Державне бюро розслідувань розслідує більше ніж 230 справ за статтями про державну зраду та колабораційну діяльність, повідомило відомство 15 квітня. Дві третини з них зареєстровані в Донецькій та Луганській областях.
За заявою відомства, факти державної зради фіксуються в тому числі на тимчасово окупованих територіях.
«З початку гарячої фази війни Росії проти України слідчі ДБР порушили 154 кримінальні провадження за державну зраду та 81 провадження – за колабораційну діяльність. Серед фігурантів – голови сільських рад; депутати різних рівнів; посадовці; судді, правоохоронці та військовослужбовці», – повідомляє ДБР.
Найбільше проваджень розслідує Територіальне управління ДБР Краматорська, де відкрили 109 проваджень за державну зраду, 74 – за колабораційну діяльність. Більшість справ стосується правоохоронців.
Читайте також: ДБР затримало лідера фракції ОПЗЖ в Маріупольській міськраді за підозрою в сприянні Росії
Також справи розслідують управління у Полтаві, Мелітополі, Львові та Миколаєві.
«Серед фігурантів троє військовослужбовців Збройних сил України, які у 2014 році, під час анексії Автономної республіки Крим російськими агресорами, зрадили присязі та перейшли на біг ворога. У лютому 2022 року дезертири «повернулись» в Україну, у складі російської армії для проведення бойових дій на Миколаївщині. На початку березня зрадників було затримано», – йдеться в повідомленні.
Офіс генерального прокурора 30 березня повідомив, що Краматорська окружна прокуратура передала до суду перший обвинувальний акт за статтею про колабораціонізм.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
