У Генштабі заявили про удари по НПЗ, РЛС, місцях зберігання «Шахедів» у Росії і Криму
Український Генштаб повідомив, що протягом двох останніх ночей українські сили «успішно уразили» низку об’єктів у Росії й окупованому Криму, зокрема нафтопереробні заводи, радіолокаційні станції, а також місця зберігання дронів «Шахед», якими РФ регулярно атакує Україну.
«Зокрема, у ніч на 20 червня підрозділи Збройних сил України і Служби безпеки України атакували склад пально-мастильних матеріалів ворога в Тамбовській області, а також нафтобазу «Енемська», що в Республіці Адигея. У районі нафтобази «Енемська» зафіксовано щонайменше п’ять вибухів, після чого почалася пожежа. Підтверджується також ураження складу пально-мастильних матеріалів противника в Тамбовській області. Відомо про пошкодження як мінімум однієї ємності з нафтопродуктами», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, в ніч на 21 червня безпілотними авіаційними комплексами атаковано Афіпський, Ільський, Краснодарський і Астраханський нафтопереробні заводи, а також завдано ударів по радіолокаційних станціях і центрах радіоелектронної розвідки російських військ у Брянській області РФ й окупованому Криму.
«Інформація щодо ураження ворожих цілей уточнюється», – зазначили в Генштабі.
«Також сьогодні вночі Сили оборони України завдали успішного удару по місцях зберігання і підготовки до застосування «Shahed-136/Герань-2», навчальних корпусах, пунктах управління і зв’язку розрахунків цих БпЛА, що розташовані в Краснодарському краї. За результатами бойової роботи зафіксовано серію вибухів і пожежу з подальшою детонацією», – додали в командуванні.
Джерело Радіо Свобода в силових структурах, яке побажало залишитися неназваним, бо не уповноважене офіційно коментувати ситуацію, уточнило, що у Краснодарському краї РФ вибухи сталися на полігоні 167-го навчального центру в Єйську, звідки російські сили запускають по Україні «Шахеди». «Там розташований склад іранських дронів і проживають в казармах їхні оператори. На полігоні зафіксовано серію вибухів із подальшою детонацією», – зазначило джерело.
Щодо ударів по Афіпському, Ільському і Краснодарському НПЗ, то, за словами джерела, це – «ключові заводи південного округу РФ», на яких, зокрема, виготовляють мазут для кораблів Чорноморського флоту Росії, і ураження цих НПЗ «значно ускладнить» логістику постачання мазуту.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
У Селидовому на Донеччині дві людини загинули внаслідок удару РФ – влада
У місті Селидовому Донецької області 21 червня дві людини загинули, ще троє зазнали поранень унаслідок завданого російськими військовими удару, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Він додав, що «найкраще, що можна зробити, – евакуюватися і не ставити під загрозу власне життя і здоров’я».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Сьогодні вранці росіяни скинули на місто керовану авіабомбу – в зоні ураження опинилася житлова забудова. Пошкоджено п’ять п’ятиповерхівок, шість приватних будинків і автомобіль», – написав чиновник у телеграмі.
В ISW прокоментували перше застосування військами РФ ФАБ-3000
Перше застосування російськими силами тритонної авіабомби ФАБ-3000 М-54 з універсальним модулем планування і корекції (УМПК) проти українських позицій свідчить про те, що війська РФ зможуть завдавати ще більш масштабної шкоди українській критично важливій інфраструктурі й передовим позиціям, заявили в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Той факт, що російські сили з’ясували, як запускати ФАБ-3000, є серйозною подією і збільшить руйнівний потенціал атак Росії проти українських сил й інфраструктури. Російські війська вже збільшили використання керованих і некерованих авіабомб проти України, зокрема в Харківській області, до руйнівного ефекту, і якщо російські війська зможуть масовано запускати ФАБ-3000 (або навіть важчих керованих бомб), вони зможуть завдати ще більшої шкоди українським фронтовим позиціям і критичній інфраструктурі», – йдеться у звіті.
Російські воєнні блогери відзначили, що удар 20 червня не був особливо точним, але, як кажуть в ISW, радіус ураження ФАБ-3000 компенсує його недостатню точність, особливо якщо російські сили зможуть використовувати їх у значній кількості.
Раніше російські телеграм-канали поширили відео, як стверджується, першого застосування тритонної авіабомби ФАБ-3000 М-54 з універсальним модулем планування і корекції (УМПК). Стверджується, що удар був завданий по селу Липці на півночі Харківської області, де зараз тривають бої. Інформацію підтвердили, зокрема, джерела державного російського агентства ТАСС.
Російський провоєнний ТГ-канал, що опублікував відео зі скиданням ФАБ-3000 М-54, заявив, що це «перше бойове застосування в історії людства бомби такого калібру з УМПК». За його даними, «радіус суцільного ураження» цієї бомби становить 230 метрів, а «уламки зберігають свою забійну силу на відстані 1240 метрів».
Кориговані бомби, на відміну від звичайних, можна скидати на відстані десятка кілометрів від цілі. Таким чином, російські літаки під час удару перебувають поза зоною дії систем ППО України.
Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко (фракція «Слуга народу») звернувся до уряду з проханням урегулювати постанову №560, яка дозволяє примусово мобілізовувати військовозобов’язаних чоловіків віком до 25 років. Про це він сказав 21 червня в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
За словами Федієнка, наразі мобілізація цих чоловіків заборонена законом. Але проблемою є те, що постанова Кабінету міністрів йде всупереч закону.
«У законі чітко визначено, що це заборонено. Заборонена мобілізація до 25 років, у разі якщо це не є добровільно. Тобто якщо військовозобов’язаний до 25 років добровільно прийшов і хоче стати військовослужбовцем, звісно, що це дозволяється. Є проблема – це 560-та постанова Кабінету міністрів України, яка чомусь розширила чинне законодавство. Учора я звернувся до Кабінету міністрів України із проханням все ж таки привести постанову у відповідність до чинного законодавства», – сказав Федієнко.
Постанова №560 «Про порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затверджена урядом 16 травня 2024 року. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» набрав чинності 18 травня.
Японія розширила санкції проти РФ і її партнерів через війну
Уряд Японії розширив пакет санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну. У списку санкцій є десятки компаній, у тому числі з Китаю і ще чотирьох країн. За даними Токіо, ці компанії надають допомогу Росії в уникненні санкцій під час купівлі електроніки для військових потреб.
Під санкції потрапили 11 осіб та 42 організації з Росії. Серед них компанія «Алроса», Авіакомплекс імені Ільюшина, концерн «Туполєв», два виробництва з концерну «Алмаз-Антей», Челябінський тракторний завод, Пермський пороховий завод, Арзамаський приладобудівний завод та інші військово-промислові компанії.
Під обмеження потрапили сім китайських компаній, які допомагали Росії купувати електроніку, а також по одній компанії з Індії, Казахстану, ОАЕ та Узбекистану. Активи цих компаній у Японії мають бути заморожені, а угоди з ними японських фірм та громадян тепер заборонені.
Персонально під санкції потрапили секретар ЦВК Росії Наталія Бударіна та ще п’ять членів Центрвиборчкому, а також керівник «Тактичного ракетного озброєння» Борис Обносов, директор «Уралвагонзаводу» Олександр Потапов та інші.
Тиждень тому США запровадили санкції проти компаній із Китаю, які допомагали Росії закуповувати електроніку.
Японія підтримує Україну з моменту нападу Росії. Влада Японії припинила експорт до РФ багатьох видів обладнання, машин, транспорту, різних промислових товарів.
24 травня Японія та Південна Корея розширили списки санкцій проти Росії через купівлю зброї з Північної Кореї. Під обмеження потрапили дев’ять російських компаній, дві кіпрські фірми та гендиректор російської державної авіакомпанії «224-й льотний загін» Володимир Міхейчик.
5 квітня міністерство торгівлі Японії опублікувало список 164 категорій промислових товарів, які забороняється постачати до Росії. Санкції стосувалися літій-іонних акумуляторів, газових труб, моторної оливи для автомобілів, термостатів, нітроцелюлозних продуктів та деревообробних верстатів. Крім того, заборонено експорт фотообладнання, ручних електроінструментів, вольфрамового порошку, молібдену, кобальту, цирконію та ренію.
«Зброя серед будматеріалів»: до чого Росія готується в Азовському морі
Наскільки завантаженими російською зброєю є порти Бердянська і Маріуполя, що стоять на Азовському морі? Як Росія використовує їх у військових цілях? Чому ситуація у Чорному і Азовському морях на сьогодні суттєво відрізняється, і чи можливо зробити акваторію Азова небезпечною для російської армії? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Російські військові можуть повністю перекрити судноплавство між Чорним та Азовським морями, пише маріупольське видання 0629.com.ua. Журналісти посилаються на опубліковані фото з окупованого Криму, де видно, як окупанти виставляють баржі, намагаючись перекрити підходи морем до Керченського мосту.
Шість людей загинули, 13 – поранені за добу у трьох областях через обстріли РФ – влада
В Україні минулої доби через російські обстріли загинули шестеро людей, щонайменше 13 – були поранені, повідомили представники місцевої влади.
Зокрема, за словами голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, на Донеччині 20 червня загинули п’ятеро цивільних жителів, поранені – 11. За його словами, всього за добу російські війська 22 рази обстріляли населені пункти Донеччини, внаслідок чого пошкоджені приватні будинки, нежитлові приміщення і промислова будівля.
Одна людина загинула, одна – поранена через обстріли 20 червня на Херсонщині, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Минулої доби під ворожим вогнем й авіаударами опинилися Львове, Золота Балка, Дудчани, Михайлівка, Миколаївка, Тягинка, Білозерка, Понятівка, Комишани, Новотягинка, Іванівка, Антонівка, Садове, Гаврилівка і місто Херсон. Російські військові поцілили в адмінбудівлю; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено п’ять приватних будинків», – йдеться в повідомленні.
За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, внаслідок російських обстрілів в області минулої доби була поранена одна людина – у Харківському районі.
Про руйнування без загиблих і постраждалих повідомили також на Дніпропетровщині, де російські війська обстрілювали Нікопольщину, Запорізькій області, де під вогнем перебували 10 населених пунктів, Сумщині, де протягом дня 20 червня війська РФ здійснили п’ять обстрілів прикордонних територій і населених пунктів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Мобілізація: МВС виділяє 513 патрулів для супроводження працівників ТЦК – Клименко
Міністерство внутрішніх справ виділило 513 патрулів по всій країні для забезпечення процесу мобілізації.
Про це в інтерв'ю Радіо Свобода повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, патруль не завжди супроводжуватиме співробітників військкоматів, а лише «за їхнім бажанням і по можливості».
«Ми ж не можемо стільки (для всіх груп ТЦК – ред.) патрулів організувати. У нас ще є реагування на злочини, на повідомлення по території держави. Тобто ми виділяємо кожного дня кількасот патрулів по території нашої держави для того, щоб працювати зі співробітниками ТЦК. На сьогодні кількість таких патрулів доходить до п'ятисот. Це максимально, що ми можемо сьогодні зробити. Я вам точно скажу – 513», – повідомив Клименко.
Клименко також сказав, що під час супроводу співробітників ТЦК «усі дії як працівника ТЦК, так і працівника поліції, так і громадянина, обов'язково мають фільмуватися на бодікамеру поліцейського». Поліцейські, за словами міністра, мають виступати «арбітрами» в разі конфлікту між працівниками ТЦК і громадянами.
«Наприклад, коли працівник ТЦК хоче прийти до громадянина додому і вручити йому повістку, то вони повідомляють про це поліцію. Поліцейські завжди поруч для того, щоби уникнути цих порушень порядку – як з однієї, так і з іншої сторони. Поліцейський виступає арбітром», – повідомив Клименко.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу ще 1060 військових і 54 артсистеми
Російська армія втратила близько 531 980 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 21 червня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1060 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих, чи також і поранених.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- 8 001 танк (+14 за минулу добу)
- 15 372 бойові броньовані машини (+35)
- 14 106 артилерійських систем (+54)
- 1 106 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 861 засіб протиповітряної оборони (+2)
- 359 літаків
- 326 гелікоптерів
- 11 260 безпілотник оперативно-тактичного рівня
- 2 298 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 19 181 автомобілів і автоцистерн (+47)
- 2 367 одиниці спеціальної техніки (+10)
Читайте також: У ISW проаналізували мотиви ураження ЗСУ російських систем ППО в окупованому Криму
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Сили ППО повідомили, що вночі збили чотири керовані авіаційні ракети
У ніч на 21 червня російські військові завдали удару з літаків тактичної авіації керованими авіаційними ракетами Х-59/Х-69, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.
«Усі ракети було збито протиповітряною обороною в Кіровоградській та Херсонській областях», – указано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Дрони атакували кілька об’єктів у Краснодарському краї РФ
Уночі 21 червня кілька груп ударних дронів атакували різні об’єкти в Краснодарському краї РФ. Губернатор регіону Веніамін Кондратьєв стверджує, що були атаковані «об’єкти цивільної інфраструктури».
«У Краснодарі пошкоджена будівля котельні поряд із автовокзалом «Південний». У Сіверському районі на території нафтопереробного заводу пошкоджені адміністративні будинки. На жаль, є постраждалі серед співробітників цих об’єктів. Їм надається вся необхідна допомога», – написав російський чиновник у телеграмі.
Телеграм-канали інформують про пошкодження господарських будівель на території Ільського нафтопереробного заводу, який уже був об’єктом атак.
Також про звуки вибухів повідомляли з Єйського і Темрюкського районів Краснодарського краю.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлібензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Росія вперше застосувала в Україні бомбу ФАБ-3000 – ЗМІ
Російські телеграм-канали поширили відео, як стверджується, першого застосування тритонної авіабомби ФАБ-3000 М-54 з універсальним модулем планування та корекції (УМПК). Про це повідомило Міжнародне французьке радіо.
Стверджується, що удар був завданий по селу Липці на півночі Харківської області, де зараз тривають бої. Інформацію підтвердили, зокрема, джерела державного російського агентства ТАСС.
«Сьогодні Росія скинула на Україну першу ФАБ-3000 М-54 УМПК, уразивши будівлю «Нової Пошти» № 1 у Липцях Харківської області. Важка бомба масою три тонни (бойова частина 1,2 тонни) впала за 15 метрів від будівлі, але все одно завдала їй серйозної шкоди», – пише експерт BILD із аналізу відкритих даних.
Російський провоєнний ТГ-канал, що опублікував відео зі скиданням ФАБ-3000 М-54, заявив, що це «перше бойове застосування в історії людства бомби такого калібру з УМПК». За його даними, «радіус суцільного ураження» цієї бомби становить 230 метрів, а «уламки зберігають свою забійну силу на відстані 1240 метрів».
Кориговані бомби, на відміну від звичайних, можна скидати на відстані десятка кілометрів від цілі. Таким чином, російські літаки під час удару перебувають поза зоною дії систем ППО України.
Боротися проти цієї зброї ЗСУ планують за допомогою винищувачів F-16, перші з яких мають з’явитися на фронті цього літа, повідомляє Міжнародне французьке радіо (RFI).
На Покровському напрямку ЗСУ відбили 29 російських атак, ще 19 боєзіткнень тривають – Генштаб
Ситуація на фронті «напружена, але контрольована», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину 20 червня. Від початку доби на лінії зіткнення зафіксували 128 бойових зіткнень, російська армія «намагається використати перевагу в живій силі, техніці та підтримку з повітря».
Штаб звітує про відбиття трьох російських атак на Харківському напрямку та 15 – на Куп’янському. Там триває ще одна атака поблизу Стельмахівки, «ситуація напружена».
«На Лиманському напрямку за день російські війська шість разів безуспішно атакували українських захисників в районах Невського та Серебрянського лісу. На цей час продовжуються три боєзіткнення поблизу Греківки та Невського. Схожа ситуація також на Торецькому напрямку, де окупанти сім разів атакувати поблизу Шумів, Торецька і Нью-Йорка. Чотири боєзіткнення завершились, бойові дії тривають», – йдеться в зведенні.
Командування повідомляє про інтенсивні російські атаки на Покровському напрямку: армія РФ здійснила там впродовж дня 48 штурмових і наступальних дій. Найбільша активність зберігається біля Очеретиного, російські війська намагаються вклинитися в бойові порядки ЗСУ:
«29 атак українські захисники вже відбили, ще 19 боєзіткнень тривають. Ситуація складна. Сили оборони докладають зусиль для недопущення просування противника в глибину нашої території».
Генштаб налічує 13 «безуспішних» російських штурмів на Курахівському напрямку: загарбники намагалися просунутися біля Красногорівки, Георгіївки, Побєди, Парасковіївки та Костянтинівки.
«На Придніпровському напрямку окупанти не полишають спроб вибити Сили оборони з позицій на лівобережжі Дніпра. Всі шість атак російських окупантів зазнали невдачі», – йдеться в зведенні.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 червня заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків. За його словами, на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
Клименко: середній вік бійця Національної Гвардії – 30 років
Приблизний середній вік бійця Національної гвардії становить 30 років. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Приблизно 30 років. Але є в нас і 40-річні, є і 25-річні, є добровольці, наприклад, які прийшли в 18-19 років. Наприклад, таких дуже багато в «Азові» (12-та бригада спеціального призначення «Азов» НГУ – ред.)», – розповів Клименко.
Очільник МВС також прокоментував питання ефективності чоловіків 45-50 років, які дедалі частіше опиняються на фронті за повісткою.
«Все залежить від функціонального стану людини, від його стану здоров'я. І звідси ми маємо відштовхуватись, як використовувати дану особу. Його можна використовувати в штабі, якщо це більш старша людина. Або він може бути, наприклад, зв'язківцем, або може бути спеціалістом по БПЛА. Якщо дуже важко, наприклад, нести на собі станковий кулемет, він занадто важкий для того, щоб людина 50 років його могла нести. І ефективність від цього бійця сумнівна на лінії фронту», – заявив міністр.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
18 травня цього року набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Боррель розповів деталі 14-го пакету санкцій проти Росії
Черговий санкційний пакет щодо Росії є «потужним набором індивідуальних і секторальних заходів, аби підважити російські військові зусилля проти України», заявив високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель 20 червня.
Він перерахував напрямки, на які буде поширюватися 14-й пакет санкцій:
- військово-промисловий оборонний комплекс
- фінансові послуги
- енергетичний сектор
- обхід санкцій
- воєнні злочини, «в тому числі установи, причетні до депортації українських дітей»
«Ці санкції будуть спрямовані на те, щоб ускладнити для уряду Путіна підтримку його агресивної війни», – заявив голова дипломатії ЄС.
Боррель додав, що Євросоюз «залишається рішучим у своїй підтримці до України».
Раніше 20 червня бельгійське головування у Раді ЄС повідомило, що посли країн Євросоюзу погодили 14-й пакет санкцій проти Росії.
Раніше агенція Reuters повідомляла, що країни Євросоюзу не змогли ухвалити новий пакет санкцій через дії Німеччини, яка затягувала процес.
Останній – 13-й – пакет санкцій Рада ЄС схвалила у лютому напередодні річниці повномасштабного вторгненя РФ. Він передбачав обмеження проти 106 людей та 88 юридичних осіб, «відповідальних за підрив чи загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».
Пріоритетними для цих санкцій були військова та оборонна галузі Росії та причетні до постачання туди ракет від КНДР, а також відповідальні за депортацію та військове «перевиховання» українських дітей.
Держдепартамент США: можливість поставок Росією зброї КНДР викликає «неймовірне занепокоєння»
Державний департамент США заявив 20 червня, що можливість поставок Росією зброї Північній Кореї викликає «неймовірне занепокоєння».
«Звичайно, це дестабілізує Корейський півострів і потенційно... порушить резолюції Ради безпеки ООН, які підтримала сама Росія», – сказав на брифінгу речник Держдепартаменту Метью Міллер.
Президент Росії Володимир Путін заявив 20 червня, що «не виключає» поставок зброї до Північної Кореї, де він цього тижня підписав договір про взаємну оборону. Під час поїздки до В’єтнаму Путін назвав це дзеркальною відповіддю на озброєння України Заходом.
«Ми залишаємо за собою право постачати зброю в інші регіони світу. Беручи до уваги наші домовленості з (Північною Кореєю), я також цього не виключаю», – сказав він.
За словами Путіна, Москва очікує, що її співпраця з Північною Кореєю буде стримувальним фактором для Заходу, але він додав, що немає необхідності використовувати північнокорейських солдатів для війни проти України.
Путін також застеріг Південну Корею від постачання зброї Україні. За його словами, Сеул зробить «велику помилку», якщо вирішить постачати зброю Україні, і що Москва відповість на такий крок рішенням, яке «не сподобається нинішньому керівництву Південної Кореї».
Раніше сьогодні радник із національної безпеки країни Чан Хо Чжин заявив, що Південна Корея може розглянути питання щодо постачання зброї Україні після укладення договору про співпрацю й оборону між Росією і Північною Кореєю, повідомило південнокорейське агентство Yonhap.
«Уряд висловлює серйозне занепокоєння і засуджує підписання угоди», – заявив Чан. За його словами, будь-яка співпраця, яка прямо чи опосередковано сприяє військовому посиленню Північної Кореї, є порушенням резолюцій Ради безпеки ООН.
За твердженнями Південної Кореї і країн Заходу, Північна Корея минулого року розпочала масштабні постачання зброї і боєприпасів Росії для використання у війні проти України. Це – порушення міжнародних санкцій проти КНДР, яких Росія зобов’язалася дотримуватись. У Москві й Пхеньяні факти постачання зброї заперечували.
У Міненерго назвали строки відновлення електропостачання Херсона
Електропостачання у Херсоні після російського обстрілу «можуть повернути вже сьогодні-завтра», розповіла заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук в ефірі телемарафону.
За її словами, у місті застосовували резервні схеми підключення, зараз енергетики намагаються повернути світло для якомога більшої кількості споживачів.
«Сподіваюся, що сьогодні-завтра нам вдасться відновити електропостачання, яке було до цієї атаки», – зазначила Гринчук.
Через російський обстріл Херсон залишився без світла, повідомив близько полудня 20 червня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Компанія «Укренерго» зранку 20 червня повідомила про наслідки нічної повітряної атаки, здійсненої російськими військовими по українській інфраструктурі.
«Пошкоджено обладнання на об’єктах у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Київській областях. Наслідки уточнюються», – ішлося в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Щодня прикордонники затримують десятки людей, які намагаються незаконно перетнути українських кордон у напрямку держав Євросоюзу, зокрема через ліси і річку Тису. Про це розповів міністр МВС Ігор Клименко в інтерв’ю Радіо Свобода.
Очільник МВС стверджує, що не всі чоловіки, яких прикордонники і поліцейські затримують у зоні прикордоння, втікають від мобілізації.
«Ми затримуємо людей не тільки безпосередньо на кордоні, а й на блокпостах, на пунктах, які розташовані за 5-10 кілометрів від кордону. Ми говоримо, звичайно, про десятки людей кожного дня. Буває 10, буває 20, буває 30. І ми говоримо не тільки про людей, яких хочуть переплисти, наприклад, Тису, або пройти ліс, або пройти через гори. Ми говоримо і про тих людей, які на пунктах пропуску намагаються пройти по підробних документах. І це достатньо великий процент, приблизно 15% таких наших громадян (від загальної кількості втікачів закордон – ред.)», – сказав Клименко.
Міністр сказав, що він має інформацією про загальну кількість затриманих на кордоні чоловіків призовного віку у період від початку повномасштабної війни, однак озвучити таку статистику на загал міністр відмовився. За його словами, це закрита інформація.
«Я її не скажу (статистику втікачів– ред.), тому що ці цифри на сьогоднішній день закриті і вони не відображають реальний стан справ, тому що тих людей, яких ми затримуємо за 15 - 20 чи навіть за 10 кілометрів від кордону, ми також в ці цифри (в загальну статистику втікачів– ред.) рахуємо», – розповів Ігор Клименко.
Міністр стверджує, що не всі чоловіки, яких затримують у зоні прикордоння, тікають від мобілізації.
«Ми говоримо не тільки про ухилянтів. Якщо ми говоримо про кордон, то це контрабандисти. Якщо це кордон, то ми говоримо про злочинців, які намагаються уникнути покарання і перейти кордон, опинитися в іншій країні і там отримати притулок. Ми говоримо про широкий спектр громадян. Справа в тому, що і до цього були такі випадки, що люди переходили нелегально кордон. І до цього були випадки, коли люди топилися у ріці Тиса, але з інших причин».
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Білий дім: США «змінять пріоритети» в продажу ракет, щоб прискорити поставки в Україну
Сполучені Штати Америки «змінять пріоритети» запланованих поставок ракет до систем протиповітряної оборони Patriot для доставки їх в Україну, заявив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 20 червня в той час, як Вашингтон працює над тим, щоб задовольнити «відчайдушну потребу» Києва в посиленні ППО.
Рішення означає, що поставки «ракет, які сходять з конвеєра», підуть в Україну, а не в інші країни.
«Це гарантує, що ми зможемо забезпечити Україну ракетами, необхідними їм для підтримки запасів у ключовий момент війни», – сказав Кірбі, описуючи рішення як «важке, але необхідне».
Кірбі наголосив, що рішення стосується лише ракет: тих, які використовуються в системах Patriot, а також NASAMS.
Інші компоненти – радарні системи і пускові установки – наразі недоступні, сказав Кірбі.
«На даний момент ми просто не маємо придатних систем, які виходять з виробничої лінії. Тому ми розглядали це, але зараз ми зосереджуємося на самих ракетах», – зазначив він.
За словами Кірбі, перші поставки відбудуться до кінця літа. Загальні поставки покриють орієнтовно 16 місяців потреб України. Він відмовився сказати, які країни погодилися змінити пріоритети поставок, хоча сказав, що це не вплине на Тайвань.
Коментарі з Білого дому прозвучали після того, як Росія вночі атакувала Україну ракетами і безпілотниками, завдавши шкоди енергетичній інфраструктурі і спричинивши нові відключення електроенергії. Національна енергетична компанія України «Укренерго» 20 червня повідомила, що цілями атак стали чотири області.
Раніше видання Financial Times із посиланням на трьох осіб, обізнаних із питанням, повідомляло, що США мають намір призупинити всі відкриті замовлення на системи протиповітряної оборони Patriot і ракети-перехоплювачі до тих пір, поки Україна не матиме достатньої кількості засобів для захисту від повітряних атак Росії.
У МОЗ розповіли подробиці мобілізації медиків
На час воєнного стану медики в Україні є військовозобов’язаними, але процес їхнього бронювання є лише «умовним», розповів в інтерв’ю BBC Україна голова Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За його словами, керівники закладів регіонального рівня, які в підпорядкуванні обласної ради чи органів місцевого самоврядування, подають списки працівників для бронювання до військової адміністрації. Остання передає їх до Міноборони.
«Це бронь, яка показує, що ось ці люди нам потрібні для критичного забезпечення надання медичної допомоги в цьому конкретному закладі. Це наша робота з Міноборони, щоб забезпечити і надання медичної допомоги в цивільному секторі, і щоб була медична допомога для тих, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає нашу незалежність. Тому це процес постійний, і ми дивимося, як краще, як швидко перекидати певні спеціальності для того, щоб жодна із систем не зупинилась», – каже Ляшко.
Міністр додав, що якщо з одного закладу забирають стільки спеціалістів, що це зупиняє робочий процес, «МОЗ втручається».
«І, повірте, нам назустріч йде і Міноборони, і командування Медичних сил. Ми через сухопутні війська додзвонюємося до цього ТЦК, розглядаємо конкретну ситуацію і повертаємо її в те русло, яке дозволяє нам і тримати медичну частину ЗСУ в бойовій готовності, і забезпечити надання медичної допомоги в цивільних закладах охорони здоров’я», – зазначає Ляшко.
При цьому, якщо у ЗСУ виникає така необхідність, заброньовані працівники можуть бути «розброньовані».
«Але якщо нам Сили безпеки і оборони скажуть, що треба така-то кількість медичних працівників, ми будемо перелаштовувати надання медичної допомоги, щоб військовий сектор не страждав. Бо якщо у нас сьогодні військовий сектор буде страждати, то завтра не буде цивільного сектора. В країні війна», – резюмував міністр.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.