Доступність посилання

ТОП новини

«Безлюдні й небезпечні»: села Херсонщини після окупації та бойових дій


У деяких селах Херсонщини після деокупації досі немає води, газу та електрики
У деяких селах Херсонщини після деокупації досі немає води, газу та електрики

Які села Бериславського району Херсонщини є повністю зруйнованими? Як там виживають місцеві жителі і чи повертаються вони до регіону? Наскільки швидко відновлюється інфраструктура у Бериславському районі й від чого це залежить? Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» відвідав спустошені війною села та детальніше розпитав про сучасне життя жителів, що там залишаються.

  • На території правобережної Херсонщини майже вщент зруйновані близько 40 сіл, сказав 10 травня у коментарі «Суспільному» керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков. Зокрема, йдеться про Посад-Покровське, Давидів Брід, Потьомкіне біля Високопілля та інші села.
  • У херсонському виданні «Мост» зазначили, що всього на правобережній частині регіону – 228 населених пунктів. Тобто, знищені на сьогодні 17,5%.
  • Зараз на звільненій частині Херсонщини тривають роботи з відновлення комунікацій. 9 травня в ХОВА повідомили, що енергетики продовжують ремонтувати лінії електропередач, що живлять П’ятихатки, Степове, Білогірку, Давидів Брід, Благодатівку, Зелений Гай, Херсон, Посад-Покровське та Олександрівку.
  • Водночас на звільнених територіях Херсонщини залишається на високому рівні мінна небезпека, нагадали 23 квітня у Херсонській обласній прокуратурі. У відомстві зазначили, що зоною підвищеної небезпеки залишаються узбережжя водойм, поля, лісосмуги, узбіччя доріг і пустирі.

«Зі 100 осіб залишилося 15»

Начальниця Великоолександрівської селищної військової адміністрації Наталія Корнієнко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що найбільш зруйнованим населеним пунктом у громаді є село Білогірка.

За її словами, до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну кількість населення тут складало близько 100 осіб. Зараз село майже повністю зруйноване і там мешкає приблизно до 15 осіб.

Сьогодні ми ще не бачимо такої локальної перспективи саме з відновлення цього населеного пункту
Наталя Корнієнко

«Вони мешкають, на жаль, в тих будинках, в яких десь щось закрито плівкою, десь чимось затулено. Але сьогодні поки встановлюють мобільні будиночки, вони там. Люди збираються повертатися. На жаль, сьогодні ми ще не бачимо такої локальної перспективи саме з відновлення цього населеного пункту. Лише поки шляхом тієї гуманітарної допомоги, яка буде приходити нам – будівельні матеріали. Ми чекаємо шифер, ліс, брус, дошку», – сказала вона.

«Рили окопи – зруйнували водомережу»

Голова адміністрації зазначила, що за час окупації також суттєво постраждало село Давидів Брід, що розташований в Бериславському районі. Це була лінія оборони, лінія зіткнення та активних бойових дій, пояснила Корнієнко причину значних руйнувань в цьому селі. Його змогли під’єднати до мережі електропостачання майже через пів року після звільнення правобережної Херсонщини.

Зруйновані будівлі села Давидів Брід, квітень 2023 року
Зруйновані будівлі села Давидів Брід, квітень 2023 року

Відновлювальні роботи в інших населених пунктах громади тривають, швидкість їхнього виконання пов’язана з процесом розмінування регіону.

На сьогодні одним із пріоритетів є налагодження водопостачання у громаді, розповідає Корнієнко.

«Якщо повертатися до Білогірки, там лежить башта, вона зруйнована, зруйнована свердловина. Те саме по Давидів Броду. Донори нам допомагають з відновленням водопостачання – надаються насоси, є у нас домовленість, що у Давидів Броді нам нададуть водопровідні труби для відновлення магістралі. Тому що, на жаль, коли вони (окупанти – ред.) тут перебували, вони будували свої окопи, бліндажі, капоніри, і важкою технікою зруйнована саме водомережа», – повідомила голова адміністрації.

Жителі села Давидів Брід намагаються повертатися до мирного життя
Жителі села Давидів Брід намагаються повертатися до мирного життя

За її словами, в регіоні поступово відновлюють свою роботу державні й комерційні структури, запущені соціальні автобусні маршрути для жителів громади. Завдяки цьому люди можуть дістатися до Великої Олександрівки та скористатися там певними послугами – зняти гроші в банкоматах, відвідати відділення Пенсійного фонду, управління соціального захисту, центр надання адмінпослуг, «Нову пошту».

«Небезпека залишається»

Начальниця Великоолександрівської селищної військової адміністрації каже, що до повномасштабного вторгнення на території громади проживали 16,5 тисяч людей. Під час окупації більшість із них виїхала, і після звільнення регіону місцевих жителів налічувалося близько 2,5 тисяч осіб. Втім, на сьогодні до громади вже повернулися 10 тисяч осіб.

Журналіст «Новин Приазовʼя» відвідав декілька сіл Бериславського району, які зазнали руйнувань через бойові дії, й детальніше розпитав мешканців про їхнє життя. Зокрема, жителі Давидового Броду розповіли про окупацію села і про те, що відбувається після звільнення.

Так, житель Віктор розповів, що російські військові були в селі вже 24 лютого 2022 року.

«Та тут спочатку вони їздили, бовталися туди-сюди, а потім вже заїхали в село, почали окопуватися. Звісно, всі виїхали. Спочатку трохи газ був, потім розбили все й залишилися без води, без світла, без газу», – згадує чоловік.

Житель села Давидів Брід Віктор
Житель села Давидів Брід Віктор

«Ми були півтора місяця в окупації, виїхали, жили у Вінницькій області. Приїхали 15 березня. Тут уже оживало село. Людей тоді було, мабуть, 350 осіб. Гуманітарку отримують, допомога йде», – розповіла жителька села Тетяна.

Попри те, що окупантів вже в селі немає, жінка каже, що не почувається в безпеці, зокрема, через замінування території.

«Навіть дуже небезпечно. Ось недавно два хлопці-рибалки розірвалися – один загинув, одного контузило. А на другий день дід пішов на річку, теж ноги пошкодив і око. Тут дуже небезпечно. Кожен день ми чуємо вибухи, працюють хлопці, розміновують поля, у лісі чуємо вибухи», – поділилася жителька села.

Жителька села Давидів Брід Тетяна
Жителька села Давидів Брід Тетяна

У селі Білогірка місцеві жителі жаліються на масштабні руйнування їхніх помешкань. Для того, щоб приготувати їжу, треба щомісяця заправляти газовий балон.

«Головне, щоб світло зробили. А решта буде будуватися. Сподіваємося, що допоможе держава, не допоможе – будемо бомжами», – каже житель Білогірки Анатолій.

Житель Білогірки Анатолій
Житель Білогірки Анатолій

Чоловік розповів, що зараз у Білогірці встановлюють модульні будинки, де можуть проживати люди, житло яких вщент зруйноване. За словами Анатолія, на село виділили 10 таких будинків. Він зауважив, що це літній варіант оселі.

Без надії на відновлення

Суттєвих руйнувань зазнали й деякі села Калинівської громади Бериславського району. Зокрема, в селі Сухий Ставок – майже жодної вцілілої хати, кажуть жителі з сусідніх сіл. На їхню думку, Сухий Ставок вже не будуть відбудовувати.

В селі Сухий Ставок немає води, газу та електрики
В селі Сухий Ставок немає води, газу та електрики

«Вже воно не відновиться. Вже сюди навряд чи хтось приїде, тому що, уявіть, це ж треба електромережу зробити. Свердловини треба робити, щоб якась вода була для села. Все треба підіймати. А хто це буде робити?» – розмірковує житель Великої Олександрівки Сергій.

Розбиті будинки, Сухий Ставок, квітень 2023 року
Розбиті будинки, Сухий Ставок, квітень 2023 року

Схожа ситуація й у селі Андріївка. Місцевий житель Владислав розповів, що тут раніше проживали 34 особи. Його будинок також розбитий: «Зараз нікого немає, все розбите, ніхто не повертається. Нема куди повертатися. Сам живу в селі Благодатівка. Купив хату там».

Розбита Андріївка Херсонської області, квітень 2023 року
Розбита Андріївка Херсонської області, квітень 2023 року

«Ситуація важка»

Голова Бериславської районної ради Дмитро Сливченко зазначив, що у деяких частинах району життя відновлюється. Водночас частина регіону досі перебуває під російськими обстрілами.

Наші фермери, попри міни, сіють, обробляють землю, дають людям роботу
Дмитро Сливченко

«Вся прибережна лінія повністю під обстрілами артилерії, літаків, КАБів. Тому там ситуація складна. Там людей залишилось не дуже багато, але все одно вони є, більшість і навіть працюють на сільгосппідприємства, які там залишились. Район у нас великий, та частина, яка вже звільнена, там наші фермери, попри міни, сіють, обробляють землю, дають людям роботу. Села, які були прифронтові, де Калинівська громада, там ситуація важка. А Борозенське, тут ситуація більш-менш краща, тут люди відновлюють і водогони, і електрику, так що в принципі життя поновлюється», – розповів він «Новинам Приазовʼя».

Розбомблена Андріївка, люди сюда не повертаються
Розбомблена Андріївка, люди сюда не повертаються

За його словами, щоб налагодити життя, в першу чергу зараз розміновують лінії електропередач. Крім того, Сливченко вважає, що у Бериславському районі потрібно налагоджувати фермерське господарство. Від цього також залежать темпи відновлення регіону.

  • Український уряд затвердив постанову, яка визначає шість населених пунктів, де в межах експериментального проєкту відновлення проходитиме комплексно й за новими принципами, повідомив в квітні прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
  • Відібрані населені пункті: Бородянка і Мощун в Київській області, Тростянець у Сумській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни в Харківській області та Ягідне в Чернігівській області.
  • За словами Шмигаля, реалізація експериментального проєкту не означає, що відновлення не торкнеться інших населених пунктів. Він додав, що План швидкого відновлення на цей рік передбачає сотні різних проєктів, сотні міст і селищ, де воно «відбуватиметься одночасно».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG