ВООЗ нарахувала за останні дні понад 14 тисяч біженців у Харківській області
Понад 14 тисяч людей були переміщені за останні дні в Харківській області, де Росія почала наземний наступ 10 травня, повідомила 21 травня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
«Упродовж останніх двох тижнів бойові дії в Харківській області України різко загострилися. Понад 14 тисяч людей були переміщені за лічені дні, і ще майже 189 тисяч все ще проживають у межах 25 кілометрів від кордону з Російською Федерацією, стикаючись зі значними ризиками через бойові дії», – констатував представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт на брифінгу в Женеві по відеозв’язку з Києва.
Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) висловило занепокоєння тим, що умови в Харкові, де вже живуть 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб, можуть стати ще складнішими, якщо наземні та повітряні атаки триватимуть.
«УВКБ ООН, агентство ООН у справах біженців, надзвичайно стурбоване погіршенням ситуації та сплеском гуманітарних потреб і вимушеним переміщенням у зв’язку з новим наземним наступом», – заявила речниця Шабіа Манту на брифінгу в Женеві.
За її словами, українська влада евакуювала понад 10,3 тисячі людей із сіл у прикордонних районах Харківської області, інші люди виїхали власними силами.
«Більшість евакуйованих, яким довелося втекти зі своїх домівок лише з кількома речами, вже дуже вразливі та включають переважно людей похилого віку та людей з обмеженою мобільністю чи інвалідністю, які не змогли втекти раніше», – сказала Манту.
Цього року гуманітарний план ООН для України на 2024 рік становить 3,1 мільярда доларів. Речниця ООН Алессандра Веллуччі заявила, що поки що цей план профінансований лише на 23%.
Деснянський районний суд Чернігова заочно засудив 50-річного жителя села Добрянка Чернігівської області Сергія Маслюкова до 10 років позбавлення волі у справі про допомогу державі-агресору (ч.1 ст. 111-2 КК). Засуджений раніше втік до Білорусі, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода 21 травня.
Окрім позбавлення волі, Маслюкову заборонили впродовж 15 років обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування. Також суд призначив засудженому штраф у розмірі 13,6 тисячі гривень.
Приводом для справи проти Маслюкова стало інтервʼю чоловіка провладному білоруському телеканалу «Гомель», яке він дав восени 2023 року. У ньому він, зокрема, підтримав російську агресію в Україні та висловив бажання, щоб «Росія якнайшвидше окупувала всю територію України, крім Львова».
Лінгвістична експертиза зробила висновок, що засуджений у цьому інтервʼю «висловив солідарність із діями держави-агресора та її воєнізованих формувань, висловив їм свою симпатію та виступив на їхньому боці, схвалюючи окупацію території України».
Колишня дружина Маслюкова, яка виступала в суді як свідок, повідомила, що її ексчоловік утік до Білорусі без документів, які наразі перебувають у неї.
Маслюков, який працював у селі кочегаром у місцевих школі та лікарні, на початку жовтня 2023 року перейшов кордон Білорусі, де здався білоруським прикордонникам. Чоловіка помістили в СІЗО-3 у Гомелі, де він і розповів ТРК «Гомель» про обставини своєї втечі та про те, що, на його думку, відбувалося в Україні після початку повномасштабного російського вторгнення. Так, за його словами, в Україні будь-якому чоловікові, який вийшов із дому в магазин, могли вручити повістку до військкомату.
У гомельському СІЗО чоловік провів чотири місяці, у січні 2024 року його випустили, де він зараз, невідомо. Українська влада оголосила Маслюкова в міжнародний розшук у січні.
Рада ЄС погодилася використати на підтримку України прибутки від заморожених активів Росії
Рада Європейського союзу ухвалила залучити прибутки від заморожених державних активів Росії на допомогу Україні – про це заявило, зокрема, головування Бельгії в Раді ЄС 21 травня.
«Рада ЄС підтвердила свою згоду використати надприбуток від заморожених активів Росії для підтримки військової оборони та відновлення України на тлі російської агресії», – йдеться в повідомленні.
Міністр закордонних справ Ян Ліпавський повідомив, що сума прибутків від заморожених активів Центробанку Росії за цей рік може сягати 74 мільярдів крон (трохи менше ніж 3 мільярди євро).
«90% виручених коштів піде на військову підтримку. Росія повинна заплатити за збитки, завдані її загарбницькою війною», – заявив він.
Читайте також: «Інколи краще робити і не казати» – ексочільник Пентагону про можливість введення військ союзників до України
Посли країн ЄС у Брюсселі 8 травня схвалили схему використання доходів від заморожених у Євросоюзі російських активів на потреби оборони України.
Прибуток від активів Росії, заморожених у відповідь на її вторгнення в Україну, становить кілька мільярдів євро на рік. Наразі йдеться про передання на потреби України приблизно трьох мільярдів євро, повідомляє Euronews.
У Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро. Країни Заходу обговорюють також питання про можливу конфіскацію цих активів, проте воно повʼязане з більшими юридичними труднощами, ніж використання доходів від них.
10 українських військових пройшли навчання з обслуговування F-16 – Міноборони Нідерландів
Десятеро українських військових пройшли навчання в Нідерландах з обслуговування винищувачів F-16, повідомило 21 травня нідерландське Міністерство оборони.
За повідомленням, українці навчилися обслуговувати всі важливі для пілота частини винищувача: шолом, кисневі системи і парашути на борту.
Також українські військові тренувалися складати і перевіряти комплект виживання, який дає змогу пілоту винищувача протриматися кілька днів після аварійної посадки. До нього входять їжа і ліки.
У Міноборони нагадали, що Нідерланди погодилися надати Україні щонайменше 24 F-16.
Раніше Міністерство оборони Данії повідомляло, що країна передасть Україні винищувачі F-16 цього літа. У відомстві зауважили, що встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16 важко, тому що «є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки».
Українські пілоти нині проходять навчання. За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Наступник Шойгу зустрічався з Пригожиним і вивчав «перспективи розвитку» ПВК – ЗМІ
Новий міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов, який раніше обіймав посаду віцепремʼєра з економічних питань, зустрічався із засновником угруповання ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, повідомляє центр «Досьє» із посиланням на джерело.
Коли саме відбувалися ці зустрічі та скільки їх було, не уточнюється.
«Вони з Пригожиним іноді сиділи просто в обіймах – один до одного на «ти», «Жень» і таке інше. Їхні робочі зустрічі нагадували родинні посиденьки з чаєм – неформально проговорювали всі питання, потім передавали на молодших співробітників, і ті вже все оформлювали у справжню доповідь. Адже система працює так, що Перший (очевидно, російський лідер Володимир Путін – ред.) ніколи не ухвалює рішення: надходить пропозиція, Бєлоусов її опрацьовує і готує доповідь (зазвичай на ній стоять підписи Бєлоусова і Шойгу), далі ця доповідь опиняються у президента. Володимир Володимирович лише ставить на ньому приписку «згод.» – і все», – розповів співрозмовник журналістів.
За даними центру «Досьє», інформація про зустрічі з Бєлоусовим та його підлеглими міститься в «особистому календарі» Пригожина, який є у розпорядженні журналістів.
Центр «Досьє» стверджує, що отримав доступ до архіву пошти Андрія Бєлоусова. У 2018 році новий міністр оборони отримав доповідь із аналізом перспектив розвитку приватних військових компаній у Росії. У ньому йшлося, що ПВК набувають особливо важливого значення на тлі протистояння Росії зі США та Великою Британією та розширення «сірих зон» міжнародних конфліктів. Згідно з доповіддю, ПВК мають формуватися «під повним контролем держави». ПВК «Вагнер» у доповіді була названа компанією, якою опікується міністерство оборони.
12 травня президент Росії Володимир Путін відправив Сергія Шойгу у відставку з посади міністра оборони та призначив його секретарем Ради безпеки РФ. На посаду очільника військового відомства президент висунув колишнього віцепремʼєра з економічних питань Андрія Бєлоусова.
Наприкінці червня 2023 року засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин розпочав збройний заколот, що завершився наступного дня. Після цього Пригожин «пішов» до Білорусі. Через два місяці після заколоту, 23 серпня, приватний літак Пригожина розбився у Тверській області. Тоді загинули 10 осіб, серед яких сам Пригожин та командир ПВК «Вагнер» Дмитро Уткін.
Голова Херсонщини: російські війська вдарили по Антонівці, троє жінок поранені
Російська армія завдала удару з безпілотника по селищу Антонівка на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Внаслідок скиду вибухівки з дрону поранення отримали жінки, 69, 75, 76 років», – заявив він.
Читайте також: Голова Харківщини повідомив про смерть у лікарні пораненого через обстріл Липців
Очільник ОВА додав, що поранених доставили до лікарні з мінно-вибуховими травмами та уламковими пораненнями. Наразі їм надають медичну допомогу.
За даними обласної влади, напередодні внаслідок російських обстрілів один житель Херсонщини загинув, троє зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Дорогою ціною». Розвідка Британії заявила про невеликі тактичні успіхи РФ на сході України
Хоча Росія почала наступ у Харківській області на північному сході України, рівень російських атак на сході України залишається високим, заявила розвідка Великої Британії 21 травня.
«Російські війська продовжували зосереджуватися на напрямку на північний захід від Авдіївки, атакуючи широкий фронт з обох боків автомагістралі E50. Російські війська, ймовірно, досягли низки невеликих тактичних успіхів протягом останніх 72 годин, хоча, ймовірно, дорогою ціною. Автомагістраль E50 є основною лінією сполучення між Донецьком, контрольованим Росією, і містом Покровськ, контрольованим Україною, яке залишається приблизно за 30 км від поточної лінії фронту, але, ймовірно, є оперативним об’єктом Росії», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що російські атаки в цьому напрямку, ймовірно, спрямовані на створення виступу і розкол українських сил.
«На північ від Бахмута, в районі міста Сіверськ, українські сили повідомили про важкі зіткнення з російськими військами 18 і 19 травня з атаками на українські позиції в Білогорівці, Верхньокам’янському і Роздолівці. Здобутки Росії в цьому районі залишаються дуже обмеженими», – зауважили у відомстві.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Читайте також: «Якщо буде спроба проникнення – даватимемо відповідь» – ОТУВ «Сіверськ» про ситуацію на Сумщині
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський 19 травня заявив, що «окупант не досягає свого завдання – розтягнути наші сили і цим послабити Україну на широкому фронті від Харківської до Донецької областей».
Волошин: ЗСУ вдалося стабілізувати ситуацію у Вовчанську, обстановка залишається складною
Ситуація в Харківській області постійно змінюється, заявив начальник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин. Про це він розповів у ефірі марафону новин 21 травня.
«Наразі на Харківщині оперативна обстановка залишається складною, вона динамічно змінюється. Однак нашим Силам оборони та всім залученим підрозділам вдалося стабілізувати ситуацію, зокрема в місті Вовчанськ», – розповів він.
Волошин додав, що російські війська не полишають спроб прорвати оборону українських підрозділів біля Липців, Вовчанська та Стариці:
«Наземні штурми загарбники поєднують, звісно, з авіаційними ударами. Окупанти застосовують авіацію якраз для завдавання ракетно-бомбових ударів по Харкову та інших населених пунктах області».
Читайте також: «Не можна виключати» – речник ДПСУ про можливий наступ російської армії на Сумщину
За даними очільника угруповання, протягом минулого тижня армія РФ здійснила 83 атаки на цьому напрямку, від початку доби зафіксовано п’ять бойових зіткнень.
«Мушу зазначити, що кількість боєзіткнень з ворогом в порівнянні з минулою добою знизилась майже удвічі. Ворог не припиняє спроб зосереджувати зусилля на напрямку Стрілеча-Липці та на захопленні міста Вовчанськ із подальшим виходом до Білого Колодязя й розгортанням наступу в тили наших військ», – заявив Волошин.
Напередодні заступник голови Харківської обласної військової адміністрації заявив, що Збройні сили України контролюють близько 60% Вовчанська.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей. Україна евакуювала майже 10 000 людей з прикордоння Харківщини від початку цього наступу.
«Прогрес – дуже невеликий, якщо взагалі є» – Угорщина про перемовини з Україною
Угорщина не змінила свою позицію у питанні членства України в Євросоюзі, а що стосується двосторонніх політичних питань між Угорщиною й Україною, то прогрес у їх вирішенні – «дуже невеликий», заявив представник угорського уряду, держсекретар із питань публічної дипломатії Угорщини Золтан Ковач.
На запитання кореспондентки Радіо Свобода у Брюсселі щодо готовності Угорщини підтримати ініціативу Бельгії й більшості інших країн-членів ЄС і провести міжурядову конференцію, яка має стати фактичним початком переговорів про вступ України в ЄС, Золтан Ковач наполіг, що позиція Угорщини не змінилася.
«Позиція Угорщини – завжди була зрозуміла, від самого початку ми мали відкриту і відверту позицію: мова про процес, який побудований на заслугах, без винятків», – заявив Ковач.
На уточнювальне запитання про проведену останніми місцями роботу і двосторонні консультації з Україною, Ковач сказав: «Боюся, що щодо тих конкретних питань, щодо яких Угорщина завжди була дуже відвертою, прогрес – дуже невеликий, якщо взагалі є».
Раніше видання Politico з посиланням на п’ятьох дипломатів повідомило, що дипломати з ЄС і з Києва інтенсивно працюють над тим, щоб переконати уряд Угорщини дати згоду на початок переговорів про вступ України. За словами співрозмовників видання, мета полягає в тому, щоб розпочати офіційні переговори вже 25 червня.
Міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб, прибуваючи на міністерську зустріч у Брюсселі, наполягла, що Бельгія, яка зараз головує у Раді ЄС, працює над організацією міжурядововї конференції.
«Ми досі налаштовані організувати цю міжурядову конференцію протягом нашого президентства – до кінця червня для Молдови й України», – сказала Аджа Лябіб у відповідь на запитання кореспондентки Радіо Свобода.
Налаштованість працювати у цьому напрямку висловила і міністерка європейських справ Швеції Джесіка Росвол: «Не знаю, але щодо Швеції, то ми готові зробити це до літа, тобто під час бельгійського президентства».
Угорщина блокувала політичне рішення щодо початку переговорів торік у грудні. Щоб переконати Угорщину не накладати вето, з угорським премʼєром провели низку переговорів, а під час голосування на саміті німецький канцлер Олаф Шольц попросив Віктора Орбана вийти «попити кави», що дало можливість ухвалити рішення без участі Угорщини.
Опісля, у квітні, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак провів переговори з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіяртом щодо застережень Угорщини про угорські національні меншини в Україні. «Сторони відзначили позитивну динаміку діалогу», повідомляла українська сторона. Київ відповів на список з 11 пунктів, викладений Будапештом, і очікує відповіді Угорщини, повідомив один дипломат виданню Politico.
Після рішення лідерів ЄС на саміті у грудні про політичну підтримку початку переговорів наступним кроком у процесі вступу є початок офіційних переговорів через міжурядову конференцію з Україною.
Щоб це сталося, країни ЄС мають узгодити так звану рамку переговорів. 27 країн працювали над цим документом, який Європейська комісія надіслала їм у березні. Найближчими тижнями посли ЄС мають вирішити найгостріші питання щодо переговорної рамки.
Україна і її прихильники в ЄС закликають до проведення міжурядової конференції до того, як Угорщина почне головувати в Раді ЄС 1 липня.
«Укренерго»: відключення світла сьогодні скасовані до 17 години
Погодинні відключення тимчасово скасували завдяки сонячній погоді, повідомив національний оператор «Укренерго» 21 травня.
«Наразі, з 11:00 до 17:00 Диспетчерський центр «Укренерго» скасував обмеження споживання в усіх областях. Це стало можливим завдяки зменшенню хмарності в усіх регіонах. Промислові та дахові сонячні електростанції збільшили обсяги виробництва, відповідно – дефіцит в енергосистемі зменшився», – заявляє компанія.
Крім того, українська енергосистема на запит оператора Польщі зараз приймає надлишки електроенергії з цієї країни. «Укренерго» просить перенести користування енергоємними приладами на денні години замість вечора та ночі. Із 17 години до кінця доби графіки відключень будуть діяти в усіх регіонах України.
Оператор наголошує, що графіки погодинних відключень можуть бути застосовані при перевищенні визначених лімітів обсягів для кожної області. Якщо область споживає електроенергію в межах доведеного ліміту, знеструмлення можуть не застосовуватись.
Читайте також: «Укренерго»: в системі зберігається значний дефіцит, планується імпорт електроенергії з 5 країн
«Укренерго» прогнозує імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови протягом доби.
За даними компанії, на ранок знеструмлені 416 населених пунктів, внаслідок бойових дій є нові знеструмлення у Донецькій, Сумській, Харківській, Херсонській областях.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Черги на виїзд не зросли – у ДПСУ розповіли про перетин кордону після 18 травня
Частка чоловіків призовного віку від 18 до 60 років, які перетинають кордон на виїзд з України, не змінилася. Черги на кордоні після 18 травня почали спадати, а ті, які були – не пов’язані із законом про мобілізацію. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода Ранок) розповів Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.
Він також зазначив, що з набуттям чинності нового закону про мобілізацію ті категорії чоловіків, які мали право на виїзд за кордон, і надалі мають це право.
«Минулого тижня ширилася інформація, що є черги, і намагалися її прив’язати до 18 числа, до вступу змін до законодавства. Але треба розуміти, що частка чоловіків, кого б це стосувалось, і які перетинали кордон, вона не зростала. Як і до 18 числа, так і після 18 числа, чоловіки-громадяни України можуть перетинати кордон, якщо вони підпадають під категорію пропуску і раніше, за наявності документів, які давали б право перетину кордону. Черги були пов’язані передусім із завершенням Великодніх свят. За два тижні до Великодня черги і перевага йшла на в’їзд до України. По завершенні Великодніх свят перевага йшла на перетин кордону на виїзд із України», – заявив Демченко.
Читайте також: 260 тисяч чоловіків оновили дані – у Міноборони розповіли про оновлення в застосунку «Резерв+»
За словами речника ДПСУ, починаючи від суботи 18 травня, відколи закон про мобілізацію набув чинності, спостерігалося спадання кількості людей на виїзд. А в неділю 19 травня, додає він, на в’їзд до України було більше людей, ніж на виїзд:
«Якщо говорити безпосередньо про 18 число, то саме з суботи з обіду черги почали, навпаки, спадати. А неділя характеризувалася тим, що перевага була на в’їзд в Україну, ніж на виїзд. Частка перетину кордону чоловіками як до 18 травня, так і зараз, вона не є переважаючою. Бо більшість тих, хто зараз перетинає кордон, це становлять чоловіки, жінки та люди літнього віку».
Тепер Держприкордонслужба обов’язково перевірятиме наявність військово-облікових документів у чоловіків призовного віку, які мають право на виїзд. Така вимога з’явилась у новому законі про мобілізацію. Речник ДПСУ каже, що всім, хто збирається перетинати кордон, необхідно ознайомитися із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Читайте також: Закон про мобілізацію вже діє. Подоляк пояснив, як і коли цей закон працюватиме краще
«З 18 травня для окремої категорії громадян – чоловіків у віці 18-60 років, ми перевіряємо наявність військово-облікового документа з відповідними відмітками. Зазначу, що це стосується заброньованих осіб на час мобілізації, або тих, які, відповідно до висновку ВЛК, непридатні до військової служби, і також перевіряємо це в осіб, у кого є на утриманні троє і більше дітей до 18 років, хто самостійно виховує дитину, а також в інших категорій, які визначені в статті 23 Закону України про мобілізаційну підготовку. Раджу всім ознайомитися з тими змінами», – сказав він.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Генштаб: на фронті за добу було 112 зіткнень, українські військові «подекуди контратакують»
Протягом минулої доби на фронті відбулося 112 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні вранці 21 травня.
«Сили оборони продовжують зосереджувати основні зусилля в Таврійському, Донецькому і Слобожанському операційних районах з метою зриву планів окупантів щодо просування у Донецькій, Луганській і частині Харківської областей, посилюють позиції вздовж державного кордону України з Російською Федерацією. У найгарячіших районах фронту українські воїни тримають позиції і нищать загарбника, подекуди контратакують», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, загарбники минулої доби 4064 рази обстріляли позиції українських військ і населені пункти із різних видів озброєння.
21 травня відбулося 37 бойових зіткнень, додали в командуванні.
«На Харківському напрямку Сили оборони відбивають атаку противника у напрямку населеного пункту Липці. Ситуація контрольована, втрат позицій не допущено. На Куп’янському напрямку з початку доби відбувалися чотири бойові зіткнення. Наші захисники успішно відбили атаку російських загарбників у напрямку Іванівки. В районах Синьківки і Берестового бої продовжуються. На Сіверському напрямку українські воїни відбивають ворожі атаки в районах населених пунктів Виїмка та Роздолівка. Втрат позицій не допущено, ситуація контрольована», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бойові дії тривають у районах Кліщіївки й Андріївки на Краматорському напрямку.
«На Покровському напрямку наразі ситуація – найгарячіша. З початку доби відбувалося 11 атак противника. Ворог продовжує наступати в напрямках населених пунктів Євгенівка, Сокіл, Новоселівка Перша, Сєвєрне і Нетайлове. На одній із ділянок вживаються заходи для стабілізації обстановки», – йдеться у зведенні.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Суспільний мовник розширює власне мовлення на Першому каналі в межах телемарафону
Національна суспільна телерадіокомпанія розширює виробництво власної частини інформаційного телемарафону «Єдині новини», що буде транслюватися на загальнонаціональному Першому телеканалі – про це Суспільний мовник повідомив 21 травня.
Як заявили в компанії, від сьогодні мовник планує посилювати інформаційний блок телемарафону додатковим контентом Суспільне Новини, «Суспільне. Студія», власними документальними фільмами та розслідуваннями, а також продовжити обмін контентом із іншими учасниками марафону «Єдині новини #UАразом».
«Ми готові зі свого боку максимально посилювати мовлення, ділитись якісними документальними фільмами, регіональними історіями, актуальними розслідуваннями та використовувати можливості найбільшої в Україні мережі кореспондентів по всій країні», – йдеться в коментарі голови правління Суспільного Миколи Чернотицького.
НСТУ уточнює, що учасники марафону уклали додаткову угоду до Меморандуму про взаємодію та співпрацю щодо роботи інформаційного марафону, який був підписаний 30 травня 2022 року.
«Разом із тим марафон «Єдині новини #UАразом» трансформує та покращує сітку марафону та збільшує перелік нових продуктів. Так, у вихідні глядачі зможуть дивитись спеціальний для марафону випуск «Ранок Марафон» у ранкових слотах. Про інші зміни та нові продукти марафон «Єдині новини #UАразом» буде повідомляти в наступних новинах», – додає пресслужба.
У коментарі виданню «Детектор медіа» голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа заявила, що мовник отримав письмові гарантії від Ради безпеки й оборони, що цей крок не порушить рішення РНБО: «Команда Суспільного готова до поновлення цілодобового мовлення на Першому. Сподіваюсь, у нас все вийде».
Читайте також: Держдепартамент США згадав про український телемарафон у своєму звіті про права людини
Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, головні українські телеканали транслюють спільний контент – цілодобовий телемарафон «Єдині новини», який вони створюють у співпраці з високопоставленими представниками влади.
Водночас відсоток тих, хто вважає існування єдиного телемарафону виправданим, у 2023-му знизився із 58% до 41%, такі дані щорічного дослідження «Індексу медіаграмотності української аудиторії», оприлюднені в квітні.
«Не можна виключати» – речник ДПСУ про можливий наступ російської армії на Сумщину
Наступ російських сил на Сумщину не слід виключати, заявив в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок) речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
За його словами, як і на півночі Харківщини, російські військові там можуть намагатися наступати, щоб відволікти українські сили з інших ділянок фронту.
«Ніколи не можна виключати, і я це підкреслював, що в тому числі і по Сумському напрямку. Ворог може в будь-який момент, навіть попри те, що він не має достатніх сил, спробувати зробити щось подібне, як це зараз відбувається по Харківському напрямку. Саме для того, щоб розтягнути лінію фронту, лінію активних бойових дій і власне розтягнути сили оборони нашої країни», – сказав Демченко.
Він зауважив, що кожна складова сил оборони має свою зону відповідальності на Сумському напрямку, і всі вони діють злагоджено, а оборону на цьому напрямку слід і надалі посилювати.
«Поки ми маємо такого сусіда, звісно, що треба бути готовим до розвитку будь-яких ситуацій. І власне ми маємо продовжувати нарощувати наші оборонні можливості…Треба також розуміти, що протяжність кордону з нашим ворогом досить велика. Тільки по Сумській області – понад 560 кілометрів. І, власне, навіть залучаючи ті сили, які ми маємо, які ми можемо туди залучити, ми маємо тримати нашу оборону потужну, бо ворог переважає і по техніці, і по засобах ураження, і по особовому складу, на жаль», – сказав речник Держприкордонслужби.
Раніше очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times спрогнозував, що після Харківщини Росія може розпочати наступ на Сумщині.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський 19 травня заявив, що «окупант не досягає свого завдання – розтягнути наші сили і цим послабити Україну на широкому фронті від Харківської до Донецької областей».
Плани Росії із перезапуску Запорізької АЕС: що вже відомо і яких наслідків очікувати?
Росія опублікувала перші плани перезапуску Запорізької АЕС, повідомила міжнародна організація Greenpeace із посиланням на документ, який подав російський уряд до МАГАТЕ 14 травня цього року. Документ розкриває плани будівництва великої насосної станції, призначеної для постачання води на атомну станцію.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, чи справді зараз Росія зможе перезапустити Запорізьку АЕС і під’єднати її до своєї енергосистеми? Що для цього потрібно і коли окупаційна влада зможе закінчити підготовчі роботи? Чи можливо вплинути на намір Росії запустити реактори ЗАЕС у роботу?
Голова Харківщини повідомив про смерть у лікарні пораненого через обстріл Липців
Чоловік, поранений внаслідок одного з нещодавніх російських обстрілів Харківщини, помер у лікарні – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 21 травня.
«На жаль, сьогодні о 5 ранку в лікарні помер 52-річний чоловік, який отримав травми внаслідок ворожого обстрілу Липців 17 травня», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Раніше голова області повідомляв, що російські війська обстріляли село Липці в Харківському районі по обіді 17 травня. Тоді 53-річний цивільний зазнав поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Через агресію РФ у прифронтових областях за добу 2 людей загинули, 7 поранені – місцева влада
Протягом доби 20 травня внаслідок російських обстрілів зазнали поранень двоє жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 20 травня росіяни поранили 2 жителів Донеччини: у Північному і Єлизаветівці. Загальна кількість жертв росіян на Донеччині подана без урахування Маріуполя та Волновахи», – написав він у своїх соцмережах.
За даними голови Херсонщини Олександра Прокудіна, протягом доби російські війська завдавали обстрілів та авіаударів по 15 населених пунктах, в тому числі Херсону.
Обстріли пошкодили багатоповерхівки та приватні будинки, були влучання в навчальний заклад, промисловий об’єкт, насосну станцію та газогін.
«Через російську агресію одна людина загинула, ще три – дістали поранення», – додав Прокудін.
Напередодні житель Харківщини постраждав через підрив на вибухівці в селі Кам’янка, повідомив очільник ОВА Олег Синєгубов:
«Внаслідок підриву на вибухонебезпечному предметі постраждав цивільний чоловік – госпіталізований».
Він додав, що внаслідок обстрілу на початку доби 21 травня в Харкові постраждали семеро людей – у них гостра реакція на стрес.
Читайте також: «Тривають бої біля Стариці та Вовчанська» – Генштаб ЗСУ у зведенні
Увечері 20 травня голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив про обстріли російськими військами Нікопольського району протягом дня:
«Потерпали Нікополь, Марганецька, Покровська та Мирівська громади. Постраждав 42-річний чоловік. Він отримав осколкове поранення. Ушпиталений в стані середньої тяжкості».
Також у регіоні були пошкоджені житлові будинки, господарські споруди, автомобілі, медичний заклад, енергетична інфраструктура.
Напередодні голова Запорізької області Іван Федоров також заявляв про загибель жителя Васильківського району внаслідок російського обстрілу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Голова МЗС Німеччини Бербок прибула до Києва з неоголошеним візитом
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок прибула до Києва вранці 21 травня з візитом, який не анонсували з міркувань безпеки.
Бербок раніше закликала посилити міжнародну підтримку ППО України з огляду на нинішній наступ Росії.
Видання DW повідомило, що після прибуття міністерка висловила впевненість у тому, що «Україна переможе у цій війні», і наголосила, що «Німеччина непохитно стоїть на боці України».
Як пише агентство dpa, це вже сьома поїздка Бербок в Україну з початку російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Наприкінці квітня Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги.
За даними федерального уряду, до пакета допомоги увійшли БМП, боєприпаси для різних систем, у тому числі ППО, радари.
Опитування: 47% росіян вважають допустимим катування підозрюваних
Майже половина росіян вважають, що у «виняткових випадках» можна застосовувати тортури щодо підозрюваних – наприклад, якщо йдеться про підозрюваних у скоєнні тяжких насильницьких злочинів, випливає з результатів опитування російського «Левада-центру».
За останні п’ять років цей показник зріс на 19 відсотків – у 2019 році до тортур були лояльні менше ніж третина опитаних.
Категорично проти застосування тортур нині виступили лише 35% опитаних. З 2019 року цей показник знизився майже вдвічі – з 59%. Решта респондентів не змогли відповісти.
Почасти соціологи пов’язують такі результати з наслідками теракту в московському концертному залі «Крокус Сіті Холл», який, на їхню думку, шокував більшу частину російського суспільства.
22 березня кілька озброєних автоматами людей увірвалися до концертної зали на околиці Москви і почали стріляти по глядачах. Пізніше нападники підпалили зал, почалася пожежа, обвалився дах будівлі. Жертвами теракту, за офіційними даними, стали 144 людини, 551 особа постраждала. На сьогоднішній день заарештовані, як стверджують російські слідчі органи, всі виконавці і низка співучасників, більшість із них – громадяни Таджикистану.
Четверо обвинувачених зазнали насильства і, ймовірно, тортур, під час затримання і відразу після нього. Одному з них відрізали частину вуха, іншого, ймовірно, катували електрострумом – відповідні фотографії опублікували провоєнні телеграм-канали.
Втрати Росії за час війни перевищили 495 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 495 070 своїх військових, зокрема, 1380 – за останню добу – такі дані станом на ранок 21 травня наводить український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в українському командуванні навели такі дані:
- танків ‒ 7605 (+15 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 14699 (+34)
- артилерійських систем – 12779 (+42)
- РСЗВ – 1077 (+1)
- засобів ППО ‒ 811 (+4)
- літаків – 354
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 10290 (+54)
- крилатих ракет ‒ 2207 (+2)
- кораблів /катерів ‒ 27
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 17383 (+72)
- спеціальної техніки ‒ 2085 (+6).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.