Доступність посилання

ТОП новини
08 липня 2020, Київ 02:09

Надії на мир на сході України мало – світова преса з нагоди переговорів у Берліні


Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба (л) і голова МЗС Німеччини Гайко Маас (п), Берлін, 2 червня 2020 року
  • «Надії на мир на сході України мало» – Frankfurter Allgemeine Zeitung напередодні візиту до Берліну української делегації
  • Українські працівники-мігранти, які опинилися в пастці в Україні, шукають шляхів, як повернутися до Європи – Politico
  • «Трамп і Путін обговорюють присутність Росії на саміті «Групи семи», але союзники мають застереження» – The New York Times про чергову пропозицію президента США повернути Москву до участі в групі, з якої її виключили через окупацію Криму

«Надії на мир на сході України мало», – пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung у статті, оприлюдненій напередодні нинішнього візиту до Берліну української зовнішньополітичної делегації на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

Але інтерв’ю щоденникові дав інший чільний учасник переговорів із німецькою стороною про нову спробу принести мир на схід України – голова президентського офісу Андрій Єрмак.

Він, серед іншого, сказав, що переговори Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську між Україною і Росією, які вже роками відбуваються що два тижні, «на наш великий жаль, не призвели ні до яких домовленостей». Щоденник також нагадує, що у травні до Берліну спецрейсом прибув представник Москви у справах України Дмитро Козак.

У статті згадано про минулорічний паризький саміт у «нормандському» форматі, на якому, за словами автора статті, нібито досягли домовленості домогтися розведення сил і засобів, і тоді ж таке відведення з обох сторін здійснили в трьох символічно важливих точках 400-кілометрової лінії фронту. За домовленостями з Парижу, до кінця березня мали зробити так само ще в трьох точках – але на переговорах ТКГ досі не домовилися, які саме це мали б бути місця.

Тож, мовиться в статті, єдиним видимим успіхом із часу паризького саміту став обмін утримуваними. Єрмак же в інтерв’ю виданню наголосив, що мають бути виконані всі рішення того саміту, а саме припинення вогню, розведення, розмінування, доступ ОБСЄ і Червоного хреста до утримуваних на територіях, які не контролює Київ, і обмін утримуваними в форматі «всіх на всіх».

Іще однією метою на середньострокову перспективу є вибори на цих територіях. Єрмак каже, що хотів би дотриматися цього пункту. «Місцеві вибори мають відбутися в жовтні в усій Україні, зокрема й у всьому Донбасі», – сказав він. (При цьому не ясно, чи вважав він територією України також і окупований Крим, де теж у такому разі мали б відбутися українські вибори – ред.)

Але, сказав Єрмак щодо Донбасу, там це можливо тільки в тому разі, якщо «будуть виконані всі вимоги щодо безпеки, включно з виведенням іноземних військ і незаконних збройних формувань і відновленням контролю України над її кордоном». Крім того, ще одна передумова виборів – можливість безперешкодної діяльності українських засобів інформації й політичних партій, а також міжнародних спостерігачів.

Щоденник також додає, що в Україні відбулися протести проти недавно оголошених офіційним Києвом планів створити на переговорах у Мінську ще один переговорний майданчик із участю «представників населення» нині окупованих територій сходу України. Як пише видання, це задовольнило б Москву, бо піднесло б статус так званих «народних республік» (такими словами намагаються характеризувати себе підтримувані і скеровувані Росією незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними – ред.), переважно контрольованих Росією, до рівня партнерів у переговорах. Наразі, нагадано в статті, такі особи в Мінську представлені тільки як запрошені гості в підгрупах робочих груп у ТКГ.

Із цього приводу, пише німецький щоденник, Єрмак наголосив, що Київ «успішно довів, що дехто з цих людей має російські паспорти».

Якщо представники населення й долучаться до переговорів, це будуть, сказав Єрмак, ті, «хто не брав участі в воєнних діях чи вбивствах наших військових, хто не має нічого спільного з сепаратистськими і терористичними організаціями» – це, за його словами, мають бути визнані представники громадянського суспільства.

Інтернет-видання Politico звертає увагу на те, як українські працівники-мігранти, які опинилися в пастці в Україні, шукають шляхів, як повернутися до Європи. Уряд же каже їм, що і в самій Україні є багато роботи, в намаганні зупинити витік робочої сили за кордон.

Як пише видання, в час карантинних обмежень через коронавірусну пандемію країни Європи виявилися відрізаними від іноземної робочої сили, на яку вони зазвичай покладаються, і тепер вони змушені шукати робітників для збирання врожаю фруктів і овочів. Але одне зі значних джерел такої робочої сили, Україна, не прагне заповнювати цю нестачу.

У статті нагадано, як у середині березня український уряд закликав усіх закордонних працівників повернутися додому, перш ніж кордони закриються і вони можуть лишитися відірваними від своїх родин. І тепер, за оцінками, близько 2 мільйонів українців, які заробляли на життя в Європі і поспішили додому, опинилися заблокованими вдома, відірваними від своїх джерел прибутку, бо українська влада запроваджує нові суворі правила про те, кому буде дозволено виїхати з країни.

«Цей крок не просто пов’язаний із коронавірусом. Це елемент ширшої політики з метою зупинити витік української трудової сили і талантів за кордон», – мовиться в статті. В ній також цитується заява прем’єр-міністра Дениса Шмигаля наприкінці квітня: «Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні і докладемо для цього максимум зусиль. В Україні також повно роботи».

Як пише видання, українці становлять найбільшу групу трудових мігрантів у ЄС, і найбільше їх у Польщі, Італії й Чехії. Вони також надсилають додому більшу частину своїх грошей: за даними Світового банку за 2019 рік, ці кошти, відіслані додому, становили в Україні найбільшу частку в Європі – майже 16 мільярдів доларів, або 10 відсотків від валового внутрішнього продукту України.

Президент Володимир Зеленський, комедіант, що перетворився на політика, ставиться до цього інакше, мовиться в статті: він обрав повернення й інтеграцію вдома близько 4 мільйонів українців, які працюють за кордоном, за один із головних моментів свого президентства. Але платня в Україні й далі одна з найнижчих у Європі, скрізь панує корупція, а робочий ринок нестійкий, і це становище можуть іще погіршити наслідки коронавірусної пандемії.

У статті нагадано про квітневі інциденти, коли прикордонники не випускали з країни чартерні авіарейси з українськими працівниками, які хотіли вилетіти на роботу до Фінляндії й Великої Британії. Ці інциденти стали катастрофою для публічного образу влади, і уряд мусив швидко вигадати собі чіткішу позицію: працівники мають право залишати країну, але тільки за умови, що вони зможуть довести наявність принаймні тримісячного контракту, гарантованого медичного страхування, житла й організованого транспортування туди й назад.

І такі умови – які, додає видання, за словами критиків, суперечать конституції, – виправдовуються законодавством про інфекційні захворювання, що має на меті запобігти поширенню вірусу, сказали виданню в апараті віцепрем’єр-міністра України з європейської і євроатлантичної інтеграції. Результат же полягає в тому, що хоча працівники на папері мають право вільно виїздити за кордон, та насправді більшість їх змушені залишатися вдома, бо всі нові критерії багатьом виконати нелегко.

У статті звернено увагу ще на один момент: працівники-мігранти традиційно вороже ставляться до ідеї робити якісь внески в державні фінанси України, бо вважають, що не отримують за це від держави нічого. І ставлення держави до них теж традиційно так само негативне: до трудової міграції ставляться як до загрози в розумінні втрати робочої сили, податків і населення.

Низка засобів інформації згадує Україну в контексті заяви президента США Дональда Трампа, який вирішив перенести на пізніше запланований на території його країни цього року саміт «Групи семи» промислово розвинених держав – і знову висловився за те, щоб запросити на нього і президента Росії Володимира Путіна, серед інших.

Зокрема, як пише видання The New York Times, через два дні після тієї заяви Трампа про запрошення Путіна на саміт у вересні американський керівник мав 1 червня особисту телефонну розмову з російським. «Це найостанніший наразі випадок поновлення особистої дипломатії між двома керівниками цього року», – пише щоденник. Стаття має назву «Трамп і Путін обговорюють присутність Росії на саміті «Групи семи», але союзники мають застереження».

У статті нагадано, що 2014 року Росію виключили з тодішньої «Групи восьми» після того, як Путін анексував український Кримський півострів. «Трамп підтримував повернення Путіна, але навіть коли він простягав йому руку, головні союзники США повторювали, що Росія – держава-ізгой, якій не можна дозволяти повторного прийняття до групи промислово розвинених країн, що об’єднує США, Канаду, Францію, Німеччину, Велику Британію, Італію і Японію», – пише щоденник.

Видання додає, що в Британії речник прем’єр-міністра Боріса Джонсона сказав, що його країна проти того, щоб дозволяти Росії повернутися до групи, бо російська влада «ще не засвідчила зміни поведінки, яка б виправдала повернення». І в Канаді прем’єр-міністр Джастін Трюдо погодився, заявивши, що «постійне недотримання і порушення Росією міжнародних правил і норм є причиною того, що вона залишається поза «Групою семи» і буде залишатися там і далі».

Але в обох країнах не уточнили, чи будуть бойкотувати плановану зустріч, що спершу планувалася на червень, якщо Путін прибуде як запрошений гість-спостерігач.

Щоденник нагадує, що Трамп часто говорив про повернення Росії до «Групи семи», але цю ідею не підтримують члени групи – хоча, як зазначено в статті, президент Франції Емманюель Макрон заявляв 2019 року, що «годилося б» зробити такий крок, якби Росія пішла на завершення конфлікту на сході України (хоча виключили її ще до її вступу в той конфлікт, через окупацію Криму, про що Макрон не згадав – ред.).

Також у статті зазначено, що з заяв Трампа не було ясно, чи він знову виступає зі своїм закликом про офіційне прийняття Росії до групи, поряд із низкою інших країн. Але, пише газета, один із чільних посадовців адміністрації Трампа дав знати, що той пропонував тільки одноразові запрошення цих керівників як гостей.

Крім того, видання звертає увагу, що Трамп уперше виступив зі своїм новим планом увечері 30 травня – через кілька годин після того, як канцлер Німеччини Анґела Меркель завдала, по суті, смертельного удару по попередній пропозиції Трампа провести саміт попід Вашингтоном у червні, попри небезпеку коронавірусу: речник Меркель повідомив, що вона не візьме участі в такій зустрічі.

«Гамбіт Трампа з поверненням Росії до «Групи восьми» – це просто виверт, щоб відвернути увагу від того, що Меркель, найважливіший європейський союзник США в боротьбі з пандемією і з дедалі агресивнішою Росією, не хоче брати участі в саміті-фотосесії в Вашингтоні», – каже Ендрю Вайс, віцепрезидент із питань наукових досліджень Фонду Карнеґі за міжнародний мир.

А щодо причини виключення Росії з «Групи восьми» – анексії нею Криму – Трамп уже давно не дає знати якоїсь симпатії до обурення української влади і в середині 2016 року натякав, що Крим є законною російською територією, нагадано в статті.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG