Доступність посилання

ТОП новини

Чому не варто аналізувати «зізнання» Протасевича?


Напередодні в Білорусі державний телеканал «ОНТ» поширив фрагменти «інтерв’ю» з Романом Протасевичем. На відео Протасевич нібито повністю визнає свою провину. Правозахисники визнали Протасевича політичним в’язнем
(Рубрика «Точка зору»)

Анастасія Захаревич

Жодне слово, сказане політичними в’язнями своїм катам, не може вважатися правдою, і їх не можна засуджувати за будь-які «зізнання». Все це є наслідком тортур і ознакою того, що людина не повністю зламана і досі бореться за своє життя.

Один державний телеканал показав нові «зізнання» Романа Протасевича, і оцінки його слів та роздумів відразу ж з’явилися в соціальних мережах, що може означати той факт, що він називав певні імена, ніби «здаючи» людей. Ці оцінки та думки різні, але їх об’єднує одне – їх пишуть люди, які перебувають на волі.

Так, цим людям теж нелегко, і, можливо, дехто з них також скоро опиниться за ґратами, але зараз має певний контроль над своїм життям. Вони можуть вибрати, наскільки можна брати участь у політичних процесах, вони можуть спати в повній темряві, читати новини перед сном і, якщо потрібно, виїхати від існуючого або ймовірного переслідування за кордон.

Роман Протасевич перебуває в СІЗО після того, як для його затримання влада Білорусі фактично вчинила акт державного тероризму, примусивши до посадки транзитний пасажирський літак. Зараз він перебуває під повним контролем сил безпеки, і те, що він говорить на камеру, є виключно наслідком тортур та погроз. І сам по собі процес «переконання» у зізнаннях також є тортурами. І якщо людину катують, її не можна засудити за будь-які слова чи дії. Його завдання – вижити з найменшими втратами, і непристойно намагатися перекласти відповідальність за нашу безпеку на нього.

За останні місяці ми змогли побачити десятки, якщо не сотні таких зізнань на камеру. Люди обох статей, різного віку та з різним рівнем фізичної підготовки та психологічної стійкості покаялися у своїй політичній діяльності. Пропаганда не нехтувала тим, щоб показувати зізнання побитих і закривавлених людей – для пропагандистів такі«свідчення» вважаються прийнятним. Були «зізнання» анархіста Миколи Дідка, бізнесмена Миколи Автуховича, політолога Олександра Федути та багатьох інших політв’язнів.

Але якщо у людини є хоч трохи співпереживання та розуміння того, що буквально вибиті свідчення не можна сприймати серйозно, тоді не буде бажання детально аналізувати зміст таких демонстративних тортур на камеру. І тим більше судити про моральні якості людини, яку катують у СІЗО.

І дуже важливо зрозуміти: те, що зараз демонструється на державному телебаченні, не можна назвати «інтерв’ю з Романом Протасевичем». Він – не гість знімальної групи, не запрошений експерт і не герой інтерв’ю. Він – заручник, у якого все ще є хоч якесь бажання спробувати врятувати своє життя.

І якщо необхідно проаналізувати зміст його «свідчень», то лише з точки зору, що дозволить оцінити тяжкість тортур, через які йому доводиться проходити. І ця перспектива може бути цілком очевидною: чим голосніше робляться зізнання, тим страшніші тортури переживає людина.

Очевидно також, що той самий Протасевич не є наївним юнаком, який вважає, що якщо він співпрацюватиме зі слідством, то отримає певні переваги, такі, як скорочення майбутнього терміну. Він просто намагається вижити сам і, можливо, врятувати життя своєї дівчини, яка буквально взяли в заручниці.

Він, зі свого боку, робить усе, що може. Наше завдання – зробити все, що можемо ми.

Хто такий Роман Протасевич

23 травня 2021 року за особистим наказом Олександра Лукашенка в аеропорту Мінська був примусово приземлений літак Ryanair Афіни – Вільнюс. В результаті затримали журналіста та блогера Романа Протасевича, який перебував на борту літака, а також його дівчину.

Роману Протасевичу 26 років. Як журналіст кілька років співпрацював з білоруськими виданнями. Згодом він приєднався до телеграм-каналу Nexta, де був головним редактором. На момент затримання він працював у команді телеграм-каналу «Білорусь головного мозку».

Брав участь у протестах ще підлітком

Ім'я Романа Протасевича стало відомим під час мовчазних мітингів 2011 року. Тоді колишнього кандидата на президентську премію 16-річного Романа затримали. Пізніше він заявив, що мусив забрати документи з ліцею БНТУ, і з його батьками стався конфлікт із політичних мотивів. Як писали ЗМІ, батько Романа в той час був старшим викладачем кафедри ідеологічної роботи Військової академії.

Після участі в мовчазних мітингах Роман Протасевич приєднався до «Молодого фронту». Він також намагався взяти участь у виборчій кампанії до Молодіжної палати Мінської міської ради.

З активіста в журналіста

Після школи Роман вступив на факультет журналістики Білоруського державного університету, але, як повідомляло Єврорадіо, був виключений. Співпрацював з багатьма білоруськими виданнями. Єврорадіо було останнім із них перед виїздом за кордон.

Перебування на Донбасі

Олександр Лукашенко 26 травня заявив, що Протасевич воював на Донбасі. Сам журналіст у 2020 році в інтерв’ю розповів, що він перебував у зоні проведення АТО як журналіст, знімав відео, де був поранений.

Стипендіат премії імені Вацлава Гавела

У 2017–2018 роках Роман Протасевич отримував стипендію від Вацлава Гавела та проходив стажування на Радіо Свобода.

Просив притулку в Польщі ще до президентських виборів

Причиною стало затримання журналіста Володимира Чудянцова, з яким Протасевич дружив у Білорусі. Чудянцова затримали 22 листопада 2019 року дорогою до Польщі. Була інформація, що Чудянцов співпрацює з телеграм-каналом Nexta. На тлі цих подій Роман вирішив залишитися у Польщі.

Залишив Nexta, приєднався до каналу «Білорусь головного мозку»

У Польщі Роман Протасевич відкрито співпрацював з каналом Nexta. Наприкінці вересня 2020 року, в розпал протестів у Білорусі, Протасевич оголосив, що йде з каналу. У березні 2021 року він оголосив про приєднання до команди каналу «Білорусь головного мозку», яким раніше керував блогер Ігор Лосик.

Його батька позбавили військового звання

Ім’я батька Романа – підполковника запасу Дмитра Протасевича – з’явилося в списку силовиків, яких Лукашенко позбавив військових звань на тлі протестів у Білорусі. «Мій батько прослужив в армії 29 років і звільнився восени 2019 року, після чого працював в інкасації. Він не брав активної участі в протестах, його жодного разу не затримували, ні до чого не притягували», – сказав тоді Роман Протасевич. За його словами, батьки виїхали за ним до Польщі, коли він попросив там притулку.

Білорусь оголосила в міжнародний розшук

Протасевича, як і засновника Nexta Степана Путила, Білорусь оголосила в міжнародний розшук. Їх звинувачують в організації масових заворушень та «групових дій, які грубо порушують громадський порядок», а також у розпалюванні соціальної ворожнечі. Блогерів внесли до так званого «переліку терористів», офіційна назва – «Перелік організацій та фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності».

Анастасія Захаревич – білоруська журналістка, лауреатка премії імені Алеся Адамовича за висвітлення питань, пов’язаних з насильством та дискримінацією

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Оригінал – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG