«Великий брат» стежить за тобою. Китайські камери відеонагляду захоплюють Європу (розслідування)
За останні п’ять років країни Центральної та Східної Європи придбали мільйони камер відеостеження китайського виробництва. Згідно з опитуванням Радіо Свобода у дев’яти країнах, це відбувається усупереч вразливості пристроїв у питаннях безпеки, недбалості підходу виробників до обробки даних та зв’язкам із китайською державою.
Як з'ясувало Радіо Свобода – використання камер китайського виробництва зростає у країнах, які є членами ЄС та НАТО або прагнуть до них приєднатися. А також там, де уряди, що переймаються бюджетом, все частіше звертаються до доступних і субсидованих державою китайських компаній.
І хоча у більшості країн не існує національних баз даних для камер спостереження, наявні дані та матеріали Радіо Свобода показують, що Dahua та Hikvision – дві частково державні китайські компанії, одні з провідних постачальників систем замкнутого телебачення та відеоспостереження у світі, – домінують на ринку в Угорщині, Сербії, Румунії, Молдові, Україні, Боснії та Герцеговині, Косово, Болгарії та Грузії.
«Найбільша відмінність між цими [китайськими фірмами] та іншими полягає в тому, що інші компанії не мають такого обширного та критичного каталогу вразливих характеристик, якими можна скористатися», — розповів Радіо Свобода Конор Хілі, директор урядових досліджень IPVM, дослідницької фірми в галузі стеження.
«По суті, безпека полягає у плануванні гіпотетичних загроз, тож уряди та організації з національної безпеки повинні на цьому зосередитися»
Розслідування журанлістів Радіо Свобода вказують на те, що попри посилення перевірки у західних столицях щодо надмірної залежності від китайських технологій у критичній інфраструктурі, камери Dahua та Hikvision використовують і на безпекових та секретних об’єктах. Зокрема, на військових базах у Румунії та у штабі спеціальної поліції в Угорщині, що, на думку експертів, піддає їх ризику стати об'єктами нападу хакерів, іноземних зловмисників чи противників.
Латвія передала ЗСУ обладнання на 100 тисяч євро – Міноборони
Латвія передала Україні комунікаційне обладнання вартістю близько 100 тисяч євро у рамках ініціативи ІТ-коаліція, йдеться у повідомленні Міністерства оборони.
«Завдяки партнерам продовжуємо закривати потреби наших підрозділів на тактичному рівні. Нова партія обладнання від Латвії допоможе у налагодженні зв’язку на лінії фронту. Вдячна союзникам за своєчасну підтримку», – сказала заступниця міністра оборони з питань цифрових трансформацій, цифрового розвитку та цифровізації Катерина Черногоренко.
Лисак: семеро людей постраждали через російські обстріли Дніпропетровщини протягом дня
Російська армія протягом дня обстрілювала Нікопольський район, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 7 травня.
За його даними, війська РФ випустили по району 14 дронів-камікадзе та двічі обстріляли його з артилерії. Вибухи лунали в Нікополі, Покровській, Мирівській та Марганецькій громадах.
Спершу Лисак повідомив про чотирьох постраждалих: жінок 91 та 50 років і чоловіків – 37 і 40 років, один із них у важкому стані.
«Пошкоджені 10 приватних будинків, 3 гаражі та стільки ж господарських споруд. Побиті теплиця і парник. Одне авто понівечене, ще одне – знищене. Зачепило лінії електропередач», – заявив голова ОВА.
Читайте також: Сили РФ обстріляли житлові квартали у центрі Херсона: пошкоджені будинки і газогін – влада
Згодом він зазначив, що кількість постраждалих на Нікопольщині зросла:
«Через один з ворожих ударів травмована 6-річна дівчинка. А ще – 51-річний чоловік. Їм надали медичну допомогу, лікуватимуться вдома. Таким чином, за день в районі – шестеро поранених».
Крім того, російська армія також завдала удару дроном по Зеленодольській громаді в Криворізькому районі.
«Постраждав 56-річний чоловік. Його ушпиталили в стані середньої тяжкості. Пошкоджені житлові будинки», – написав Лисак у своїх соцмережах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розгляд майже 11 тисяч кримінальних справ зупинений через мобілізацію обвинувачених – ЗМІ
В Україні зупинили розгляд майже 11 тисяч кримінальних справ щодо обвинувачених, які добровільно пішли на фронт, пише 7 травня видання NGL.media.
Більшість із зупинених судами справ — за статтями про крадіжку (2187 випадків, це приблизно кожна пʼята справа), ДТП зі смертельними наслідками (766), торгівля наркотиками (757). Також частина справ стосується корупційних злочинів. Водночас журналісти виявили кілька справ за тяжкими статтями, ідеться про сексуалізоване насильство щодо неповнолітніх та замовні вбивства.
Журналісти докладно проаналізували 400 справ і виявили, що близько 100 обвинувачених (25%) у цих справах скоїли злочини вже в статусі військових.
У НАТО засудили розміщення ядерної зброї Росії у Білорусі
У Північноатлантичному альянсі засудили розміщення ядерної зброї РФ у Білорусі. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час зустрічі з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською, йдеться на офіційному сайті.
«Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ привітав Світлану Тихановську у штаб-квартирі НАТО у вівторок, 7 травня, для обміну думками. Тихановська також звернулася до Північноатлантичної ради… Генеральний секретар обговорив позицію Тихановської щодо розгортання російської ядерної зброї на білоруській території», – зазначається у повідомленні.
Керівник НАТО зауважив, що «Росія сповна скористалася підтримкою Білорусі, яка надала свою територію та інфраструктуру для російських військ для атак проти України та продовження агресивної війни».
Під час зустрічі з лідеркою білоруської опозиції союзники по Альянсу закликали Білорусь «зупинити співучасть у російській війні проти України та засудили намір Росії розгорнути ядерну зброю та системи, що є носіями такої зброї, на території Білорусі».
Сили РФ обстріляли житлові квартали у центрі Херсона: пошкоджені будинки і газогін – влада
Російські війська обстріляли житлові квартали у Центральному районі Херсона, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Російські військові вкрили вогнем житлові квартали у Центральному районі Херсона. Уламками понівечено приватні будинки. Пошкоджені вікна, покрівлі, газогін. Через влучання снарядів кілька осель повністю зруйновані», – йдеться у повідомленні місцевого чиновника.
«Мене витягли з безодні». Жінки ВПО про програму підтримки матерів
Ірину війна вже двічі змушувала залишати домівку, у 2022-му їй довелося залишити в окупації найближчих. Євгенія покинула рідний Харків зі своєю сімʼєю, а вже через рік мусила облаштовувати нове життя самостійно. Олександрі здавалося, що у всьому світі немає того, хто б переживав ці події так, як вона.
Цих жінок звела програма підтримки ВПО-матерів TakTion від громадської організації «Так Штаб». Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода поговорив зі співзасновницею Ксенією Букшиною про те, як працювати з жінками у травмі. А також про те, яким може бути життя українок у майбутньому.
Близько половини ракет із КНДР, які РФ запускала по Україні, вибухнули в повітрі – ОГП
Близько половини із запущених РФ по Україні північнокорейських ракет Hwasong-11 (на Заході цей виріб також називають KN-23) вибухнули в повітрі. Про це йдеться у письмовій відповіді Офісу Генерального прокурора (ОГП), отриманій інформаційною агенцією Reuters.
«Близько половини північнокорейських ракет втратили запрограмовані траєкторії польоту й вибухнули в повітрі. У таких випадках уламки не були знайдені», – твердять в ОГП.
За повідомленням, українські фахівці дослідили уламки 21 з близько 50 північнокорейських балістичних ракет, запущених у період з кінця грудня 2023-го до кінця лютого 2024 року. Уламки трьох із них були виявлені в Києві та Київській області, решту знайшли в Харківській, Полтавській, Донецькій та Кіровоградській областях.
Міноборони: уряд підтримав створення Сил безпілотних систем у складі ЗСУ
Кабінет міністрів підтримав проєкт президента Володимира Зеленського про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ у складі Збройних сил України – про це Міністерство оборони повідомило 7 травня.
Проєкт документа напрацювало Міноборони спільно з Генеральним штабом ЗСУ для «нарощування оборонних можливостей» для відбиття російської агресії.
Як пояснює міністерство, він передбачає створення Сил безпілотних систем як «одного з головних носіїв бойового потенціалу», які будуть використовуватися для завдання уражень «на всіх рівнях – стратегічному, оперативному і тактичному – засобами безпілотних систем у повітрі, на суходолі та на морі».
Міністр оборони Рустем Умєров назвав рішення стратегічним кроком в умовах дедалі більшої загрози з боку Росії.
Читайте також: Уряд виділяє додаткові 15,5 млрд грн для закупівлі дронів – Шмигаль
«Сили безпілотних систем – це сучасне і необхідне рішення для ефективного використання нашого бойового потенціалу та технологічної переваги над ворогом на всіх рівнях – стратегічному, оперативному і тактичному – за допомогою безпілотних систем у повітрі, на суходолі та на морі», – заявив він.
За словами Умєрова, Міноборони планує підготувати відповідний проєкт закону для втілення цієї ініціативи.
У лютому цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ. У своєму зверненні він назвав серед поточних завдань створення штатних посад для роботи з дронами, тренування, систематизацію досвіду й масштабування виробництв.
Розвідувальні й ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі України.
Генштаб: Сили оборони відбили 18 російських атак на Авдіївському напрямку протягом дня
Російські війська протягом доби завдали одного ракетного та 40 авіаційних ударів, а також здійснили 72 обстріли із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і населених пунктах, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 7 травня.
Протягом доби на лінії фронту зафіксували 64 бойових зіткнення.
На північних напрямках ситуація суттєво не змінювалася, російські війська зберігають присутність у прикордонних районах Сіверщини та Слобожанщини.
За зведенням, Сили оборони відбили 11 російських атак на Куп’янському напрямку, біля Синьківки, Піщаного та Стельмахівки – армія РФ намагалася покращити там тактичне положення за підтримки авіації.
Читайте також: Росія просувається в бік Покровська та Курахового, Сі пообіцяв не допомагати Путіну
Ще дві атаки ЗСУ відбили біля Невського на Лиманському напрямку, 10 – на Бахмутському, поблизу Верхньокам’янського, Виїмки, Спірного, Роздолівко, Іванівського, Нового та Андріївки.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 18 атак в районах населених пунктів Олександропіль, Новоолександрівка, Прогрес, Євгенівка, Новоселівка Перша, Уманське, Нетайлове Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів», – йдеться в повідомленні.
Штаб додає, що на Новопавлівському напрямку українські війська продовжують стримувати російську армію поблизу Красногорівки, Костянтинівки, Водяного та Урожайного – там зафіксували сім спроб прорвати оборону.
Також війська Росії чотири рази атакували позиції Сил оборони поблизу Старомайорського, а також біля Роботиного та на північний захід від Вербового на Оріхівському напрямку.
Читайте таокж: «Своя зброя». Ексклюзивне інтерв'ю із гендиретором АТ «Українська оборонна промисловість» Германом Сметаніним
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру витіснити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби, за підтримки авіації, здійснив 2 безуспішні атаки на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області», – пише командування.
Штаб звітує про ураження авіацією російського самоходного міномету 2С4 «Тюльпан», пункту управління та п’яти районів зосередження особового складу РФ.
Проект DeepState же продовжує відзначати просування противника на захід від Донецька: 5 травня аналітики повідомили про окупацію Очеретиного та Архангельського, 6-го – про просування агресора біля Першотравневого та Нетайлового, а 7-го – про просування поблизу Новопокровського.
Крім цього, Росія змогла після місяців запеклих боїв окупувати Кислівку біля Куп'янська – разом із частково зайнятої раніше Табаївки це може стати плацдармом для атаки на вузловий пункт.
Рада голів МЗС Євросоюзу має намір схвалити український план для програми Ukraine Facility
Міністри закордонних справ Євросоюзу обговорили план України для розблокування програми Ukraine Facility на 2024-2027 роки – про це Рада закордонних справ ЄС заявила 7 травня.
«Представники країн-членів ЄС, як очікується, підтримають оцінку українського плану 8 травня з метою схвалення та підтримки імплементаційного рішення кваліфікованою більшістю Ради з економічних та фінансових питань 14 травня», – йдеться в повідомленні.
Підтримка ЄС на першому рівні сягатиме 38,27 мільярда євро, з них 33 мільярда становлять позики. Загальна сума програми Ukraine Facility – 50 мільярдів.
«Реконструкція та модернізація необхідні в рамках процесу вступу України до ЄС. План охоплює ключові структурні реформи, інвестиції та вдосконалення державного управління, верховенство права та боротьбу з корупцією та шахрайством. Підтримка держав-членів дозволить здійснювати виплати, заплановані в рамках програми Ukraine Facility», – йдеться в коментарі голови дипломатії ЄС Жозепа Борреля.
Читайте також: Єврокомісія передала Україні 1,5 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility
Європейська комісія 15 квітня ухвалила пропозицію щодо імплементаційного рішення Ради ЄС, яке позитивно оцінює план Ukraine Facility – комплексну стратегію реформ та інвестицій до України на наступні чотири роки.
Український план визначає 69 реформ та 10 інвестицій, розбитих на 146 якісних та кількісних індикаторів. Реформи, запропоновані в рамках українського плану, охоплюють 15 сфер, включаючи енергетику, сільське господарство, транспорт, «зелений» та цифровий перехід, людський капітал, а також державні підприємства, бізнес-середовище, державні фінанси та децентралізацію.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому 2024 року. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.
Зеленський: участь у першому Саміті миру підтвердили лідери Латвії, Іспанії та Бельгії
Президент Володимир Зеленський провів телефонні розмови з низкою іноземних політиків, запросивши їх на інавгураційний Саміт миру в червні – про це він повідомив 7 травня.
Зокрема, йдеться про президента Латвії Едгарса Ринкевичса та прем’єр-міністрів Іспанії та Бельгії Педро Санчеса й Александра де Кроо.
Зеленський уточнив, що подякував Ринкевичсу за підписання двосторонньої безпекової угоди в межах Вільнюської декларації G7, зокрема, зобов’язання виділяти на підтримку України 0,25% ВВП щороку.
«Обговорили консолідацію підтримки Саміту миру країнами світу. Подякував Едгарсу за підтвердження його участі в саміті та активне сприяння успішному проведенню заходу», – заявив він.
Читайте також: Швейцарія запросила папу Римського на Глобальний саміт миру
Голова держави також подякував за підтвердження участі в саміті Александру де Кроо, назвавши принципово важливою для Києва позицію Бельгії щодо Формули миру.
«Обговорили оборонну та політичну співпрацю. Цінуємо рішення бельгійського уряду про початок передання Україні літаків F-16 уже цьогоріч», – додав він.
За словами Зеленського, під час розмови із Санчесом прем’єр Іспанії той також підтвердив участь у саміті, також політики обговорили завершення переговорів щодо тексту двосторонньої безпекової угоди між Києвом і Мадридом.
«Подякував за всю оборонну підтримку, зокрема в питаннях підсилення ППО. Обговорили її продовження», – зазначив він.
Своєю чергою, прем’єр-міністр Іспанії підтвердив, що сторони погодилися щодо важливості Саміту миру, в якому він візьме участь.
Читайте також: Зеленський назвав питання, які обговорять на Глобальному саміті миру
«Ми продовжимо працювати над справедливим і сталим миром на засадах поваги до міжнародного права», – заявив Санчес.
Уряд Швейцарії під час візиту Володимира Зеленського в січні погодився організувати мирну конференцію. У заяві, оприлюдненій 10 квітня, йдеться, що «наразі існує достатня міжнародна підтримка для проведення конференції високого рівня для початку мирного процесу».
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн.
У 98 років вона під обстрілами здолала близько 10 км дороги пішки, аби вийти з окупованої російськими військами частини селища Очеретине, що на захід від Авдіївки. Лідія Степанівна Ломіковська пережила Другу світову, а тепер змушена була залишити дім через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Як жінка виживала під обстрілами, чому вчасно не евакуювалася і як виходила на вільну територію? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побували у Лідії Ломіковської та записали її вражаючу історію.
Ми збираємося у поїздку напередодні Великодня. Продавчині у краматорському магазинчику, коли дізнаються, до кого їдемо – безкоштовно передають бабусі паску. Вони вже чули про неї з публікацій поліції: підрозділ «Білий ангел», який займається евакуацією, перевіз жінку до онуки в село на Донеччині після того, як її на дорозі зустріли та забрали українські військові.
«Передайте бабусі до свята із повагою до неї та її вчинку від нас», – кажуть, посміхаючись, продаці.
Вирушаємо. До одного із сіл у Покровському районі, де нині живуть Лідія Ломіковська із онукою Світланою, їхати більше години.
Перед будиночком, який вони орендують, вітер гойдає квіти, співають птахи, тиша: не чутно нічого, що би нагадувало про війну, до якої звідси до передової – кілометрів 30.
Лідія Ломіковська зустрічає нас, сидячи за столом у великій кімнаті. Радіє пасочці. Спілкуємося. У 98 років вона кепсько чує, тому питаємо голосно, іноді кілька разів повторюємо те саме. Але це нам не заважає порозумітися.
«Своя зброя»: чи може України виробляти таке озброєння, що здатне переломити хід війни
БРЮССЕЛЬ – Міжнародні партнери України, які з перших днів масштабного російського вторгнення допомагали Україні вистояти, прийшли до усвідомлення необхідності системного планування забезпечення стійкості українських Сил оборони – і зараз, коли через тривалу паузу у постачанні критично важливих снарядів і озброєння склалася важка ситуація на фронті, – і у майбутньому, коли війна звершиться, але потреба зміцнювати безпеку усього європейськго континенту залишиться.
Про довгострокові оборонні плани говорили на Форумі оборонної промисловості «ЄС-Україна», який пройшов 6-го травня Брюссель. У Форумі взяли участь 140-к компаній із 25-ти країн світу, і українські серед них.
Як задовольняти оборонні потреби України в довгостроковій перспективі? Який досвід українського оборонпрому може стати в нагоді європейським партнерам і чи реально наздогнати Росію, чия економіка адаптувалася до військових реалій?
Про це Радіо Свобода поговорило з Германом Сметаніним, гендиректором акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість».
- 100 відсотків акцій АТ «Українська оборонна промисловість» належать державі Україн;а
- АТ створене у березні 2023 року постановою Кабінету міністрів України шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром».
Ексклюзивне інтерв'ю із гендиретором АТ «Українська оборонна промисловість» Германом Сметаніним
Данія виділить понад 30 мільйонів доларів на гуманітарну підтримку України
Уряд Данії погодив новий пакет гуманітарної допомоги Україні на 250 датських крон (близько 35 мільйонів доларів) – про це Міністерство закордонних справ країни повідомило 7 травня.
За даними уряду, близько 40% населення, яке залишається в Україні, потребують гуманітарної допомоги.
Міністр співробітництва в галузі розвитку та глобальної кліматичної політики Ден Йоргенсен назвав гуманітарну ситуацію в Україні «надзвичайно серйозною». Він вказав на мільйони переміщених людей, знищене житло, ускладнений доступ до води, опалення та електроенергії.
Читайте також: Данія планує посилити підтримку оборонної промисловості України – Умєров
«Особливо катастрофічного рівня досягла ситуація в прифронтових районах. Багато жінок і дітей особливо вразливі. За допомогою цього нового пакету підтримки ми прагнемо забезпечити невідкладну гуманітарну допомогу та захист, що рятує життя, для найбільш вразливих груп», – сказав Йоргенсен.
До пакету увійде базова екстрена допомога, така як харчі, ліки, вода та притулок для українців у найбільш постраждалих районах. Також він передбачає заходи для протидії ризикам, на які наражаються жінки й дівчата, в тому числі сексуальному або гендерно обумовленому насильству. Йдеться, наприклад, про психологічну підтримку та медичну допомогу для матерів.
Наприкінці квітня уряд Данії погодив збільшення військової підтримки України на додаткові 4,4 мільярда данських крон (590 мільйонів євро) у 2024 році.
ЗМІ: ЄС планує санкції щодо 11 російських кораблів
Європейський Союз запропонував ввести обмеження щодо 11 суден, які сприяють здатності Росії вести війну проти України.
Згідно з проєктом документа, з яким ознайомилося агентство Bloomberg, заборона поширюватиметься на страхування і технічну допомогу, включаючи «бункерування, послуги з постачання суден, послуги зі зміни екіпажу, послуги з навантаження і розвантаження вантажів, буксирування». Європейським провайдерам також буде заборонено займатися передачею вантажів з судна на судно, йдеться в проекті.
Запропоновані заходи, якщо вони будуть схвалені, то вони стосуватимуться чотирьох паливних танкерів, двох танкерів для нафти, двох газосховищ, які використовуються в проекті ПАТ «Новатек» з перевалки скрапленого природного газу на півострові Камчатка, і вантажного судна. Одним з них є танкер під назвою Andromeda Star, який зазнав аварії під час перебування в Балтійському морі та у якого виявили недійсну європейську страховку.
Санкції, серед іншого, ускладнять для цих суден отримання палива, але заходи ЄС виглядають менш обмежувальними, ніж ті, що були застосовані Міністерством фінансів США до кількох таких же суден.
Ці пропозиції є частиною зусиль ЄС, спрямованих на боротьбу зі спроможністю Москви обходити обмеження на ціну російської нафти за допомогою тіньового флоту, а також на обмеження діяльності суден, задіяних у транспортуванні товарів, що приносять дохід російській воєнній машині, особливо в секторах, на які поширюються санкції.
Санкції ЄС мають бути схвалені одноголосно 27 країнами-членами блоку, і пакет може змінитися до того, як він буде остаточно схвалений.
Попередній 13-й пакет санкцій проти Росії був схвалений у лютому. Він передбачав обмеження щодо 106 людей та 88 юридичних осіб, «відповідальних за підрив чи загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».
Росія просувається в бік Покровська та Курахового, Сі пообіцяв не допомагати Путіну
Головком ЗСУ Олександр Сирський 6 травня повідомив у своєму фейсбуці, що через складну ситуацію на Донбасі дві доби працював у частинах, які обороняються на Покровському та Курахівському напрямках.
«Саме тут зосереджені основні ударні сили ворога, який намагається прорвати оборону наших військ і, розвиваючи успіх, вийти до великих населених пунктів Курахове та Покровськ», – заявив він. Сирський відзначив значну перевагу армії Росії в особовому складі, техніці – і назвав головним завданням Сил оборони утримання позицій, зрив планів агресора та виграш часу для формування й підготовки резервів Сил оборони.
Проект DeepState же продовжує відзначати просування противника на захід від Донецька: 5 травня аналітики повідомили про окупацію Очеретиного та Архангельського, 6-го – про просування агресора біля Першотравневого та Нетайлового, а 7-го – про просування поблизу Новопокровського.
Крім цього, Росія змогла після місяців запеклих боїв окупувати Кислівку біля Куп'янська – разом із частково зайнятої раніше Табаївки це може стати плацдармом для атаки на вузловий пункт.
Сили ППО збили дві російські ракети на Одещині – командування
Сили протиповітряної оборони збили дві російські керовані авіаційні ракети над Одеською областю, заявляють Повітряні сили 7 травня.
«Близько 14 години, на Одещині воїнами зенітної ракетної Одеської бригади знищено 2 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69», – повідомляють військові.
Читайте також: ОВА: на Одещині внаслідок удару пошкоджена цивільна інфраструктура, троє поранених
Близько 14 години в області оголошували повітряну тривогу, голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер закликав місцевих жителів перебувати в укриттях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Білорусь водночас із Росією перевіряє носії ядерної зброї
Білорусь оголосила 7 травня, що розпочала синхронізовану з Росією перевірку готовності сил та засобів носіїв тактичної ядерної зброї.
До перевірки, яка відбуватиметься на тлі оголошених російським міністерством оборони навчань, буде залучено сили та засоби, здатні застосовувати ядерні боєприпаси, сказав держсекретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович. За його словами, перевірка «має оборонний характер» та «не проєктує погроз на інші країни».
Білоруські військові перебазували частини сил та засобів авіації на запасний аеродром і з наступним перебазуванням технічного складу розпочнуть «відпрацювання підготовки до застосування нестратегічної ядерної зброї», додав начальник білоруського Генерального штабу генерал-майор Віктор Гулевич.