Верховна Рада ухвалила постанову щодо доплати 70 тисяч гривень військовим «на нулі»
Верховна Рада 11 квітня проголосувала за постанову, яка передбачає 70 тисяч гривень на місяць грошової винагороди для військових «на нулі», повідомляють народні депутати із зали засідання.
Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко повідомив, що «за» проголосував 321 депутат.
Раніше з джерел Радіо Свобода стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 11 квітня ухвалив відповідну постанову.
Вона передбачає, що окрім зарплати (20-25 тисяч) і бойових (100 тисяч), військові ще мають отримувати 70 тисяч гривень.
Розробити нормативно-правові акти щодо виконання цього рішення належить Кабінету міністрів.
Раніше секретар комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко зазначав, що профільний комітет включив під час розгляду поправок до законопроєкту про мобілізацію норму про встановлення доплат у розмірі 70 тис гривень для тих, хто виконує бойові завдання на лінії першого ешелону оборони або наступу за кожні 30 днів виконання таких завдань.
Але в останній момент ця норма була прибрана, зауважив Гончаренко.
Крім того, пункт перший оприлюдненої постанови передбачає розробку законопроєкту щодо впровадження механізмів ротації та звільнення з військової служби.
Раніше Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про мобілізацію. За таке рішення проголосували 283 народні депутати.
Із закону вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців, за словами парламентарів, відповідну правку на засіданні 11 квітня підтримали 227 народних депутатів.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
29 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд поправок перед другим читанням до законопроєкту про мобілізацію. Як повідомлялось, їх було понад чотири тисячі.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні 9 квітня виключив положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту про мобілізацію.
Як пояснили у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. За словами речника Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна, «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
У Freedom House закликали США і Європу забезпечити поразку Росії, щоб захистити демократію у світі
Правозахисна організація Freedom House заявила, що рівень демократичного управління в Центральній Європі і Центральній Азії занепадає 20-й рік поспіль через повномасштабне вторгнення Росії в Україну і «військове завоювання» Азербайджаном Нагірного Карабаху.
У звіті, опублікованому 11 квітня, організація, яка базується у Вашингтоні, заявила, що з 29 «країн перехідного періоду» – групи, до якої входять країни колишнього Радянського Союзу і Варшавського договору – в 10 спостерігалося зниження показників демократії у 2023 році, тоді як лише у п’яти ці показники покращилися порівняно з попереднім роком.
У доповіді згадуються Росія й Азербайджан за їхні «агресивні війни». Правозахисники назвали їх двома «найяскравішими прикладами зневаги, яку сьогоднішні автократи мають до фундаментальних прав людини і плюралістичних суспільств».
«Авторитарні режими посилюють свої атаки і підривають демократичне врядування в регіоні», – сказав Майкл Абрамовіц, президент Freedom House.
«В Україні й Нагірному Карабасі ми вже бачили руйнівні наслідки авторитарної експансії, і немає підстав вірити, що на цьому вона зупиниться. Якщо демократії не діятимуть терміново й послідовно, щоб відстоювати власні інтереси й цінності, більше території буде втрачено через диктатуру і репресії», – додав він.
У звіті йдеться про те, що країнами з найнижчими «оцінками демократії» серед 29 країн є Туркменистан (1,00), Таджикистан (1,04), Азербайджан (1,07) і Росія (1,07).
Сербія показала найбільше зниження свого балу серед країн, опустившись до 3,61 з 3,79. Чим нижчий бал, тим нижчий рівень демократії в країні.
«Зниження показників [Сербії] стало результатом фальсифікації виборів, захоплення медіа державою, ослаблення влади муніципальних органів влади і років ослаблення незалежності судової системи», – заявили у Freedom House.
Україна поліпшила свої показники.
У Freedom House заявили, що успіхи в країні стали результатом прогресу уряду в розбудові судових і антикорупційних інституцій і активного розслідування хабарництва, в тому числі в армії. Оцінка України зросла до 3,43 з 3,36.
Згідно зі звітом, для того, щоб «Україна виграла на умовах України», уряди повинні підтримувати і збільшувати «дуже необхідну» військову, гуманітарну і бюджетну допомогу країні, а також конфіскувати і перепрофілювати заморожені російські активи для сприяння відбудові й підтримки України, її зусиль із побудови «довготривалої демократії».
«Доля європейської демократії зараз значною мірою залежить від готовності демократичних держав дотримуватися більш активного підходу до безпеки в регіоні, перш за все шляхом підтримки України», – сказав Майк Смелцер, співавтор звіту і старший аналітик з питань Європи та Євразії.
«Нездатність відстояти демократію в цей критичний момент зробить дорожчим стримування авторитарної експансії в майбутньому як у регіоні, так і в усьому світі. Сполучені Штати і Європа повинні діяти зараз, щоб забезпечити поразку вторгнення Москви і захистити демократичні інститути й норми в більш широкому плані», – додав він.
У звіті також йдеться про те, що країнами з найвищими «оцінками демократії» були Естонія (6,00), Латвія (5,79) і Словенія (5,79).
ВР підтримала у першому читанні законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ), повідомляють народні депутати.
За словами народного обранця від фракції «Європейська солідарність» Олексія Гончаренка ініціативу підтримали 264 депутати.
Нова редакція законопроєкту передбачає:
- відбір і подання на розгляд Прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
- перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді Директора Бюро економічної безпеки України);
- доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців;
- директор Бюро економічної безпеки України формує нову дисциплінарну комісію
Народний депутат від «Голосу», перший заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк написав у телеграмі, що поправками передбачена обовʼязкова переатестація, а визначальний голос надається міжнародним представникам. Також Голова коаліції Давид Арахамія взяв на себе зобов’язання врахувати до другого читання зауваження бізнесу, МВФ та G7.
Раніше бізнес-асоціації випустили спільну заяву щодо законопроєкту та зазначили, що в законопроєкті відсутні:
- чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію;
- включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;
- посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;
- встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;
- надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата.
Ухвалення проєкту є однією з вимог МВФ. Також посли країн G7 у лютому цього року направили листа голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, у якому наполягали, аби реформа Бюро економічної безпеки передбачала перезавантаження його керівництва на прозорому конкурсі та перевірку доброчесності інших співробітників органу.
Верховна Рада на засіданні 23 лютого не ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про перезавантаження БЕБ, проти якого виступали посли країн G7 та українські бізнес-асоціації.
Росія вранці атакувала два підземні газосховища – «Нафтогаз»
Російська армія вранці 11 квітня завдала ракетного удару по двом підземним сховищам газу, повідомляє Національна газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
«Сховища продовжують працювати. Наразі фахівці займаються ліквідацією наслідків обстрілу. На щастя, співробітники не постраждали», – йдеться у повідомленні.
Раніше очільник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що російські крилаті ракети різного класу і БпЛА атакували два обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури у Львівській області. Зокрема, обʼєкт газорозподільчої інфраструктури у Стрийському районі.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська вдосвіта 11 квітня запустили по Україні понад 40 ракет і ще близько 40 ударних дронів.
Повітряні сили Збройних сил України інформували, що всього війська РФ застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
542 дитини загинули в Україні через агресію РФ – прокуратура
В Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії станом на ранок 11 квітня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, загинули 542 дитини, щонайменше 1289 – зазнали поранення різного ступеня тяжкості, повідомив Офіс генерального прокурора.
«9 квітня внаслідок обстрілу ворога Костянтинівки Донецької області загинув 12-річний хлопчик. 10 квітня через обстріл військами РФ Чорноморська Одеської області загинула 10-річна і постраждала 4-річна дівчинка. 10 квітня внаслідок обстрілу окупантами Липців Харківського району Харківської області загинула 13-річна дівчинка, поранення зазнав 16-річний хлопець», – йдеться в повідомленні.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні цього тижня повідомила, що в березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому. За повідомленням, у березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому.
«Зростання кількості жертв серед цивільного населення в березні відбулося переважно через атаки російських збройних сил із застосуванням ракет і боєприпасів по всій території України, а також збільшення кількості повітряних бомбардувань поблизу лінії зіткнення», – йдеться у звіті.
В ООН також верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Рада ухвалила закон про мобілізацію – депутати
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про мобілізацію, повідомили народні депутати від «Голосу» Ярослав Железняк і від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
За таке рішення проголосували 283 народні депутати.
Із закону вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців, за словами парламентарів, відповідну правку на засіданні 11 квітня підтримали 227 народних депутатів.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець перед тим заявив, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію. Втім, він закликав парламент ухвалити документ у першому читанні, додавши, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».
29 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд поправок перед другим читанням до законопроєкту про мобілізацію. Як повідомлялось, їх було понад чотири тисячі.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні 9 квітня виключив положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту про мобілізацію.
Як пояснили у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. За словами речника Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна, «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України»: деталі
Удосвіта 11 квітня російські війська атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України у низці областей, повідомила українська влада. Президент наголосив на критичній потребі України в ППО, додавши, що збити вдалося лише частину російських ракет і БПЛА.
Повітряні сили уточнили, звідки і чим війська РФ вдарили по Україні 11 квітня
Російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Основним напрямком удару військові назвали Львівщину.
За повідомленням, загарбники запустили:
- 20 крилатих ракет Х-101/Х-555 із літаків стратегічної авіації Ту-95 МС (район пусків – Саратовська область Росії);
- шість аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал» з винищувачів МіГ-31К (район пусків – Тамбовська область РФ);
- 12 зенітних керованих ракет С-300 (пуски із Бєлгородської області РФ);
- 40 ударних БпЛА типу Shahed-131/136 (із районів Приморсько-Ахтарська у РФ і Чауди – в окупованому Криму).
- чотири керовані авіаційні ракети Х-59 (із повітряного простору окупованої території Запорізької області).
Серед 57 знищених цілей, за даними Повітряних сил, – 16 крилатих ракет Х-101/Х-555; 39 ударних БпЛА типу Shahed-131/136; дві керовані авіаційні ракети Х-59.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомили, що понад 200 рятувальників від ночі працюють на місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу, а також понад сотня слідчих, криміналістів і вибухотехніків.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України – били по критичній інфраструктурі. По Харкову ворог випустив більше 10 ракет, у деяких районах міста відсутнє електропостачання. Ліквідація наслідків обстрілів триває також на Одещині, Львівщині, Запоріжжі та Київщині… На щастя, за оперативними даними, внаслідок сьогоднішньої атаки минулося без загиблих і потерпілих», – йдеться в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За добу Росія втратила ще 810 військових і 48 артсистем – Генштаб
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 450 890 своїх військових, за минулу добу – 810, повідомляє вранці 11 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними штабу, російські війська зазнали таких втрат у техніці:
- танки – 7137 (+5 за минулу добу)
- бойові броньовані машини – 13679 (+12)
- артилерійські системи – 11452 (+48)
- РСЗВ – 1040
- засоби ППО – 754 (+1)
- літаки – 347
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9104 (+34)
- крилаті ракети – 2069 (+2)
- кораблі/катері – 26
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 15298 (+50)
- спеціальна техніка – 1882 (+6)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Російські журналісти, які ведуть підрахунки на основі відкритих даних, станом на кінець березня встановили особи понад 49000 російських військових, що загинули від початку повномасштабної агресії Росії проти України. Реальна кількість загиблих може виявитися набагато вищою.
Внаслідок масованого російського удару по Україні вдосвіта 11 квітня зазнала пошкоджень енергетична інфраструктура в Одеській, Львівській, Запорізькій областях, повідомили представники влади. Раніше про пошкодження повідомляли в Київській і Харківській областях.
Зокрема, за словами голови Одеської ОВА Олега Кіпера, у ніч на 11 квітня загарбники вчергове атакували Одещину ударними дронами, сили ППО знищили сім безпілотників. «Уламки збитих «Шахедів» спричинили займання на території енергетичного об’єкту. Пожежу оперативно ліквідовано. Люди не постраждали. Наразі відключених від електроенергії абонентів немає», – йдеться в повідомленні.
Очільник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що російські крилаті ракети різного класу і БпЛА атакували два обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури у Львівській області.
«Це обʼєкт газорозподільчої інфраструктури у Стрийському районі та електропідстанція – у Червоноградському. Почалися пожежі. Їх оперативно загасили вогнеборці. Жертв та постраждалих нема. Усі системи життєзабезпечення Львівської області працюють у штатному режимі», – написав Козицький у телеграмі.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про влучання російської ракети в Запорізькому районі, де пошкоджений об’єкт енергетичної інфраструктури. «Деталі ще з’ясовуються. Інформація про постраждалих не надходила», – написав він.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що понад 200 рятувальників від ночі працюють на місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу, а також понад сотня слідчих, криміналістів і вибухотехніків.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України – били по критичній інфраструктурі. По Харкову ворог випустив більше 10 ракет, у деяких районах міста відсутнє електропостачання. Ліквідація наслідків обстрілів триває також на Одещині, Львівщині, Запоріжжі та Київщині… На щастя, за оперативними даними, внаслідок сьогоднішньої атаки минулося без загиблих і потерпілих», – йдеться в повідомленні.
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що російські війська під час масованого повітряного удару по Україні удосвіта 11 квітня атакували, зокрема, об’єкти енергетичної інфраструктури в чотирьох областях: у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська вдосвіта 11 квітня запустили по Україні понад 40 ракет і ще близько 40 ударних дронів, частину з яких збили українські сили.
Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
Верховна Рада продовжить сьогодні розгляд законопроєкту про мобілізацію – Железняк
Вчора вночі народні депутати розглянули всі відхилені комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки 4294 поправки до другого читання законопроєкту про мобілізацію, написав у своєму телеграмі народний депутат, член фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За словами парламентаря, на розгляд поправок пішло 11 годин, а в залі до кінця засідання залишалось 30 депутатів.
«Зараз перерва до ранку, далі зранку «мотиваційний» виступ військових. Потім 31-е голосування за 31-у враховану правку в закон», – вказано у повідомленні.
Після голосування за решту поправок може відбутися голосування за законопроєкт в цілому, зазначив Железняк.
Також про те, що до кінця розгляду поправок у сесійній залі залишилося лише близько 30 депутатів, повідомляв і народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко. Він зазначив, що із законопроєкту про мобілізацію прибрали терміни служби та прибрали грошову мотивацію.
29 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд поправок перед другим читанням до законопроєкту про мобілізацію. Як повідомлялось, їх було понад чотири тисячі.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець перед тим заявив, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію. Втім, він закликав парламент ухвалити документ у першому читанні, додавши, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Зеленський: Росія запустила по Україні понад 40 ракет і близько 40 дронів
Російські війська вдосвіта 11 квітня запустили по Україні понад 40 ракет і ще близько 40 ударних дронів, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Частину ракет і «Шахедів» вдалося збити. На жаль, лише частину. Російські терористи знову цілили саме по об’єктах критичної інфраструктури. Був черговий підлий ракетний удар по Харкову і Харківській області. Мішенню стали також об’єкти в інших областях: Київській, Запорізькій, Одеській та Львівській», – йдеться в повідомленні.
Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що російські війська під час масованого повітряного удару по Україні удосвіта 11 квітня атакували, зокрема, об’єкти енергетичної інфраструктури в чотирьох областях: у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській.
Раніше влада Харкова повідомила, що в місті було 10 ударів по критичній інфраструктурі, і виникли проблеми зі світлом. Про удар по об’єкту критичної інфраструктури і пожежу внаслідок цього повідомила і влада Київщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
В ISW проаналізували, коли РФ може почати наступ на Харків
Російська сухопутна операція проти Харкова найближчим часом малоймовірна, але зусилля Росії зі створення стратегічних резервів і передислокування сил на полі бою можуть дозволити російським військам розпочати наступ на місто влітку, заявив у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважили, що загроза російської наступальної операції проти Харкова чи Сум, схоже, змушує українських військових перерозподіляти свою обмежену живу силу і техніку на будівництво оборонних укріплень у цих районах, а активна російська операція із захоплення цих міст лише посилить цю динаміку.
«Російські війська спроможні виділити значні ресурси в надії досягти оперативно-важливих проривів на ділянках лінії фронту за власним вибором і можуть використовувати ділянки фронту, які раніше були вразливими через перекидання української живої сили і матеріальних засобів», – йдеться в повідомленні.
В ISW зазначили, що російські сили наразі зосередили значні ресурси поблизу Часового Яру й Авдіївки і продовжують повільно просуватися в цих районах, головним чином через проблеми України з живою силою і затримку допомоги США і Заходу.
«Українські війська, ймовірно, не зможуть перехопити ініціативу на полі бою і більш активно розподіляти свої ресурси, не вирішуючи свої кадрові проблеми і не отримуючи додаткової західної допомоги», – йдеться в повідомленні.
Нещодавно в інтерв’ю виданню Bild президент Володимир Зеленський заявив, що не може виключати можливості великої наступальної операції Росії на Харків, і наголосив, що українські сили роблять все можливе, щоб Росія не захопила місто. Нещодавно Зеленський повідомив, що українські сили також будують укріплення й оборонні позиції поблизу міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній Брянській області Росії.
Президент України в інтерв’ю американському каналу CBS News заявив, що Росія буде готувати контрнаступальні дії, це може бути кінець травня або червень.
Після того, як Володимир Путін переобрався на наступний президентський термін, російське військове і політичне керівництво розмірковує над планами «щонайменше захопити Харків», писало російське видання «Медуза», яке працює за межами Росії, але посилалося на свої джерела у Кремлі.
За словами джерел «Медузи», російські високопосадовці переконані, що «армії Російської Федерації під силу взяти Харків, натомість подальше просування вглиб України вважають складнішим». Водночас усі джерела видання зазначають: «інформації про те, що рішення про масштабний наступ на Харків уже ухвалене, немає».
Народний депутат від фракції «Голос», секретар комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко вважає, що на даний момент Росія не може провести великий наступ у Харківській області.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Нові удари по газу та електростанціях «Кинджалами». Сьогодні голосують мобілізацію
- Російська армія вночі та під ранок знову атакувала енергетичні об'єкти в чотирьох областях України на Харківщині, Львівщині та Київщині, поінформувало Міненерго. Упродовж ночі, пояснили представники влади, регіони атакували БПЛА, над ранок з бомбардувальників випустили ракети.
- Працювали навіть уночі, але не всі. Народні депутати у сесійній залі під час другого читання розглянули частину правок до законопроєкту про мобілізацію. Поговоримо детальніше про це з представниками «Слуги народу». А також розпитаємо, за яких умов будуть мобілізовувати засуджених. Вчора у першому читанні Рада схвалила і такий законопроєкт.
- Фільм Антона Птушкіна «Ми, наші улюбленці та війна» зібрав 2,3 млн грн за перший вікенд, пише видання «Форбс». Це рекорд для документального кіно. Чим стрічка так припала до душі українцям – поговоримо.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Російські війська атакували енергетичну інфраструктуру в чотирьох областях – Міненерго
Російські війська під час масованого повітряного удару по Україні удосвіта 11 квітня атакували, зокрема, об’єкти енергетичної інфраструктури в чотирьох областях, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
«Атаковані об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Енергетики вже працюють над усуненням наслідків», – написав він у фейсбуці.
Раніше влада Харкова повідомила, що в місті було 10 ударів по критичній інфраструктурі, і виникли проблеми зі світлом. Про удар по об’єкту критичної інфраструктури і пожежу внаслідок цього повідомила і влада Київщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
Генштаб повідомив про 55 зіткнень на фронті і 37 збитих «Шахедів»
Протягом минулої доби на фронті відбулося 55 бойових зіткнень, українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, повідомив у ранковому зведенні 11 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, найбільше атак загарбників було на Бахмутському напрямку – 23 і на Новопавлівському – 16.
«Загалом, ворог завдав вісім ракетних і 93 авіаційних удари, здійснив 78 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними Генштабу, українським силам ППО в ніч на 11 квітня вдалося збити 37 запущених РФ дронів.
«Вночі російські окупанти завдали чергового масованого удару по Україні, застосувавши крилаті ракети і БпЛА типу Shahed-136/131. За попередньою інформацією, силами і засобами протиповітряної оборони України 37 з 40 БпЛА було знищено. Інформація щодо ракет уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) 4 квітня припустили, що російські війська, можливо, збільшують загальний темп своїх наступальних операцій в Україні. В ISW зауважують, що інтенсифікація російських механізованих наступальних операцій відбувається, як правило, одночасно з посиленням ударів по українських енергетичних об’єктах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Війська РФ атакували об’єкт критичної інфраструктури на Київщині – ОВА
Під час масованого російського удару по Україні вдосвіта 11 квітня був атакований об’єкт критичної інфраструктури на Київщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«Наразі інформація щодо постраждалих і загиблих не надходила. Всі оперативні служби на місці, триває гасіння пожежі на об’єкті», – йдеться в повідомленні Київської ОВА. Подробиці там пообіцяли оприлюднити пізніше.
За даними Повітряних сил ЗСУ, вдосвіта 11 квітня російські сили завдали чергового удару по українських населених пунктах, запустивши ударні безпілотники «Шахед», а також ракети.
У Повітряних силах повідомили, що для запуску ракет російські війська підняли в повітря щонайменше дев’ять стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, а також чотири носії «Кинджалів» МіГ-31К.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Порушення при врученні повісток: резонансні інциденти та реакція влади
Інциденти пов’язані із порушеннями, які допускають представники територіальних центрів комплектування (ТЦК), бурхливо обговорюються у соцмережах. Деякі з них набувають значного розголосу, але до відкриття справ через перевищення повноважень під час вручення повісток доходить не завжди, тим більше до судових розглядів і вироків. Йдеться про так зване «пакування» в буси і лови потенційних військовозобов’язаних.
Наявність порушень у роботі ТЦК визнав і міністр оборони Рустем Умєров. У січні він заявив про незаплановані перевірки в регіонах, під час яких виявили низку недоліків.
Утім уже напочатку квітня сталися як мінімум два резонансні випадки, пов'язані з роботою ТЦК у Києві та на Одещині. «Радіо Свобода» зібрало деталі цих справ.
У Харкові було 10 ударів по критичній інфраструктурі, є проблеми зі світлом – влада
Російські військові удосвіта 11 квітня завдали щонайменше 10 ударів по критичній інфраструктурі Харкова й області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Станом на зараз – постраждалих немає. Інформація оновлюється. Вже фіксуємо перебої із електропостачанням», – написав він у телеграмі.
Зі свого боку, міський голова Харкова Ігор Терехов зауважив, що в найближчі години у місті не працюватиме метро.
«Судячи з того, куди цілить російський агресор, у Харкові можливі проблеми з енергопостачанням. Метро найближчі години не працюватиме, тож вибудовуйте свої маршрути виходячи з цього», – написав він.
По всіх областях України удосвіта 11 квітня діє повітряна тривога, це пов’язано з ракетною і дроновою небезпекою, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
За повідомленням, російські війська запустили по українських населених пунктах ударні безпілотники «Шахед», а також ракети.
У Повітряних силах повідомили, що для запуску ракет російські війська підняли в повітря щонайменше дев’ять стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, а також чотири носії «Кинджалів» МіГ-31К.
О 6:49 Повітряні сили оголосили відбій загрози по всіх областях, крім Запорізької.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
По всій Україні – повітряна тривога, війська РФ запустили ракети і дрони – Повітряні сили
По всіх областях України удосвіта 11 квітня діє повітряна тривога, це пов’язано з ракетною і дроновою небезпекою, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
За повідомленням, російські війська запустили по українських населених пунктах ударні безпілотники «Шахед», а також ракети.
У Повітряних силах повідомили, що для запуску ракет російські війська підняли в повітря щонайменше дев’ять стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, а також чотири носії «Кинджалів» МіГ-31К.
Про рух ракет і безпілотників повідомляли у напрямку Харкова, Києва, Тернополя, Львова, Стрия на Львіщині, Рівного, на Івано-Франківщині, Хмельниччині, Вінниччині, Полтавщині, Сумщині, Чернігівщині, Запоріжжі.
Обласні військові адміністрації Київщини і Львівщини повідомили про роботу протиповітряної оборони. Про вибухи повідомила влада Харківської і Запорізької областей.
Повітряні сили ЗСУ вночі зафіксували виліт у Росії близько семи бортів стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з аеродрому Оленья (Мурманська область). А перед цим українські військові попереджали про рух груп безпілотників у кількох областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.