Литва надала для ЗСУ новий пакет допомоги
Україна отримала від Литви новий пакет допомоги, до якого увійшли антидронові гвинтівки, генератори та розкладачки, призначені для ЗСУ. Про це 11 квітня повідомило Міністерство оборони Литви.
«Підтримка України Литвою є постійною. Ми всіма способами допомагаємо Україні і шукаємо способи збільшити цю допомогу. Озброєння та обладнання, надані нами та нашими союзниками, роблять важливий внесок у боротьбу України за свободу», – сказав міністр оборони Литви Лауринас Кашчюнас.
У повідомленні нагадують, що у відповідь на запити української сторони Литва цього року вже поставила Україні боєприпаси калібру 155 мм, бронемашини М577, системи боротьби з безпілотниками, необхідне для зимового сезону обладнання та десятки тисяч комплектів теплого одягу, а також тисячі боєприпасів до протитанкових гранатометів Carl Gustaf.
У цілому Литва надала Україні військової підтримки на суму близько 610 мільйонів євро. Упродовж 2024 року вже надано підтримки приблизно на суму 84 мільйони євро.
Переговори про вступ України до Європейського союзу потрібні для європейської єдності, вважає президент Володимир Зеленський. Про це він заявив на спільному виступі з президентами Литви Ґітанасом Науседою та Польщі Анджеєм Дудою на саміті Тримор’я у Вільнюсі 11 квітня.
«Критично важливо для європейської єдності підтвердити, що Євросоюз не боїться самого себе і що НАТО не боїться власних правил: кожна демократична нація в Європі, яка поділяє та захищає спільні цінності Європи й євроатлантичного простору, заслуговує бути членом ЄС і Північноатлантичного альянсу», – сказав він.
Зеленський закликав підтвердити цей принцип реальними діями:
«Червень – це час, коли правильно буде почати фактичні перемови про вступ України в Євросоюз. Європі потрібен цей сигнал її власної сили, щоб у Путіна не було спокуси подумати, нібито Європа виявляє слабкість».
Суди в РФ більш як у половині випадків помʼякшують вироки учасникам війни проти України
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну не менш як 1130 колишніх учасників бойових дій були звинувачені в Росії у скоєнні злочинів, не повʼязаних із військовою службою – від порушень правил дорожнього руху до вбивств. Приблизно у двох третинах випадків вироки їм помʼякшили як учасникам війни, зʼясувало видання «Новая газета. Европа».
Видання розповідає про кілька випадків, коли учасники війни отримували значно мʼякші вироки, ніж зазвичай буває на практиці судів зі схожих злочинів, або й зовсім були звільнені від відповідальності. Так, за жорстоке побиття колишньої дружини, кваліфіковане судом як навмисне заподіяння шкоди здоровʼю середньої тяжкості, колишній найманець угруповання ПВК «Вагнер», який приніс до суду медаль «За взяття Бахмута», отримав штраф на суму пʼять тисяч рублів (це трохи більш як дві тисячі гривень).
Наприклад, штрафи за керування у пʼяному вигляді отримують понад 80% підсудних-військових, хоча «пересічних» людей за цією статтею засуджують до обовʼязкових робіт. За обіг наркотиків у значному розмірі штрафують 70% учасників війни, натомість цивільних росіян зазвичай відправляють у колонії.
На учасників війни, як стверджують автори розслідування, не поширюються норми кримінального кодексу щодо рецидивістів.
«Клондайк для корупціонерів із РФ»: економічна криза в окупації набирає обертів
На захоплених РФ територіях півдня України набирає обертів соціально-економічна криза, повідомляє Центр національного спротиву. Зокрема на окупованій частині Запорізької області спостерігається загострення гуманітарної ситуації. Основні фактори, які негативно впливають на рівень життя місцевого населення – це постійне зростання безробіття, високі ціни на товари широкого вжитку, а також затримки заробітних плат для працівників місцевих підприємств. Працівники скаржаться, що невиплати зарплат без поважних причин можуть сягати до двох місяців.
Чому доходи місцевого населення зменшуються, а ціни зростають? Хто, навпаки, має можливість заробляти в окупації, і чи буде Росія вкладати кошти у ці території, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Здорожчення через військових РФ»
Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов підтвердив «Новинам Приазов’я», що ціни в окупованому регіоні справді потужно зростають. Частина місцевих жителів вже витратила всі свої заощадження, і людям доводиться шукати шляхи для виживання.
«На територіях, де присутні військові, які мають більші виплати, більше грошове забезпечення, вони сприяють, тому що ціни на ринках і в магазинах просто за умовами ринкової економіки починають зростати.
Присутність великої кількості військових, звісно, впливає на це, що дуже погано відбивається на гаманці місцевих жителів тимчасово окупованих територій. Ми спостерігаємо два роки цю тенденцію зростання цін на цих територіях», – зауважив він.
Орлов назвав вартість основних продуктів в окупації:
- м'ясо – 500 - 1000 руб /1 кг (210-420 грн);
- молоко – 35 - 120 руб/1 літр (14,7 - 50,4 грн);
- яйця – 160 руб і вище/ 1 десяток (67,2 грн);
- хліб – 20 – 60 руб (8 -25 грн);
- морква – 32-60 руб/1 кг (13,4 -25 грн);
- крупи – 60-70 руб/1 кг (25 - 29 грн);
- макарони – 40-80 руб/1 кг (16,8 - 33,6 грн);
- цукор – 60-70 руб/1 кг (25 -29 грн).
«Ситуація на цих територіях на сьогодні починає нагадувати новини з глибинки самої Росії. Тобто з депресивних регіонів РФ, де без певної підтримки держави, люди починають просто виїжджати», – сказав він.
Про зарплати та соцвиплати
Виплати заробітних плат затримують як в окупаційних бюджетних, так і комунальних установах, розповідає науковець. Він зауважив, що «бюджетна сфера фінансується лише на словах».
«На сьогодні близько трьох тисяч працівників шкіл, дитячих садків, ліцеїв, музеїв, будинків культури, комунальних закладів, установ теж не отримують заробітну плату. Тобто є певна затримка з цього приводу. Підтримка незахищених верств населення, також дуже слабка. Пенсії невеликі, за даними, які нам відомі з тих територій, на сьогодні вони мають і затримку», – каже Орлов...
Обласна влада: російські війська вдарили по ТЕЦ у Сумах
Російські війська завдали удару керованими авіаційними бомбами по Сумах, повідомила обласна військова адміністрація 11 квітня.
«11 квітня після 16 години, ворог наніс авіаційний удар КАБами по критичній інфраструктурі міста Суми – місцевій ТЕЦ», – йдеться в повідомленні.
На місці працюють відповідні служби. За попередніми даними, люди не постраждали, наслідки уточнюються.
Крім того, російська армія обстріляла Есманську громаду області зі ствольної артилерії, додає обласна влада:
«Внаслідок обстрілу поранення різного ступеня тяжкості отримали дві людини. Постраждалі доставлені до Глухівської лікарні».
Читайте також: Обстріл Білопілля: загинула жінка, поранені ще троє людей – влада
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.
5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кулеба запропнував провести ніч у Харкові тим, від кого залежить надання Patriot Україні
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після масованої російської атаки 11 квітня знову закликав партнерів надати Україні додаткові системи Patriot.
Кулеба нагадав, що за ніч Росія випустила по Україні понад 80 ракет і безпілотників, в основному по об’єктах критичної цивільної інфраструктури. Шість із них були балістичними ракетами.
«Україна залишається єдиною країною у світі, яка стикається з балістичними ударами. Іншого місця для Patriot наразі немає», – написав Кулеба у мережі Х.
Він впевнений, що якби ті, від кого залежить забезпечення України цими системами ППО, провели хоча б одну ніч у Харкові, усі необхідні рішення були б прийняті швидко.
Раніше стало відомо, що Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС допоки країни Євросоюзу не приймуть рішення щодо забезпечення України додатковими системами Patriot.
Російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Європарламент не погоджуватиме фінансування Раді ЄС, доки Україні не дадуть Patriot – євродепутати
Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС допоки країни Євросоюзу не ухвалять рішення щодо забезпечення України додатковими системами Patriot, написав на свої сторінці у мережі Х 11 квітня євродепутат, колишній прем’єр-міністр Бельгії Гі Верхофстадт.
Під час свого виступу у Європарламенті Верхофстадт нагадав слова глави європейської дипломатії Жозепа Бореля про те, що європейські країни мають 100 батарей Patriot, а Україна просить лише сім.
Хто, коли, за чиї гроші: все, що варто знати про фортифікації для ЗСУ. Коротко
Що з оборонними укріпленнями в Україні? Чи справді їх майже не було на момент виходу з Авдіївки, як пише західна преса та деякі українські військові кореспонденти? Хто платить гроші, а хто безпосередньо зводить ці споруди? Чи є конкретний відповідальний за невчасну їхню побудову? І чи справді ситуація вже виправляється? Відповіді на основні запитання щодо українських фортифікацій шукали Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у великій статті «Де «Лінія Зеленського»? Хто мав побудувати фортифікації і що з ними тепер». Тут ми коротко викладаємо основні висновки.
ZMINA: РФ звинувачує кримчанина в держзраді. Його вже засудили за відмову воювати проти України
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону розглядає кримінальну справу проти мешканця Криму Дениса Нарольського. Його звинувачують у державній зраді, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на правозахисну орагнізацію ZMINA.
Чоловік уже перебуває у російській в’язниці – минулого року його засудили до 9 років ув’язнення за відмову воювати проти України.
Інформація про нові судові слухання з’явилася на сайті російського суду.
За інформацією правозахисного центру «Меморіал», другу кримінальну справу стосовно Дениса Нарольського відкрили через листування у його телефоні. За російськими законами, за державну зраду чоловік може отримати покарання аж до довічного ув’язнення.
ZMINA зазначає, що Нарольський є кримчанином, а Росія застосовує тактику засудження жителів окупованих територій як своїх громадян. Це, за оцінкою правозахисників, дозволяє застосовувати більш суворі покарання та приховати реальні масштаби репресій проти українців у окупованих регіонах.
У березні 2023 року підконтрольний РФ Кримський гарнізонний військовий суд засудив військового Нарольського до дев’яти років колонії суворого режиму за частиною 3 статті 338 Кримінального кодексу РФ («Дезертирство, вчинене під час мобілізації чи воєнного стану, воєнний час чи умовах збройного конфлікту чи ведення бойових дій»).
Тоді стверджувалося, що у вересні минулого року підсудний проходив військову службу за контрактом у Севастополі. Потім він самовільно залишив військову частину та переїхав до одного із населених пунктів Криму. У січні 2023 року військового затримали.
Під час засідання підсудний визнав себе винним. Свої дії він мотивував тим, що не хотів брати участь у війні проти України.
У червні 2023 року Південний окружний військовий суд залишив вирок Нарольському чинним.
11 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про мобілізацію. За таке рішення проголосували 283 народні депутати. Із закону вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців.
Наші кореспонденти запитали в чоловіків, що вони думають про мобілізацію в Україні та закон про неї.
Суд конфіскував майно ексміністра освіти Табачника – Мін’юст
Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України до колишнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника про застосування санкції та стягнув його майно у дохід держави, повідомляє 11 квітня пресслужба міністерства.
Конфісковано частку квартири, п’ять земельних ділянок, житловий будинок та грошові активи.
Також санкції застосовані до Табачник Алли Вікторівни.
У кінці березня Міністерство юстиції інформувало, що позивається до ВАКС щодо запровадження санкції проти колишнього міністра освіти і науки України Дмитра Табачника – про це відомство заявило 25 березня.
За твердженням Мін’юсту, під час повномасштабного вторгнення Табачник координував роботу керівників окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей у сфері охорони здоров’я, освіти, а також підготовки до проведення незаконних референдумів. А до повномасштабного російського вторгнення вів підривну діяльність проти України.
Дмитро Табачник, за даними української влади, наразі перебуває на окупованих територіях України.
Раніше Служба безпеки України повідомила, що суд заочно призначив 15 років ув’язнення ексміністру освіти і науки України Дмитру Табачнику. Його визнали винним в державній зраді, пособництві державі-агресору та порушенні законів та звичаїв війни.
Табачник публічно не коментували заочне рішення суду.
Зеленський підписав двосторонню безпекову угоду з президентом Латвії
Президенти України і Латвії Володимир Зеленський і Едгарс Рінкевичс підписали двосторонню безпекову угоду між двома країнами – про це сторони заявили 11 квітня.
Як повідомив Зеленський, угода передбачає, що Латвія надаватиме Україні військову допомогу в обсязі 0,25% від свого ВВП щороку.
«Крім того, Латвія бере на себе 10-річні зобов’язання щодо підтримки України в кіберзахисті, розмінуванні, безпілотних технологіях та безумовно сприяє нашому вступу до ЄС і НАТО», – додав він.
Президент подякував Латвії, зазначивши, що ці зобов’язання – це «саме та конкретика й прогнозованість, якої потребує наша боротьба за свободу та незалежність».
Рінкевичс також підтвердив підписання та деталі угоди, додавши, що «був радий бачити президента Зеленського знову, цього разу у Вільнюсі».
Латвія стала дев’ятою країною, яка підписала безпекову угоду з Україною. 3 квітня Зеленський підписав аналогічний документ із президентом Фінляндії Александром Стуббом під час його візиту до Києва.
Сьогодні у лікарні помер чоловік, який отримав важкі поранення після ракетних ударів по транспортно-логістичній інфраструктурі Одещини ввечері 10 квітня, повідомляє прокуратура Одеської області.
Таким чином кількість загиблих збільшилася до п’яти людей. Прокуратура почала розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Напередодні правоохоронці повідомили, що внаслідок атаки загинуло четверо людей, серед яких 10-річна дівчинка, ще 14 зазнали поранень, їх госпіталізували.
Місцева влада інформувала, що у результаті в Одеському районі пошкоджено транспортну інфраструктуру та вантажівки, що були поруч. За її даними, війська РФ атакували Одеську область балістичними ракетами, попередньо – «Іскандер-М».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Миколаєві до 4 зросло число загиблих через удар РФ – Сили оборони півдня
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Миколаєву 11 квітня зросла до чотирьох, ще п’ятеро людей постраждали, повідомили Сили оборони півдня. Такі ж дані підтвердив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Раніше було відомо про двох загиблих і чотирьох потерпілих.
«Ворог продовжує точкові балістичні удари по півдню України. Підступно вдарив серед дня по Миколаєву. За попередньою інформацією, загинули чотири цивільні особи, п’ятеро – постраждали», – йдеться в повідомленні.
За даними Сил оборони півдня, через обстріл у місті пошкоджені житлові будинки й автомобілі в приватному секторі, також зафіксовано пошкодження промислових об’єктів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Російський обстріл Гуляйполя: голова ОВА повідомив про поранену
Російська армія обстріляла місто Гуляйполе на Запоріжжі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 11 квітня.
«Росіяни обстріляли з артилерії прифронтове Гуляйполе і поранили 46-річну жінку», – заявив він.
За даними Федорова, жінка зазнала поранення, перебуваючи на подвір’ї власного будинку. Її госпіталізували.
Голова області додав, що місцева влада забезпечує евакуацію жителів Запоріжжя до більш безпечних регіонів. Він оприлюднив контакти Координаційного гуманітарного центру для запису на безкоштовну евакуацію.
В ході ранкової масованої атаки 11 квітня російські війська спрямували на Запорізьку область керовані авіаційні ракети з літаків тактичної авіації. Федоров повідомляв, що обстріл пошкодив об’єкт енергетичної інфраструктури в Запорізькому районі. Інформація про постраждалих не надходила.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Законопроєкт про мобілізацію ухвалений в цілому. Ось що він передбачає
11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт закону про мобілізацію, повідомили народні депутати. За таке рішення проголосували 283 народні депутати з 226 необхідних.
Що ж передбачає цей документ і коли почне діяти? Пояснюємо.
Зеленський прибув на саміт у Литву закликати до допомоги Україні після «підлих ударів» Росії
Президент України Володимир Зеленський 11 квітня прибув до столиці Литви Вільнюса на саміт Триморʼя і заявив, що проведе зустрічі зі своїми колегами з інших 12 держав-членів, щоб посилити підтримку України на тлі інтенсивних ударів Росії.
«Головне зараз – зробити все для зміцнення нашої ППО, забезпечення нагальних потреб Сил оборони України, а також консолідації міжнародної підтримки, щоб ми могли подолати російський терор», – написав Зеленський у соцмережах.
Лідери країн Центральної і Східної Європи перебувають у Вільнюсі на саміті Тримор’я.
Раніше Зеленський знову закликав союзників України надати країні більше систем протиповітряної оборони після «підлих ракетних ударів» Росії по українській енергетичній інфраструктурі.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зауважили, що понад 200 рятувальників від ночі працюють на місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу, а також понад сотня слідчих, криміналістів і вибухотехніків.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України – били по критичній інфраструктурі. По Харкову ворог випустив більше 10 ракет, у деяких районах міста відсутнє електропостачання. Ліквідація наслідків обстрілів триває також на Одещині, Львівщині, Запоріжжі та Київщині… На щастя, за оперативними даними, внаслідок сьогоднішньої атаки минулося без загиблих і потерпілих», – йдеться в повідомленні.
Напередодні головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувач ЗС США в Європі Крістофер Каволі заявив, що без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди й ракети ППО.
Заява пролунала на тлі затримки з розглядом подальшої допомоги Україні в Конгресі США. Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Дві людини загинули, ще чотири поранені через обстріл РФ Миколаєва – влада
Внаслідок обстрілу військами РФ Миколаєва загинули двоє людей, четверо постраждали, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Близько 12:20 про вибух у місті писав міський голова Олександр Сєнкевич.
Повітряні сили Збройних сил України інформували про ракетну небезпеку у Миколаївській та Херсонській областях близько 12:02. Наразі оголошено про відбій повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Центренерго»: Трипільська ТЕС на Київщині повністю зруйнована ударом РФ
Трипільська ТЕС, що на Київщині, була повністю зруйнована російським ударом 11 квітня, повідомило «Центренерго».
«Чорний день в історії «Центренерго». Унаслідок сьогоднішньої масованої атаки, знищено всю нашу генерацію. Війська РФ повністю зруйнували Трипільську ТЕС, що на Київщині. Добре, що всі наші, хто був під час обстрілів на зміні – живі», – йдеться в повідомленні.
У «Центренерго» зауважили, що внаслідок влучань сталася масштабна пожежа у турбінному цеху, зараз на підприємстві тривають роботи з локалізації вогню.
У компанії зауважили, що Трипільська ТЕС була найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську і Житомирську області.
«Масштаби руйнувань – жахливі. Грошима це не оцінити. Це для нас найбільший виклик за всю історію підприємства. Але я переконаний – ми з ним справимося», – цитує «Центренерго» голову наглядової ради Андрія Готу.
У «Центренерго» додали, що 22 березня 2024 року вщент була знищена Зміївська ТЕС на Харківщині, а 25 липня 2022 року війська РФ окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині.
«На сьогодні ПАТ «Центренерго» втратила 100 відсотків генерації», – йдеться в повідомленні.
Тим часом, голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що всі жителі області – наразі зі світлом.
«Енергетики і всі служби оперативно відреагували на наслідки, перепідключили мережу, завдяки чому всі мешканці Київщини наразі зі світлом. Водопостачання та водовідведення в постраждалій громаді відновлене. Інші об’єкти житлової чи критичної інфраструктури в області не постраждали. Роботи з ліквідації наслідків атаки тривають», – зазначив він.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомили, що понад 200 рятувальників від ночі працюють на місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу, а також понад сотня слідчих, криміналістів і вибухотехніків.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України – били по критичній інфраструктурі. По Харкову ворог випустив більше 10 ракет, у деяких районах міста відсутнє електропостачання. Ліквідація наслідків обстрілів триває також на Одещині, Львівщині, Запоріжжі та Київщині… На щастя, за оперативними даними, внаслідок сьогоднішньої атаки минулося без загиблих і потерпілих», – йдеться в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.