Politico: США обговорюють передачу формату «Рамштайн» під егіду НАТО – на випадок перемоги Трампа
США та інші західні країни обговорюють можливість передачі під контроль НАТО Контактної групи з оборони України (відомої також як формат «Рамштайн»), пише видання Politico з посиланням на трьох європейських та одного американського чиновника. Це може допомогти зберегти постачання зброї Києву в разі обрання президентом США Дональда Трампа.
За словами одного з чиновників, питання передачі Контактної групи обговорюватиметься на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 3 і 4 квітня, а завершити цей процес планується до саміту альянсу, який відбудеться у Вашингтоні в липні. Інший співрозмовник Politico уточнює, що це дозволить іншим країнам НАТО більше впливати на процес постачання.
Ще одне джерело видання повідомило, що дискусії про переведення групи під контроль НАТО ведуться «на дуже високому рівні» з метою «формалізувати підтримку Києва з боку Європи та альянсу».
За даними Financial Times, НАТО також розробляє план забезпечення п'ятирічного пакета військової допомоги на суму до 100 мільярдів доларів у спробі захистити Україну від «вітрів політичних змін» на випадок обрання Трампа. План, як пише видання, висунув генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
Представник міністерства оборони США Чарлі Дітц відмовився підтвердити Politico інформацію про такі наміри, заявивши, що відомство «не може робити нових заяв щодо формату чи структури» Контактної групи.
Навесні 2023 року американський політик Дональд Трамп заявив, що якщо стане президентом, зможе завершити війну в Україні за 24 години. Пізніше, відповідаючи на це, український лідер Володимир Зеленський закликав Трампа приїхати до України та побачити все на власні очі.
У лютому 2024 року на тлі розбіжностей у Конгресі США, який досі не ухвалив законопроєкт про виділення допомоги Україні, Трамп закликав надавати фінансування не безоплатно, а в борг. У березні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після зустрічі з Трампом заявив, що якщо той стане президентом, то не дасть «ані копійки» Україні, і тоді війна закінчиться.
2 квітня президент України підписав закон №10313 щодо змін у забезпеченні прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. У порівнянні з першим читанням, до кінцевого варіанту низка норм були або змінені, або вилучені взагалі. Яким є фінальний варіант закону, що сьогодні змінюється в умовах служби, як це вплине на військових? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють разом з одним із співавторів закону, народним депутатом України від фракції «Голос» Ярославом Юрчишиним.
Генсекретар НАТО пропонує створити фонд у 100 мільярдів доларів на озброєння України – ЗМІ
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонував створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів, щоб залучити Альянс до надання зброї Києву, повідомили 2 квітня агентства AFP і Bloomberg із посиланням на осіб, знайомих з обговореннями.
За повідомленням, міністри закордонних справ НАТО проведуть попередні переговори щодо плану в Брюсселі 3 квітня.
«Міністри закордонних справ обговорять найкращий спосіб організації підтримки України з боку НАТО, щоб зробити її більш потужною, передбачуваною і довготривалою», – цитує AFP неназваного представника НАТО.
Він додав, що ніяких остаточних рішень на квітневих зустрічах міністрів не ухвалюватимуть, «і дискусії триватимуть у міру наближення до Вашингтонського саміту в липні».
Чиновники і дипломати заявили, що пропозиція полягає в тому, щоб 32 країни НАТО зробили внески до фонду відповідно до розміру їхньої економіки. Водночас вони попередили, що залишаються серйозні питання щодо того, як буде працювати фінансування, тому план, ймовірно, помітно зміниться до саміту у Вашингтоні.
Bloomberg зауважує, що в разі, якщо союзники підтримають пропозицію Столтенберґа, спроба НАТО взяти на себе більш активну роль у наданні допомоги Україні означатиме зміну парадигми для військового альянсу, який раніше дистанціювався від цих зусиль, щоб уникнути потенційного втягування у більш широку війну з Росією.
Офіційно в НАТО ці повідомлення не коментували.
Розслідувачка розповіла, що Росія стежить за українськими дітьми в соцмережах за допомогою ШІ
Російська влада боїться дітей, яких вивезла з України, та намагається їх «перевиховати» й поставити під жорсткий цифровий контроль. Про це у своєму розслідуванні пише російське видання «Медуза». Як з’ясували журналісти, за українськими дітьми, які живуть на окупованих територіях, у соцмережах стежить штучний інтелект. Російська влада присвоює їм «коефіцієнти деструктивності та опозиційності».
Про те, як РФ поводиться з українськими дітьми, як їх повернути назад в Україну та притягти до кримінальної відповідальності причетних до депортації – йдеться в огляді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Ракетний удар РФ по Дніпру: кількість постраждалих зросла до 18 – ОВА
У Дніпрі зросла до 18 кількість постраждалих внаслідок російського удару, завданого 2 квітня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
В ОВА зауважили, що 12 людей госпіталізували, серед них п’ятеро дітей.
«Зараз їхній стан лікарі оцінюють, як середньої тяжкості. Втім, кажуть, все буде добре», – зауважив Лисак.
Раніше в ОВА повідомляли про 13 постраждалих. Крім того, за словами Сергія Лисака, через ракетний удар у Дніпрі був пошкоджений один із закладів освіти.
Також Державна служба із надзвичайних ситуацій повідомила, що через ракетну атаку у Дніпрі зазнали руйнування дитячий садочок, коледж та підприємство. На території підприємства сталася пожежа площею 150 м. кв, яку вже загасили рятувальники.
Повітряні сили ЗСУ інформували про «керовану авіаційна ракету у напрямку Дніпра» близько 16:38. Наразі у місті оголошено про відбій повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Найбільша танкова атака на Авдіївському напрямку перетворилася на «ганебну утилізацію найсучаснішої російської техніки», заявив в ефірі Радіо Свобода представник служби звʼязків із громадськістю 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ Сергій Окішев.
За його словами, російські війська зазнали значних втрат, адже вартість лише танків Т-90, які брали участь у штурмі, сягає «приблизно 4,5 мільйонів доларів».
«Упродовж крайніх кількох днів відбулася, мабуть, наймасованіша спроба прорвати нашу оборону на конкретно взятій ділянці фронту. Саме для прориву нашої оборони вороги використовували танки, зокрема, найсучаснішу модель цієї зброї Т-90, бойові машини піхоти. Але січеславські десантники дали потужну відсіч ворогу, тож широкомасштабний наступ перетворився, по суті, на ганебну операцію з утилізації найсучаснішої російської техніки. Не можна сказати, що це було легко, бої були жорсткі, противник значно переважав у живій силі, але наші хлопці неймовірними зусиллями все ж таки відбили наступ, вклавши чимало одиниць техніки. І хочеться відмітити, що серед неї були ось саме ті Т-90, вартість яких за одну одиницю сягає приблизно 4,5 млн доларів», – зазначив Окішев.
30 березня біля села Тоненьке Росія направила у бій 36 танків і 12 БМП, це був найбільший танковий штурм за понад два роки повномасштабної війни, зазначило американське видання Forbes. Росія не вдавалася до подібних атак із початку наступу на Авдіївку, констатують аналітики. За їхніми словами, масштаб атаки свідчить про те, що російське військове керівництво вважає пріоритетним саме цей напрямок.
Російська сторона втрати не коментувала.
Що насправді відбувається з фронтом? Розбір для тих, хто зневірився
Погано чи дуже погано – таких висновків щодо нинішнього становища України все частіше доходять і цивільні, і військові, і оглядачі. Настрої з присмаком безвиході та зневіри почали активно ширитись із залишенням ЗСУ Авдіївки та подальшим просуванням російських військ на Сході. Посилились вони з численними анонсами нового наступу військ РФ наприкінці весни-влітку цього року. І все це на тлі дефіциту боєприпасів у Сил оборони. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розібрали топ-5 тез на підтвердження найчорніших оцінок і прогнозів щодо розвитку ситуації на фронті – та дібрали до них контраргументи.
«Обмежено придатних» військовозобовʼязаних більше не буде – Зеленський підписав закон
Чоловіки віком від 18 до 60 років, які раніше після проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) отримали статус «обмежено придатний», тепер мають пройти ВЛК повторно.
Для цього їм відводиться до 9 місяців, визначає закон про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. Цей документ 2 квітня підписав президент України Володимир Зеленський.
Закон визначає лише два стани — «придатний» і «непридатний» до військової служби. Повторна лікарська комісія має визначити, до якої саме категорії тепер віднести людину, якщо раніше її вважали «обмежено придатною».
Тепер Міністерство оборони має внести зміни до свого підзаконного акту, наказу №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України». Саме в цьому документі перераховувалися стани здоровʼя, які дозволяли встановлювати статус «обмежено придатний».
Зброя дальністю до 1000 км: чим Україна дістала до Татарстану?
- У Росії вранці дрони атакували підприємства в Єлабузі та Нижньокамську в Татарстані, повідомила місцева влада. Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР пишуть, що це спецоперація українських розвідників: безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2». Крім того, ударні дрони атакували нафтопереробний завод в Нижньокамську. Це – спільна операція СБУ та ГУР, повідомило Радіо Свобода джерело, знайоме з ситуацією. Чим Україна дістала до Татарстану? Що це за безпілотник? Куди далі полетять дрони дальністю 1000 км?
- Підтверджень просування російських військ до Часового Яру немає, пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни. За їхніми даними, російські сили перебувають на відстані 1,5 кілометра від міста. Як просуваються війська РФ на Донеччині? Як ЗСУ відбивають атаки російських військових під Авдіївкою?
- САП і НАБУ повідомили про викриття групи, яка заволоділа коштами «Укрзалізниці» на закупівлі трансформаторів за завищеними цінами. Йдеться про суму майже 95 мільйонів гривень. На чолі групи, за даними слідчих, був ексрадник Офісу президента. Його імені САП і НАБУ не назвали. Втім, медіа пишуть, йдеться про Артема Шила – він же екскерівник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ. Що про нього відомо? Чому розслідувачі зацікавилися ним раніше?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Спецпредставниця США Пенні Пріцкер вперше відвідала Львів і пообіцяла підтримувати Україну
США надають Україні альтернативні джерела енергії, щоб підтримати міста, зокрема Львів, критична інфраструктура яких постраждала внаслідок масованих ракетних обстрілів Росії. Про це 2 квітня у Львові під час брифінгу заявила спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, передає кореспондент Радіо Свобода.
Це перший візит Пріцкер у Львів. Тут вона познайомилась із військовими розробками українського виробництва. «Мій головний висновок із сьогоднішніх зустрічей – у тому, що боротьба України за виживання полягає у створенні технологій та інновацій світового класу, екосистеми, загартованої вогнем. Підтримка США сприяє технологічному й інноваційному відродженню України. Каліфорнія співпрацює з Львівською областю щодо обміну на всіх рівнях. А загалом США також виділили 230 мільйонів доларів на підтримку приватного сектора України з метою збереження хороших робочих місць в Україні, збільшення експорту та сприяння збільшенню податкових надходжень», – каже Пенні Пріцкер.
«Я бачу компанії за межами України, які вірять, що вони можуть бути частиною реконструкції та можуть бути корисними, і хочуть бути корисними, незалежно від того, чи це американські компанії, європейські компанії, молдовські компанії, усі вони говорили конкретно про те, що думають над тим, що вони можуть зробити, щоб допомогти країні рухатися вперед», ‒ додала вона.
На запитання, чому така критична ситуація на сьогодні склалася через надання допомоги Україні, Пенні Пріцкер відповіла, що США не можуть собі дозволити більше затримок із цим.
«Президент США це розуміє. Він знає Україну, як і будь-який житель Америки. Він розуміє і знає потенціал, але й розуміє ту роль, яку виконують нині українці. І президент США, і його адміністрація щодня боремося, щоб вирішити питання з наданням допомоги Україні. Думаю, що Палата (Палата представників – ред.) знає, що вона повинна діяти. Вони знають, що законопроєкт ухвалено в Сенаті, і хоча вони можуть обговорювати альтернативи, вони знають, що є підтримка обох партій, і, чесно кажучи, ми не можемо дозволити собі більше затримок», – сказала Пріцкер.
За її словами, Україна втрачає позиції на полі бою через «бездіяльність Конгресу». «І нам потрібно, щоб Палата діяла так, щоб президент Байден міг якнайшвидше підписати цей закон і щоб Україна могла отримати підтримку, якої вона терміново потребує. І я впевнена, я думаю, що ми всі впевнені, що це станеться», – сказала спецпредставниця.
Пенні Пріцкер познайомилася у Львові з проєктом «НЕЗЛАМНІ» («UNBROKEN»), який скерований для надання медичної, реабілітаційної, психологічної і соціальної допомоги військовим і цивільним людям, які постраждали у російсько-українській війні.
Пенні Пріцкер пообіцяла допомогти Львову у налагодженні партнерських відносин з американськими містами. Супроводжувала Пенні Пріцкер у Львові посол США в Україні Бріджит Брінк. Під час зустрічі з мером Львова вона зауважила, що нині важливо знайти можливості для відкриття львівського аеропорту: це б покращило співпрацю з інвесторами і партнерами.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Ще у лютому спікер Палати представників Майк Джонсон (республіканець) відкинув схвалений Сенатом законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію».
Днями Джонсон заявив, що очікує на просування пакету, який включає допомогу Україні, коли Палата представників повернеться після канікул. Він припустив, що цей пакет буде включати «деякі важливі нововведення». У цьому контексті Джонсон згадав про заарештовані російські активи, заморожені в США, а також концепцію позики.
У Білому домі відмовилися припускати, чи підпише президент США Джо Байден інший варіант законопроєкту щодо допомоги Україні.
Війська РФ обстріляли село на Харківщині: загинув чоловік, поранено дитину – ОВА
Російська армія ввечері 2 квітня обстріляла село Новоосинове Куп’янського району Харківської області. Одна людина загинула, дитина – поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти обстріляли населений пункт близько 17:00. 59-річний цивільний чоловік загинув на місці. 11-річного хлопця з пораненнями госпіталізовано до медичного закладу», – йдеться у повідомленні.
Вчора російські війська обстріляли Вовчанськ, на Харківщині, повідомляв Синєгубов. Було поранено жінку в результаті удару по житловому будинку в місті.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Блінкен: США не підтримували здійснення ударів поза межами України
США не надавали підтримку в організації ударів по території Росії, заявив 2 квітня держсекретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з главою МЗС Франції Стефаном Сежурне в Парижі.
«Ми і не підтримували, і не давали можливостей для здійснення українських ударів поза українською територією», – сказав Блінкен, відповідаючи на питання журналіста щодо ударів України по нафтобазам у Росії.
Раніше видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що влада США закликала Україну зупинити атаки на нафтову інфраструктуру Росії. За словами співрозмовників FT, Вашингтон побоюється, що удари безпілотників по російських нафтопереробних заводах можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також спровокувати заходи Москви у відповідь.
Після того радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив що Вашингтон вимагає від України припинити атаки по нафтовій інфраструктурі Росії.
Пізніше президент Володимир Зеленський відповів в інтерв’ю Washington Post щодо цих заяв, що «реакція США на це не була позитивною».
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
28 березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Генштаб: протягом доби на фронті було 62 бойових зіткнення
Протягом доби на фронті зафіксували 62 бойових зіткнення, повідомив у вечірньому зведенні 2 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, зокрема 18 – на Новопавлівському напрямку.
«Загалом ворог завдав два ракетних і 43 авіаційних ударів, здійснив 39 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
Раніше президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю американському каналу CBS News заявив, що Росія буде готувати контрнаступальні дії, це може бути кінець травня або червень.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявили, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Удари БПЛА по об’єктах в Татарстані: вся Росія під прицілом?
Зранку 2 квітня 2024 року влада Татарстану (республіка РФ) заявила про атаку дронів та підприємства у Єлабузі та Нижньокамську. Офіційно глава республіки не називає підприємства, які атакували, але відомо, що йдеться про особливу економічну зону «Алабуга». Вона розташована за понад 1 200 кілометрів від кордону з Україною. Що відомо про українські безпілотники, які здатні долати таку відстань?
Призовний вік в Україні знизили до 25 років – Зеленський підписав закон
Президент України Володимир Зеленський підписав 2 квітня закон, який знижує призовний вік з 27 до 25 років.
Проєкт закону №9281 був підтриманий парламентом це 30 травня 2023 року. Відтоді документ очікував підпису президента.
У пояснювальній записці до закону «Про військовий обов’язок і військову службу» вказано, що під час дії у державі правового режиму воєнного стану, необхідності в тривалому перебуванні громадян (до 27 річного віку) на військовому обліку призовників не має.
«Переважна кількість громадян отримує відстрочку від призову на строкову військову службу при досягненні ними 18-річного віку. Більшість із них мають відстрочку від призову на строкову військову для здобуття освіти. Їх навчання, як правило, триває протягом 4-6 років в залежності від отриманого рівня вищої освіти (бакалавр, магістр), яке закінчується під час досягнення ними 22-24 річного віку», – пояснюють автори закону.
Урядовий законопроєкт про мобілізацію, який перебуває на розгляді у Верховній Раді, також пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років. Документ у першому читанні парламентарі підтримали 7 лютого.
29 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд поправок перед другим читанням до законопроєкту про мобілізацію. Як повідомлялось, їх було понад чотири тисячі.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
ОВА: у Дніпрі до 13 зросло число постраждалих через удар РФ, серед них – п’ять дітей
У Дніпрі зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару, завданого 2 квітня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«На зараз – 13 постраждалих від ракетної атаки у Дніпрі. Серед них – п’ятеро – діти», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, вісьмох поранених шпиталізували, всі вони – у стані середньої тяжкості, решті надали меддопомогу, вони лікуватимуться вдома.
Раніше в ОВА повідомляли про п’ятьох постраждалих. Крім того, за словами Сергія Лисака, через ракетний удар у Дніпрі був пошкоджений один із закладів освіти.
«На щастя, в момент удару всі діти були в укритті. Це вберегло здоров’я та, можливо, й життя хлопців і дівчат», – зазначив він.
Повітряні сили ЗСУ інформували про «керовану авіаційна ракету у напрямку Дніпра» близько 16:38. Наразі у місті оголошено про відбій повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«З окупації – знову в заручники»: У шелтері для переселенців у Львові спалахнув конфлікт (відео)
Благодійна організація «100% життя», яка опікується притулком для ВПО, скаржиться на блокування роботи їхнього шелтеру у Львові. Загалом там проживає близько 70 людей, це найбільш найнезахищеніші групи – літні люди, особи з інвалідністю, ВІЛ-позитивні та колишні наркозалежні. За словами організації, власник приміщення, львівський забудовник Ігор Микичак, у якому вони розмістили прихисток, вимкнув їм світло та погрожує забрати їхнє майно. У «100% життя» твердять також, що орендодавець проявляв фізичну агресію до однієї із працівниць. Організація вже звернулася до поліції. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода завітав у притулок, аби з'ясувати обставини і опитати людей. Ми також звернулися до сторони орендодавця з проханням прокоментувати ситуацію, утім, відповіді так і не отримали. Однак редакція готова надати слово у разі виявлення бажання.
У Німеччині дедалі більше шириться риторика про потребу працевлаштування біженців. Федеральний міністр праці Губертус Хайль звернувся до українців з листом, у якому закликав активніше шукати роботу та зменшити свою потребу в соціальній допомозі. Зараз близько 700 тисяч громадян України у Німеччині отримують допомогу через безробіття. Загальні витрати на утримання українських біженців коштують німецькому бюджету до шести мільярдів євро на рік. Зменшити навантаження на німецьку економіку, працевлаштовуючи переселенців, покликана впроваджена ініціатива Job Turbo.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався перші результати цієї ініціативи, дослідив те, як спонукатимуть працювати українських шукачів притулку та з якими проблемами вони стикаються.
Уряд оновив правила перетину кордону для студентів-чоловіків певних спеціальностей
Кабінет міністрів ухвалив 2 квітня постанову, якою дозволив виїжджати за кордон студентам-чоловікам, що навчаються на медичній, фармацевтичній або ветеринарній спеціальності та стали учасниками програми академічної мобільності, повідомляє Міністерство освіти й науки.
«Це рішення посприяє інтеграції України в європейський простір вищої освіти, відновить можливість усім студентам брати участь у програмах академічної мобільності», – вказано у повідомленні.
У міністерстві зауважили, щоб перетнути кордон студенти-чоловіки мають:
- бути віком від 18 до 22 років;
- не підлягати призову на військову службу під час мобілізації;
- навчатися на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності;
- здобувати освітній ступінь бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
- стати учасником академічної мобільності строком на 1 семестр.
Для перетину кордону необхідні наступні документи:
- е-квиток студента;
- направлення від закладу освіти;
- засвідчена копія договору з іноземним університетом про прийняття на програму академічної мобільності;
- військово-довідковий документ від ТЦК.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
Міноборони: українські військові у березні знищили найбільше артсистем РФ від початку вторгнення
У березні 2024 року українські військові знищили 976 російських артилерійських систем, повідомило Міністерство оборони України.
«Це – найвищий показник за один місяць від початку повномасштабного вторгнення», – йдеться в повідомленні.
Росія дані свої втрати у війні проти України не коментує.
Вранці 2 квітня Генштаб ЗСУ заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 443 660 своїх військових і, зокрема, 11 112 артилерійських систем.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.