Армія РФ обстріляла житлові квартали Херсона, є поранені – влада
Російські війська сьогодні близько 16:00 обстріляли Шуменський мікрорайон у Херсоні. Пошкоджено багатоповерхівку, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Наразі відомо про трьох травмованих. Серед них – 15-річний хлопець. У 50-річної жінки діагностували вибухову та черепно-мозкову травми, перелом стегна та контузію. У важкому стані її доставили до лікарні», – написав очільник ОВА.
Вранці російська армія завдала удару з безпілотника по селищу Антонівка на Херсонщині, повідомляв голова обласної військової адміністрації – троє людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міноборони Росії оголосило про початок навчань із тактичною ядерною зброєю
Російські військові розпочали у Південному військовому окрузі перший етап навчань із практичним відпрацюванням підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї, повідомило міністерство оборони Росії 21 травня.
Ракетні зʼєднання Південного військового округу відпрацьовують отримання боєприпасів для оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер», а також спорядження ракет-носіїв та приховане висування в позиційний район для підготовки до ракетних пусків, уточнює військове відомство РФ.
Суд у РФ заарештував генерала Попова, який критикував високі втрати в російській армії
Російський суд заарештував за звинуваченням у корупції колишнього командувача 58-ї загальновійськової армії генерал-майора Івана Попова. Його зняли з посади в липні 2023 року, за повідомленнями, після критики стану російської армії та високих втрат.
Про арешт першими повідомили російські телеграм-канали, що висвітлюють російське вторгнення в Україну, зокрема близький до військових канал «Два майора» і повʼязаний із угрупованням ПВК «Вагнер» канал Grey Zone.
Згодом інформацію про арешт генерала підтвердили у пресслужбі 235-го гарнізонного військового суду. Там уточнили, що Попова підозрюють у шахрайстві в особливо великому розмірі. Генералові загрожує до 10 років вʼязниці.
Канали повʼязують кримінальну справу з розкраданнями під час будівництва оборонних споруд російської армії в окупованій частині Запорізької області України на суму понад 100 мільйонів рублів. Стверджується, що йдеться про продаж двох тисяч тонн металовиробів для будівництва інженерних споруд. Адвокат генерала заявив виданню Mash про невинуватість свого підзахисного.
49-річний Попов став відомим у липні 2023 року, коли був звільнений із посади командувача за кілька місяців після призначення. Тоді в телеграм-каналі генерал-лейтенанта запасу, депутата Держдуми Андрія Гурульова зʼявилося голосове повідомлення Попова, надіслане його підлеглим.
За твердженням Попова, його звільнили указом міністра оборони після того, як він розкритикував погану роботу артилерії та високі втрати в російській армії. Американський Інститут вивчення війни писав, що генерал вимагає від голови російського Генштабу Валерія Герасимова ротації військових.
Російські ЗМІ повідомляли, що після звільнення Попова призначили до російського угруповання військ у Сирії. Як стверджує Grey Zone, за пів року після призначення, тобто на початку 2024 року, Попова повернули до Москви. Вже на аеродромі йому повідомили про статус свідка в кримінальній справі. Інших подробиць справи на час публікації новини не було.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження російського корабля «Циклон»
За уточненою інформацією, в ніч на 19 травня Сили оборони України уразили в Севастополі російський ракетний корабель «Циклон», йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 21 травня.
Раніше речник Військово-морських сил та голова Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зазначив, що окрім тральщика «Ковровець», про ураження якого напередодні заявили у Військово-морських силах, є ймовірним знищення ще одного корабля – «Циклон».
Він додав, що це означатиме, що в Криму немає жодного судна-носія крилатих ракет.
Читайте також: Чорноморський флот Росії вже втратив третину кораблів – ВМС
За словами Плетенчука, в окупованому Криму «Циклон» виконував роль засобу протиповітряної оборони в бухті Севастополя. Він був озброєний зенітно-ракетним комплексом «Панцир-С». Проте жодного пострілу з цього корабля російські військові ще не зробили.
Напередодні Військово-морські сили Збройних сил України повідомили про знищення російського морського тральщика «Ковровець» в ніч проти 19 травня. Подробиць військові не навели.
Останнім часом, за даними ВМС України, Росія майже не виводить свої кораблі на чергування у Чорному морі через ураження російських суден під час українських ударів.
Кулеба закликав партнерів розглянути збиття ракет над Україною й розблокувати удари по Росії
У партнерів України немає аргументів для того, щоб не брати участі у відбитті ракетних атак Росії – про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з німецькою колегою Анналеною Бербок 21 травня.
«Немає жодного юридичного, безпекового або морального аргументу, який стоїть на шляху до того, щоб наші партнери збивали російські ракети над територією України зі своєї території. Ті, хто говорить, що такі дії були б ескалацією, маніпулюють», – заявив він.
Міністр вказав на те, що аргумент про «необхідність уникнення ескалації» лунав неодноразово, але протягом останніх двох років єдиною стороною, яка вдавалася до ескалації, є Росія.
«Тому перше: ми дійсно просимо партнерів розглянути можливості, за яких російські ракети – не російські літаки з російськими пілотами на борту, а шматки заліза, які несуть смерть з Росії до України – перехоплювалися б з території країн наших партнерів. Є альтернативне рішення: якщо ви не хочете цього робити, просто надайте нам усі необхідні для цього засоби, ми розмістимо їх на території України і будемо самі перехоплювати ці ракети. Це системи ППО і бойові літаки з відповідними технічними можливостями», – запропонував він.
Читайте також: «Поки нічого позитивного» – Зеленський про переговори з союзниками про дозвіл на удари по РФ
Водночас ситуацію, за якої Україна не отримує ані належних засобів протиповітряної оборони, ані допомоги у відбитті атак, Кулеба назвав «позицією умиротворення агресора».
Дипломат також висловився за те, щоб західні країни дозволили Україні використовувати надану ними зброю для ураження військових цілей у Росії:
«Україна повинна мати можливість уражати військові цілі на території Росії… Якщо хтось вважає, що ми маємо бути в слабкій позиції, сидіти й чекати, поки смерть прийде по нас, то не дочекаєтесь ані нашої смерті, ані нашої слабкості. І краще бути на боці України, тому що що більше ми зможемо знищити військових цілей на території Росії, тим швидше закінчиться ця війна на території України».
Президент Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Reuters 20 травня, що Україна ніколи не використовувала західну зброю для ударів територією Росії, тому що союзники виступають проти цього. За його словами, переговори в цьому напрямку наразі не дали результатів.
Минулого тижня делегація народних депутатів України протягом п’яти днів перебувала з офіційним візитом у Вашингтоні. На капітолійському пагорбі українські законодавці зустрічалися з американськими. Серед іншого, Київ хоче заручитися двопартійною підтримкою Конгресу США, щоб закликати адміністрацію Байдена зняти політичну заборону використовувати зброю США для ударів по території РФ.
Молдова та ЄС підписали безпекову угоду – Боррель
Молдова стала першою країною, яка підписала угоду про партнерство з Європейським союзом у сфері безпеки і оборони, написав 21 травня у мережі Х голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель.
Він зазначив, що це партнерство підвищить стійкість Молдови.
«Воно (партнерство – ред.) дозволить спільно протистояти спільним викликам у сфері безпеки, зробити нашу взаємодію більш ефективною та дослідити нові сфери співробітництва», – написав Боррель.
Україна також готується до укладення безпекової угоди з ЄС. Раніше посли 27 країн Європейського союзу узгодили гарантії безпеки для України.
В документі вказано, що країни Євросоюзу зобовʼязуються гарантувати довгострокову безпеку України через надання військової, громадянської, гуманітарної, фінансової, торгової та економічної допомоги. Зокрема, сюди входить розміщення українських біженців та допомога у відновленні України після війни.
Німецька газета Welt am Sonntag зазначала, що угода має бути підписана не пізніше початку липня.
Армія РФ захопила північну частину Вовчанська: де ЗСУ зупинять агресора?
Армія Росії змогла закріпитися у північній частині Вовчанська – про це свідчить оновлення мапи бойових дій, яке у ніч проти 21 травня зробив проєкт DeepState.
Фронт тепер проходитить берегом річки Вовча, яка ділить Вовчанськ на дві частини. Ще одна річка – Липець – зважаючи на все, заважає російським військам захопити село Липці на іншому фланзі вторгнення до Харківської області.
Тим часом український Генштаб повідомив у ніч проти 21 травня про зменшення активності агресора на Харківському напрямку – кількість зіткнень там впала майже вдвічі.
За даними відомства, російські сили за день здійснили п'ять атак у районах сіл Стариця, Липці – і самого Вовчанська. ЗСУ у відповідь проводять штурмові дії.
Німеччина цього року збільшить військову допомогу Україні на 3,8 мільярда євро
Німеччина планує збільшити військову допомогу Україні в 2024 році ще на 3,8 мільярда євро, повідомляє Reuters 21 травня з посиланням на своє джерело. Раніше про це ж повідомила німецька газета Bild.
«Якщо ми хочемо зробити більше, нам потрібно більше грошей», — сказав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, відповідаючи на запитання про військову допомогу Україні під час відвідування авіабази в Латвії.
За даними Bild, Пісторіус запропонував виділення додаткових коштів, і міністр фінансів Крістіан Лінднер підтримав цю ідею. Остаточне рішення парламент Німеччини має ухвалити в червні.
Берлін виділив 7,1 мільярда євро на підтримку Києва зброєю і боєприпасами в 2024 році, але гроші вже майже повністю розподілені по проєктах.
Українець із американським паспортом Міро Попович 14 років прожив у Лос-Анджелесі, три роки служив у американській армії, воював у її складі в Афганістані й опинився в рідному Києві під час повномасштабного вторгнення Росії. Міро залишився й тепер захищає Україну на східному фронті. Це його рукою зняте знамените відео з Андрієм Хливнюком на Софійській площі, де той виконує «Ой у лузі червона калина». Саме через ці, зняті на телефон, кадри пісня стала чи не другим гімном України в період великої війни.
В інтерв'ю Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Міро Попович розповідає, чи не шкодує про свій вибір, чому вважає ЗСУ своїми персональними рятівниками та як поєднує війну і гастролі разом із гуртом «Бумбокс». Знайомство Міро Поповича і Андрія Хливнюка в перший день повномасштабного почалося зі слів у темному перевулку: «Ти хто такий, стій!» «Я – Андрій».
Херсонщина: житель Іванівки постраждав через російський удар – ОВА
Російська армія завдала удару по селу Іванівка в Дар’ївській громаді, повідомила Херсонська обласна військова адміністрація 21 травня.
«До лікарні доставили 41-річного чоловіка, який отримав вибухову травму», – заявила обласна влада.
ОВА додає, що лікарі наразі надають постраждалому допомогу.
Читайте також: Російські війська вдарили по виробничій інфраструктурі Конотопа – обласна влада
Раніше голова Херсонської області повідомив про поранення трьох жінок у селі Антонівка внаслідок російського обстрілу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Харківська прокуратура передала до суду справу проти ексмера Балаклії
Харківська обласна прокуратура затвердила та передала до суду обвинувальний акт щодо колишнього мера Балаклії за статтею про державну зраду – відомство повідомило про це 21 травня.
Його звинувачують у тому, що на початку російської окупації Балаклії тодішній міський голова «добровільно пішов на співпрацю з російськими загарбниками та фактично здав їм населений пункт».
«Наприкінці березня 2022 року разом з представниками збройних сил РФ він провів нараду керівництва Балаклійської міської ради, під час якої агітував до лояльного ставлення як до окупаційних військ, так і до держави-агресора в цілому», – заявила прокуратура.
Читайте також: Суд у Чернігові заочно засудив до 10 років за ґратами чоловіка, який утік до Білорусі й виправдовував там агресію РФ
Також, за повідомленням, ексмер радив жителям Балаклії отримувати «гуманітарну допомогу» від російських окупантів.
За даними прокуратури, колишній посадовець переховується на території Росії, його оголосили в розшук.
Справу заочно розглядатиме Балаклійський районний суд. Фігуранту загрожує довічне позбавлення волі.
Обставини справи вказують на ексмера Балаклії Івана Столбового. В квітні 2022 року йому повідомили про підозру в державній зраді та колабораційній діяльності.
На початку вересня 2022 року українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області, в тому числі місто Балаклію.
Російські війська вдарили по виробничій інфраструктурі Конотопа – обласна влада
Російська армія завдала ракетного удару по Конотопу, повідомляє Сумська обласна військова адміністрація 21 травня.
«Ворог наніс ракетний удар по виробничій інфраструктурі міста Конотоп», – заявляє обласна влада.
На місці працюють відповідні служби, наслідки атаки уточнюються.
Російські війська регулярно обстрілюють прикордоння України, в тому числі населені пункти Сумщини.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Євросоюз не має сумнівів щодо легітимності Зеленського – Стано
У Євросоюзі не мають сумнівів у легітимності президента України Володимира Зеленського. Про це 21 травня заявив на брифінгу представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.
За його словами, українська конституція передбачає, що президент може виконувати свої обов’язки аж до вступу на посаду нового глави держави. При цьому, як вважають у Брюсселі, проведення президентських виборів в Україні за умов війни неможливе.
У ЄС «немає жодних сумнівів» щодо легітимності Зеленського, додав речник.
Раніше офіційний представник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік також заявив, що Зеленський продовжує залишатися для ООН президентом України.
«Президент Зеленський залишається... тією людиною, з якою генеральний секретар спілкується, коли йому потрібно звʼязатися з українським лідером», – заявив Дюжаррік.
Формально президентський термін Зеленського справді минув. Його інавгурація відбулася 20 травня 2019 року, а за Конституцією України термін повноважень президента чітко обмежений пʼятьма роками. Водночас 108 стаття Конституції вказує, що президент має виконувати свої обовʼязки до обрання нового глави держави. До початку повномасштабної війни планувалося, що наступні вибори відбудуться 31 березня 2024 року, але зараз вони відкладені через воєнний стан (він діятиме щонайменше до 11 серпня).
«У мене зараз немає минулого й майбутнього». Історія переселенки з окупованого Мелітополя
Олена Сінчура – завідувачка гуманітарного хабу «Мелітополь. Саме тут» у Дніпрі. Її рідне місто захопили у перший же день повномасштабного вторгнення Росії. У Мелітополі в окупації жінка прожила понад чотири місяці – в атмосфері страху й непевності, адже її чоловік був військовим льотчиком і зберігав чимало специфічної документації. Вона каже: бачила розгони акцій на підтримку України, чула про залякування тих, хто не хотів ставати колаборантом.
Що пережила в окупації, як евакуювалася й адаптувалася до нових умов та чи сподівається на швидке повернення додому – Олена Сінчура розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Зеленський: президент Румунії підтвердив участь у Саміті миру
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з румунським колегою Клаусом Йоганнісом – про це обидва політики повідомили 21 травня.
Зеленський подякував президенту Румунії, зокрема, за підготовку нового пакета військової допомоги та розповів про ситуацію на полі бою та потреби України, в тому числі в протиповітряній обороні.
«Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки. Я вдячний Президенту Йоханнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – додав президент.
Читайте також: «Війна закінчиться переговорами»: Литвиненко про українську формулу миру
Йоганніс розповів, що розмова концентрувалася на підтримці України, пріоритетах прийдешнього саміту НАТО, а також «загальної безпеки в Чорному морі».
«Також висловив нашу відданість Формулі миру України», – додав він.
Згодом Зеленський повідомив, що провів розмову із президентом Анголи Жоао Лоренсу, якого також запросив до участі в Саміті миру у Швейцарії:
«Для нас важливо, щоб на Саміті прозвучали голоси Анголи та інших країн Африки, особливо щодо такої теми, як глобальна продовольча безпека. Ми домовилися продовжити контакти на різних рівнях, щоб розвивати відносини між нашими країнами».
Читайте також: Прем’єр Хорватії у розмові із Зеленським підтвердив участь у Саміті миру
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн у Швейцарії. Понад 50 країн вже підтвердили свою участь.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
У Кремлі 16 травня заявили, що без Росії обговорювати «питання безпеки, які її хвилюють, абсолютно марно», а саміт буде «пустою схоластикою без перспективи отримати хоч якийсь вагомий результат».
ВООЗ нарахувала за останні дні понад 14 тисяч біженців у Харківській області
Понад 14 тисяч людей були переміщені за останні дні в Харківській області, де Росія почала наземний наступ 10 травня, повідомила 21 травня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
«Упродовж останніх двох тижнів бойові дії в Харківській області України різко загострилися. Понад 14 тисяч людей були переміщені за лічені дні, і ще майже 189 тисяч все ще проживають у межах 25 кілометрів від кордону з Російською Федерацією, стикаючись зі значними ризиками через бойові дії», – констатував представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт на брифінгу в Женеві по відеозв’язку з Києва.
Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) висловило занепокоєння тим, що умови в Харкові, де вже живуть 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб, можуть стати ще складнішими, якщо наземні та повітряні атаки триватимуть.
«УВКБ ООН, агентство ООН у справах біженців, надзвичайно стурбоване погіршенням ситуації та сплеском гуманітарних потреб і вимушеним переміщенням у зв’язку з новим наземним наступом», – заявила речниця Шабіа Манту на брифінгу в Женеві.
За її словами, українська влада евакуювала понад 10,3 тисячі людей із сіл у прикордонних районах Харківської області, інші люди виїхали власними силами.
«Більшість евакуйованих, яким довелося втекти зі своїх домівок лише з кількома речами, вже дуже вразливі та включають переважно людей похилого віку та людей з обмеженою мобільністю чи інвалідністю, які не змогли втекти раніше», – сказала Манту.
Цього року гуманітарний план ООН для України на 2024 рік становить 3,1 мільярда доларів. Речниця ООН Алессандра Веллуччі заявила, що поки що цей план профінансований лише на 23%.
Деснянський районний суд Чернігова заочно засудив 50-річного жителя села Добрянка Чернігівської області Сергія Маслюкова до 10 років позбавлення волі у справі про допомогу державі-агресору (ч.1 ст. 111-2 КК). Засуджений раніше втік до Білорусі, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода 21 травня.
Окрім позбавлення волі, Маслюкову заборонили впродовж 15 років обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування. Також суд призначив засудженому штраф у розмірі 13,6 тисячі гривень.
Приводом для справи проти Маслюкова стало інтервʼю чоловіка провладному білоруському телеканалу «Гомель», яке він дав восени 2023 року. У ньому він, зокрема, підтримав російську агресію в Україні та висловив бажання, щоб «Росія якнайшвидше окупувала всю територію України, крім Львова».
Лінгвістична експертиза зробила висновок, що засуджений у цьому інтервʼю «висловив солідарність із діями держави-агресора та її воєнізованих формувань, висловив їм свою симпатію та виступив на їхньому боці, схвалюючи окупацію території України».
Колишня дружина Маслюкова, яка виступала в суді як свідок, повідомила, що її ексчоловік утік до Білорусі без документів, які наразі перебувають у неї.
Маслюков, який працював у селі кочегаром у місцевих школі та лікарні, на початку жовтня 2023 року перейшов кордон Білорусі, де здався білоруським прикордонникам. Чоловіка помістили в СІЗО-3 у Гомелі, де він і розповів ТРК «Гомель» про обставини своєї втечі та про те, що, на його думку, відбувалося в Україні після початку повномасштабного російського вторгнення. Так, за його словами, в Україні будь-якому чоловікові, який вийшов із дому в магазин, могли вручити повістку до військкомату.
У гомельському СІЗО чоловік провів чотири місяці, у січні 2024 року його випустили, де він зараз, невідомо. Українська влада оголосила Маслюкова в міжнародний розшук у січні.
Рада ЄС погодилася використати на підтримку України прибутки від заморожених активів Росії
Рада Європейського союзу ухвалила залучити прибутки від заморожених державних активів Росії на допомогу Україні – про це заявило, зокрема, головування Бельгії в Раді ЄС 21 травня.
«Рада ЄС підтвердила свою згоду використати надприбуток від заморожених активів Росії для підтримки військової оборони та відновлення України на тлі російської агресії», – йдеться в повідомленні.
Міністр закордонних справ Ян Ліпавський повідомив, що сума прибутків від заморожених активів Центробанку Росії за цей рік може сягати 74 мільярдів крон (трохи менше ніж 3 мільярди євро).
«90% виручених коштів піде на військову підтримку. Росія повинна заплатити за збитки, завдані її загарбницькою війною», – заявив він.
Читайте також: «Інколи краще робити і не казати» – ексочільник Пентагону про можливість введення військ союзників до України
Посли країн ЄС у Брюсселі 8 травня схвалили схему використання доходів від заморожених у Євросоюзі російських активів на потреби оборони України.
Прибуток від активів Росії, заморожених у відповідь на її вторгнення в Україну, становить кілька мільярдів євро на рік. Наразі йдеться про передання на потреби України приблизно трьох мільярдів євро, повідомляє Euronews.
У Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро. Країни Заходу обговорюють також питання про можливу конфіскацію цих активів, проте воно повʼязане з більшими юридичними труднощами, ніж використання доходів від них.
10 українських військових пройшли навчання з обслуговування F-16 – Міноборони Нідерландів
Десятеро українських військових пройшли навчання в Нідерландах з обслуговування винищувачів F-16, повідомило 21 травня нідерландське Міністерство оборони.
За повідомленням, українці навчилися обслуговувати всі важливі для пілота частини винищувача: шолом, кисневі системи і парашути на борту.
Також українські військові тренувалися складати і перевіряти комплект виживання, який дає змогу пілоту винищувача протриматися кілька днів після аварійної посадки. До нього входять їжа і ліки.
У Міноборони нагадали, що Нідерланди погодилися надати Україні щонайменше 24 F-16.
Раніше Міністерство оборони Данії повідомляло, що країна передасть Україні винищувачі F-16 цього літа. У відомстві зауважили, що встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16 важко, тому що «є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки».
Українські пілоти нині проходять навчання. За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Наступник Шойгу зустрічався з Пригожиним і вивчав «перспективи розвитку» ПВК – ЗМІ
Новий міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов, який раніше обіймав посаду віцепремʼєра з економічних питань, зустрічався із засновником угруповання ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, повідомляє центр «Досьє» із посиланням на джерело.
Коли саме відбувалися ці зустрічі та скільки їх було, не уточнюється.
«Вони з Пригожиним іноді сиділи просто в обіймах – один до одного на «ти», «Жень» і таке інше. Їхні робочі зустрічі нагадували родинні посиденьки з чаєм – неформально проговорювали всі питання, потім передавали на молодших співробітників, і ті вже все оформлювали у справжню доповідь. Адже система працює так, що Перший (очевидно, російський лідер Володимир Путін – ред.) ніколи не ухвалює рішення: надходить пропозиція, Бєлоусов її опрацьовує і готує доповідь (зазвичай на ній стоять підписи Бєлоусова і Шойгу), далі ця доповідь опиняються у президента. Володимир Володимирович лише ставить на ньому приписку «згод.» – і все», – розповів співрозмовник журналістів.
За даними центру «Досьє», інформація про зустрічі з Бєлоусовим та його підлеглими міститься в «особистому календарі» Пригожина, який є у розпорядженні журналістів.
Центр «Досьє» стверджує, що отримав доступ до архіву пошти Андрія Бєлоусова. У 2018 році новий міністр оборони отримав доповідь із аналізом перспектив розвитку приватних військових компаній у Росії. У ньому йшлося, що ПВК набувають особливо важливого значення на тлі протистояння Росії зі США та Великою Британією та розширення «сірих зон» міжнародних конфліктів. Згідно з доповіддю, ПВК мають формуватися «під повним контролем держави». ПВК «Вагнер» у доповіді була названа компанією, якою опікується міністерство оборони.
12 травня президент Росії Володимир Путін відправив Сергія Шойгу у відставку з посади міністра оборони та призначив його секретарем Ради безпеки РФ. На посаду очільника військового відомства президент висунув колишнього віцепремʼєра з економічних питань Андрія Бєлоусова.
Наприкінці червня 2023 року засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин розпочав збройний заколот, що завершився наступного дня. Після цього Пригожин «пішов» до Білорусі. Через два місяці після заколоту, 23 серпня, приватний літак Пригожина розбився у Тверській області. Тоді загинули 10 осіб, серед яких сам Пригожин та командир ПВК «Вагнер» Дмитро Уткін.