Прем’єр Хорватії у розмові із Зеленським підтвердив участь у Саміті миру
Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем – про це сторони повідомили 20 травня.
За словами Зеленського, він привітав Пленковича із повторним призначенням головою уряду та подякував за підтримку України.
«Також подякував прем’єр-міністру Пленковичу за підтвердження його участі в Саміті миру у Швейцарії», – заявив він.
Президент додав, що розмова стосувалася підтримки Хорватією початку переговорів про вступ України до Євросоюзу і можливості приєднання Загреба до Вільнюської декларації G7 про підтримку України.
Пленкович у своєму коментарі також повідомив, що Зеленский розповів йому про ситуацію в Україні.
Читайте також: «Переможний результат для України»: Єрмак щодо Саміту миру у Швейцарії
«Я підтвердив свою участь у першому Саміті миру в Швейцарії. Уряд республіки Хорватія і надалі надаватиме потужну та всебічну допомогу Україні», – додав прем’єр.
Парламент Хорватії 17 травня схвалив новий склад уряду на чолі з чинним прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем. Це його третій термін на цій посаді.
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн у Швейцарії. Понад 50 країн вже підтвердили свою участь.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
У Кремлі 16 травня заявили, що без Росії обговорювати «питання безпеки, які її хвилюють, абсолютно марно», а саміт буде «пустою схоластикою без перспективи отримати хоч якийсь вагомий результат».
Обстріл Степногірська: голова Запорізької ОВА повідомив про загиблого
Російські війська обстріляли прифронтове селище на Запоріжжі, заявив голова області Іван Федоров 20 травня.
За його даними, під обстріл потрапив Степногірськ Василівського району.
«Росіяни знову гатили по цивільних будинках. Від ворожого обстрілу загинув чоловік. Є руйнування. Росія – країна-терорист», – повідомив Федоров.
Раніше ДСНС повідомляла про повторний удар по селу Новоандріївка на Запоріжжі, внаслідок якого постраждав рятувальник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Агентство»: YouTube вперше на запит влади РФ почав блокувати відео про ухилення від мобілізації
Відеохостинг YouTube вперше на запит російського відомства Роскомнагляд заблокував на території РФ відео про ухилення від мобілізації до російської армії, пише видання «Агентство».
Йдеться про щонайменше чотири відео, в яких містяться поради про те, як уникнути призову на військову службу в Росії, уточнює видання. Так, під блокування потрапили відео на каналах «Дозор у Волгограді», «Школа призовника» і ще одного незалежного регіонального ЗМІ, назва якого не уточнюється. Крім того, відеохостинг пригрозив повністю заблокувати канал «ОВД-Інфо», а не лише окремі відео, що може стати першим випадком блокування цілого каналу, зазначає «Агентство».
У повідомленнях про блокування, які отримали зазначені проєкти і ЗМІ, вказано, що це зробили на підставі повідомлень від Роскомнагляду про те, що матеріали каналів про ухилення від мобілізації порушують федеральний закон «Про інформацію».
У коментарі «Агентству» експерт із кібербезпеки, який побажав залишитися неназваним, повідомив, що до цього YouTube не блокував опозиційний контент на вимогу російської влади. «Це новий тренд, коли правозахисний контент видаляється саме на запит російського уряду, а не через порушення політики Google або західних країн», – сказав експерт.
На початку вересня 2023 року користувачі YouTube у Росії повідомили про збої в роботі сервісу. За даними російського журналу Forbes, збої могли статися через те, що Роскомнагляд тестував блокування сервісу, хоча це відомство заперечувало.
Останнім часом у Росії все частіше звучать заклики заблокувати відеохостинг YouTube на території країни. З такою вимогою виступали члени Ради федерації і депутати Держдуми Росії. Пропозицію тривалий час регулярно висловлювала голова державного каналу RT Маргарита Симоньян.
Рятувальники знайшли тіло 7-го загиблого через удар Росії по базі відпочинку на Харківщині
Кількість загиблих через російський удар по базі відпочинку під Харковом зросла до семи, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 20 травня.
«Сьогодні під час обстеження дна водойми водолази Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС виявили тіло чоловіка», – заявляють рятувальники.
Крім того, наразі відомо про 28 постраждалих.
Напередодні було відомо про шістьох вбитих і 27 поранених внаслідок атаки. Тоді ж повідомлялося, що доля одного зі співробітників бази відпочинку залишалася невідомою – встановлено, що під час атаки «він перебував поблизу водойми та ловив рибу».
На Харківщині 20 травня оголосили днем жалоби за загиблими у Куп’янській та Малоданилівській громадах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Львівщині через падіння уламків дрона виникла лісова пожежа – ОВА
У Львівській області внаслідок падіння уламків збитого російського безпілотника виникла лісова пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«За уточненою інформацією, внаслідок падіння уламків збитого ворожого безпілотника на лісництві у Золочівському районі почалася пожежа. Площа займання охопила майже один гектар лісу. Пожежу загасили», – написав Козицький у телеграмі 20 травня.
За його словами, жертв і постраждалих, за попередньою інформацією, немає.
Раніше голова ОВА повідомив, що в ніч на 20 травня на Львівщину залетіли три російські безпілотники типу «Шахед», їх збили сили ППО.
За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом вночі над Україною збили 29 з 29 ударних безпілотників, які запустили російські сили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
У Луганську пролунав вибух – повідомляють про ураження бази російських військових
У окупованому Луганську 20 травня пролунав вибух – про це стало відомо з місцевих телеграм-каналів, згодом про це повідомив голова обласної військової адміністрації Артем Лисогор.
За даними проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії», йдеться про Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. Як повідомляють джерела проєкту, там тривалий час базувалися російські окупанти.
«Донбас Реалії» посилається на повідомлення в місцевих телеграм-каналах, за якими очевидці бачили, як у район удару завозили військових та артилерійські снаряди.
Голова ОВА також заявив про влучання в селище Ювілейне в Луганській міській громаді, де розташований університет:
«У місцевих чатах луганчани підтверджують, що на місці влучання облаштоване військове містечко посеред цивільної забудови. До 2014 року в цьому районі працювала академія внутрішніх справ, яку потім облюбували рашисти».
Збройне угруповання «ЛНР» звинуватило в обстрілі Збройні сили України. Українське командування наразі не коментувало ситуацію.
8 травня окупаційна влада повідомляла про пожежу на нафтобазі внаслідок «обстрілу» окупованого Росією Луганська.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
Війська РФ обстріляли підприємство в Херсоні, одна людина загинула, одна – поранена
У Херсоні 20 травня внаслідок російського удару загинув один місцевий житель, ще один – поранений, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Окупанти завдали удару по Дніпровському району міста. Снаряди поцілили по одному з підприємств. Наразі відомо про одного загиблого й одного постраждалого», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, 72-річного потерпілого чоловіка з мінно-вибуховою травмою шпиталізували.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розвідка Британії: Росія відчуває дефіцит робочої сили
Росія зараз відчуває дефіцит робочої сили, що стає серйозною проблемою в деяких секторах, заявила 20 травня розвідка Великої Британії.
«Згідно з оцінками незалежного російського ЗМІ «Известия», у 2023 році в Росії не вистачало 4,8 мільйона працівників. Наприклад, російська транспортно-логістична галузь не змогла заповнити 25% вакансій водіїв вантажівок протягом 2023 року», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що дефіцит робочої сили принаймні частково спричинений війною Росії в Україні, яка призвела до мобілізації частини працюючого населення й еміграції деяких кваліфікованих спеціалістів, що прагнули уникнути призову. А нещодавно брак робочої сили посилився через обмеження на працевлаштування мігрантів, запроваджені після терористичного інциденту в Москві 22 березня 2024 року за причетності «ІД», додали в розвідці Британії.
«Через нестачу робочої сили група російських парламентаріїв розглядає можливі поправки до трудового кодексу Росії. Якщо їх ухвалять, це означатиме, що надлишкову робочу силу можна буде перемістити під наглядом держави на місце роботи, де бракує робочої сили. Переміщення буде тимчасовим, і працівники будуть переведені лише за їхньою згодою. Однак такі дії, хоча і не примусові, є потенційним кроком до мобілізації робочої сили», – йдеться в повідомленні.
Російська економіка гостро потребує робочої сили з-за кордону. Перший заступник міністра промисловості й торгівлі РФ Василь Осьмаков ще 2023 року назвав нестачу робітників «ключовою проблемою» економіки Росії. На проблему звернув увагу у квітні того ж року президент Росії Володимир Путін, який сказав, що країні «за багатьма напрямами просто не вистачає робочих рук».
За даними Центробанку Росії, дефіцит робочої сили з того часу тільки зріс у всіх галузях економіки – його зазнають близько 70 відсотків підприємств.
«Укренерго»: в системі зберігається значний дефіцит, планується імпорт електроенергії з 5 країн
Дефіцит в енергосистемі дещо зменшився завдяки потеплінню, але нестача «залишається суттєвою», особливо у вечірні та нічні години, повідомляє оператор «Укренерго» 20 травня.
Компанія нагадує, що увечері сьогодні можуть бути застосовані погодинні відключення в разі перевищення визначених обсягів лімітів споживання.
«Для подолання дефіциту в енергосистемі залучаються імпорт та аварійна допомога з країн Європи. Але через масштабність пошкоджень – цих заходів не вистачає для підтримки балансу в енергосистемі, особливо у години максимального споживання. Тому Диспетчерський центр «Укренерго» змушений застосовувати заходи обмеження споживання і для промислових, і для побутових споживачів», – йдеться в повідомленні.
Напередодні, заявляє «Укренерго», на його запит була аварійно залучена електроенергія з енергосистем Румунії, Польщі, Словаччини. Імпорт також планується сьогодні:
«Протягом доби з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови. Загальним обсягом 19 499 МВт*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1 415 МВт. З 1 грудня технічна можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови складає 1 700 МВт в годину».
За даними оператора, внаслідок бойових дій сьогодні є нові знеструмлення у Донецькій, Сумській, Харківській, Херсонській областях.
Напередодні «Укренерго» анонсувало відключення світла за графіком із 18 години до кінця доби 20 травня.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, але також попередили – не виключені вимкнення побутових споживачів. Нині почалися вимкнення світла також для населення.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Генштаб повідомляє про штурмові дії ЗСУ «в окремих районах» на Куп’янському напрямку
За попередню добу на фронті відбулося 140 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 травня.
Зокрема, в штабі зафіксували п’ять ракетних ударів російських військ із застосуванням шести ракет, 55 авіаційних ударів, застосування 1 066 дронів-камікадзе, а також 4 056 обстрілів українських позицій і населених пунктів.
«Сили оборони продовжують зосереджувати основні зусилля на гідній відсічі окупантам. З початку доби ситуація на фронті загострена, російські загарбники здійснили 533 обстріли позицій наших військ, застосували понад 50 дронів-камікадзе. На цей час відбулося понад 30 бойових зіткнень, по одному ракетному та авіаудару», – йдеться в зведенні.
Зокрема, на Харківському напрямку триває відбиття російської атаки поблизу села Стариця. Штаб називає ситуацію контрольованою та повідомляє про проведені заходи для «посилення оборонних рубежів та позицій у визначених районах».
«На Куп’янському напрямку наші захисники успішно відбили атаку ворога в напрямку Синьківки. В свою чергу, в окремих районах українські воїни проводять штурмові дії. Ситуація контрольована. На Сіверському напрямку кількість ворожих атак в порівнянні з минулою добою дещо знизилась. На цей час тривають два бойових зіткнення», – додає командування.
Військові додають, що російські війська намагаються витіснити українські підрозділи в районі Роздолівки на Донеччині. Також на Краматорському напрямку сьогодні ЗСУ відбили дві спроби російських загарбників просунутися в районах Іванівського та Андріївки. Тривають два бойових зіткнення біля Кліщіївки.
«На Покровському напрямку наразі ситуація напружена. З початку доби ворог 12 разів атакував позиції наших військ. Бойові дії тривають в районах Євгенівки, Лозової, Сокола, Новопокровського та Новоселівки Першої. Напружена ситуація південно західніше Очеретиного. Вживаються заходи для стабілізації обстановки», – повідомляє штаб.
Читайте також: «Інколи краще робити і не казати» – ексочільник Пентагону про можливість введення військ союзників до України
Крім того, за зведенням, тривають атаки російських військ на Курахівському напрямку, біля Красногорівки та Новомихайлівки, два штурми біля Водяного і Красногорівки вдалося відбити. Сили оборони також відбили одну російську атаку біля Старомайорського (Времівський напрямок), ще один бій триває.
Також триває протистояння біля Кринок на Херсонщині, Генштаб звітує про відбиття однієї атаки від початку доби.
Напередодні командування повідомляло, що російські війська «продовжують тиснути на Покровському напрямку».
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Росія: Слов’янський НПЗ повідомив про пошкодження щонайменше 1 установки після атаки дронів
На Слов’янському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї внаслідок атаки безпілотників 19 травня пошкоджено щонайменше одну установку – про це пише російське державне агентство «РИА Новости» з посиланням на представника компанії «Слов’янськ ЕКО».
До кінця масштаб пошкоджень ще невідомий, додав він.
Як пише російська служба Радіо Свобода, в ніч проти 19 травня влада Краснодарського краю Росії повідомила про падіння дрона на територію НПЗ, заявивши, що займання, пошкоджень і постраждалих не було.
Вранці адміністрація Слов’янська-на-Кубані, де розташоване підприємство, уточнила, що на територію заводу впали шість безпілотників, заявивши, що, за попередніми даними, постраждалих і руйнувань немає.
Пізніше директор із комплексної безпеки групи компаній «Слов’янськ ЕКО» Едуард Труднєв розповів, що на території підприємства є видимі руйнування. НПЗ тимчасово зупинив роботу.
Напередодні Радіо Свобода стало відомо з власних джерел, що дрони Служби безпеки України у ніч на 19 травня атакували російський військовий аеродром «Кущевська» і Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї РФ.
Це вже друга атака дронів СБУ на військовий аеродром «Кущевська» і Слов’янський НПЗ за останні три тижні. Раніше на аеродромі було уражено кілька літаків, а на НПЗ влучили у ректифікаційну й атмосферну колони, повідомило джерело Радіо Свобода.
Упродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи й інші важливі інфраструктурні обʼєкти Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
260 тисяч чоловіків оновили дані – у Міноборони розповіли про оновлення в застосунку «Резерв+»
Станом на 20 травня 260 тисяч чоловіків призовного віку оновили військово-облікові дані у мобільному застосунку «Резерв+», загалом авторизувалися близько 460 тисяч разів – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони України.
«Ці вихідні були безсонним вікендом для технічних працівників, які працювали над «Резервом+». Наразі вже уточнили або оновили, як часто говорять в медіа, свої дані близько 260 тисяч українців. Ще більша кількість навіть авторизувалася. Тобто там йдеться, якщо я не помиляюсь, на цей момент близько 460 тисяч», – розповів він.
Речник Міноборони сказав, що зараз оновити дані можуть також чоловіки за кордоном. Він додав, що у перший день запуску мобільного застосунку це було неможливим.
«На сьогодні вже доступний «Резерв+» в понад 200 країнах світу. Тобто ті українці, які перебувають за кордоном, також можуть уточнити свої дані. Нагадаю, що в перший день за кордоном не можна було авторизуватися. А зараз пройшов апдейт (оновлення – ред.) і, в принципі, така можливість є щодо технічних моментів», – каже представник відомства.
Для захисту додатку працювала команда технічних фахівців, додав Лазуткін. Також він зазначив, що враховані ризики та нюанси, аби вберегти мобільний застосунок від ймовірних dos-атак:
«Закладені були ризики від початку. Також розраховували, що може бути і dos-атака на сервери. Максимум, що можна було зробити, було зроблено. І зараз всі побажання, всі нюанси, які виникають, ці зауваження також беруться в розробку».
За словами Лазуткіна, згодом, ймовірно, розглянуть можливість авторизації у мобільному застосунку не лише через ID-банкінг, а й у інший спосіб. Яким саме, він наразі не уточнив.
«ID-банкінг наразі єдиний спосіб авторизуватися. Так, будемо розглядати знову ж таки в залежності від запитів. Якщо буде запит на якусь іншу форму авторизації, на якийсь інший алгоритм, то знову ж таки з-за кордону переважно, тому що від українських військовозобов’язаних такого запиту не надходило на даний момент. Але, якщо будуть запити, то це буде опрацьовано», – сказав речник.
Читайте також: Новий російський наступ розтягує Сили оборони України. Чого очікувати?
Впродовж місяця у мобільному застосунку «Резерв+» з’явиться оновлення і відображатиметься також спеціальний код, аналогічний тому, який повинен міститися на військово-обліковому документі. Такий код буде дійсним для перевірки працівниками ТЦК та СП, поліції, Держприкодонслужби, пояснив Лазуткін:
«Резерв+» поки що штрихкоду не має, але найближчим місяцем (скажімо так, щоб не вводити людей в оману) має з’явитися електронний аналог паперового документу, який можна буде пред’являти представникам поліції, ТЦК та СП і прикордонної служби у разі зупинки. Тобто він буде абсолютно ідентичний паперовому».
Міністерство оборони 17 травня запустило мобільний застосунок «Резерв+» для військовозобов’язаних, призовників та резервістів для оновлення облікових даних.
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). У Міноборони нагадали, що це потрібно зробити до 16 липня, дані можна оновити кількома способами:
Є проблема з вивезенням лежачих хворих – Харківська ОВА про евакуацію з півночі області
Темпи евакуації з північних районів Харківської області знижуються, однак вона триває цілодобово, заявив в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов. За його словами, у місті Вовчанськ залишається приблизно дві сотні людей.
Іванов каже, що з цих районів особливо складно вивозити лежачих людей.
«Темп евакуації з цих громад спадає. Всі, хто хотів, евакуювалися у перші дві-три доби. Наразі є певні складнощі з тим, що і Вовчанськ, і Липці дуже обстрілюються, обстрілюються постійно. Є проблеми з вивезенням лежачих людей, людей, які не можуть самі про себе подбати. Працюють підрозділи ДСНС, поліції, волонтери над тим, щоб вивезти всіх, що залишилися там. Близько 200 людей залишається ще у Вовчанську», – каже Іванов.
За його словами, від початку загострення ситуації на півночі Харківщини, 10 травня, з Липцівської та Вовчанської громад вивезли приблизно 10 500 людей. Таке ж число евакуйованих сьогодні вранці оприлюднив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Російські війська 10 травня почали обстріл прикордонних населених пунктів на Харківщині та пішли в наземний наступ на двох ділянках: у напрямку Липців і Вовчанська. Останній при цьому потужно обстрілювали з РСЗВ, артилерії й авіації, місцева влада оголосила евакуацію.
В Україні оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку
По всій території України вранці 20 травня оголосили повітряна тривога через ракетну небезпеку.
Як повідомили у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, ракетна небезпека оголошена через зліт у Росії МіГ-31К.
Цей літак є потенційним носієм ракет «Кинджал».
Пізніше Повітряні сили заявили про відбій загрози через МіГ-31, але зазначили, що зберігається активність російської тактичної авіації на південно-східному напрямку.
Повітряна тривога станом на 10:37 діє в Сумській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
«Є висока вірогідність» – ВМС про знищення ще одного російського корабля «Циклон»
Окрім тральщика «Ковровець», про ураження якого напередодні заявили у Військово-морських силах, є ймовірним знищення ще одного корабля – «Циклон». Про це в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук. Якщо ця інформація підтвердиться, то це означатиме, що в Криму немає жодного судна-носія крилатих ракет.
«Насправді ця інформація досі верифікується. Тому що, щоб бути впевненим на 100 відсотків, треба все ж таки отримати відповідні результати об’єктивного контролю. Як тільки ми будемо вже мати ці результати, ми обов’язково громадськість про це повідомимо. Але так, є досить висока вірогідність того, що в Криму тепер не перебуває жодного носія крилатих ракет, в разі, якщо інформація щодо «Циклону» підтвердиться. І так, така вірогідність є. І так, вона висока… Попередньо мова йде про те, що скоріш за все було уражено дві одиниці. Тому так. Але ми чекаємо ще результатів», – сказав Плетенчук.
Попри те, що наслідки атаки ще невідомі, речник ВМС впевнений, що без втрат особового складу не обійшлося:
«Можливо, цього разу підтвердиться інформація щодо знищення не тільки корабельного складу, але й вірогідність того, що було пошкоджено штаб відповідної бригади надводних кораблів».
За його словами, в окупованому Криму «Циклон» виконував роль засобу протиповітряної оборони в бухті Севастополя. Він був озброєний зенітно-ракетним комплексом «Панцир-С». Проте жодного пострілу з цього корабля російські військові ще не зробили.
«Ситуація виходить навіть смішна, тому що я неодноразово в етерах наголошував, що це один з п’яти тих малих ракетних кораблів, найновіші в складі Чорноморського флоту, якими Шойгу лякав нас нещодавно. І я завжди нагадував про те, що цей корабель фактично перший, єдиний, який був взятий до складу флоту і він жодної ракети не запустив. І так виходить, що в разі підтвердження інформації це таке мертвонароджене дитя, яке було носієм, але жодного разу носієм не попрацювало», – каже Плетенчук.
Він також пояснив, що ураження цього судна дасть українським військовим більше часу на реагування під час обстрілів:
«Він залишався єдиним носієм крилатих ракет офіційно, який перебував досі в Криму. Решта носіїв перебувають у Новоросійську. Це зовсім інша відстань, це зовсім інший час на реагування. Тому так, це впливає в будь-якому разі на тактичні спроможності армії РФ в нашому регіоні. І це їх, звісно, суттєво зменшує… Якби «Циклон» умовно в Криму застосував, наприклад, ті самі «Калібри», час на реагування в нас був би набагато менший, ніж із Новоросійська, тому для нас це питання безпеки».
Напередодні Військово-морські сили Збройних сил України повідомили про знищення російського морського тральщика «Ковровець» в ніч проти 19 травня. Подробиць військові не навели.
Останнім часом, за даними ВМС України, Росія майже не виводить свої кораблі на чергування у Чорному морі через ураження російських суден під час українських ударів.
Рятувальник постраждав через російську атаку на Запоріжжі – ДСНС
Внаслідок російської атаки на Запоріжжі постраждав рятувальник, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці 20 травня.
За повідомленням служби, російська армія скинула боєприпас із безпілотника на село Новоандріївка Запорізької області, коли там вже працювали пожежники, ліквідовуючи наслідки попередньої атаки.
«Рятувальники саме гасили пожежу у будинку після обстрілу. Тоді ворог здійснив повторну, підступну атаку – скинув боєприпас з дрону. У результаті один рятувальник отримав незначні поранення», – йдеться в повідомленні.
ДСНС регулярно повідомляє про поранення своїх співробітників внаслідок повторних ударів російської армії. Зокрема, в квітні рятувальник зазнав поранення внаслідок такої атаки в передмісті Херсона.
Вночі 4 квітня, коли російські війська «шахедами» атакували Харків, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
12 людей загинули, понад пів сотні поранені за добу через обстріли РФ у 4 областях – ОВА
12 людей загинули, 52 – зазнали поранень внаслідок російських обстрілів минулої доби в Харківській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Більшість жертв (12 загиблих, 40 поранених) – на Харківщині, де російські війська протягом минулої доби обстрілювали обласний центр, його околиції, Вовчанськ, Куп’янський район, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов. Серед загиблих – вагітна жінка, серед постраждалих – двоє співробітників «швидкої допомоги». 20 травня в області оголошений день жалоби.
На Херсонщині минулої доби через обстріли поранені восьмеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено багатоповерхівку і 21 приватний будинок. Були зафіксовані влучання в об’єкти комунальної та сільськогосподарської інфраструктури. Побиті господарська споруда, гаражі й три приватних автомобілі», – повідомив він.
Один чоловік був поранений минулої доби у Запорізькій області – під час російського удару по Пологівському району, поінформував голова ОВА Іван Федоров.
«Впродовж доби окупанти 378 разів ударили по Запорізькій області. Під ворожим вогнем перебували вісім населених пунктів. Надійшло чотири повідомлення про руйнування житла», – зазначив Федоров
На Донеччині протягом 19 травня були поранені троє жителів: двоє у Північному і одна людина – в Катеринівці, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
.
.
Прокуратура: зросла кількість дітей, поранених через російську агресію
Понад 1 891 дитина постраждала внаслідок російської агресії проти України, повідомив Офіс генерального прокурора з посиланням на ювенальних прокурорів.
«Станом на ранок 20 травня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 546 дітей загинули та понад 1345 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
За даними прокурорів, загалом найбільше дітей постраждало на Донеччині (531), Харківщині (373), Херсонщині (151), Дніпропетровщині (139), Київщині (130), Запоріжжі (108) та Миколаївщині (105).
Зокрема, протягом останніх днів 13-річна дівчинка та 16-річний хлопчик постраждали через обстріл Харкова російськими військами. Також восьмирічна дівчинка зазнала поранень через обстріл села Черкаська Лозова в Харківському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу (фотогалерея)
20 травня 2022 року українські підрозділи на «Азовсталі» отримали наказ припинити оборону заводу, який залишався останнім рубежем українських військ у зруйнованому Маріуполі. Цьому рішенню українського командування передували 86 днів запеклих боїв із ризикованими спецопераціями, проривами в облогу противника та місіями з доставки зброї та продовольства. Бійцям вдалося перетворити металургійний комбінат на «фортецю», яку вони до останнього боронили в умовах повного оточення і безперервних бомбардувань.
Радіо Свобода показує реалії цієї оборони з самого її епіцентру – за допомогою світлин, які зробив всередині «Азовсталі» бойовий медик полку «Азов» Асан Ісенаджиєв.
У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу (фотогалерея)
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну дронами і ракетою «Іскандер-М»
Російські війська в ніч на 20 травня атакували Харківщину балістичною ракетою «Іскандер-М», а також застосували 29 ударних БпЛА типу Shahed-131/136 із районів Приморсько-Ахтарська і Курська, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
За повідомленням, всі безпілотники вдалося збити.
«У результаті протиповітряного бою усі 29 «Шахедів» збито в Одеській, Миколаївській, Полтавській і Львівській областях», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.