Перемога прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна на парламентських виборах стала відчутною поразкою для спроб Росії зірвати його прозахідні політичні ініціативи. Водночас нездатність здобути дві третини місць у парламенті ускладнить подальше просування мирного процесу з Азербайджаном, який відбувається за посередництва США.
Згідно з попередніми офіційними результатами, партія Пашиняна «Громадянський договір» отримала 64 місця у 150-місному парламенті, чого достатньо для формування нового уряду та збереження влади на наступний термін. Решту місць отримали дві опозиційні партії, орієнтовані на Росію, тоді як третя, за попередніми даними, не дотягнула до 5-відсоткового бар’єру для входження до парламенту, хоча перерахунок голосів ще триває.
«З переобранням уряду Вірменії ці вибори надають новий мандат на підтримку позитивної динаміки дипломатичного діалогу, нормалізації відносин із сусідами та подальшої диверсифікації партнерів Вірменії у сфері безпеки», – сказав Радіо Свобода 8 червня директор єреванського аналітичного центру Regional Studies Center Річард Гірагосян.
Прозахідний курс підтверджено
Тепер можна очікувати, що Пашинян продовжить політику зміцнення зв’язків із Європейським Союзом та Сполученими Штатами.
Минулого року Вірменія ухвалила закон про початок процесу вступу до ЄС, а європейські лідери вже привітали результати виборів.
Президент Франції Емманюель Макрон, який під час державного візиту до Єревана минулого місяця заспівав на сцені разом із Пашиняном, привітав його з перемогою та пообіцяв «і надалі зміцнювати співпрацю в інтересах наших народів, підтримувати мир і суверенітет Вірменії, а також процес зближення з Європою».
Переобрання Пашиняна також має потішити президента США Дональда Трампа, який особисто підтримав його за кілька тижнів до голосування 7 червня.
«Нікол повністю поділяє моє бачення миру та процвітання для Вірменії й усього Південного Кавказу», – написав Трамп у соціальних мережах.
Минулого року Трамп приймав у Білому домі Пашиняна та президента Азербайджану Ільхама Алієва, щоб символічно покласти край десятиліттям відкритого й прихованого конфлікту між двома країнами. Ця зустріч стала символом послаблення російського впливу в регіоні після війни 2023 року, коли Азербайджан повернув контроль над Нагірним Карабахом, що призвело до втечі близько 100 тисяч етнічних вірмен зі своїх домівок.
Передвиборчий період також супроводжувався російськими погрозами та діями, спрямованими на послаблення підтримки прозахідного курсу Пашиняна. Серед них були обмеження щодо вірменського експорту, які продемонстрували залежність країни від доступу до російського ринку, а також погрози президента Росії Володимира Путіна вжити додаткових заходів, що «можуть призвести до втрати щонайменше 14% ВВП Вірменії». Путін навіть завуальовано попередив про можливий «український сценарій» для Вірменії.
Втім, аналітики в Єревані вважають, що російські спроби вплинути на результати виборів зазнали невдачі.
«Це голосування підтверджує переконання, що Вірменія рухається у правильному напрямку», – сказав Гірагосян, назвавши вибори «переломним парламентським голосуванням».
Керівник Єреванського дослідницького центру Armenian Council Research Center Арег Кочінян заявив телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), що російські зусилля мали протилежний ефект.
«Якщо у Росії був розрахунок на те, щоб спробувати допомогти своїм проксі у Вірменії, використовуючи найрізноманітніші інструменти дезінформації, торговельні війни, увесь арсенал гібридних ударів, то все це мало зворотний ефект», – сказав він.
«Вірменське суспільство загалом було досить мобілізованим, я б навіть сказав, певною мірою «наелектризованим», так би мовити, і Пашинян здобув вражаючу перемогу», – додав Кочінян.
Тернистий шлях до миру
Це були перші вибори після військової поразки Вірменії у 2023 році, і ключовою частиною передвиборчої програми Пашиняна було те, що він назвав «справжньою Вірменією», маючи на увазі визнання нинішніх кордонів країни та поліпшення відносин із традиційно ворожими сусідами – насамперед Азербайджаном, а також його союзником Туреччиною.
Нещодавні кроки призвели до відкриття кордону з Туреччиною, і Брюссель рекламує його як новий маршрут для вірменського експорту до Європейського Союзу.
Однак, хоча мир із Азербайджаном урочисто відзначали в Білому домі, де Трамп приймав Пашиняна та Алієва під час підписання спільної декларації торік у серпні, фактично тоді йшлося лише про домовленність укласти майбутню мирну угоду – і результати виборів можуть залишити деякі перешкоди на цьому шляху.
Азербайджан вимагає від Вірменії затвердити нову конституцію, з якої будуть вилучені згадки про Нагірний Карабах, що викликають невдоволення Баку. Для цього необхідна більшість у дві третини парламенту, якої Пашинян не здобув.
«Найважливішою новою темою у Вірменії після виборів є і буде питання ухвалення нової конституції», – сказав Кочінян.
«По-перше, це продовження демократичних реформ і змін у нашій країні. По-друге, це пов’язано з подальшим просуванням мирного процесу з Азербайджаном. Оскільки жоден із цих результатів не відповідає інтересам Росії … без підтримки опозиції неможливо буде розпочати процес ухвалення нової конституції, тому що для цього потрібно щонайменше дві третини голосів парламенту, після чого має відбутися референдум щодо її ухвалення», – пояснив він.
У Москві речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 8 червня заявила, що вибори відбулися в умовах «безпрецедентного тиску на опозицію та втручання Заходу». Вона також додала, що результати голосування продемонстрували глибоку поляризацію вірменського суспільства.
Її заява перегукувалася із нічним зверненням Самвела Карапетяна, лідера партії «Сильна Вірменія», яка посіла друге місце та отримала 29 мандатів. Він заявив про «переслідування» та без жодних доказів натякнув на можливі маніпуляції під час підрахунку голосів.
Карапетяна заарештували минулого року за звинуваченням у закликах до незаконного захоплення влади. Наразі він перебуває під домашнім арештом.
Центральна виборча комісія Вірменії відмовилася знімати з парламентських виборів опозиційний блок «Сильна Вірменія», який його опоненти називають пов’язаним із Москвою.
Міжнародна місія спостерігачів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) 8 червня зазначила, що було відкрито «численні кримінальні провадження проти опозиційних кандидатів та активістів, унаслідок чого багато прихильників опозиції утримувалися від активної участі у виборчій кампанії».
Спеціальна координаторка ОБСЄ Фара Карімі заявила на пресконференції в Єревані, що «це, разом із тиском на працівників державного сектору з метою змусити їх відвідувати заходи правлячої партії, а також нещодавно запровадженими соціальними та економічними заходами, викликало занепокоєння щодо рівності можливостей для ведення передвиборчої кампанії».
Водночас ОБСЄ також звернула увагу на втручання Росії.
«Було зафіксовано прямий зовнішній тиск у формі посилення торговельних обмежень і погроз у сфері безпеки під час виборчої кампанії, спрямований на неправомірний вплив на виборців на користь опозиційних сил», – сказала Карімі.
- Президент України Володимир Зеленський відреагував на повідомлення про перемогу владної партії «Громадянський договір» на парламентських виборах у Вірменії.
«Вітаю Вірменію з проведенням демократичних, вільних виборів та Нікола Пашиняна – з перемогою. І це перемога суверенітету Вірменії, вашої незалежності й права жити так, як ви самі визначите. Бажаємо вам успіху», – написав Зеленський у мережі X, звертаючись до прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.
- Це вже четверті вибори, після Румунії, Молдови та Угорщини, де програють політики, яких підтримували з Кремля.
Форум