Артилеристи 126-ї окремої бригади територіальної оборони ведуть вогонь по позиціях російської армії, які на лівому березі Дніпра. Як кажуть: з третього пострілу точно в ціль. Стару гармату Д-30 затрофеїли в рамках контрнаступальної операції на Херсонщині, з неї ж працюють щоденно на фронті. Сама ж бригада ТРО одеська. З якою мотивацією воюють бійці, що найстрашніше на війні і чому воюють за Одесу – дивіться у відео.
У Державному департаменті США відреагували на звинувачення Росії у причетності до нападу на концертний зал «Крокус Сіті Холі».
«Це просто неправда. Ми чітко дали зрозуміти, що немає жодних доказів того, що Україна була причетна до цього, тому що Україна не була причетна до цього. І я б сказав, що ці коментарі російських офіційних осіб, включно з президентом Путіним, є лише пропагандою для виправдання їхньої агресії проти України», – сказав речник Держдепартаменту Метью Міллер.
26 березня директор ФСБ Росії Олександр Бортников заявив, що до теракту можуть бути причетні не лише Україна, а й Великобританія та США.
Лукашенко заявив, що ймовірні нападники «не могли в'їхати до Білорусі», і похвалив високий рівень співпраці між російськими та білоруськими спецслужбами, що призвело до арешту нападників. Припущення Лукашенка про те, що нападники прямували до Білорусі до того, як білоруські та російські спецслужби змусили їх змінити напрямок, повністю суперечить заявам президента Росії Володимира Путіна про заплановану втечу нападників.
Володимир Путін у зверненні до росіян через 19 годин після теракту стверджував, що для чотирьох осіб, нібито затриманих на шляху до України, було підготовлене «вікно» для переходу кордону. Це твердження, яке не має жодних доказів, стало центральним у звинуваченнях Кремля в тому, що Україна причетна до теракту.
Україна заперечує будь-яку причетність до теракту у «Крокусі». Президент України Володимир Зеленський, говорячи про припущення Путіна, назвав російського президента «хворою та цинічною істотою». «Усі в нього терористи, крім нього самого, хоча терором уже два десятиліття живиться саме він», – сказав глава української держави.
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі стали стріляти з автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок атаки загинули 139 людей, 182 зазнали поранень.
Слідчий комітет (СК) Росії порушив кримінальне провадження за статтею про теракт. Російські ЗМІ повідомляли, що після теракту нападникам вдалося втекти на автомобілі.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол». Загалом у справі затримані 11 осіб.
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні».
Про причетність до нападу на «Крокус Сіті» заявляла міжнародна терористична організація «Ісламська держава».
Біля кордонів НАТО зібʼють ракети РФ?
- П’ять сценаріїв участі французьких військ у війні України з росією розглядає Емманюель Макрон, деякі з них передбачають прямі зіткнення з російськими військами, пише французька газета Le Figaro. Які це сценарії? З чим пов’язана активна позиція президента Франції? Та чи вдасться йому знайти більше союзників для України?
- Українська енергосистема оговтується після російської атаки 22 березня. Де найбільші пошкодження та скільки часу триватимуть погодинні і аварійні відключення електроенергії? Запитаємо у заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук.
- У НАТО розглядають можливість збиття російських ракет поблизу кордонів альянсу, повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна. А у Пентагоні запевнили, що США «захищатимуть кожен дюйм території НАТО, якщо союзник НАТО зазнає нападу». Який план дій оберуть країни альянсу?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
За добу війни проти України Росія втратила понад 1000 військових – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 439190 військових, за останню добу – 1130 людей, повідомляє вранці 26 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Українські військові також наводять дані про втрати РФ військової техніки:
- 6 904 танків (+11 за останню добу)
- 13 216 бойових броньованих машин (+9)
- 10 931 артилерійська система (+27)
- 1 019 реактивних систем залпового вогню
- 728 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 347 літаків
- 325 гелікоптерів
- 8 578 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+25)
- 2015 крилатих ракет (+1)
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 14 539 автомобілів та автоцистерн (+41)
- 1 794 одиниць спеціальної техніки (+5)
Читайте також: Росія може воювати в Україні з нинішньою інтенсивністю ще щонайменше два роки – спецслужби Литви
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Протягом минулої доби відбулося 67 бойових зіткнень, війська РФ продовжують інтенсивні атаки на Новопавлівському напрямку, де за підтримки авіації 26 разів намагалися прорвати українську оборону, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На цьому напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника в районах населених пунктів Новомихайлівка, Георгіївка, Урожайне.
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські захисники відбили 13 російських атак біля Білогорівки, Тернів, Ямполівки та північніше Веселого, на Авдіївському напрямку – 9 атак біля Бердичів, Семенівки, Невельського та Первомайсько, на Бахмутському та Оріхівськах – по 7 атак біля Іванівського, Богданівки, Кліщіївки та Старомайорського, Роботиного та північно-західніше Вербового відповідно.
Крім того, на Куп’янському напрямку противник здійснив безуспішну атаку на позиції українських військ біля Іванівки.
На Херсонському напрямку противник не відмовляється від наміру вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом минулої доби здійснив 3 безуспішні атаки на позиції українських військ біля Кринок, додають у Генштабі.
Слово працівника ТЦК проти слова «пакованого в бус». Що насправді призвело до провалу мобілізації
Інформаційний простір рясніє новинами про конфлікти між чоловіками призовного віку і працівниками місцевих територіальних центрів та соцпідтримки (ТЦК та СП).
Командувач Сухопутних військ Олександр Павлюк написав: «Від черг до ТЦК і мемів «як служити – то всі хворі, а як воювати – то всі здорові», ми дійшли до цькування військових з ТЦК та моральної підтримки ухиляння від захисту України.
Сьогодні ТЦК та їх роти охорони в більшості укомплектовані військовослужбовцями, що втратили здоров'я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах. Як дійшло до того, що до цих людей, які пройшли пекло, стало прийнятним ставитись як до ворогів і називати «людоловами»?
Чому в усіх матеріалах про «неправомірні дії ТЦК» свідомо упускається найголовніший акцент: неправомірною передусім є відмова чоловіків від свого конституційного обовʼязку – захисту України?»
Радіо Свобода спробувало через призму недавніх історій почути думку усіх учасників процесу і розібратися хто саме і в яких ситуаціях здійснює порушення?
Світовий банк виділив 1,5 млрд доларів на розвиток і відновлення України
Рада директорів Світового банку схвалила рішення про виділення Україні 1,5 млрд доларів у межах Позики на підтримку політики розвитку та відновлення (DPL), повідомив у телеграмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Глава уряду зазначив, що з цієї суми 984 млн доларів надійде від Японії, а 516 млн доларів – від Великої Британії.
Відомо, що кошти будуть перераховані вже до кінця березня 2024 року.
Шмигаль подякував Світовому банку, урядам Японії та Великої Британії за підтримку і внесок у збереження макрофінансової стабільності України.
«Спрямуємо ці ресурси на покриття найбільш важливих бюджетних видатків: на соціальні, гуманітарні цілі та на відновлення», – додав очільник Кабміну.
Раніше, у грудні 2023 року, Держбюджет України отримав 1,34 млрд доларів США як шосте додаткове фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
В ISW пояснили, чим може бути зумовлена заява Лукашенка про ймовірних нападників на «Крокус»
Заява Олександра Лукашенка щодо підозрюваних нападників на «Крокус Сіті Холл», яка підриває наратив Кремля про причетність Києва, можливо, є заявою на випередження, щоб уникнути запитань про те, чому нападники попрямували до Білорусі в першу чергу. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважують, що місце затримання підозрюваних було приблизно за 130 кілометрів від місця, де траса Е101 (їх затримали у лісосмузі вздовж траси Е101) перетинає кордон з Україною, і приблизно за 124 кілометри від білоруського кордону і приблизно за 25 кілометрів від траси А-240, яка веде до Гомеля (Білорусь).
У звіті ISW зазначається, що заява Лукашенка про активізацію білоруського особового складу передбачає сценарій, за яким нападники спочатку рухалися по трасі А-240 в бік Білорусі, але побачили блокпости або інші стримуючі фактори і змінили свій курс на схід через лісові дороги на трасу Е101.
«У Лукашенка дуже мало очевидних стимулів брехати про факти нападу таким чином. Припущення про те, що нападники прямували до Білорусі, ймовірно, щоб знайти там притулок, може мати руйнівні політичні наслідки для Лукашенка і його режиму, оскільки порушить питання про те, чому вони думали, що в Білорусі їм буде безпечніше, і хто, на їхню думку, міг би їх там прийняти. Тому Лукашенко, можливо, хотів запобігти дискусіям про гіпотетичні зв’язки нападників з Білоруссю, заявивши, що білоруські сили відіграли важливу роль у їхньому арешті», – йдеться в звіті.
Хоча заява Лукашенка підриває усталений наратив Кремля, вона зменшує його вразливість до спроб Кремля використати непублічну інформацію про початкові плани втечі ймовірних нападників для тиску на нього в майбутньому, вважають аналітики Інституту вивчення війни.
Читайте також: Навіщо Росія «вішає» теракт у «Крокус Сіті Холі» на Україну?
Лукашенко заявив, що ймовірні нападники «не могли в'їхати до Білорусі», і похвалив високий рівень співпраці між російськими та білоруськими спецслужбами, що призвело до арешту нападників. Припущення Лукашенка про те, що нападники прямували до Білорусі до того, як білоруські та російські спецслужби змусили їх змінити напрямок, повністю суперечить заявам президента Росії Володимира Путіна про заплановану втечу нападників.
Володимир Путін у зверненні до росіян через 19 годин після теракту стверджував, що для чотирьох осіб, нібито затриманих на шляху до України, було підготовлене «вікно» для переходу кордону. Це твердження, яке не має жодних доказів, стало центральним у звинуваченнях Кремля в тому, що Україна причетна до теракту.
Україна заперечує будь-яку причетність до теракту у «Крокусі». Президент України Володимир Зеленський, говорячи про припущення Путіна, назвав російського президента «хворою та цинічною істотою». «Усі в нього терористи, крім нього самого, хоча терором уже два десятиліття живиться саме він», – сказав глава української держави.
Читайте також: «Звісно, Україна» – соратник Путіна Патрушев про те, хто причетний до теракту під Москвою
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі стали стріляти з автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок атаки загинули 139 людей, 182 зазнали поранень.
Слідчий комітет (СК) Росії порушив кримінальне провадження за статтею про теракт. Російські ЗМІ повідомляли, що після теракту нападникам вдалося втекти на автомобілі.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол». Загалом у справі затримані 11 осіб.
Читайте також: Теракт у «Крокус Сіті». Кому він вигідний і чому довго мовчав Путін?
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні».
Про причетність до нападу на «Крокус Сіті» заявляла міжнародна терористична організація «Ісламська держава».
«Агресія Росії є великою загрозою для демократичних країн Європи» – керівник Служби безпеки Чехії
Агресія Росії «є великою загрозою для демократичних країн Європи включно з Чеською республікою», вважає керівник Служби безпеки Чеcької Міхал Коуделка.
«Те, що роблять російські воїни в Україні чи палестинські терористи в Ізраїлі, могли б вони безжалісно робити і в нас, зазначив Міхал Коуделка після зустрічі з президентом Чехії Петром Павелом, яка відбулась у штаб-квартирі Служби безпеки Чехії. На думку Міхала Коуделки, «нинішня ситуація безпеки в Європі є найгіршою від часів Другої світової війни», – зазначив голова Служби безпеки Чехії.
При цьому, керівник чеської Служби безпеки зауважив, що «було б помилкою вважати конфлікти в Україні чи в Газі за те, що не торкається Чехії».
Він також наголосив, що за сьогоднішніх умов «слід бути готовим протистояти нинішнім загрозам».
«Погана історія»: у Мінагро розповіли про дискусії довкола подовження вільної торгівлі з ЄС
Євросоюз нині розглядає правки до проєкту рішення щодо подовження режиму вільної торгівлі з Україною, і може доповнити перелік чутливих продуктів, обсяги яких регулюватимуть, пшеницею. У списку вже є м’ясо птиці, цукор, мед, овес, кукурудза, крупи, мед.
Дискусії щодо цього у коментарі Радіо Свобода підтвердив аграрний міністр України Микола Сольський, який 26 березня особисто взяв участь у засіданні Ради ЄС. Квоти Євросоюз планує визначати, керуючись обсягами постачань, які були у 2022-2023-му роках, однак Польща і Франція пропонують зважати також на довоєнний 2021-й рік.
«Якщо ми включаємо в розрахунки наші обсяги 2021-го року для визначення середніх на наступний рік, то це досить погана історія, тому що вона зменшить обсяги на всі продукти. Якщо ми тільки включаємо пшеницю додатково до зерна, до продуктів, які є, – це, звичайно, неприємно, але менш чутливо, ніж обмеження по 2021-му році на всі ці продукти. Ми показували на цифрах, чому це не треба робити», – розповів український урядовець про перебіг засідання.
За словами Сольського, для деяких країн інформація була новою, «деякі готові обговорювати, деякі стоять на свої позиції».
Пентагон щодо ракетних загроз для Польщі: США готові захищати територію НАТО
Сполучені Штати готові виконувати свої зобов’язання в межах альянсу НАТО і «захищати союзні країни в разі загрози нападу, в тому числі пов’язаного з російськими ракетними обстрілами», зазначила заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх.
«Я можу вам сказати те, що ця адміністрація неодноразово заявляла: ми захищатимемо кожен дюйм території НАТО. Якщо союзник НАТО зазнає нападу – ми, звісно, не хотіли б цього бачити – але ми будемо захищати кожен дюйм території альянсу», – зауважила представниця Пентагону.
Таким чином вона відповіла на прохання прокоментувати заяву польської сторони про можливість ураження російських ракет, які прямують у напрямку країн Альянсу.
Міноборони: у Варшаві запрацювала Коаліція бронетехніки на підтримку України
У Варшаві 26 березня відбулося перше засідання Коаліції бронетехніки на підтримку України, повідомляє Міністерство оборони.
За повідомленням, під час засідання представники країн-учасниць «виробили консолідовану позицію щодо підсилення технічного парку Збройних сил України певними зразками бронетехніки та організації системи їх ремонту».
Читайте також: Франція «найближчим часом» зможе передати Україні майже 80 установок Caesar – Міноборони
Ініціативу запропонували Польща та Німеччина, її також підтримали Велика Британія, Швеція та Італія. Україну представляв заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
«Коаліція бронетехніки має на меті посилити броньований щит Сил оборони України, спільними зусиллями підвищити спроможності нашого війська у боротьбі з російським агресором, забезпечити ефективне функціонування, технічне обслуговування, ремонт зразків техніки та озброєння, наданих нам союзниками», – йдеться в коментарі Гаврилюка.
Міністерство додає, що в рамках Коаліції створені чотири синдикати, які відповідають за:
- постачання озброєння та боєприпасів для західної бронетехніки
- їх технічне обслуговування та ремонт
- підготовка екіпажів та технічного персоналу
- відпрацювання ефективної тактика застосування бронетехніки на полі бою
Гаврилюк висловив сподівання, що Україні разом із партнерами вдасться якомога швидше створити ефективну ремонтну базу для західної бронетехніки.
За словами заступника міністра, у рамках новоствореної Коаліції буде розроблено відповідну дорожню карту, яка відповідатиме стратегії розвитку Збройних сил.
Як додає Міноборони, планується, що в довгостроковій перспективі країни-учасники танкової Коаліції та Коаліції бронетехніки допоможуть у створенні майбутнього броньованого парку техніки ЗСУ та налагодять з Україною інноваційно промислове партнерство.
У січні 2023 року, після рішення Німеччини надати Україні перші танки Leopard 2, голова Офісу президента Андрій Єрмак анонсував формування «танкової коаліції» для забезпечення України західними танками.
Росія продовжує катувати та страчувати українських військовополонених – про це йдеться в звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 26 березня.
38-й звіт ООН щодо ситуації з правами людини в Україні охоплює період із 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року. Поміж іншого, експерти провели інтерв’ю з 60 українськими військовими, нещодавно звільненими з полону.
За словами голови Місії Даніель Белль, практично в кожному з них респонденти розповідали, що російські військові та посадовці катують полонених, у тому числі застосовують побиття, електричний струм, змушують довго перебувати в незручному положенні, погрожують розстрілом або імітують його. Більше ніж половина полонених пережила сексуальне насильство.
«Більшість військовополонених також згадують про страждання від неспроможності спілкуватись зі своїми родинами, а також відсутність задовільного харчування та медичної допомоги», – додає вона.
Читайте також: «Розстріл впритул»: чому окупанти страчують полонених із ЗСУ на полі бою?
Автори звіту зазначають, що ці дані підтверджують, що російська армія продовжує застосовувати раніше встановлені практики катування, жорстокого поводження, смертей в полоні, тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, насильницьких зникнень і жахливих умов утримання.
«Крім цього, ММПЛУ задокументувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів. ММПЛУ провела незалежну верифікацію трьох зі згаданих випадків», – йдеться в тексті.
ММПЛУ також наводить дані про інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які, хоча й не заявляють про катування в офіційних місцях утримання, давали «свідчення про катування та жорстоке поводження в місцях їх тимчасового перебування після евакуації з поля бою».
Звіт Місії також містить інформацію про насильство російської адміністрації щодо жителів окупованих територій України. В тому числі йдеться про вбивства цивільних осіб, свавільні затримання та обмеження свободи висловлення поглядів.
Читайте також: Офіс генпрокурора: розстріли полонених – це політика, яка підтримується керівництвом РФ
«Упродовж тримісячного періоду кількість жертв серед цивільного населення лишалась високою: через насильство, пов’язане з конфліктом, загинуло 429 цивільних осіб, ще 1 374 особи були поранені. Значна інтенсифікація обстрілів снарядами та баражуючими боєприпасами з боку Російської Федерації у період з кінця грудня по січень призвела до різкого збільшення кількості втрат серед цивільного населення у віддалених від лінії фронту районах», – підсумовують автори документу.
За даними ООН, загальна кількість встановлених втрат серед цивільних в Україні «лишається співставною з кількістю втрат за попередній період».
Наприкінці лютого керівник департаменту Офісу генпрокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов повідомив, що правоохоронці розслідують 19 кримінальних проваджень про вбивства українських військовополонених. За його словами, з початку повномасштабного вторгнення 45 українських військових були вбиті у полоні.
У різних районах Харкова світло відсутнє від чотирьох до шести годин на добу – Терехов
Через дефіцит електроенергії після масованих російських обстрілів у різних районах Харкова світло відсутнє від чотирьох до шести годин на добу. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив міський голова Харкова Ігор Терехов.
«Практично всі будинки у Харкові підпадають під графіки відключення, тому що є дефіцит електроенергії. Світло відсутнє від чотирьох до шести годин на добу – у різних районах по-різному. На жаль, так, бо живлення йде з різних джерел. Саме тому не можна сказати, що всі харків’яни будуть підпадати під шести- чи чотиригодинне відключення світла, бо різні джерела заживлюють місто Харків», – сказав міський голова у програмі «Свобода Live».
Також аби зменшити навантаження на енергосистему, у місті відсьогодні достроково завершили опалювальний сезон, зазначив Терехов. За його словами, такий крок дозволить забезпечити електроенергією максимальну кількість споживачів і дати гарячу воду в будинки харків’ян.
Генштаб: армія Росії 21 раз намагалася прорвати оборону ЗСУ біля Новомихайлівки
Російські війська протягом доби завдали чотирьох ракетних та 52 авіаційних удари, а також 43 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах, заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 26 березня.
Протягом дня на фронті зафіксували 50 бойових зіткнень.
Командування не фіксувало російських наступальних дій на Куп’янському напрямку. На Лиманському напрямку Сили оборони відбили вісім російських атак біля Білогорівки, Тернів, Ямполівки та на північ від Веселого, де армія РФ намагалася прорвати оборону за підтримки авіації.
На Бахмутському напрямку українські сили відбили п’ять атак біля Іванівського, Богданівки та Кліщіївки. На Авдіївському відбито сім нападів біля Бердичів, Семенівки та Первомайського.
Читайте також: Війська РФ наближаються до околиць Часового Яру, але загрози оточення міста у найближчі місяці немає – ISW
«На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районі населеного пункту Новомихайлівка, де ворог, за підтримки авіації, 21 раз намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться у зведенні.
Генштаб також зафіксував чотири атаки поблизу Старомайорського на Оріхівському напрямку. Так армія РФ тричі безуспішно намагалася атакувати позиції ЗСУ біля Кринок на Херсонщині.
Командування звітує про удари української авіації по 10 російських цілях, а також ракетні ураження засобу протиповітряної оборони, артилерійському засобу та складу боєприпасів Росії протягом дня.
Армія Росії просунулася вперед практично на всіх ділянках фронту, де вона штурмує – про це йдеться у зведенні проєкту DeepState, випущеному ввечері 23 березня. Зокрема, агресор захопив нові території у Серебрянському лісі, де вже рік точаться бої – і російські війська не мали просування.
Також загарбники просунулися вперед біля Часового Яру та Іванівського на захід від Бахмута, на північ від Орлівки і на південь від Тоненького на захід від Авдіївки, на південь від Красногорівки біля Мар'їнки, мали частковий успіх на захід від Старомайорського – на плацдармі, відвойованому ЗСУ у армії РФ минулого року.
Вступ у ЄС: чому шлях буде непростим та що робити Україні та Молдові далі
На початку березня Європейська комісія направила на затвердження так звану «рамку переговорів» щодо України та Молдови до країн-членів Європейського Союзу. У 19-сторінковому документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться про обидві країни, які зараз у парі рухаються до членства у ЄС, і окреслюються основні принципи переговорів про вступ до Європейського Союзу нових членів.
Один український посадовець назвав його «дуже загальним», додавши, що «наразі це не викликає у нас жодних побоювань, оскільки в цьому немає нічого особливо хорошого чи поганого».
Здається, так і є, оскільки новий документ, по суті, копіює рамки переговорів, які Європейська комісія написала для Албанії та Північної Македонії у 2020 році.
Головне питання зараз полягає в тому, коли 27 країн-членів ЄС одноголосно затвердять переговорні рамки. Тут досвід Албанії та Північної Македонії може стати для деяких холодним душем.
Тирані та Скоп’є знадобилося два роки, щоб отримати таке схвалення, головним чином через те, що Болгарія пригадала історичні та мовні суперечки з Македонією, які фактично досі не є повністю вирішені.
Таким чином, хоча рамки і скоригували, щоб долучити занепокоєння Софії, а згодом і схвалили в 2022 році, давши офіційний початок переговорам про вступ, ні Північна Македонія, ні Албанія досі не відкрили жодного з 33 розділів переговорів.
Скоп’є не змогло включити згадку болгар як одного із народів-засновників Північної Македонії до своєї конституції, а Албанія має конфлікт із Грецією через ув’язнення мера південноалбанського міста Хімаре, який є етнічним греком. Ці суперечки є причиною вето від двох столиць ЄС – жодна із західнобалканської пари не просунулася на своєму шляху до ЄС.
Що стосується України та Молдови, дипломати в Брюсселі, з якими я розмовляв, сподіваються, що країни-члени ЄС таки дадуть зелене світло переговорам наприкінці червня.
У проєкті документа зараз немає жодних конкретних натяків на щось, проти чого можуть заперечити певні країни-члени, але в ньому є багато ознак того, що процес розширення ЄС буде далеким від безхмарного.
Війська РФ, ймовірно, знищили в Маріуполі курган 5-го тисячоліття до нашої ери – прокуратура
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом ймовірного знищення російськими окупантами історичної пам’ятки курган Дід у Маріуполі – про це заявив Офіс генерального прокурора 26 березня.
За повідомленням, досудове розслідування відкрили за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Офіс генпрокурора посилається на те, що 25 березня в медіа з’явилася інформація про знищення окупаційною владою Росії культурної пам’ятки в захопленому Маріуполі.
«За даними слідства, представники держави-агресора зруйнували екскаваторами стародавню історичну пам’ятку курган Дід, датовану V тисячоліттям до нашої ери. Його сучасна висота сягала 6 метрів, а діаметр складав 70 метрів», – йдеться в повідомленні.
«Ніякі ми не «ждуни!»: як Ямпіль на Донеччині виживає під обстрілами армії РФ
Могили місцевих жителів просто на городах, вбиті страуси на знаменитій фермі, знищені будинки, розбиту школу, селищну раду та амбулаторію лишили по собі російські війська у селищі Ямпіль біля Лиману. Окупація тут тривала з кінця квітня і до кінця вересня 2022 року. Лінія фронту весь цей час лишалась у близько 20 км від Ямполя, нині ситуація ще погіршилась – селище лежить на одному з напрямків просування армії РФ у бік Лиману та Слов’янська. Як виживає Ямпіль зараз і чи думають люди про евакуацію, – у репортажі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Розбита дорога на Ямпіль зберігає згадки про запеклі бої дворічної давнини: випалений скалічений ліс, кілька вигорілих скелетів бронетехніки.
Зупиняємося біля стели на в’їзді, – тут уже гучно, бо чути і «виходи», і «приходи», від яких вібрує земля: бої йдуть лише у кількох десятках кілометрів звідси.
Уздовж дороги нас стрічають розбиті будинки. Біля одного з них, двоповерхового, помічаємо жінку середнього віку. Питаємо, чи згодиться розповісти на камеру про ямпільське сьогодення. Вона з неприхованою злістю відмовляється, мовляв, йдіть геть, і так вже стільки сліз тут виплакали.
Що ж, із надією зустріти місцевих, які згодилися б поговорити, їдемо далі.
«У Ямполі я забираю посилки і сюди ж везу товари. Підвозимо їх до дворів, до бабусь, які вже не ходять. І вони із задоволенням їх беруть, обіймають нас, цілують, дякують, – це взагалі «тихий жах, – ділиться з нами Володимир, співробітник «Укрпошти». – Тут найнеобхідніше: і печиво, і цукерки, і ковбаска, сірники, туалетний папір. Все те, що потрібне людям».
Поки ми спілкуємося, товари собі обирає жителька селища Валентина Василівна. Видно, що в неї, попри руїни довкола, гарний настрій.
«Хлопчики сюди везуть все дуже гарної якості, особливо ця людина, Володимир. І вартість мене влаштовує, – не те що у нашому магазині, де ціни просто скажені», – говорить жителька Ямполя і обіймає співробітника «Укрпошти».