Чому жителі деокупованої частини Херсонщини залишають свої домівки та виїжджають з регіону? Чи є можливість відновлювати інфраструктуру на цій території? Якою є ситуація в містах і селах Запорізької області, що перебувають на «лінії вогню»? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На Херсонщині є населені пункти, де залишилося менше ніж десять людей. Така ситуація складається через постійні обстріли правобережної частини області. Про це в ефірі телемарафону повідомив перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський. За його словами, роботи з відновлення електро-, газо- та водопостачання у цій частині регіону тривають. Хоча є громади, інфраструктура яких дуже зруйнована і там неможливо все швидко поновити.
- Тим часом на окупованій частині Херсонської області залишається 20-30% цивільного населення. За словами Соболевського, до проведення так званого референдуму, люди виїжджали з Херсонщини лише через Василівку Запорізької області, по 500-600 людей кожної доби. Зараз виїзд закритий, місцеві жителі можуть виїжджати виключно через окупований Крим, повідомив політик.
«Жодного вцілілого будинку»
У коментарі «Новинам Приазов’я» Юрій Соболевський зазначив, що евакуація з правобережної частини Херсонщини залишається добровільною, частина жителів не хоче звідти виїжджати.
Дуже складні життєві умовиЮрій Соболевський
«Ніхто людей примусово не вивозить. Це їхнє право залишатися у власних оселях. У громадах у нас настільки пошкоджена інфраструктура, що просто немає можливості дуже оперативно забезпечити водопостачання, в деяких населених пунктах проблеми з газопостачанням. Там дуже складні життєві умови», – розповів Соболевський.
У деяких громадах за відновлення інфраструктури відповідальні підприємства приватної форми власності, зусилля їхнього керівництва у цьому питанні недостатні, вважає заступник голови облради.
«Це їхня власність, вона в них на балансі. З цим є певні проблеми насправді. В деяких громадах недостатні зусилля власників цих підприємств, щоб якнайшвидше поновити всі комунікації. В цих містах намагаються встановлювати генератори на насосні станції, щоб як мінімум у людей було водопостачання, був доступ до нормальної води. Це першочергово важливо, тому що є опалення, необхідно і готувати їжу і все інше», – пояснив він.
Політик розповів, що в деяких селах через бойові дії та подальші обстріли російської армії не залишилося жодного вцілілого будинку.
Спочатку люди почали масово повертатися, потім, коли почалися масовані обстріли, люди почали виїжджатиЮрій Соболевський
«Інформація стосовно того, скільки людей залишається в населеному пункті, це дуже динамічний процес. Спочатку люди почали масово повертатися, потім, коли почалися масовані обстріли, люди почали виїжджати», – каже Соболевський.
«Насправді всі хочуть повернутися. Там де велика кількість пошкоджень, невідомо, чи взагалі буде відбудова цих населених пунктів. Людей турбує це питання. Деякі населені пункти потрібно з нуля будувати, тому що немає вже нічого. Це все просто розтрощено – будівлі, лікарні, школи, садочки, адмінбудівлі, органи самоврядування, взагалі нічого немає», – додав він.
За словами Соболевського, постає питання доцільності відбудови населених пунктів, в яких проживає декілька десятків людей.
Де найбільші руйнування?
Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький розповів, що роботи з відновлення інфраструктури у деокупованих населених пунктах ведуться, втім, заважають постійні обстріли з лівобережної частини регіону.
З 10 листопада було деокуповано 6 громад Херсонського районуМихайло Линецький
«В період з 10 листопада (2022 року – ред.) було деокуповано 6 громад Херсонського району – Херсонська міська громада, Білозерська селищна громада, та 4 сільські громади – Дар'ївська, Музиківська, Чорнобаївська і Станіславська громади», – зазначив він.
«Станом на сьогодні життя в громадах активно відновлюється. Велику роботу проводять енергетики. На сьогодні в Херсон майже повністю повернуто електропостачання. З поверненням електропостачання відповідно запрацювали мережі водопостачання, водовідведення. Майже всі газифіковані», – додав начальник РВА.
Найбільших руйнувань зазнали населені пункти, які розташовані на адміністративному кордоні між Херсонською і Миколаївською областями, каже посадовець.
Сьогодні в селі, в якому було понад 2 тисячі жителів до початку повномасштабної агресії, ми нараховуємо 205 жителівМихайло Линецький
«В селі Посад-Покровське, яке було під контролем ЗСУ ще з березня 2022 року, але це була фактично лінія фронту. В селі, за нашими оцінками, понад 90% будівель, як приватних, так і адміністративних, комерційних та інших на даний час зруйновані. Сьогодні в селі, в якому було понад 2 тисячі жителів до початку повномасштабної агресії, ми нараховуємо 205 жителів», – зазначив Линецький.
Він розповів, які ще села найбільше постраждали від бойових дій.
«Таких сіл достатньо невелика кількість у порівнянні з загальною кількістю населених пунктів, але вони зазнали значних руйнувань. Це і село Правдине Білозерської громади, і село Олександрівка Станіславської громади. Життя туди потроху повертається, місцева влада і ОВА докладають максимально зусиль для того, щоб життя відновлювалося», – запевняє посадовець.
«Але у зв'язку зі значними руйнуваннями мереж, в першу чергу електропостачання, сьогодні вони не заживлені. Немає електрики, відповідно є проблеми із водопостачанням. Відновити газопостачання села Посад-Покровське в короткий проміжок часу не вдасться, враховуючи те, що повітряні мережі газопостачання також повністю зруйновані», – зауважив Линецький.
Після деокупації жителі Херсонського району почали активно повертатися до своїх домівок, каже голова військової адміністрації. Втім, також зазначає, що через обстріли російських військових вони знову почали виїжджати.
«Це Дар'ївська громада, Токарівка, Понятівка, Новотягинка, Іванівка, це сам Станіслав, село Широка Балка, Софіївка, Білозерка, Велетенське, Дніпровське. Одним словом це всі населені пункти, які розташовані вздовж Дніпра», – сказав начальник РВА.
Люди почали виїжджати в більш безпечні громадиМихайло Линецький
«Звідти люди почали виїжджати в більш безпечні громади або населені пункти своїх громад, або переміщуватися в сусідні області. Багато людей скористалися програмою евакуації, яку запровадила ОВА. Понад 10 000 людей виїхали, скориставшись цією програмою», – наголосив він.
У найгіршому стані – Дар'ївська громада, зазначив Линецький. За його словами, відновлювальні роботи у Херсонському районі будуть тривати у тих населених пунктах, де дозволятиме безпекова ситуація.
«Хочуть повертатися додому»
Заступник голови Херсонської районної ради Станіслав Трошин повідомив, що до деяких громад правобережної Херсонщини жителі навпаки повертаються.
«Куди зараз не дістає ствольна артилерія РФ – це Високопільська, Кочубеївська, Великоолександрівська, Калинівська, Борозенська, Станіславська громади – туди дуже активно повертаються мешканці. Якщо в тій же Олександрівці на лінії фронту, між Миколаєвом і Херсоном Станіславської громади, під час війни й окупації було до 15 людей, то зараз їх вже понад 150. Якщо під час окупації в Трифонівці Великоолександрівської громади було близько 100 людей, то зараз їх вже 420», – зазначив він.
Гуманітарну ситуацію у деяких деокупованих селах погіршує те, що російські військові розграбували там майно, необхідне для роботи інфраструктури, каже політик.
Навіть і ті села, які не зруйновані, з яких росіяни були змушені тікати дуже швидко, вони абсолютно розкраденіСтаніслав Трошин
«Найгірша ситуація в тих селах, які були на лінії фронту. Олександрівсько-Станіславської громади зруйновано десь на 90%... Малі села громади зруйновані на 50-60%. Але навіть і ті села, які не зруйновані, з яких росіяни були змушені тікати дуже швидко, вони абсолютно розкрадені. Тобто вся сільгосптехніка, трактори, комбайни, все обладнання, яке можна було зняти, усі насоси, усі трансформатори», – стверджує Трошин.
Такі громади потребують великої кількості генераторів, а також насосів різної потужності для налагодження водопостачання, додав він.
«Розбито під нуль»
Виконувач обов'язків старости села Посад-Покровське Чорнобаївської громади Херсонського району Сергій Кулаковський розповів «Новинам Приазов'я» докладніше про масштаби руйнувань у цьому населеному пункті.
Масштаб руйнування – кожний будинок з 940 будинків, пошкодженийСергій Кулаковський
«На цей час проживає до 130 дворів. Масштаб руйнування – кожний будинок з 940 будинків, кожен будинок – пошкоджений. Інфраструктура – школа під нуль розбита, дитячий садочок теж під нуль розбитий. Амбулаторію відновити можна, Старостинський округ відновити можна, сільраду нашу, а будинок культури розбитий теж», – каже Кулаковський.
«Газу немає, водопостачання зруйноване. На цей час одну свердловину відремонтували, там беремо воду. Приватні свердловини відновлюємо, запускаємо генератори в приватні свердловини, щоб люди брали воду», – поділився він.
Як тільки потепліє, люди будуть повертатися додомуСергій Кулаковський
Місцеві жителі хочуть повертатися до села, стверджує Кулаковський: «Дуже сильне бажання у людей повертатися. Як тільки потепліє, люди будуть повертатися додому. За даний період, коли наші військові відігнали їх (російських окупантів – ред.) за Херсон, повернулися вже 200 людей».
У Посад-Покровському починає відновлюватися медична сфера, також відремонтували приміщення для поліції, розповів в.о. старости села.
«Своїми силами ми відновили поліцейську підстанцію – приміщення. Там буде чергувати цілодобово поліція. Ми відремонтували один кабінет, поставили туди буржуйку. У нас працює медсестра, приїжджають закордонні лікарі до нас і доктор приїжджає із сусіднього села Киселівка. Ліки є, привозять з-за кордону», – поділився Кулаковський.
«Мешкає 30-40 людей»
Через обстріли російських військових виїжджають також жителі деяких регіонів Запорізької області. Голова Пологівської районної військової адміністрації Артур Крупський у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що найбільше на сьогодні постраждала Малинівська громада, там залишилася найменша кількість жителів.
30-40 людей ще мешкає безпосередньо на лінії вогню. До початку широкомасштабного вторгнення на цій території проживало 3200 мешканцівАртур Крупський
«Це така у нас прикордонна громада з Донецькою областю, там залишається близько 150 людей, з яких на непідконтрольній (владі України – ред.) території залишається більшість і десь близько 30-40 людей ще мешкає на території безпосередньо на лінії вогню. До початку широкомасштабного вторгнення на цій території проживало 3200 мешканців», – зазначив він.
Близько 90% житлового фонду та інфраструктури у цій громаді зруйновані, каже посадовець. Також постраждала Гуляйпільська громада.
Ворог не жаліє житлову забудову і тим паче нашу інфраструктуруАртур Крупський
«Там наразі з містом і сільськими територіями залишається трішки менше ніж 4 тисячі людей, а в довоєнний період там проживало близько 19 тисяч людей. Масштаби руйнувань вражають, бо інтенсивність вогню останні тижні дуже щільна та висока. Ворог не жаліє житлову забудову і тим паче нашу інфраструктуру. Там ми відмічаємо понад 80% – це пошкоджені й відповідно пропорції до зруйнованих десь 1 до 2», – поділився Крупський.
Складна ситуація також у Малотокмачанській, Преображенській громадах і в місті Оріхів, розповідає голова РВА.
«Місто Оріхів, яке сьогодні також перебуває в зоні бойових дій, дуже потерпає від ворожих снарядів і ракетних ударів. Маємо на сьогодні близько 2300 людей разом із селами, які входять в підконтрольну (владі України – ред.) частину неокупованої Оріхівської громади, залишаються на місці», – каже посадовець.
«Близько 19 тисяч людей мешкали у довоєнний період на цій території. Всі громадяни, хто вже міг і кого ми евакуювали, все це ми зробили. Але і продовжуємо подальшу евакуацію населення, щоб убезпечити наших людей», – наголошує він.
Посадовець зазначив, що у так званій «сірій зоні» зараз розташоване село Дорожнянка Гуляйпільського району. Минулого тижня там перебували 12 жителів, які відмовилися виїжджати. Місцева влада, працівники комунальної сфери та волонтери намагаються допомагати жителям громад, які потерпають від обстрілів, додав Крупський.
Надаються мінімальні послуги – зарядки акумуляторних батарей, телефонів, бо там немає світлаАртур Крупський
«Кому необхідно, доставляється їжа, щодня розвозиться хліб. Створені «Пункти незламності» на міських територіях, там сьогодні надаються мінімальні послуги – зарядки акумуляторних батарей, телефонів, бо там немає світла. Але ми звертаємо увагу людей на те, що необхідно з цих жахливих умов, де життя практично в сховищах, евакуюватися і переїхати в більш безпечні місця, які у нас передбачені в плані евакуації населення», – сказав він.
Заступник голови Бердянської районної ради Запорізької області Віктор Дудукалов розповів, що у цьому районі жителі виїжджали як із сіл, так і з самого Бердянська.
«Сумарно дуже багато людей виїхало з сіл. Багато людей залишили села і через те, що окупація продовжується, і через те, що несприятливі погодні умови, і через те, що не можна просто перетнути лінію розмежування. Відсоток тих, хто повернувся до своїх осель, вкрай низький», – зауважив він.
Масштаби руйнувань у селах Бердянського району відрізняються, каже Дудукалов: «Переважно зовнішньо села не зруйновані, але багато об'єктів інфраструктури, цивільної інфраструктури – це і школи, і дитячі садочки, і фельдшерські пункти, у багатьох з них по всій території Бердянського району проживають окупанти або розміщують боєкомплекти в підвалах ось цих приміщень».
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини сходу України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов в інтерв'ю ABC News анонсував великий наступ України навесні. За його словами, «найгарячіші» бої очікуються в березні.
- Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомляв, що у 2022 році українські військові звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх окупованих територій. На сьогодні, за його даними, українські військові продовжують стримувати противника на сухопутній ділянці протяжністю 3786 кілометрів, активна лінія фронту – 1500 кілометрів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
