака або в напрямку Інженерного. Вони її постійно рухають. Ми знаємо, що була знищена нашими артилеристами техніка в Інженерному і за містом – на дачах абразивного комбінату. Тобто рух у них постійно відбувається такий, вони не стоять на місці. Відпрацьовують, а потім знову ховають під будинками багатоповерховими, де є можливість заховати», – розповів Коноваленко.

«Можуть наступати на Оріхів»

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів, що окупанти можуть провести наступальну операцію у напрямку Оріхова.

Олександр Коваленко
Олександр Коваленко

«Основна їхня частина сконцентрована в трикутнику Василівка-Токмак-Мелітополь, що є нічим іншим, як формування такого собі оборонного трикутника. Але є і деякі ресурси, які вони використають для проведення локаційної наступальної операції. Вочевидь, це буде наступальна операція саме в напрямку Оріхова», – вважає експерт.

Йде концентрація сил та засобів батальйонно-тактичних груп, які кількісно, функціонально можуть забезпечувати наступальні дії
Олександр Коваленко

«Чому саме в цьому напрямку? Тому що ми бачимо, як, наприклад, в районі таких населених пунктів, як П'ятихатка, Новопокровка, Роботине, йде концентрація сил та засобів батальйонно-тактичних груп, які кількісно, функціонально можуть забезпечувати наступальні дії ось по тому вузькому фронту, який є в напрямку Оріхова», – пояснив експерт.

Він нагадав, що лінії оборони, які російські військові будували навколо Херсону, не допомогли їм втриматися у регіоні. Так само може статися і в Мелітополі.

«Незалежно від того, скільки в тебе окопів, незалежно, скільки в тебе ліній оборони, якщо ти не можеш тримати цю оборону, якщо ти під час оборонних дій є елементом для знищення, а не тим елементом, який знищує, то фактично ти змушений тікати», – зауважив Коваленко.

«А російські окупанти, якщо вони будуть намагатися здійснювати якісь наступальні дії в районі Запорізької області, особливо нагадую про Оріхів та Гуляйполе, то вони ризикують відправити в м'ясорубку декілька своїх батальйонно-тактичних груп. А це послаблення загального угруповання, тобто послаблення оборонних можливостей», – сказав він.

Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області (архівне фото)
Будівля залізничної станції в місті Мелітополі Запорізької області (архівне фото)

Експерт зазначив, що Мелітополь – це своєрідне «логістичне серце» російського угруповання на окупованій частині півдня.

Якщо не буде Мелітополя в розпорядженні російських окупантів, то вони не зможуть забезпечувати свою групу військ на півдні
Олександр Коваленко

«Через нього фактично відбувається забезпечення усього півдня, починаючи з лівобережної Херсонщини, закінчуючи Маріуполем, закінчуючи навіть східними районами. Тобто, якщо не буде Мелітополя в розпорядженні російських окупантів, то вони не зможуть забезпечувати свою групу військ на півдні», – зазначив експерт.

«В них залишаться обмежені артерії, логістично обмежені, а тут дуже важливо розуміти, що логістика вирішує багато завдань як в наступі, так і в обороні. Тому, кажучи про Мелітополь, треба мати на увазі не тільки його географічне розташування, а й те, що це саме логістичне серце регіону і всього півдня», – підкреслив Коваленко.

«Будують оборону, як у Херсоні»

Політичний і військовий експерт, колишній командир взводу батальйону «Айдар» Євген Дикий вважає, що російська армія готується до тривалої та потужної оборони Мелітополя.

Євген Дикий
Євген Дикий

«Вони явно визначили саме Мелітопольський напрямок як найбільш імовірний напрямок нашого наступного наступу, і тут, скажімо, не треба бути великим стратегом, щоб зрозуміти, що у нас немає інших варіантів. Для нас є критично важливим саме звільнення півдня України», – каже він.

Звільнення півдня України може дати загальний перелом у цій війні. Зокрема, відокремлення Криму від решти окупованих територій
Євген Дикий

«Саме звільнення півдня України може дати загальний перелом у цій війні. Зокрема, відокремлення Криму від решти окупованих територій. Це для нас принципово важливе завдання, звільнення лівобережної Херсонщини – для нас також принципово важливе завдання. Ну, а до цього всього ключем є саме Мелітополь», – зазначив Дикий.

Експерт пояснив, чим звільнення Мелітополя може відрізнятися від звільнення Херсону.

«Я дуже сподіваюсь, що нам вдасться уникнути штурму міста саме в лоб – так, як це вдалося саме з Херсоном. Взагалі нинішня фортифікація, яку розгортають навколо Мелітополя, вона дуже нагадує якраз ешелоновану оборону навколо Херсону. Так само є від трьох до п’яти ліній оборони на різних напрямках. Фактично перетворюють і саме місто на фортецю, і окремо роблять таку фортецю навколо аеродрому мелітопольського, і по степу роблять мінімум три лінії», – каже Дикий.

Російські військові пішки залишають Херсон
Російські військові пішки залишають Херсон


Він зазначив, що це класична ешелонована оборона в стилі Першої та Другої світової воєн. І як показав досвід на Херсонщині, прорвати таку оборону – завдання вкрай складне, зауважив військовий.

Сподіваюсь, що ми уникнемо саме штурму в лоб, бо це було б пов'язано з важкими втратами
Євген Дикий

«На Херсонщині нам вдалось цього уникнути, бо там можна було перебити артерії ворожі постачання, й ворогові просто довелося вийти звідти. Тобто з Херсонщини ми ворога не вибили, а витіснили. З Мелітополем такої можливості немає. Але все одно я сподіваюсь, що ми уникнемо саме штурму в лоб, бо це було б пов'язано з важкими втратами», – підкреслив Дикий.

Він вважає, що між наступом на півдні і на Донбасі російське керівництво обрало саме Донбас: «Якщо пригадувати, десь ще з місяць тому вони спробували провести розвідку боєм на Запорізькому напрямку. Вони виявили, яка там наша оборона, і тверезо оцінили, що прорвати цю оборону для них заскладно. Їх зараз вистачає десь на наступ в одному місці – от або Донбас, або південь, і вони обрали Донбас».

  • Російські війська захопили Мелітополь Запорізької області 25 лютого. Міський голова Іван Федоров, який перебуває на вільній території, регулярно повідомляє про вибухи в місті.
  • Від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, заявив керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю виданню «Forbes Україна».
  • За словами голови ГУР, «великий наступ» Росії вже триває, але відбувається він так, «що не всі це навіть бачать – такої якості цей наступ. Вони мають стратегічне завдання – до 31 березня вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей». Буданов також заявив, що з мобілізованих під час першої хвилі мобілізації в Росії майже 300 тисяч осіб 90% відправили на фронт без підготовки.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

XS
SM
MD
LG