Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 16:59

Кулеба і Єрмак – до Берліна після Козака


Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак

Сьогодні, 2 червня, керівник Офісу президента України Зеленського Андрій Єрмак разом із керівником МЗС України Дмитром Кулебою, міністром оборони Андрієм Тараном і українським переговірником у Мінську Олексієм Резніковим відвідують Берлін. Із німецькими колегами, зокрема міністром закордонних справ Маасом, вони обговорять врегулювання ситуації на Донбасі. За два тижні до них Німеччину відвідав кремлівський «куратор» «українського питання» Дмитро Козак. Що може означати візит відразу кількох українських високопосадовців до Берліна – розбирається Радіо Свобода.

Уперше за час розв’язаної Росією війни на сході України відразу четверо українських високопосадовців відвідують ключового посередника в урегулюванні конфлікту на Донбасі – Німеччину. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр оборони Андрій Таран, віцепрем’єр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, перший заступник глави делегації України у Тристоронній контактній групі Олексій Резніков разом перебуватимуть сьогодні (2 червня) у Берліні. Як повідомило МЗС України, вони «обговорять … безпекову та гуманітарну ситуацію на сході України, виконання домовленостей грудневого саміту «нормандського формату». Німеччина разом із Францією, Росією та Україною є учасницею «нормандського формату» із мирного врегулювання на Донбасі. У грудні минулого року за підсумками переговорів у Парижі саме Берлін визначили місцем наступного саміту глав чотирьох держав.

Сьогоднішні співбесідники українських візитерів – глава МЗС Німеччини Гайко Маас, зовнішньополітичний радник канцлера Ангели Меркель, Ян Гекер і міністр оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

Міністр закордонних справ НІмеччини Гайко Маас
Міністр закордонних справ НІмеччини Гайко Маас

Це – саме українсько-німецькі переговори, без участі Росії. Так само, як 13 травня без участі України вів переговори у Берліні про «врегулювання на південному сході України» заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак.

Комбіноване фото: Андрій Єрмак і Дмитро Козак (праворуч)
Комбіноване фото: Андрій Єрмак і Дмитро Козак (праворуч)

Він зустрівся з помічником канцлера. Тоді деякі критики Німеччини стверджували, що в оточенні Меркель нібито вирішують долю Донбасу «за спиною України». Але у Києві тоді ж переконували, що «Україна заздалегідь знала» про цей візит Козака і «знатиме, як він минув». За твердженням Дмитра Козака, минув його візит «конструктивно» і домовилися про «взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання конфлікту», а також стосовно «…взаємодії з представниками Донбасу, України у «нормандському форматі».

Єрмак у Берліні

Росія постійно наполягає на прямих переговорах Києва із «представниками Донбасу», тобто, висуванцями «ЛДНР». 11 березня цього року на переговорах у Мінську за участю Андрія Єрмака і Дмитра Козака домовилися підписати рішення про створення «консультативної ради». Офіційно документи зустрічі не оприлюднили. Це зробило «Дзеркало тижня. Україна». Йшлося у виданні, що в такій раді мають вести переговори по 10 представників України та ОРДЛО і це «фактично зафіксує суб'єктність «ЛДНР». А Росія стає лише спостерігачем, разом із Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Однак Єрмак виключив можливість включення бойовиків до «консультативної ради при ТКГ». Водночас він не уточнював, як Київ може вплинути на відбір представників ОРДЛО, якщо Москва і бойовики наполягатимуть на своїх кандидатурах.

Україна наполягає, що вона не вестиме прямі переговори з представниками так званих «ДНР» і «ЛНР»
Дмитро Кулеба

Зрештою «учасники Мінського процесу не досягли консенсусу з приводу Консультативної ради з ОРДЛО». Як висловився в інтерв’ю «РБК-Україна» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. «Є тільки один тренд: Україна наполягає, що вона не вестиме прямі переговори з представниками так званих «ДНР» і «ЛНР», – наголосив міністр.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Політолог Олеся Яхно зауважила Радіо Свобода: на відміну від заяв Дмитра Кулеби, деякі «меседжі» іншого візитера до Берліна Андрія Єрмака (як і його керівника Володимира Зеленського) щодо шляхів досягнення миру на Донбасі досі викликають запитання.

Ми навіть бачили реакцію у самій партії «Слуга народу» проти «консультативної ради»
Олеся Яхно

«Незрозуміло досі, це просто інформаційна гра – нібито ми робимо певні компроміси перед Росією, стратегічно не поступаючись їй? Або це була реальна спроба ключових поступок Росії? І тільки спротив активної частини суспільства зробив ці поступки неможливими. Ми навіть бачили реакцію у самій партії «Слуга народу» проти «консультативної ради». Втілення таких поступок було б початком кінця нинішньої влади», – вважає Олеся Яхно.

Олеся Яхно
Олеся Яхно

«Якщо європейці посилять тиск на Росію, то добре»

Крім прямого діалогу з «ЛДНР», Москва постійно наполягає на пріоритеті політичних питань у врегулюванні й, відповідно, виступає категорично проти отримання Україною контролю над кордоном в ОРДЛО до виконання політичних пунктів «Мінська». Недавно про це знову заявив представник Росії на Мінських переговорах Борис Гризлов. Підбиваючи підсумки «безрезультатної» відеоконференції контактної групи від 27 травня, Гризлов повідомив, що Київ знову заявив про бажання отримати повний контроль над кордоном на Донбасі до політичного врегулювання, тобто до визначення особливого статусу, амністії й проведення виборів. За твердженням Гризлова, «будь-які спроби Києва змінити Мінські домовленості, в тому числі в частині черговості виконання заходів, можуть призвести до непоправних наслідків».

Як констатував у коментарі Радіо Свобода журналіст, блогер Дмитро Литвин, якщо виконати підписані п'ятим президентом Петром Порошенком Мінські угоди, це буде фіксацією окупації.

«Припинили вогонь, звільнили якихось осіб і почали політичний процес. А потім уже все інше – це за Мінським угодами. І от змінити зміст Мінських угод – головне завдання української дипломатії й держави загалом. Якщо ми зробимо так, як написано у Мінських угодах, й, скажімо, проведемо вибори лише після того, як припиниться вогонь, але до повернення кордону і отримання гарантій виходу окупантів – це просто фіксація окупації. І цю проблему не можна вирішити без впливу Європи – Берліна, Парижа. Можливо, і за допомогою Вашингтона.

На «нормандському саміті» й після нього ми вже побачили, що європейці в принципі згодні на зміну Мінських домовленостей
Дмитро Литвин

На «нормандському саміті» й після нього ми вже побачили, що європейці в принципі згодні на зміну Мінських домовленостей. Проти виступає поки що Росія. І якщо європейці посилять тиск на Росію, то добре. Якщо європейці краще розумітимуть, що пропонує українська влада, то добре», – сказав Дмитро Литвин. Саме тому, на його погляд, є важливим сьогоднішній візит української делегації до Берліна.

Дмитро Литвин
Дмитро Литвин

А щодо ставлення самої Німеччини до врегулювання ситуації на Донбасі, то на сьогодні ознак дрейфу в бік Москви не спостерігається, зазначив Радіо Свобода німецький експерт, глава представництва Фонду Генріха Бьолля у Києві Сергій Сумленний.

І це стосується принципового питання санкцій проти Росії. Сподівання президента Росії Володимира Путіна на послаблення тиску під час пандемії COVID-19 є марними, стверджує експерт. Інша річ, якщо сам Київ піде на поступки перед Москвою – це може вплинути на позицію Берліна.

«Я не думаю, що санкції скасують через коронавірус. Мені здається, це малоймовірно. Це аргументація, яку Росія намагається використовувати, але я не бачу за нею якоїсь дійсної логіки і якихось переконливих аргументів.

Я не думаю, що санкції скасують через коронавірус

Якби там, наприклад, гіпотетично між Україною і Росією було б укладено якусь угоду, яка стосувалася б окупованих територій, то це був би, звичайно, великий аргумент для Кремля в тому сенсі, що він би сказав: «Дивіться, Україна йде назустріч, давайте тепер і ви, бо якось безглуздо, що ви продовжуєте санкції в той час, як у нас з Україною поліпшуються відносини». А коронавірус не буде таким досвідом», – переконаний Сергій Сумленний.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG