«Китай не сприйматиме звинувачень і тиску» – Пекін відреагував на претензії щодо співпраці з Росією
Китай і Росія мають право на «нормальну співпрацю», вона не повинна піддаватися зовнішньому втручанню або обмеженню, заявляють у китайському Міністерстві закордонних справ.
«Китай не сприйматиме звинувачень і тиску. Якщо певні країни дійсно дбають про мир і хочуть якнайшвидшого завершення кризи, вони повинні замислитися над першопричиною кризи і зробити щось, що дійсно допоможе досягти миру, а не перекладати провину на Китай», – заявила речниця відомства Мао Нін на брифінгу.
Щодо України, як стверджують у МЗС Китаю, Пекін завжди займав «об'єктивну і справедливу позицію, відігравав конструктивну роль в активному просуванні мирних переговорів».
Як заявив днями заступник держсекретаря США Курт Кемпбелл, Вашингтон попередив, що вважатиме Пекін відповідальним, якщо Москва досягне успіхів в Україні на тлі поглиблення співпраці РФ та Китаю. За його словами, Сполучені Штати прямо заявили Китаю, що якщо це триватиме, то це вплине на відносини між США та Китаєм.
Раніше цього місяця генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що альянси Росії з «друзями в Азії» мають наслідки для глобальної безпеки. Зокрема, він зауважив, що Китай також «підтримує військову економіку Росії».
Минулого місяця американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що Росія продовжує спроби вибудувати коаліцію на противагу Заходу, розвиваючи двосторонні відносини з Іраном, Північною Кореєю і Китаєм.
Повітряні сили ЗСУ зафіксували виліт у Росії семи бомбардувальників Ту-95МС
Повітряні сили ЗСУ зафіксували виліт у Росії близько 7 бортів стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з аеродрому Оленья (Мурманська область).
За повідомленням, орієнтовний час виходу на пускові рубежі – 03:40.
Про зміну обстановки ЗСУ обіцяють повідомити додатково.
Раніше українські військові попереджали про рух кількох груп безпілотників у кількох областях.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) 4 квітня припустили, що російські війська, можливо, збільшують загальний темп своїх наступальних операцій в Україні. В ISW зауважують, що інтенсифікація російських механізованих наступальних операцій відбувається, як правило, одночасно з посиленням ударів по українських енергетичних об'єктах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН підтвердили, що внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 810 людей, ще 20 556 поранені. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО – Каволі
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувач ЗС США в Європі Крістофер Каволі заявив, що Росія становить «хронічну загрозу» для світу, а подальша допомога Україні для відсічі російської агресії має вирішальне значення.
За його словами, понад два роки після вторгнення російський президент Володимир Путін не демонструє жодних ознак зупинки.
Каволі каже, що Путін наполегливий, а Україна «залишається майже повністю залежною від зовнішньої підтримки, щоб продовжувати боротьбу».
«Неможливо переоцінити серйозність цього моменту: якщо ми не продовжимо підтримувати Україну, Україна може програти. Я не можу передбачити майбутнє, але можу зробити просту математику. Коли я дивлюся на темпи постачання, … коли я дивлюся на темпи споживання, якщо ми не продовжуватимемо підтримувати Україну, в Україні закінчаться артилерійські снаряди та ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони досить швидко», – сказав Каволі, якого цитує пресслужба Пентагону.
Представник НАТО наголосив, що «ставки дуже високі».
Останній транш допомоги США був на початку цього року. Конгрес має на розгляді закон про продовження фінансування.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
ЗСУ попереджають про рух кількох груп БПЛА у трьох областях
Повітряні сили ЗСУ попереджають про рух кількох груп безпілотників у щонайменше трьох областях.
За повідомленням, БПЛА спостерігаються в районі Миколаєва (курс – західний/північно-західний), в Новобузькому районі Миколаївщини (курс – північно-західний (Кіровоградщина), на півночі Миколаївської області (курс – північно-західний), в Софіївському районі Дніпропетровської області (курс – північний) та на Полтавщині (курс – західний).
Перед цим кілька груп БПЛА були на Одещині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН підтвердили, що внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 810 людей, ще 20 556 поранені. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Кулеба: Україна сподівається якнайшвидше отримати ще 7 батарей Patriot, розглядає варіант позики
Україна сподівається якнайшвидше домовитись про постачання семи додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot, розглядає навіть варіант їх позики. Про це йдеться матеріалі The Washington Post на основі інтерв’ю міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
За його словами, його команда ідентифікувала понад 100 доступних Patriot – деякі сусідні країни мають більше однієї батареї, яка охороняє порт чи аеродром. Президент України Володимир Зеленський казав, що Україні потрібно 26, щоб створити повний повітряний щит над Україною, але Кулеба зосереджений на отриманні семи якомога швидше.
Міністр навіть запропонував країнам позичити Patriot Україні, пообіцявши повернути батареї, як тільки це буде потрібно. Він зізнався, що відчував глибоке розчарування.
«Я відчуваю, що б’юся об стіну власною головою, хоча я дипломат, а це означає, що мушу розбирати стіну по цеглинці. Але оскільки така дипломатія не працює, мені хочеться вдаритися об стіну. Я просто не розумію, чому цього не відбувається», – сказав Кулеба.
Читайте також: Кулеба та Кемерон обговорили пошук та доставку до України систем Patriot
Повторивши зауваження про те, що він цінує вже поставлену Вашингтоном зброю, Кулеба сказав: «Ви щиро вірите, що вся армія США не має жодної запасної батареї Patriot, яка не стоїть на бойовому чергуванні, і яку не можна передати Україні? Я ні».
Кулеба сказав, що його зміна тактики була спровокована два тижні тому, коли люди в Києві були налякані звуком вибухів менше ніж через хвилину після того, як почули сирену повітряної тривоги, яка сигналізувала про можливу атаку.
Читайте також: Бербок після Ради Україна – НАТО: системи ППО «потрібні Україні зараз»
Напередодні Кулеба вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН підтвердили, що внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 810 людей, ще 20 556 поранені. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Patriot, розроблена США система протиповітряної оборони, яка коштує більше мільярда доларів за батарею, була на першому місці в списку бажаних озброєнь України після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Київ отримав свої перші батареї Patriot минулого літа, але їх недостатньо, щоб захистити всю країну від посилених повітряних атак Росії.
Правоохоронці просять про цілодобовий домашній арешт ексрегіонала Лукʼянова – джерело
Прокуратура просить про цілодобовий домашній арешт колишнього депутата Верховної Ради від нині забороненої Партії регіонів Владислава Лукʼянова, повідомили Радіо Свобода джерела в правоохоронних органах.
За цими даними, саме для цього правоохоронці подали апеляцію – чинне рішення суду забороняє Лукʼянову залишати місце проживання з 22:00 до 6:00.
Затримання фігуранта відбулося в лютому 2024 року, тоді ж йому обрали запобіжний захід. Повідомлення про затримання оприлюднили зараз через проведення слідчих дій, уточнили правоохоронці.
Раніше 10 квітня Служба безпеки України повідомила, що затримала на кордоні ексдепутата, «який сприяв збройній агресії РФ», але не називала його імені.
«Зловмисника затримано поблизу прикордонного пункту пропуску на Одещині. Звідти 60-річний фігурант намагався виїхати до сусідньої країни як особа непризовного віку. За даними слідства, у 2020 році він став депутатом міськради Бахмута від забороненої ОПЗЖ», – йдеться в повідомленні СБУ.
Також Радіо Свобода стало відомо, що за рішенням Солом’янського районного суду міста Києва, Лук’янов від 4 березня 2024 року мав перебувати 60 днів під домашнім арештом.
У рішенні суду вказано, що ексдепутат умисно вчиняв дії, направлені на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році та заперечення окупації частини території України.
У Службі безпеки додали: «Після захоплення частини регіону фігурант пішов на співпрацю з ворогом і «перереєстрував» власну компанію інтернет-провайдера за російським законодавством. Крім того, він надав ФСБ повний доступ до наявного обладнання, що дозволило російській спецслужбі контролювати інтернет-активність місцевого населення».
За версією слідства, депутат переїхав на підконтрольну Україні територію й управляв компанією у віддаленому режимі, розпорядившись регулярно сплачувати кошти до бюджету РФ, фінансуючи таким чином військово-промисловий комплекс Росії.
У СБУ кажуть, що ексрегіоналові повідомили про підозру за статтею «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників». Також вирішується питання щодо додаткової кваліфікації.
Сам Лук’янов не коментував справу.
Владислав Лук’янов був народним депутатом п’ятого, шостого і сьомого скликань від «Партії регіонів». У 2020 році обрався до Бахмутської міської ради від партії ОПЗЖ.
У вересні 2014 року Міністерство внутрішніх справ порушило кримінальну справу проти 24 нардепів від депутатської групи «За мир і стабільність», які брали участь в засіданні держдуми РФ. Серед них був Владислав Лук’янов.
Державне бюро розслідувань повідомляло, що розслідує 2 150 кримінальних проваджень щодо підозрюваних у злочинах проти національної безпеки України. Зокрема 1 633 кримінальних проваджень за фактом державної зради.
Байден заявив, що голосування в Конгресі щодо допомоги Україні має бути негайно
Президент США Джо Байден вкотре наголосив, що голосування щодо законопроєкту, який, серед іншого, передбачає допомогу Україні має вже зараз.
«Є переважна підтримка України серед більшості демократів і республіканців. Голосування має бути вже зараз», – сказав він на спільній пресконференції із прем’єр-міністром Японії Фуміо Кісідою.
Байден також подякував Японії за співпрацю і за постійну підтримку України та рішення про виділення на українські потреби понад 12 мільярдів доларів фінансової допомоги:
«Ви засудили жорстоке вторгнення Путіна в Україну, коли це сталося. Ви пообіцяли виділити понад 12 мільярдів доларів, віддаючи пріоритет нерозповсюдженню ядерної зброї…», – додав він.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі, якщо Конгрес США не схвалить військову допомогу для протистояння вторгненню Росії, Україна «програє війну».
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
«Не бачу, що це могло б бути швидко» – євродепутат Кубілюс про надання Києву заморожених активів РФ
Підтримка США та країн Євросоюзу дозволяла Україні не програти війну, але «вона далека від того обсягу ресурсів, які вам потрібні для перемоги». Про це в оприлюдненому 10 квітня ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода сказав литовський євродепутат Андрюс Кубілюс.
«Щоб створити можливості для переваги України, ми маємо щороку виділяти щонайменше 100 мільярдів євро. Торік (у 2023-му – ред.) з тих 80 мільярдів, які витратила Україна, 40 мільярдів були від Заходу, 40 – з українського бюджету… Це нелегко, але можливо… Звичайно, ми можемо розглянути можливість використати російські заморожені активи, 300 мільярдів (доларів США), але поки, з огляду на те, як тривають дебати щодо цього в Європі між юристами, експертами з міжнародних фінансів, я не бачу, що це могло б бути зроблено швидко», – сказав Кубілюс.
Шантаж на ЗАЕС: як Росія просуває антиукраїнську ядерну повістку на Захід і що з цим робити Києву
Чи може Україна програти інформаційну боротьбу за ЗАЕС? Росія звинувачує ЗСУ в атаці захопленої атомної станції дронами: пропаганда агресора з усіх прасок просуває тезу про те, що ядерна катастрофа є, мовляв, «соломинкою» для Зеленського, щоб втриматися у владі. Україна ж почала реагувати на російські заяви через добу після того, як МАГАТЕ повідомила про інцидент. В «Енергоатомі» називають російські заяви щодо ударів по ЗАЕС «спробою приховати власні наміри». Проте, чимало ядерних фахівців вважають реакцію Києва запізнілою. Поки керівництво країни аналізувало ситуацію і не поспішало з заявами, Росія почала просувати свої наративи.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясовували, чого домагається Росія, й чи є у неї шанси поширити на Заході бачення, нібито ядерний об'єкт опинився в небезпеці через Україну, а не через дії Кремля.
7 квітня на території Запорізької АЕС, яку з березня 2022 року контролюють російські військові, зафіксували вибух дрона.
А ввечері 9 квітня на сайті МАГАТЕ з’явилася інформація про детонацію безпілотника на даху навчального центру, розташованого за периметром майданчика станції.
Росія, авжеж, звинуватила українську владу в ескалації, яка нібито загрожує ядерній безпеці.
Україна не поспішала реагувати. Після заяви ГУР про те, що атаку навмисне зімітувала Росія, минула доба, перш ніж почали з’являтися повідомлення від офіційних структур. Лише через день заяву опублікувало МЗС: закликало світ засудити російські провокації на ЗАЕС та посилити санкційний тиск на Кремль. НАЕК «Енергоатом» мовчала півтори доби. У прес-службі Донбас Реалії спершу відповіли, що не коментують атаки безпілотників, бо це прерогатива ЗСУ або ГУР. 9 квітня організація все ж відреагувала на подію: назвала атаку спробою приховати власні наміри чи аварійні події, що вже відбулися на станції.
Судячи з реакцій міжнародних інституцій, ні. Однак, ядерні експерти вважають, що Києву не слід нехтувати подібними вкидами Росії, сподіваючись на те, що провокація агресора є очевидною всім «і так».
Ось як відреагували на Заході. Міжнародне агентство атомної енергії не назвало, ким був запущений дрон – хоча, за твердженням гендиректора організації Рафаеля Гроссі, місія була свідком вибуху: «Таку детонацію спостерігали і ми», – зауважив він у соцмережі X (твітер). МАГАТЕ збереться на спеціальне засідання щодо ЗАЕС у четвер, 11 квітня.
У заяві МАГАТЕ сказано, що найбільша атомна електростанція в Європі була прямою ціллю військових дій вперше з листопада 2022 року.
Речник Державного департаменту США Метью Міллер підкреслив, що «Росія грає в дуже небезпечну гру, захопивши українську атомну електростанцію, яка є найбільшою в Європі».
А Greenpeace Німеччини висловив стурбованість, що МАГАТЕ «знову не змогло визначити Росію і «Росатом» справжньою причиною численних ризиків для ядерної безпеки на станції».
«На основі даних Shahed Tracker про українські безпілотники, природоохоронна організація дійшла висновку, що російські збройні сили навмисно використовують Запорізьку атомну електростанцію як захисний щит та частину маршруту під час атак БПЛА «Шахед» на громади в Дніпропетровській та Запорізькій областях протягом останніх місяців», – заявили в Greenpeace.
На тлі дискусій про доречність атак російських нафтопереробних заводів міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс нагадав про події Другої світової війни.
«Під час Другої світової війни союзники розбомбили нафтові сховища нацистської Німеччини як першочергову військову ціль. Це весь твіт», – написав він у соцмережі Х.
Читайте також: Російські НПЗ є «цивільними цілями» – помічниця Остіна на слуханнях у Конгресі США
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
У березні видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що влада США закликала Україну зупинити атаки на нафтову інфраструктуру Росії. За словами співрозмовників FT, Вашингтон побоюється, що удари безпілотників по російських нафтопереробних заводах можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також спровокувати заходи Москви у відповідь.
Читайте також: «Обурливо, якщо це правда». Оглядачі про нібито заклик США до України не бомбити НПЗ Росії
Днями міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки, а Україні, за його словами, краще переслідувати «тактичні і оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу».
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Кількість поранених через удар РФ по Одещині зросла – прокуратура
Кількість поранених внаслідок російської атаки по Одещині зросла до 14 людей, повідомила обласна прокуратура.
У відомстві констатували – внаслідок атаки загинуло 4 людей, серед яких 10-річна дівчинка, ще 14 зазнали поранень, їх госпіталізували.
За даними слідства, 10 квітня близько 18:20 російські війська завдали ракетних ударів по транспортно-логістичній інфраструктурі Одещини. Триває огляд місця події, працює слідчо-оперативна група.
Раніше повідомлялося про сімох поранених.
Місцева влада інформувала, що у результаті в Одеському районі пошкоджено транспортну інфраструктуру та вантажівки, що були поруч. За її даними, війська РФ атакували Одеську область балістичними ракетами, попередньо – «Іскандер-М».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кабмін виділив 1 млрд грн на будівництво укриттів у лікарнях
Кабмін виділив 1 млрд грн на будівництво укриттів, йдеться в повідомленні пресслужби відомства.
«Обласні військово-цивільні адміністрації мають до 1 травня зібрати інформацію про готові до реалізації проєкти укриттів у лікарнях та до 15 травня – надати ці дані Міністерству охорони здоров’я», – кажуть у Кабміні.
Відомо, що МОЗ сформує комісію для остаточного відбору проєктів та подасть пропозиції Кабміну щодо виділення субвенції.
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на будівництво, реставрацію, капітальний ремонт сховищ, протирадіаційних укриттів та споруд подвійного призначення у лікарнях комунальної форми власності.
Раніше в стало відомо, що в «Дії» з’явиться інтерактивна мапа укриттів.
У Курській області РФ унаслідок атаки безпілотника загинули троє цивільних – влада
У Курській області Росії 10 квітня безпілотний літальний апарат, за повідомленням місцевої влади, скинув вибухівку на автомобіль. Як заявив губернатор області Роман Старовойт, автомобіль був цивільним, загинули троє людей – водій і двоє дітей.
Крім того, за повідомленням Старовойта, з боку України 10 квітня були обстріляні кілька населених пунктів у двох районах – пошкоджено лінію електропередач, частина будинків залишилася без електрики.
Зеленський: український ОПК має «потрібні результати» в ракетній програмі
Президент України Володимир Зеленський заявив, що в оборонно-промислового комплексу є «потрібні результати» в ракетній програмі.
Проте подробиць Зеленський не навів.
«Провів нараду щодо нашої ракетної програми. Головком, міністр оборони, Мінстратегпром, керівники відповідних підприємств. Серійне виробництво, нові зразки ракет. Деталі не публічні, але в нашої «оборонки» є потрібні результати. І головне – щоб тепер армія реалізувала ці результати. Проговорив сьогодні й поточну ситуацію на передовій із Головкомом. Була також доповідь керівника ГУР», – сказав він у своєму відеозверненні.
Читайте також: Україна має дрони, здатні пролетіти понад тисячу кілометрів – Федоров
Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Протягом доби на фронті зафіксовано 47 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові утримують позиції на лівобережжі Дніпра, а також стримують загарбників біля Красногорівки на Донеччині, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 10 квітня.
Відомо, що протягом доби зафіксовано 47 бойових зіткнень.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 17 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Роздолівка, Часів Яр, Кліщіївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення. Також противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Спірне, Верхньокам’янське та Іванівка Донецької області», – кажуть у Генштабі.
Водночас, на Авдіївському напрямку ЗСУ відбито 2 атаки сил РФ у районах населених пунктів Уманське та Первомайське Донецької області, «де ворог, намагався вибити наші підрозділи із займаних рубежів».
ОВА: внаслідок удару по Одещині загинули четверо людей, в тому числі дитина
Вдень 10 квітня російські військові завдали ракетного удару по Одещині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок вечірньої ракетної атаки росіян по Одеському району загинуло четверо людей, в тому числі одна дитина – 10-річна дівчинка, ще семеро людей зазнали поранень, один чоловік у важкому стані, йому ампутовано нижні кінцівки. Лікарі роблять все можливе», – написав Кіпер.
За його даними, загарбники у період між 18.00 та 18.30 атакували Одеську область балістичними ракетами, попередньо – «Іскандер-М».
Боррель у Європарламенті відмовився називати виборами перемогу Путіна в РФ
Офіційні дані про президентські вибори в Росії слід оцінювати, зважаючи на весь контекст. Про це на дебатах у Європарламенті 10 квітня заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
«Ці вибори базувалися на репресивних законах, переслідуванні лідерів політичної опозиції, представників громадянського суспільства та журналістів, зокрема тих, хто виступає проти незаконної загарбницької війни Росії проти України. Ці вибори ознаменувалися свавільними затриманнями, терором… Вони відбулися за умов великої кількості дезінформації, відсутності доступу до незалежних ЗМІ та потужної пропаганди, яка підтримувалася величезними державними коштами впродовж багатьох років. Уперше російська влада вирішила не надавати можливості спостерігати за процесом ОБСЄ», – наголосив Боррель.
Ці фактори, за словами провідного дипломата ЄС, гарантували російському президентові «виборчий процес, вільний від справжньої політичної конкуренції». Водночас нелегітимними він назвав лише вибори, що пройшли на тимчасово окупованих територіях України.
«Від імені ЄС хочу ще раз підкреслити, що я рішуче засуджую, як ми це робили багато разів, нелегітимні вибори, які Росія організувала на тимчасово окупованих українських територіях… Дехто може сказати, що це дуже дорого – підтримувати Україну. Не підтримувати її і дозволити їй упасти перед російською агресією – буде набагато дорожче для нас і для майбутніх поколінь, тому що Росія стане більшою загрозою нашій безпеці й свободі», – резюмував Боррель.
Сили РФ обстріляли сільгосппідприємство на Чернігівщині – поліція
На прикордонні Чернігівської області сили РФ обстріляли сільськогосподарське підприємство, йдеться у повідомленні Національної поліції.
«Сьогодні російська армія вкотре здійснила обстріл мирного населення прикордоння. Під ударом опинилося цивільне сільгосппідприємство в Новгород-Сіверському районі», – кажуть правоохоронці.
Відомо, що через обстріл пошкоджень зазнали будівлі та сільгосптехніка. Люди не постраждали.
Російські НПЗ є «цивільними цілями» – помічниця Остіна на слуханнях у Конгресі США
Російська нафтова і газова інфраструктура є цивільними цілями, заявила 10 квітня на слуханнях у комітеті зі збройних сил Палати представників американського Конгресу помічниця міністра оборони США Ллойда Остіна Селеста Волландер.