Наскільки змінилися позиції російських військових на лівобережній Херсонщині після руйнування Каховської ГЕС? Навіщо вони спорудили дамбу на річці у Токмаку Запорізької області, і чи може це вплинути на наступ українських військових? На яких ділянках фронту на південному напрямку російська армія почувається найбільш незахищено? Докладніше про все це – в матеріалі проекту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Сили оборони України на півдні продовжують ведення наступальної операції на мелітопольському та бердянському напрямках, повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. Вона зазначила, що українські військові вели наступальні дії на напрямках Новодарівка, Приютне, і мали успіх у напрямку Новоданилівки, Роботиного, Новосілки та Старомайорського. За минулий тиждень площа звільнених територій збільшилася більше, ніж на 28 кВ.км Загалом звільнена площа на півдні складає 158,4 км2, зазначила Маляр.
- Тим часом російські військові збудували греблю на околицях окупованого Токмака Запорізької області. Про це свідчать супутникові знімки, отримані розслідувачами проєкту Bellingcat і оприлюднені 29 червня. Гребля розташована в межах оборонної лінії, що огинає місто Токмак. Супутникові зображення свідчать, що річка Токмачка перерізана з 6-го травня. Рівень води на східній стороні греблі неухильно зростав до червня.
- Для наочного підтвердження розслідувач Майкл Шелдон виклав в Twitter покадрову супутникову зйомку з травня по червень. Він зазначив, що підвищення рівня води в річці Токмачка може бути частиною більших зусиль з уповільнення просування українських військ. «Якщо говорити точніше, це може бути частиною зусиль уповільнити східне охоплення Токмака в разі українського прориву поблизу міста», – написав розслідувач.
Токмак: «продовжують заїжджати військові РФ»
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з цього з начальником міської військової адміністрації Токмака Олександром Чубом. Він припускає, що дамбу, побудовану окупантами, вже прорвало.
Є припущення, що дамбу прорвало і вода пішла по річці в сторону Молочанська, МелітополяОлександр Чуб
«У Токмаку по об'їзній дорозі в сторону Бердянська є, так би мовити, бердянський міст, там два місточки – один великий, один короткий. Один – через суходіл, інший – через річку. Під цим мостом рашисти (армія РФ – ред.) зробили насипну дамбу. Це їм вдалося зробити, бо вода пішла по полях, рапсове поле залито. Це вони для того робили, щоб не проводилися наші наступальні дії. Але вчора, є така інформація, що далі по річці пішла вода. Тобто є припущення, що цю дамбу прорвало і вода пішла по річці в сторону Молочанська, Мелітополя», – розповів він.
Російські військові продовжують прибувати до Токмака, каже начальник адміністрації. Зокрема, за даними Чуба, військові вантажівки прибувають в мікрорайон Калініна, а російські солдати ходять вулицями та самостійно шукають собі житло.
«У Молочанськ приїхали нові військові. І ще є така інформація, підслухана, так би мовити, в крамниці спілкуються два російські солдати: «Що ми будемо робити, якщо візьмуть Токмак в оточення?». Другий відповідає: «Що, що робити? Тікатимемо!». Тобто настрій у них теж такий не войовничий. Але вони чинять спротив», – додав посадовець
«Рвуть паспорти України»
Чуб також розповів, що окупанти зупиняють місцевих жителів на блокпостах і перевіряють наявність російських паспортів. Українські документи вони показово знищують.
«Це по всій окупованій частині Запорозької області, на блокпостах зупиняють наших мешканців, якщо немає російського паспорта, а показують український, вони на очах їх рвуть. Тобто наші українські паспорти вони рвуть. Тобто це пряме насильство – йти отримувати цю книжечку, тиск в цьому напрямку посилився», – зазначив він.
Начальник міської військової адміністрації стверджує, що російські військові обстрілюють об’єкти інфраструктури у Токмаку й видають це за обстріли начебто з боку ЗСУ.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Скидали в канаву тіла людей і тварин»
- Російські військові намагаються повернутися на позиції біля Антонівського мосту на лівобережній Херсонщині, розповіла 3 липня в ефірі телемарафону розповіла керівниця пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
- В американському Інституті вивчення війни у звіті 30 червня повідомили, що російське військове керівництво опинилося під гострою критикою з боку так званих «вієнкорів» через нездатність розбити нечисленний український десант в районі Антонівського мосту. У звіті сказано: «деякі російські блогери стверджували, що українська присутність на лівобережжі Херсонщини обмежена, і немає серйозної загрози того, що українські сили прорвуться зі своїх плацдармів на східному березі Дніпра. При цьому вони скаржилися, що російське військове командування надмірно насаджує російські війська на українські міни, що встановлюються дистанційно, і змушує російські сили розміщувати важку військову техніку в межах досяжності української артилерії».
- Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки повідомило, що після того, як відбувся удар по Чонгарському автомобільному мосту, тимчасове закриття траси призвело до того, що російським конвоям з матеріально-технічного забезпечення довелося щонайменше на 50% довше добиратися до фронту альтернативними маршрутами. Британські розвідники зазначили, що маршрут через Чонгарські мости є найбільш прямим шляхом з кримського логістичного вузла окупантів у Джанкої та запорізького напрямку.
Жителька Каланчацької громади, яка межує з окупованим Кримом, розповіла «Новинам Приазов'я», що кількість російських військових у цьому регіоні не змінюється – вони так само присутні, як і раніше. Ситуація з Чонгарським мостом, на відміну від руйнування Каховської ГЕС, суттєво не позначилася на житті громади. Жінка погодилася розповісти більш детальну інформацію на умовах анонімності з міркувань безпеки.
Чому одних хоронять, а інших спалюють, люди не можуть зрозумітиЖителька Каланчацької громади
«З підтоплених районів (після руйнації Каховської ГЕС – ред.) в Каланчак звозять людей, які потопилися. Привозили їх в каланчацьку лікарню. Вони (окупанти – ред.) привезли своїх паталогоанатомів, які давали довідки про смерть. Місцеве комунальне господарство ховало людей біля кладовища. З останніх даних, це вже чоловік 500 поховано, цих в могили складали. А спочатку вирили цілу канаву і туди людей скидали, а на звалищі місцевому палять тіла. Викопали яму, скидають туди і тіла, і дохлих тварин і все це спалюють. Чому одних хоронять, а інших спалюють, люди не можуть зрозуміти», – поділилася жінка.
Також російські військові обладнують у деяких освітніх закладах лікарні для військових, розповіла співрозмовниця. За її даними, так інфекційне відділення для окупаційних військ облаштували в одній з автошкіл.
«Шукають човни»
Політолог із Херсона Володимир Молчанов розповів, що перш за все, російські військові на лівобережній Херсонщині зараз шукають човни і відбирають їх у місцевих жителів.
«У них просто паніка через неможливість щось робити з тими діями на Антонівському мосту, які роблять ЗСУ чи Сили спеціальних операцій (українські – ред.). І розуміючи, що кожен їхній штурм прямий по дорозі з Олешківського мосту на Антонівський, яка прострілюється і мінується дистанційно, усіма можливими засобами – це щонайменше сотня втрачених своїх солдатів й офіцерів. Тому вони намагаються шукати інші способи, зокрема десантування з човнів, але, як бачимо, в них це теж погано виходить», – зауважив він.
«Стрімка деморалізація»
У Генічеському і Скадовську районах Херсонщини спостерігається деморалізована поведінка російських військових, каже політолог.
За його словами, «посилились прояви нестатутної поведінки» тих російських мобілізованих, які стоять в другій лінії оборони.
Йде стрімка деморалізація російського війська, якого нема кому контролюватиВолодимир Молчанов
«Вони пиячать, просто забирають, шукають самогонку, шукають горілку, забирають товар в магазинах безоплатно. Тобто така йде стрімка деморалізація російського війська, якого нема кому контролювати, тому що «кадирівці», як це не дивно, вони наводили страх на таких звичайних російських солдатів. Коли «кадировці» втекли в Крим після завданих ним втрат, то нема кому це робити», – розповідає Молчанов.
Також представники російської армії дедалі частіше використовують для своїх цілей цивільний автотранспорт, додав політолог. Вони це роблять через підсилення вогневого контролю з боку ЗСУ, вважає Молчанов. Цивільний транспорт при цьому помічають літерою «Z» для того, щоб російські військові не стріляли по своїх.
«Руйнація дамб не зупинить ЗСУ»
Секретар Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, як змінилися позиції російської армії після руйнування Каховської ГЕС.
«Ті передні позиції (окупантів – ред.), їх там змило і зараз не всюди їх можна використовувати знову, коли вода зійшла. Там мул і неможливо тримати
Противник трошки відтягнувся, десь відійшов за річку Конка, десь ближче до КаховкиРоман Костенко
оборону або добре пересуватися. Тому противник трошки відтягнувся, десь відійшов за річку Конка, десь ближче до Каховки, десь знаходиться вздовж річки, і в принципі, зараз характер його дій не змінився. Вони тримають оборону, завдають ударів по цивільній інфраструктурі, по нашій території, яку тримають зараз сили оборони. Частіше почали використовувати авіацію і керовані авіаційні бомби», – сказав Костенко.
Практика російської армії будувати дамби для того, щоб їх руйнувати, затоплювати місцевість і в такий спосіб заважати наступу українських сил, здебільшого не є ефективною, каже депутат.
За його словами, російська армія на східному напрямку так само руйнувала греблі. Знищення дамби Каховської ГЕС трохи вплинуло на хід бойових дій, але зараз ситуація стабілізується, стверджує Костенко.
«Руйнація дамби (Каховської ГЕС – ред.) трохи змінила характер бойових дій, але зараз все повертається до того, як було. І подивимося, як зараз противник буде розташований. Чи йому може доведеться відійти за річку Конка, або, скажімо, вести бойові дії в тій заболоченій місцевості, яка зараз ще не висохла», – розмірковує він.
«Повернення окупантів у Херсон не буде»
Разом із цим, депутат вважає, що загрози того, що російські військові можуть знову опинитися на правобережній Херсонщині, немає.
Вони зараз стоять в глухій обороніРоман Костенко
«Тими силами й засобами, які зараз є, вони неспроможні це зробити. Я думаю, вони зараз більше бояться, щоб ми на ту сторону не перейшли. Вони зараз стоять в глухій обороні й зараз більше переживають за напрямок південний зі сторони Запоріжжя і за свій наступ на сході. Тому ми тут тримаємо, ми тут знищуємо їхній потенціал, робимо все для того, щоб противнику такі дурні думки не приходили. А ми робимо все для того, щоб звільняти далі нашу територію», – сказав Костенко.
- Українська влада та командування визнають, що війська просуваються повільніше, ніж очікувалося, але наголошують, що впевнені в успіху наступу.
- Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей». Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що його «злять» слова про те, що український контрнаступ триває «повільніше, ніж очікувалося», і додав, що кожен звільнений метр землі українським військам «дається кров’ю».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
