Доступність посилання

ТОП новини

Почесний патріарх Філарет: «Бог з Давидом, а не з Голіафом», Україна переможе Росію


Патріарх Філарет, глава Української православної церкви Київського патріархату дає інтерв’ю Reuters у Києві, Україна, 28 вересня 2018 року. REUTERS/Валентин Огіренко
Патріарх Філарет, глава Української православної церкви Київського патріархату дає інтерв’ю Reuters у Києві, Україна, 28 вересня 2018 року. REUTERS/Валентин Огіренко
Важа Тавберідзе

Почесний патріарх України Філарет порівняв боротьбу проти загарбників зі значно більшої сусідньої Росії з битвою Давида проти Голіафа, передбачивши, що боротьба України зрештою завершиться її перемогою, як і Біблійна історія.

«Ми впевнені, що Україна переможе Росію, тому що Бог з Україною, а не з Росією. Бог з правдою, а не з неправдою. Бог з Давидом, а не з Голіафом. Україна – це Давид, і її перемога буде перемогою не тільки для України, але для всієї Європи та кожної мирної країни», – сказав у нещодавньому інтерв’ю Грузинській службі Радіо Свобода Філарет, один із найвищих духовних лідерів Російської православної церкви за радянських часів.

Коментар Філарета прозвучав на тлі заяв України про те, що українські військові досягли певного прогресу, поступово відштовхуючи російські війська від міста Харкова, оскільки бої тривають на сході та півдні країни. Російське вторгнення, яке триває з 24 лютого, широко засудили в усьому світі, в тому числі Генеральна асамблея ООН.

Понад 12 мільйонів людей покинули свої домівки в Україні після того, як Росія 24 лютого розпочала найбільше наземне вторгнення в Європі з часів Другої світової війни. За даними ООН станом на 5 травня, 5,7 мільйона вимушених переселенців зараз перебувають в сусідніх країнах.

93-річний Філарет також критикував патріарха Російської православної церкви Кирила, який благословив безпідставну агресію президента Володимира Путіна.

«Нехай цей образ надихає молодих воїнів, які присягають, які стають на шлях захисту вітчизни», – інтонував під час Богослужіння в московському Храмі Христа Спасителя в середині березня Кирило, вручаючи позолочену ікону генералу Віктору Золотову, який зараз очолює російське вторгнення.

75-річний Кирило розглядає вторгнення Росії як захист від декадентського Заходу. Водночас він стверджував, що «Росія ніколи ні на кого не нападала».

Кирило каже, що біле – це чорне, а чорне – біле. Росія напала на Україну, а він каже, що Росія не нападала. Це брехня

«Кирило каже, що біле – це чорне, а чорне – біле. Росія напала на Україну, а він каже, що Росія не нападала. Чи це правда? Для кожного очевидно, що це брехня. І тому патріарх Кирило став на шлях неправди, все, що він каже, – це брехня. Але ми повинні йти шляхом істини, тому що Бог з правдою. А де Бог, там і перемога», – сказав Філарет, якого Московський патріархат відлучив від церкви після того, як Філарет відділив свій Київський патріархат від Москви в 1992 році.

Філарет також заперечив нещодавні зауваження католицького папи Римського Франциска в інтерв’ю італійській газеті Corriere della Sera, зокрема, про те, що «гавкіт» НАТО на двері Росії, можливо, й призвів до вторгнення Путіна в Україну.

«Я стверджу, що НАТО не буде нападати на Росію і що Росія не повинна боятися нападу НАТО. Так само, як Україна не нападе на Росію, але Росія може атакувати не тільки Україну, а й сусідні держави. Ми бачимо доказ цього вже сьогодні. Чи є війна в Україні? Так, є. Хто її почав? Україна напала на Росію? Ні, Росія. Чи йде війна на території Росії? Ні, вона відбувається на території України. Отже, хто тоді винен? Росія – це країна-агресор, яка вторгається до своїх сусідів».

В інтерв’ю італійському щоденному виданню Франциск також застеріг Кирила від виконання ролі «вівтарного хлопчика Путіна», але повідомив, що запропонував зустрітися з російським лідером в Москві, а візит до Києва наразі не розглядає.

«Я думаю, що папа хоче заспокоїти Москву, тому він вирішив, що хоче спочатку відвідати Москву, а потім Україну. Але для нас це не має великої різниці, оскільки люди все ж таки підтримують мир, і цього також прагне Україна, – сказав Філарет. – Тож ми, Ватикан і Україна, в цьому плані – на одній стороні. Вони – за мир, і ми – за мир. Це Росія – хто хоче війни».

Патріарх УПЦ КП Філарет (в центрі) проводить пасхальне богослужіння у Володимирському кафедральному соборі в Києві, Україна, 19 квітня 2020 року. Усі українські храми були зачинені для людей через спалах COVID-19. Того року Великдень – найвизначніше релігійне свято для приблизно 300 мільйонів православних у світі – був фактично скасований. (Пресслужба Володимирського собору через AP)
Патріарх УПЦ КП Філарет (в центрі) проводить пасхальне богослужіння у Володимирському кафедральному соборі в Києві, Україна, 19 квітня 2020 року. Усі українські храми були зачинені для людей через спалах COVID-19. Того року Великдень – найвизначніше релігійне свято для приблизно 300 мільйонів православних у світі – був фактично скасований. (Пресслужба Володимирського собору через AP)

Широкомасштабний напад Росії посилив вплив Православної церкви України, і таким чином став певним благом для неї, сказав Радіо Свобода Філарет.

У 2019 році ПЦУ була офіційно визнана Константинопольським Патріархом Варфоломієм – духовним главою 300-мільйонної всесвітньої спільноти православного християнства. Це ознаменувало історичний розрив з Українською православною церквою (Московського патріархату) – УПЦ (МП) – й поклало кінець більш ніж трьохсотлітньому російському духовному та мирському контролю над панівною вірою в Україні.

Тодішній президент України Петро Порошенко заявив, що створення нової церкви «увійде в історію» як день, коли Україна «нарешті отримала свою незалежність від Росії».

Зліва направо: дружина п’ятого президента України Марина Порошенко, глава Православної церкви України митрополит Епіфаній, Вселенський патріарх Варфоломій і п’ятий президент України Петро Порошенко. Стамбул, 5 січня 2019 року
Зліва направо: дружина п’ятого президента України Марина Порошенко, глава Православної церкви України митрополит Епіфаній, Вселенський патріарх Варфоломій і п’ятий президент України Петро Порошенко. Стамбул, 5 січня 2019 року

Кирило, який стверджує, що Україна є «невід’ємною частиною» його духовної юрисдикції, розірвав зв’язки з Варфоломієм, Вселенським патріархом зі Стамбула, який є першим серед рівних у православному світі.

Філарет, мирське ім’я якого Михайло Денисенко, народився в 1929 році в Донецькій області на сході України. Він передбачив, що вплив пов’язаної з Москвою церкви в Україні зрештою випарується.

«У майбутньому Україна матиме одну православну церкву, українську, і церкви, які нині перебувають під контролем Московського патріархату, будуть частиною цієї церкви, яка не буде пов’язана з Російською православною церквою», – сказав Філарет.

Софійський собор у Києві – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Русі (1011 рік). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО
Софійський собор у Києві – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Русі (1011 рік). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО

«Таке майбутнє України має настати, воно неминуче. Чому я так впевнений у цьому? Тому що Україна стала незалежною державою, і незалежна держава повинна мати незалежну церкву... так само, як її мають Румунія, Сербія. Іншого шляху немає», – додав Філарет, який отримав новий титул «почесного патріарха», а головну посаду в новій церкві надали митрополиту Епіфанію.

УПЦ наприкінці березня повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 28 громад у дев’ятьох областях офіційно перейшли з УПЦ (МП) до незалежної Української православної церкви.

Патріарх Російської православної церкви Кирило випускає птаха на Благовіщення перед святкуванням православного Великодня перед Храмом Христа Спасителя в Москві, Росія, 7 квітня 2022 року
Патріарх Російської православної церкви Кирило випускає птаха на Благовіщення перед святкуванням православного Великодня перед Храмом Христа Спасителя в Москві, Росія, 7 квітня 2022 року

В Україні налічується близько 30 мільйонів православних вірян, які умовно розділені між УПЦ (МП) та двома іншими православними церквами, включно з незалежною ПЦУ.

Філарет висловив сподівання, що православні християни вдома та за кордоном об’єднаються за Україну.

Патріарх Філарет, глава Української православної церкви Київського патріархату бере участь у богослужінні, присвяченому хрещенню країни, тодішньої Київської Русі, її великим князем Володимиром I (Володимиром Великим) у 988 році, Київ, Україна, 28 липня 2020 року. REUTERS: Гліб Гараніч
Патріарх Філарет, глава Української православної церкви Київського патріархату бере участь у богослужінні, присвяченому хрещенню країни, тодішньої Київської Русі, її великим князем Володимиром I (Володимиром Великим) у 988 році, Київ, Україна, 28 липня 2020 року. REUTERS: Гліб Гараніч

Із 300 мільйонів православних християн у світі близько 100 мільйонів перебувають у самій Росії, а деякі з тих, хто є за кордоном, перебувають у єдності з Москвою. Проте війна погіршила ці взаємини.

Для них Грузія, Центральна Азія – це також «російські землі». Тож коли інші народи допомагають Україні, вони допомагають і собі

«Ми просимо всіх православних людей і церкви молитися Богу, щоб на Україну зійшов мир і запанувала правда, яка буде перемогою України... Вона захищає не лише себе, а й всю Європу, та інші країни, які є сусідами Росії, тому що Росія – це країна, яка протягом усієї своєї історії лише претендувала на чужі землі», – пояснив Філарет.

«Для них Грузія, Центральна Азія – це також «російські землі». Вони думають, що це все належить Росії. Тож коли інші народи допомагають Україні, вони допомагають і собі».

Церква святого Юра в Дрогобичі – пам’ятка дерев’яної архітектури кінця XV–початку XVI століть, одна з найкраще збережених і відноситься до числа найкращих пам’яток давньої української сакральної архітектури. У 2013 році внесена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у складі об'єкта «Дерев'яні церкви Карпатського регіону на території Польщі і України»
Церква святого Юра в Дрогобичі – пам’ятка дерев’яної архітектури кінця XV–початку XVI століть, одна з найкраще збережених і відноситься до числа найкращих пам’яток давньої української сакральної архітектури. У 2013 році внесена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у складі об'єкта «Дерев'яні церкви Карпатського регіону на території Польщі і України»

Написав Тоні Весоловський на основі матеріалу кореспондента Грузинської служби Радіо Свобода Важі Тавберідзе

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG