Держдеп CША відреагував на удар по Криму, звернувши увагу на втрати серед цивільних з обох сторін
У Державному департаменті США відреагували на удар по окупованому Росією Криму 23 червня, заявивши, що Україна у своїх наступальних операціях «мінімізує ймовірність жертв серед цивільного населення».
«Що стосується повідомлень про жертви серед цивільного населення в Криму, США глибоко шкодують про втрату будь-якого цивільного життя, будь-яких невинних убитих під час конфлікту. Я не можу говорити про правдивість звинувачень Москви, але якщо вони правдиві в цьому випадку, я вважаю, що важливо підкреслити: ми бачимо, як Україна, використовуючи свої наступальні можливості, зробила значні кроки, щоб мінімізувати ймовірність жертв серед цивільного населення», – сказав на брифінгу виконувач обов'язки заступника міністра з політичних питань Джон Басс.
За його словами. це різко контрастує з характером жорстокої війни Росії від першого дня.
«І якщо порівняти втрати цивільного населення в Росії або в частинах України, які незаконно окуповані Росією, з втратами життя українців від невибіркових російських авіаударів по лікарнях і школах, а також по будь-якому іншому широкому спектру цивільних об’єктів, я думаю, що, як повідомляють ваші відповідні ЗМІ, існує величезний розрив, який демонструє жорстокість знову ж таки війни Росії, яка продовжується», – додав він.
США завтра можуть оголосити новий пакет допомоги Україні – ЗМІ
Сполучені Штати Америки завтра, 25 червня, можуть оголосити про передачу Україні озброєння у рамках нового пакету військової допомоги. Про це повідомляє «Голос Америки» з посиланням на американського посадовця.
Очікується, що буде оголошено пакет на 150 мільйонів доларів.
Інші деталі пакету не повідомляються.
На початку червня Вашингтон надав Києву пакет допомоги на 225 мільйонів доларів. Пентагон згодом уточнив перелік обладнання та зброї, серед якого, були ракети для систем протиповітряної оборони HAWK, зенітні ракети Stinger, боєприпаси для систем HIMARS та 155-міліметрові гаубиці.
«Імпорт на максимумі», але це не розв’язує проблему – гендиректор Yasno
Внутрішньої генерації електроенергії в Україні критично не вистачає через постійні російські обстріли, повідомив генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко.
«Навіть імпорт, який на максимумі, не розв'язує цю проблему. Ми зараз залежимо від сонячної та вітрової генерації, тому відбуваються суттєві коливання впродовж навіть одного дня. Зараз тривають ремонтні (профілактичні) роботи на атомних станціях. Тому деякі блоки не працюють. Що дуже суттєвий фактор», – написав посадовець у фейсбуці.
За словами Сергія Коваленка, в найближчі шість-вісім тижнів ситуація з дефіцитом буде складна. «Окрім вище описаних проблем із генерацією, додається зростання споживання», – відзначив він.
Генеральний директор компанії Yasno вказує, що в столиці «для планування життя треба виходити з того, що в сірих зонах світла не буде, особливо коли час припадає на пікові години... У білій зоні світло повинно бути. Якщо нема, то треба заповнити електронну заявку на сайті мереж».
Вночі 22 червня російські війська атакували системи передачі в південному та західному регіонах, унаслідок удару були постраждалі серед енергетиків, повідомляло Міністерство енергетики України. В «Укренерго» повідомляли, що через ракетний удар РФ загинув диспетчер підстанції в південному регіоні.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Позиція Пекіна щодо «української кризи» полягає у сприянні мирним переговорам і політичному врегулюванню, заявив лідер КНР Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом Польщі Анджеєм Дудою.
«Наразі необхідно докласти зусиль, щоб уникнути розширення та посилення конфліктів, деескалувати ситуацію та створити умови для мирних переговорів. Це в інтересах міжнародної спільноти, в тому числі Європи», – повідомляє пресслужба МЗС Китаю.
У Пекіні заявили, що виступають проти того, щоб «деякі люди використовували звичайну торгівлю між Китаєм і Росією для дискредитації Китаю».
Китай заохочує та підтримує всі «зусилля, які сприяють мирному вирішенню кризи», а також «готовий і надалі відігравати конструктивну роль у політичному врегулюванні української кризи у свій спосіб», додають у міністерстві.
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було.
За результатами саміту президент Володимир Зеленський заявив, що влада України готова слухати Китай і Бразилію, «навіть якщо позиція цих країн щодо війни не збігається з рештою світу».
Китай, який має тісні зв’язки з Росією, заявив, що не поїде на конференцію, оскільки вона не відповідає вимогам Пекіна, зокрема щодо участі Росії.
Довгострокові наслідки заколоту «Вагнера». Як працює бренд Пригожина через рік?
24 червня рік тому було придушено заколот ПВК «Вагнер», який голова організації Євген Пригожин назвав «маршем справедливості». «Нас 25 тисяч, і ми йдемо розбиратися, чому в країні коїться свавілля, – озвучив він свій виклик в аудіоповідомленні, опублікованому його прес-службою, – Всі, хто хоче, приєднуйтесь. Треба закінчувати з цим неподобством!»
Напередодні ватажок «Вагнера» звинуватив Міноборони РФ в ударах по базах його бійців. Заколот тривав близько доби і закінчився так само несподівано, як і розпочався, спантеличивши усіх, хто спостерігав за ходом подій. Сам Пригожин загинув в авіакатастрофі через два місяці після початку заколоту.
Через рік у цій історії, як і раніше, залишається багато запитань. Про причини та наслідки походу Пригожина на Москву російська служба Радіо Свобода поговорило з журналістом російської служби Бі-бі-сі Іллею Барабановим, який разом із журналістом Денисом Коротковим написав книгу «Наш бізнес – смерть», присвячену історії ПВК «Вагнер».
«Почнеться ще цього літа» – Сікорський про озброєння України за рахунок заморожених активів РФ
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу на зустрічі 24 червня узгодили виділення Україні першого траншу, сформованого за рахунок заморожених російських активів. Про це повідомив очільник зовнішньополітичного відомства Польщі Радослав Сікорський.
«Ми ухвалили рішення про перший транш, щонайменше 1,2 мільярда євро, але, може, трохи більше, бо це залежить від фінансових чинників, відсотків із заморожених російських активів. Більша частина з них буде передана на озброєння для України. Служби Єврокомісії запевнили, що це відбудеться швидко і розпочнеться ще цього літа», – повідомив у мережі X Радослав Сікорський.
Раніше 24 червня видання Politico повідомило з посиланням на чотирьох європейських дипломатів, що країни ЄС схвалили перший транш у розмірі до 1,4 мільярда євро на військову допомогу Україні, що надійде з доходів від заморожених російських активів.
Юридична служба Ради ЄС стверджує, що Будапешт, який дотепер виступав проти, не зможе зупинити ці платежі, оскільки утримався під час голосування на початку цього року за створення такого фонду. Причиною, яка дозволяє обхідний шлях, є те, що кошти не надходять від платників податків ЄС, заявили посадовці Євросоюзу.
МОН змінило правила вступу на аспірантуру в 2024 році. Це пов’язано з мобілізацією
Міністерство освіти і науки змінило правила вступу на аспірантуру в 2024 році.
«Не є таємницею, що в останні два роки стрімко зросла кількість чоловіків-студентів призовного віку, які раптом згадали, що їм треба друга чи третя вища освіта, аспірантура чи докторантура. Жага до знань – це чудово. Фіктивне навчання – ні. Тож змінюємо правила вступу на аспірантуру у 2024», – написав міністр освіти Оксен Лісовий у фейсбуці.
За його словами, до початку повномасштабної війни щороку на аспірантуру (і бюджет, і контракт) вступали близько 7-8 тисяч людей, цього року для складання ЄВІ – обов’язковий тест для вступу до аспірантури – зареєструвалися 246 189 осіб.
«79% з них – це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше – 91 561 особа призовного віку», – додав міністр.
Відтак МОН у 2024 році скасувало вступ на денну форму навчання за контрактом та відкоригувало правила щодо поновлення навчання в аспірантурі.
«Вступ в аспірантуру в цьому році здійснюватиметься виключно за державним замовленням, водночас що бюджетних місць стане вдвічі більше, щоб дати можливість всім, хто насправді бажає здобути ступінь доктора філософії (а не просто уникнути мобілізації через аспірантуру), це зробити з повною підтримкою від держави», – повідомили в міністерстві, уточнивши, що вступ на навчання в аспірантурі за контрактом цього року буде можливий лише на заочній та вечірній формах.
У МОН зазначають, що зберігається ЄВІ (єдиний вступний іспит) для всіх вступників в аспірантуру, але змінюється вага його компонентів під час розрахунку конкурсного бала. Зокрема, щодо ЄВІ в частині іноземної мови, то оцінка вступника може не враховуватися в конкурсному балі під час вступу в аспірантуру – це вирішуватиметься на розсуд закладу / установи, що може врахувати іспит з іноземної мови або встановити власний іспит.
Зеленський: дрони СБУ уразили понад 30 російських нафтопереробних заводів, терміналів і баз
Дрони Служби безпеки України уразили вже понад 30 російських нафтопереробних заводів, терміналів і баз, заявив президент України Володимир Зеленський на церемонії вручення нагород військовим Центру спеціальних операцій «А» СБУ 24 червня.
Він зазначив, що серед результатів роботи воїнів ЦСО «А» СБУ – «знищення економічного потенціалу Росії, який працює на війну».
«Для дронів СБУ вже й відстань у півтори тисячі кілометрів не є проблемою. Разом з успіхами Збройних сил України і нашої розвідки це – дуже вагомі результати, які наближають справедливе для України завершення цієї війни, забезпечують реальну, відчутну, болісну відповідальність Росії за все скоєне проти України й наших людей», – цитує слова Зеленського його пресслужба.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектору, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними агенції Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Безпекова угода України з ЄС – деталі проєкту документа
Радіо Свобода отримало доступ до проєкту безпекової угоди між Україною і Євросоюзом, яку український президент і президент Ради ЄС можуть підписати у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС 27 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі з посиланням на європейського дипломата, який не уповноважені давати коментарі ЗМІ.
Чернетка угоди містить згадки про ухвалені раніше програми фінансової і військової підтримки України, зокрема 50 мільярдів євро, закладені у бюджет ЄС на 2024-2027 роки в рамках програми Ukraine Facility; кошти на відшкодування країнам ЄС наданої Україні зброї з Європейського фонду миру; п’ять мільярдів – на зброю з Фонду допомоги Україні і прибутки від заморожених російських активів.
«Зобов’язання Європейського союзу в галузі безпеки включають передбачувану, довгострокову і сталу підтримку безпеки й оборони України, зокрема через місії Спільної політики безпеки й оборони, а також більш широкі зобов’язання у сфері безпеки», – йдеться у чернетці угоди.
Документ має два основні розділи щодо безпекових гарантій, кожен із яких налічує дев’ять пунктів. Перший розділ сфокусований на оборонних питаннях і там йдеться про стабільне й довгострокове забезпечення військовою технікою, військову підготовку й оборонну реформу, співпрацю оборонних індустрій України та ЄС, кібербезпеку, обмін розвідданими тощо.
У другому розділі йдеться про ширші зобовʼязання, зокрема, про «майбутнє України і її громадян у Європейському союзі», розмінування і відбудову України, продовження підтримки українських біженців, збереження і посилення антиросійських санкцій, створення спеціального трибуналу для російської політичної верхівки тощо.
«Безпека, стійкість і підтримка оборони, а також макрофінансова, гуманітарна допомога, допомога у відбудові й реформах посилюватимуть одна одну», – йдеться у проєкті документу.
Окремим розділом в угоді окреслений план дій у випадку майбутньої агресії. Зорема, мова йде про термінові консультації, які мають відбутися протягом доби.
«Європейський союз і Україна швидко визначать відповідні наступні кроки відповідно до цих зобов’язань, без шкоди для специфічного характеру політики безпеки й оборони певних держав-членів», – зазначено у документі, який налічує дев’ять сторінок.
Європейські міністри мають затвердити текст безпекової угоди між Україною і ЄС на засіданні Ради Євросоюзу із загальних питань, що відбудеться 25 червня у Люксембурзі.
Минулого тижня пресслужба Офісу президента України повідомила, що переговорні команди України та ЄС завершили узгодження тексту безпекової угоди і домовилися про її підписання вже найближчим часом.
Після підписання безпекових угоди з Японією, Італією та США президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує підписання таких угод ще з 10 країнами.
За даними Офісу президента, станом на кінець травня Україна підписала безпекових угод, у яких зафіксовано понад 23 мільярди доларів військової та фінансової підтримки.
Загалом Київ уже підписав 17 безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
На Покровському напрямку триває 11 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Майже третина бойових зіткнень 24 червня зафіксована на Покровському напрямку, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у зведенні станом на 19:00.
«Наразі загальна кількість ворожих атак – 128. На Покровському напрямку 38 разів за сьогодні відбувалися боєзіткнення різної інтенсивності. Наразі тривають 11 із них, а саме – в районах Сокола, Новоолександрівки, Євгенівки та Воздвиженки. Також ворог завдав ракетного удару в районі міста Покровськ», – ідеться в повідомленні Генерального штабу.
За цими даними, на Куп’янському напрямку сили РФ атакують у районі Новоселівки. «Це вже п’ята спроба покращити власні позицій на напрямку, чотири попередні – відбито», – інформує Генштаб.
«На Лиманському напрямку зараз точаться сім із 23 боєзіткнень з початку цієї доби. Ворог намагається діяти в районах Греківки, Копанок, Макіївки, Невського, Торського, Серебрянського лісництва та Синьківки», – додають українські військові.
Бойові дії тривають на Сіверському, Краматорському і Торецькому напрямках.
У ніч на 24 червня Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ спростувало інформацію від ресурсу DeepState про повну окупацію села Новоолександрівка на Покровському напрямку в Донецькій області. У Збройних силах додали, що на вулицях населеного пункту тривають бої, а окупована частина Новоолександрівки перебуває під вогневим контролем українських сил.
Зеленський вирішив змінити командувача Об’єднаних сил ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський вирішив змінити змінив командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова.
«Обговорили також і кадрові питання у Збройних Силах України. Я ухвалив рішення замінити командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенанта Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатов», – сказав він у своєму відеозверненні.
Про причини цього кадрового рішення Зеленський не розповів.
Керівник штабу бригади «Азов» Нацгвардії Богдан Кротевич подав заяву у ДБР із проханням розслідувати дії генерала ЗСУ.
За даними джерел Радіо Свобода йдеться про командувача Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Юрія Содоля. Військові звинувачують його у втраті територій та тисяч життів солдатів. Раніше із подібними звинуваченнями виступила депутатка Мар’яна Безугла. Він публічно на ці звинувачення не реагував.
Юрія Содоля призначили на цю посаду у лютому цього року.
Німеччина передала українським прикордонникам 41 вантажівку Mercedes Arocs – посол
Німеччина передала Державній прикордонній службі України 41 вантажівку Mercedes Arocs. Про це повідомив посол Німеччини в Україні Мартін Єґер, опублікувавши фото з церемонії передачі машин у Києві.
«41 вантажівка Mercedes Arocs допоможе підрозділам Прикордонної служби забезпечити логістику на фронті. Це ще один внесок Німеччини у підтримку оборонної боротьби України проти російського агресора», – написав дипломат у мережі Х.
Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Німеччина найближчим часом надасть Україні третю систему Patriot, установки IRIS-T, зенітні установки «Гепард», ракети й боєприпаси.
За даними німецького уряду, країна на сьогодні надала або взяла на себе зобов’язання на майбутні роки надати військову допомогу на суму близько 28 мільярдів євро.
Броварський міськрайонний суд 24 червня розпочав підготовче засідання у справі стосовно колишнього президента України Віктора Януковича, а також колишнього керівництва МВС, Служби безпеки і міністра оборони України у справі про розстріл учасників Революції гідності в лютому 2014 року, повідомив Офіс генпрокурора.
В ОГП зазначили, що на сьогоднішньому засіданні суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення щодо здійснення онлайн трансляцій судових засідань у цій справі, а також визначення їх графіку – 7 серпня, 20 і 30 вересня.
«Слідством встановлено, що 18-20 лютого 2014 року злочинна група під керівництвом експрезидента організувала застосування працівниками правоохоронних органів і внутрішніх військ, із перевищенням службових повноважень, фізичного насильства, вогнепальної зброї, військової техніки і спеціальних засобів, в тому числі незаконно поставлених з території держави-агресора, для силової протидії і розгону демонстрантів у центрі столиці», – йдеться в повідомленні.
Дії колишніх президента, міністра оборони і керівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту в центрі Києва, зокрема до заподіяння смерті 67 цивільним особам, зазначили в ОГП.
«Всього постраждали 887 цивільних осіб і 132 правоохоронця. Завдано майнових збитків на суму понад 16 мільйонів гривень», – йдеться в повідомленні.
Суд переніс підготовче засідання на 7 серпня через неявку захисників обвинувачених.
Державне бюро розслідувань у жовтні минулого року повідомило, що завершило розслідування щодо розстрілу учасників Революції гідності в лютому 2014 року і направило обвинувальний акт до суду.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 107 її учасників загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею.
За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Україна ухвалює власні рішення щодо вибору цілей – Пентагон після удару по Севастополю
Україна ухвалює власні рішення щодо вибору цілей і здійснює власні військові операції, заявив 24 червня речник Пентагону Чарлі Дітц. Про це він сказав, коментуючи українську атаку на окупований Севастополь 23 червня.
Раніше 24 червня до МЗС Росії викликали посолку США в РФ Лінн Трейсі у зв’язку з «новим кривавим злочином озброюваного Вашингтоном київського режиму».
Москва звинувачує Сполучені Штати у постачанні ЗСУ «найсучасніших озброєнь, в тому числі ракет ATACMS, що використовувалися проти жителів Севастополя», а також у тому, що США «несуть рівну з київським режимом відповідальність за це злодіяння», йдеться у повідомленні МЗС Росії.
Російські військові стверджують, що по Севастополю українські сили випустили ракету американського виробництва ATACMS із касетним боєзарядом. Внаслідок впливу ППО, як зазначає Міноборони Росії, ракета збилася з курсу, і її уламки впали, зокрема, на пляжі.
Росія заявила, що в результаті падіння уламків загинули чотири людини, у тому числі двоє дітей, і 151 – поранено.
Посольство США в Москві виклик посла в МЗС Росії поки не коментувало. Представники Сполучених Штатів раніше наголошували, що США не беруть участь у бойових діях проти Росії, але надають Україні можливість захищати себе, у тому числі постачаючи зброю і надаючи іншу допомогу.
У Севастополі 24 червня у зв’язку зі вчорашнім обстрілом запровадили режим надзвичайної ситуації.
Пєсков заявив, що рішень про закриття туристичного сезону в окупованому Криму через те, що сталося в Севастополі, не ухвалювали.
Удар, який стався в той час, як Росія продовжує руйнувати українську енергетичну інфраструктуру і завдає численних ударів по території України.
Росія захопила й незаконно анексувала український Кримський півострів у 2014 році і встановила місцеву адміністрацію, хоча ця територія все ще офіційно є частиною України.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Київ пообіцяв відновити контроль над своєю територією і цілив по ключових російських військових і військово-морських об’єктах у Криму.
В «Укренерго» повідомили, в які години 25 червня обсяг обмежень електропостачання буде більшим
В «Укренерго» повідомили, що 25 червня обленерго будуть застосовувати графіки погодинних вимкнень електроенергії з 00:00 до 24:00.
«Обсяг обмежень буде більшим з 02:00 до 05:00 і з 12:00 до 23:00. Причина – зниження можливостей електростанцій виробляти електроенергію через наслідки атак», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що живлення об’єктів критичної інфраструктури не обмежується.
Вночі 22 червня російські війська атакували системи передачі в південному та західному регіонах, унаслідок удару були постраждалі серед енергетиків, повідомляло Міністерство енергетики України. В «Укренерго» повідомляли, що через ракетний удар РФ загинув диспетчер підстанції в південному регіоні.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
У ЗСУ заявили, що Росія посилює атаки із застосуванням заборонених хімічних речовин
Україна звинуватила Росію в посиленні атак на передовій із використанням заборонених небезпечних хімікатів, включаючи сльозогінний газ.
24 червня українські військові заявили, що в травні зафіксували 715 випадків застосування російськими військовими боєприпасів, що містять «небезпечні хімічні сполуки». Як зазначили у командуванні Сил підтримки Збройних сил України, ця цифра означає збільшення на 271 випадок порівняно з попереднім місяцем.
Державний департамент США 1 травня звинуватив Росію у використанні хімічної речовини хлорпікрін проти українських військових на порушення Конвенції про заборону хімічної зброї. Це сталося, коли Держдепартамент оголосив про санкції щодо Росії, у тому числі проти військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту Збройних сил РФ. Посол Росії у США заперечив звинувачення, назвавши їх «голослівними».
Станом на січень 2024 року, за даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку широкомасштабного вторгнення застосувала хімічну зброю в Україні щонайменше 626 разів.
Наприкінці грудня минулого року один із випадків підтвердили в американському Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики звернули увагу на 810-ту бригаду морської піхоти ЧФ РФ, що «навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія».
«Мене зґвалтували в Польщі – що робити?». Порадник для біженців та мігрантів
У Варшаві, до всесвітнього дня біженців презентували порадник «Мене зґвалтували в Польщі – що робити». Книжку написали – Ніко Дорошенко (небінарна особа, до якої коректно звертатися «вони»). Ніко є частиною організації «Мартинка», яка заснована після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Порадник – це покрокова інструкція, куди може звернутися скривджена людина і яку допомогу там повинна отримати.
За даними організації «Блакитна лінія» (загальнопольська швидка допомога для жертв сімейного насилля), щороку у Польщі стається 30 тисяч зґвалтувань. Ці цифри дуже занижені, вважають спеціалісти, які працюють з покривдженими, адже багато жертв не розголошують те, що з ними сталося. На презентації також представили й іншу цифру: приблизно одна із 5 біженок зізнається, що зазнала сексуального насилля. За даними польської поліції, до прикладу, у 2021 році було розпочато 2257 справ щодо зґвалтувань і лише 1081 з них було доведено.
Число постраждалих через удар РФ по Покровську зросло до 40, серед них троє дітей – прокуратура
Кількість загиблих у Покровську на Донеччині внаслідок російського ракетного удару 24 червня зросла до п’яти, постраждалих – до 41, серед поранених – четверо дітей: троє дівчат віком 9, 11 і 13 років і 12-річний хлопець, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Пошкоджено приватні будинки, шість автомобілів, зруйновано один приватний будинок. Поранені доставлені до клінічної лікарні інтенсивного лікування у Покровську. Комунальні служби Покровська очікують на дозвіл від екстрених служб, щоб обстежити пошкодження і підвезти матеріали для ліквідації наслідків обстрілу», – написав Філашкін у телеграмі.
Раніше в обласній прокуратурі повідомляли про збільшення числа постраждалих до 40, загиблих було четверо.
«24 червня 2024 року о 12:00 армія держави-агресора здійснила ракетний обстріл Покровська. Через пів години ворог наніс по прифронтовому місту повторний удар. Влучання засобів ураження відбулись по приватному сектору й об’єкту цивільної інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі зазначили, що, попередньо, російські військові використали ракети «Іскандер-М».
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: найгарячіша ситуація на Покровському напрямку – тривають 13 боєзіткнень
На Покровському напрямку від початку доби війська РФ уже 35 разів намагалися прорвати оборону Збройних сил України, йдеться у зведенні Генерального штабу станом на 16:00.
«Напрямок залишається найгарячішим… Тривають 13 боєзіткнень в районах Сокола, Новоселівки Першої, Новоолександрівки, Євгенівки, Олександрополя та Воздвиженки», – повідомили військові.
Також російські війська активізувалися на Лиманському напрямку, зазначили у штабі. Кількість атак за сьогодні збільшилась майже вдвічі – до 18, шість з яких іще тривають. Штурмові дії військ РФ зараз відбуваються в районах Греківки, Копанок, Невського, Серебрянського лісництва, Тернів та Синьківки.
«На Торецькому напрямку ворог атакує в районі Південного. Це вже сьома за сьогодні штурмова дія на напрямку. На Времівському напрямку ворог намагався атакувати три рази. Штурмові дії відбито. На Оріхівському напрямку йдуть бої в районі Малої Токмачки», – зауважили у Генштабі.
Активні бойові дії відбуваються в районі Іванівського на Краматорському напрямку, де армія РФ зробила шість спроб прорвати оборону ЗСУ, кажуть військові. Крім того, на Придніпровському напрямку в районі Кринок війська РФ проводять вже четверту за день атаку.
У ніч на 24 червня Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ спростувало інформацію від ресурсу DeepState про повну окупацію села Новоолександрівка на Покровському напрямку в Донецькій області. У Збройних силах додали, що на вулицях населеного пункту тривають бої, а окупована частина Новоолександрівки перебуває під вогневим контролем українських сил.
Напередодні проєкт DeepState оприлюднив інформацію, що сили РФ окупували Новоолександрівку і намагаються закріпитися на західних околицях села. DeepState зауважує, що до траси Покровськ-Костянтинівка з населених пунктів залишається лише Воздвиженка.
Раніше цього тижня британська розвідка припускала, що війська РФ, ймовірно, взяли під контроль село Новоолександрівка Донецької області, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів на північ від Авдіївки. У розвідці Британії звертали увагу на те, що, взявши під контроль Новоолександрівку, сили РФ зможуть впритул наблизитися до дороги Т-05-04 – однієї з головних шляхів постачання українських сил.
Війська РФ почали облогу Торецька? Ситуація на напрямку
Армія Росії окупувала Шуми і просунулася в селі Північне, про це ввечері 21 червня повідомив проєкт DeepState. Обидва ці населені пункти розташовані в менш ніж 4 кілометрах на схід від Торецька Донецької області.
«Останні дні район селища Північне став новою вкрай гарячою точкою. Достеменну причину провалу оборони поки що невідомо. Станом на кінець 21 червня росіяни ще просунулися вздовж вулиці, яка паралельна залізниці. Окрім того, противник зайняв село Шуми, насосну станцію та відвал 1. Ворог помічений і біля відвалу 2, стрілецькі бої у тому районі не вщухають», – повідомили аналітики.
На думку DeepState, агресор намагатиметься розвинути тактичний успіх, перекинувши резерви та спробувавши зайняти Торецьк.
Про прорив оборони ЗСУ в районі Північного DeepState повідомив у ніч проти 19 червня. Після Генштаб визнав активізацію боїв на цьому напрямку. У зведенні на 13:00 24 червня відомство повідомило про 4 атаки агресора на Торецькому напрямку – в районах Південного та Північного.
Погіршується ситуація і на південь від міста – Росія продовжує розширювати «Очеретинський виступ».
Головні питання випуску:
- Наскільки ускладнила оборону Торецька окупація Шумів на схід від міста?
- Чим загрожує ЗСУ втрата Торецька?
- І як вплине на угруповання ЗСУ у Часовому Яру можливе перерізання агресором дороги Покровськ–Костянтинівка?