Доступність посилання

ТОП новини

Збір мертвих росіян: працівників з Центральної Азії заманюють на роботу на окуповану частину України


Екскаватор працює на руїнах будівлі в нині окупованому військовими РФ Маріуполі, що була зруйнована під час масштабного російського вторгнення
Екскаватор працює на руїнах будівлі в нині окупованому військовими РФ Маріуполі, що була зруйнована під час масштабного російського вторгнення
Фарангіс Наджібулла

Урмат підписав контракт на роботу з російською компанією, яка йому пообіцяла платити близько 120 доларів на день за збір мертвих російських солдатів на лінії фронту в Україні.

Заробітчанин з Киргизстану, який не захотів оприлюднювати своє прізвище, каже, що усвідомлює ризики, які з цим пов’язані, і обговорював цю тему з іншими мігрантами з Киргизстану, які працюють у зоні бойових дій в Україні.

Вони розповіли мені, що іноді потрапляють під обстріли і що люди гинуть. Займаються такою роботою, тому що перебувають у безвихідній ситуації. У деяких є борги

«Вони розповіли мені, що іноді потрапляють під обстріли і що люди гинуть, – сказав Урмат Киргизькій службі Радіо Свобода. – Вони займаються такою роботою, тому що перебувають у безвихідній ситуації. У деяких є борги».

Сотні мігрантів з Центральної Азії були найняті російськими фірмами для роботи на окупованій Росією території України, незважаючи на застереження їхньої влади не їхати в Україну. Київ також заявив, що такі працівники будуть розглядатися як поплічники російських окупантів.

Більшість мігрантів працюють у будівельному секторі у зруйнованих містах, таких, як Маріуполь, що на Донеччині. Інші роботи пов’язані з копанням окопів і збиранням трупів.

Робітники їдуть 4 лютого у тракторі, який перевозить труни на кладовищі в селищі Старий Крим, що під Маріуполем Донецької області
Робітники їдуть 4 лютого у тракторі, який перевозить труни на кладовищі в селищі Старий Крим, що під Маріуполем Донецької області

Кілька мігранток з Центральної Азії розповіли, що їм також пропонували роботу у лікарнях для військових, їдальнях і на заводах на окупованій частині східної України.

Головною мотивацією для мігрантів є гроші.

Наприклад, на територіях України, окупованих Росією, пропонують роботу в будівельному секторі із зарплатою від 2 000 до 3 300 американських доларів на місяць. Це набагато більше, ніж можна заробити в Росії.

Хоча зарплата заробітчан сильно відрізняється в різних регіонах Росії, деякі з них повідомили Радіо Свобода 7 березня, що вони заробляють від 600 до приблизно 1200 доларів на місяць.

«Застряг» в Україні

Робота в Україні рекламується на вебсайтах, у телеграм-групах та в інших соцмережах. За словами працівника з Таджикистану Сорбона К., мігранти також знають про вакансії від своїх роботодавців або від інших працівників з Центральної Азії.

Більшість мігрантів, яких я знаю, зовсім не мають бажання їхати на заробітки в Україну, але час від часу чую, що туди хтось поїхав
Сорбон

Сорбон заявив, що заробляє як будівельник доріг близько 1200 доларів на місяць – робота, яку він назвав «однією з найбільш високооплачуваних» для некваліфікованих сезонних робітників у Сургуті, місті на заході Сибіру, де він живе.

«Більшість (центральноазійських) мігрантів, яких я знаю, зовсім не мають бажання їхати на заробітки в Україну, але час від часу чую, що туди хтось поїхав, – розказує Сорбон. – Знаю одного таджика, який поїхав на заробітки до Маріуполя, а потім заохочував своїх родичів приєднатися до нього».

Роботу в Україні рекламують як безпечну і добре оплачувану. Але десятки мігрантів, які працюють в Україні, жаліються, що не отримують обіцяних зарплат.

Деяким розчарованим працівникам, які намагалися виїхати з України, російські прикордонники не дозволили знову повернутися в Росію.

Громадянин Киргизстану, який працював в Україні на російську компанію, повідомив 25 лютого Радіо Свобода, що прикордонники не дозволили йому повернутися до Росії.

Я вирішив виїхати з України 24 лютого, але російські прикордонники не дозволили мені повернутися в Росію. Вони сказали, що моє ім’я – в «чорному списку»
Громадянин Киргизстану

Чоловік, який не хотів оприлюднити своє ім’я з міркувань безпеки, розповів, що у травні 2022 року прибув до Маріуполя з приблизно 400 робітниками, серед яких було 20 громадян Киргизстану. Це було невдовзі після того, як прибережне місто захопили російські війська.

«Я приїхав до Маріуполя після підписання контракту з російською будівельною компанією і працюю тут вже більш ніж вісім місяців, – розповів він Киргизькій службі Радіо Свобода під час телефонної розмови зі східної України. – Я вирішив виїхати з України 24 лютого, але російські прикордонники не дозволили мені повернутися в Росію. Вони сказали, що моє ім’я – в «чорному списку». Я не знаю, як».

Радіо Свобода не може підтвердити правдивість заяви чоловіка. Киргизькі дипломати в Москві заявили, що намагаються з’ясувати ситуацію.

Росія є країною, яка приймає мільйони заробітчан з Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану – колишніх радянських республік, які десятиліттями страждали від високого рівня безробіття.

«Це не моральне рішення»

Як повідомляється, за роботу в Україні російські компанії навіть обіцяли засудженим жінкам з Центральної Азії, які перебувають у російських в’язницях, гроші та зняття судимостей.

Тілекмат-ата, житель південного киргизького міста Ош, розповідає, що його 31-річна донька відбуває шестирічний термін ув’язнення в Росії за торгівлю наркотиками.

Їй пообіцяли зарплату близько 1200 доларів на місяць. Росіяни, імовірно, набирають медиків із в’язниць
Тілекмат-ата

Чоловік боїться, що його доньку – за фахом медсестру – заохочують на роботу в Україні. Нещодавно вона попросила батька надіслати їй диплом медичного коледжу.

«Я не збираюся надсилати їй жодних документів, – сказав Тілекмат-ата в інтерв’ю Радіо Свобода. – Їй пообіцяли зарплату близько 1200 доларів на місяць. Росіяни, імовірно, набирають медиків із в’язниць».

Тілекмат-ата наполягає на тому, що його дочка «повинна залишатися там, де вона є», і відбути свій термін у в’язниці замість того, щоб їхати в Україну.

Хосіят Сафарматова, колишня вчителька математики з північної Согдійської області в Таджикистані, більшу частину останнього десятиліття прожила в Тюменській області в Росії, популярному місці для десятків тисяч центральноазійських заробітчан.

Деякі люди розглядали можливість поїхати в Україну, але зрештою вирішили не їхати через можливі ризики – а не тому, що вважали це аморальним чи неправильним
Хосіят Сафарматова

Сафарматова каже, що знає близько пів дюжини таджиків і узбеків в її районі, які працювали в окупованих українських містах або «розглядали можливість поїхати туди».

Як і багато росіян, більшість мігрантів у Росії вірять московському наративу про війну і звинувачують Україну та західні країни в її розпалюванні.

«Деякі люди розглядали можливість поїхати в Україну, але зрештою вирішили не їхати через можливі ризики – а не тому, що вважали це аморальним чи неправильним», – додає Сафарматова.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

XS
SM
MD
LG