На окупованих територіях України оголосили переможців у так званих виборах, організованих Росією. Хто ці люди і чому вони зголосилися взяти участь у цьому процесі? Яке політичне минуле мають так звані переможці та яке майбутнє їх очікує? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 10 вересня російські окупаційні сили заявили про завершення псевдовиборів на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Так звані вибори тривали з 8 по 10 вересня, як і вибори у російських регіонах, які називають «єдиним днем голосування».
- Поіменні списки так званих кандидатів у депутати на окупованих територіях від російських політичних партій не оприлюднювалися. Про це казав російському виданню «Ведомости» член Центрвиборчкому Костянтин Мазуревський. За його словами, списки не публікують з міркувань фізичної безпеки кандидатів.
Херсонщина: «переможці – місцеві колаборанти»
Так звана виборча комісія, що була створена на окупованій частині Херсонщини, оголосила результати вже ввечері 10 вересня. Її керівниця Марина Захарова заявила, що до так званої обласної думи потрапили 36 депутатів, 28 із них (тобто переважна більшість) – від провладної партії «Єдина Росія». До них увійшли Володимир Сальдо, Тетяна Томіліна, Віталій Булюк, Юрій Ковальов, Георгій Журавко, Ігор Кастюкевич, Олена Терських та інші.
Як зазначив у коментарі для «Новин Приазов’я» політолог із Херсону Володимир Молчанов, більшість із цих переможців – це місцеві чиновники, підозрювані у колабораційний діяльності. Проте є і ті, хто з Росії, каже Молчанов.
Одним із псевдодепутатів, обраних до списку так званої обласної думи став депутат Херсонської обласної ради кількох скликань Віталій Булюк. Саме він у період окупації Херсонщини займався так званою націоналізацією майна, а фактично привласненням земельних ділянок, – розповідає Молчанов.
«Попри вже доволі довгу роботу, він є традиційно опонентом Володимира Сальдо (Сальдо призначений Кремлем керувати захопленою частиною Херсонщини – ред.), зокрема в дерибані земельної власності, яка опинилася під їхнім контролем внаслідок конфіскації, «націоналізації», а також евакуації людей. У Булюка і до того були значні території під контролем. І Сальдо довелося з ним, скажемо так, рахуватися після того, як вони всі втекли на лівий берег (Херсонщини)», – розповів політолог.
20 вересня відбулося перше засідання депутатів так званої Херсонської обласної думи. Її головою обрали Тетяну Томіліну. Молчанов каже, що вона тривалий час очолювала академічний ліцей при Херсонському державному університеті.
Костюкевич буде призначений так званим сенатором Херсонської областіВолодимир Молчанов
«Вона довгий час очолювала ліцей. Я теж особисто з нею спілкувався. Що можу сказати? Вона вірила в масонів, всесвітні змови, рептилоїдів і таке інше. Вона навіть публічно заявляла про те, що в Херсоні присутні якісь американські біолабораторії. Зараз саме вона, а не Кастюкевич (колишній депутат Держдуми РФ – ред.), хоча Кастюкевичу хотілося, стане спікером цього «законодавчого збору». Ну а Кастюкевич буде призначений так званим сенатором Херсонської області», – розповів він.
Колишньому депутату Держдуми Кастюкевичу, за даними СБУ, оголошена підозра у посяганні на територіальну цілісність України.
«Кастюкевич – це просто куратор, який був призначений однією з башт Кремля. У нас це було на Херсонщині досить таке помітне протистояння, коли Сальдо, призначений був одним там полковником, на прізвище Пєтрік, практично кланом Шойгу (голова Міноборони РФ Сергій Шойгу – ред.) і партією «Єдина Росія». Умовний клан Патрушева (секретар Совбеза РФ Микола Патрушев – ред.) не надто це схвалив і намагався Сальдо всіляко урівноважити іншими якимись структурами. Створили уряд, наприклад, Херсонської області, куди без відома Сальдо призначили різних таких висуванців ФСБшних з Калінінградської області. Потім знайшли Алексєєнко (Андрєй Алексєєнко, призначений РФ головою окупаційного уряду захопленої частини Херсонщини – ред.) після того, як той уряд збанкрутував і не зміг управляти окупованою територією під час відсутності Сальдо через хворобу», – поділився Молчанов.
Запорізька область: «списки формувала ФСБ»
- На окупованій частині Запорізької області результати псевдовиборів оголосили також ввечері 10 вересня. Призначений Кремлем керувати окупованим регіоном Євген Балицький в ефірі телеканалу «Росія 24» розповів, що більшість так званих депутатів, які потрапляють до окупаційного парламенту, є представниками партії «Єдина Росія» – це Галина Данильченко, Володимир Рогов, Сергій Толмачов, Дмитро Ворона та інші.
Про псевдодепутатів, обраних на так званих виборах у тимчасово окупованій частині Запорізької області «Новинам Приазов’я» розповів депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв. За його словами, виборчі списки формувала ФСБ РФ.
Рогов знімає свою кандидатуру, відмовляється від мандату саме під тиском ФСБПавло Тімофєєв
«В самій службі є декілька конкуруючих управлінь, таких башт служби безпеки РФ. До однієї башти належить угрупування Рогова (представник місцевої окупаційної адміністрації Володимир Рогов – ред.), це Уманець (голова Кирилівської селищної адміністрації Катерина Уманець – ред.), це певні місцеві колаборанти, а до іншого угрупування належить сам Балицький. Тому ми бачимо, що перемагає друге угрупування ФСБ. Вчора було повідомлення, що сам Рогов знімає свою кандидатуру, відмовляється від мандату саме під тиском ФСБ – того угрупування, яке в принципі отримало контроль, і відбувається зачистка його людей», – вважає він.
Як зазначив Тімофєєв, вже відбулось перше засідання так званих депутатів у захопленій частині Запорізької області, де сенатором обрали Дмитра Ворону.
«Це той зрадник, який за часів Януковича (експрезидент України Віктор Янукович – ред.) працював в органах внутрішніх справ і до останнього очолював Державну реєстраційну службу. Він не приховував, що він є кадром Сівковича (Володимир Сівкович – український політик, народний депутат кількох скликань, ДБР підозрює його у державній зраді через співпрацю з ФСБ РФ). Тобто, це повністю підконтрольна ФСБ кадрова сітка. І ще минулого року, після того, як відбувся псевдореферендум, його призначили таким тимчасовим сенатором від Запорізької області. І очікувано, що на першій сесії так званих законодавчих органів Запорізької області його повноваження були підтверджені. Він далі продовжує роботу в Раді Федерації, це вже верхня палата РФ в комітеті з економічного розвитку. Сам він жодного стосунку до Запорізької області ніколи не мав», – зауважив політик.
«Чиновники часів Януковича»
На першій сесії так званого Запорізького законодавчого зібрання, також обрали спікера Віктора Ємельяненка, розповідає Тімофєєв.
Це абсолютна людина Сівковича, соратник Артема Пшонки,Павло Тімофєєв
«Це заступник голови Запорізької ОДА за часів Януковича. Саме він був таким ідейним організатором запорізького «антимайдану», переслідував українських патріотів у 2014 році й потім втік. З початку тимчасової окупації був призначений заступником голови так званої військово-цивільної окупаційної адміністрації з внутрішньої політики. Це абсолютна людина Сівковича, соратник Артема Пшонки, сина генпрокурора часів Януковича і цей Артем Пшонка мав такий статус часів Януковича – «смотрящий» за регіоном», – стверджує депутат.
За словами Тімофєєва, аналізуючи результати псевдовиборів, можна дійти висновку, що до військової агресії Росія готувалися заздалегідь. Адже, до прикладу, Євген Балицький ще до 2022 просував проросійські погляди на території України, зазначає депутат.
ФСБ робила ставку на Балицького, розбудовувала свою мережуПавло Тімофєєв
«Ми бачимо, що ФСБ робила ставку на Балицького, розбудовувала свою мережу. Балицький дуже часто бував у Криму, в нього є бізнес-активи в Севастополі. Він не приховував, коли був нардепом від «Опозиційного блоку», погрожував, що Мелітополь – його округ рідний, як він вважає, перейде до РФ, до Криму. Були відкриті кримінальні провадження за ці висловлювання, але насправді, нічого не відбулося і нічого йому не заважало у 2019 році свою партію провести до Запорізької облради, отримати там свої мандати», – підкреслив він.
Маріуполь: «невідомі люди з РФ»
Про перемогу «Єдиної Росії» у так званих виборах російські окупанти заявили і в Маріуполі. Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін сказав «Новинам Приазовʼя», що більша частина обраних на псевдовиборах депутатів – це представники проросійської партії «ОПЗЖ».
Частина людей – взагалі невідомі прізвища, невідомі обличчяМаксим Бородін
«Це колишні «ОПЗЖшники», які залишилися після вторгнення й окупації в місті і співпрацювали з окупантами. Це було очікувано, що вони будуть в списках, їх там багато. Частина людей – взагалі невідомі прізвища, невідомі обличчя, які до окупації взагалі ніде не брали участь, ні в яких громадських рухах. Частина людей, я так розумію, через якихось знайомих, через якісь зв’язки потрапили в ці списки і зараз там просто опинилися ситуативно. Вони невідомі повністю, частина людей взагалі з інших регіонів Росії», – каже Бородін.
На його думку, останні роки вибори в Росії не мають легітимності, адже їх результати визначені заздалегідь.
«Голосуй, не голосуй, все одно зверху вже спущений якийсь результат. Тому нема сенсу на цьому зосереджуватися – як проходили там ці вибори, наскільки там ці голосування були активними. Це вже тенденція, що фактично виборів ніяких не відбувається, є вже погоджені люди. Як там Пєсков казав: «У нас вибори президента – формальність, тому що всі знають, що вже вибрали Володимира Путіна». Тому думати, що якісь інші вибори будуть проходити по-іншому, це просто безглуздо», – наголосив він.
«Покарання та жага бути ближче до президента»
Про деяких росіян, які були у списках кандидатів в окупованих регіонах та стали переможцями, «Новинам Приазовʼя» розповів політичний емігрант, колишній аналітик партії «Єдина Росія» Леонід Власюк.
Так, за повідомленням російських медіа, до так званої Херсонської обласної думи обрали російського політика Ігоря Кастюкевича. До вересня цього року він був чинним депутатом Держдуми РФ. За словами Власюка, Кастюкевич має певні зв'язки в адміністрації російського президента, тому вирішуватиме питання пов'язані з роботою місцевих колаборантів.
«Мабуть, у чомусь сильно проштрафився, тому його туди направили. Він не вписався в цю систему і його по суті відправили на забій. Дали місцеве завдання – має бути присутнім у Херсонській області й відповідно нести відповідальність за те, що відбувається для місцевої так званої еліти. Він як би людина зі зв'язками в адміністрації президента і там якісь питання вирішуватиме», – сказав Власюк.
Ще один російський політик, якого оголосили так званим депутатом на окупованій частині Запорізької області – Леонід Слуцький, який на думку Власюка, там буде з’являтися не часто.
Навряд чи Слуцький взагалі буде присутнім там, якісь інтерв'ю, взагалі старанно намагатиметься вести прихований такий спосіб життяЛеонід Власюк
«Про Слуцького говорити безглуздо. Але навряд чи він взагалі буде присутнім там, якісь інтерв'ю, взагалі старанно намагатиметься вести прихований такий спосіб життя і не світитися у всій цій історії. Ну, знаючи Льоню, його це не дуже тішить, він такий сибарит, на кшталт Жириновського, хоче все мати: гроші, жінок, гарні автомобілі, дорогі квартири й при цьому ні за що не відповідати. В принципі, це дуже добре виходило у Жириновського. І були спроби зробити таке ж у Слуцького», – розповідає експерт.
Сергій Толмачов, який отримав мандат на окупованій частині Запорізької області, за інформацією медіа, раніше працював у Красноярському краї Росії. З 2020 року переїхав до окупованого Севастополя і був радником та заступником так званого губернатора Севастополя Михайла Развожаєва. У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення помічений на окупованій частині Запорізької області, де допомагав організовувати псевдореферендум. У 2023 році Толмачов був призначений першим заступником Євгена Балицького.
Власюк вважає, що Толмачов планує використати посаду для подальшого просування в команді російського президента.
«Про Сергія Толмачова, ну я можу тільки сказати так, він сподівається, що це його кар'єрне зростання. Що його помітять в команді президента і через якийсь час перейде. Якщо перші двоє покарані за щось, то останній сподівається, що це його нагорода і що незабаром він опиниться на добрих позиціях в адміністрації президента, інакше просто не було б сенсу брати участь у всьому цьому», – пояснив він.
- Влада України раніше також засудила проведення голосування. У заяві МЗС йшлося, що Київ «закликає міжнародних партнерів засудити нікчемні та свавільні дії Росії та не визнавати легітимність жодної «адміністрації», яка буде створена за підсумками незаконних виборів, так само як і будь-які рішення, які ними ухвалюватимуться».
- Європейський союз рішуче засудив проведення на початку місяця російських так званих виборів на тимчасово окупованих українських територіях, назвавши це «марною спробою Росії легітимізувати чи нормалізувати свій незаконний військовий контроль». ЄС також заявив, що не визнає і не «визнаватиме ні проведення цих так званих «виборів», ні їхні результати».
- США назвали псевдовибори на окупованих територіях України «нічим іншим, як пропагандистським заходом» і заявили, що «ніколи не визнають претензій РФ на якусь суверенну територію України». США також нагадали «будь-яким особам, які можуть підтримати фіктивні вибори Росії в Україні, у тому числі виступаючи як так звані «міжнародні спостерігачі», що вони можуть потрапити під санкції та візові обмеження».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
