Доступність посилання

ТОП новини

Меру Балаклії повідомили про підозру в держзраді та колабораціонізмі


За даними прокуратури, під час окупації Балаклії міський голова погодився співпрацювати з російськими військами
За даними прокуратури, під час окупації Балаклії міський голова погодився співпрацювати з російськими військами

Міського голову Балаклії підозрюють у державній зраді та колабораційній діяльності, повідомляє Офіс генерального прокурора 22 квітня.

Харківська обласна прокуратура заочно повідомила посадовцю про підозру за відповідними статтями Кримінального кодексу.

Правоохоронці не називають ім’я підозрюваного, але з відкритих джерел відомо, що в мером Балаклії в 2015 році обрали Івана Столбового, колишнього члена «Партії регіонів». У 2020 році був переобраний на цю посаду.

За даними слідства, під час окупації Балаклії міський голова погодився співпрацювати з російськими військами.

Читайте також: Депутату з Харківщини повідомили про підозру у держраді – голова ВЦА

«28 березня підозрюваний провів нараду керівництва Балаклійської міської ради, в ході якої агітував своїх заступників до лояльного ставлення як до окупаційних військ, так і до РФ в цілому. У цей же день він провів зібрання місцевих мешканців та повідомив про видачу «гуманітарної допомоги» військовими РФ, а також про те, що ним ведуться перемовини з керівництвом окупаційних військ щодо налагодження роботи комунальних служб у місті», – додають у прокуратурі.

Справу розслідує місцеве управління Служби безпеки України.

Сам Столбовий підозру публічно не коментував.

Читайте також: Депутат від «Слуги народу» Ковальов розповів, як та чому повернувся на окуповану Херсонщину

Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив 28 березня, що мер Балаклії «пішов на співпрацю з окупантами».

Станом на 18 квітня ДБР вручило близько 40 підозр про державну зраду та колабораціонізм та відкрило за цими статтями 240 кримінальних проваджень.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

XS
SM
MD
LG