За пів року українські сили уразили понад 30 російських військових літаків – Стратком ЗСУ
Центр стратегічних комунікацій (Стратком) Збройних сил України повідомив, що протягом шести місяців 2024 року українські сили уразили понад 30 російських військових літаків, і опублікував відповідну мапу.
Серед цих літаків: дев’ять Су-25, один Су-57, два МіГ-31, близько 13 Су-34, один Су-35, один Су-35С, два А-50, один Іл-22М11, один Ту-22М3, йдеться в повідомленні.
«Збройні Сили України продовжують ефективно знищувати російську бойову авіацію, в тому числі з використанням західного озброєння… Кількість літаків, їх моделі й модифікації, а також місця ураження вказані умовно. Деякі з літаків отримали ураження, але могли повернутися на аеродроми на тривалий ремонт. Крім того, в деяких випадках моделі знищених літаків було неможливо достовірно встановити», – заявили у Страткомі.
За даними Генерального штабу ЗСУ станом на 28 червня, від початку повномасштабного вторгнення РФ українські військові знищили 360 літаків.
Росія дані про свої втрати у війні не коментує.
Від початку доби відбулось 59 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби, 28 червня, на лінії фронту відбулось 59 бойових зіткнень. Найбільше боїв на Покровському напрямку, йдеться у зведенні Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ).
«Загарбники здійснили 16 авіаційних ударів із застосуванням 33 КАБів, понад 565 разів обстріляли позиції наших військ та населені пункти», – пише Генштаб ЗСУ.
Зокрема відомо, що на Харківському напрямку сили РФ продовжують штурмувати в районі Вовчанська, три атаки було відбито, ще одна триває.
«На Куп’янському напрямку Сили оборони відбивають дві атаки Степової Новоселівки та Стельмахівки. На Лиманському напрямку ворог проводить штурмові дії в районах Макіївки, Невського, Торського та Серебрянського лісу. Чотири атаки відбито, ще чотири тривають», – зазначили у Генштабі.
Водночас, за даними відомства, на Сіверському напрямку сили РФ «наростили інтенсивність наступальних дій». Наразі вже відбулось 12 боїв, з них 10 відбито поблизу Спірного, Роздолівки та Виїмки, ще два боєзіткнення тривають в районі Спірного.
«На Краматорському напрямку ворог атакує поблизу Іванівського та Часового Яру. Наразі триває три атаки росіян. На Торецькому напрямку ворог двічі намагався атакувати зі сторони Горлівки», – йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ.
Відомо, що «на Покровському напрямку вже відбулось 19 боєзіткнень. Росіяни намагаються прорватися з району Очеретиного у напрямках Воздвиженки, Євгенівки, Новоолександрівки та Прогресу. П’ять атак окупантів нашими оборонцями успішно відбито, ще сім – продовжуються».
Через обстріли зафіксовані знеструмлення у 4 областях – Міненерго
Через нові російські обстріли сталися знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Миколаївській областях, йдеться у повідомленні Міністерства енергетики 28 червня.
Також, за даними відомства, енергетики змогли заживити 19,5 тисячі абонентів, що знеструмлювалися через бойові дії та технологічні порушення.
«Минулої доби (27 червня – ред.) для покриття потреб споживачів Україна додатково залучала аварійну допомогу з енергосистем Польщі, Румунії та Словаччини. Також аварійна допомога залучалась і сьогодні у нічні години», – наголосили у Міненерго.
«У Києві через технологічне порушення знеструмлювалися житлові будинки та установи у центральному районі. Їх усіх заживили», – розповіли у відомстві.
За даними енергетиків, у південному регіоні на високовольтній підстанції відключалося обладнання.
«Через це знеструмлювалися споживачі в Одеській та Миколаївській областях. Також знижував потужність об’єкт «зеленої» генерації. Причина – технологічне порушення, що сталося внаслідок загорання трави біля обладнання. Впродовж години всіх споживачів було заживлено», – повідомили у відомстві.
Крім того, за даними Міненерго, через негоду в Закарпатській області також знеструмлено 9 824 абоненти у 17 населених пунктах.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
У Нацгвардії повідомили про знищення російського штурмовика Су-25
Національна гвардія України повідомила 28 червня про знищення на Донеччині російського штурмового літака Су-25.
«Гвардійці виявили ворожий Су-25, відомий також під назвою «Грач», що здійснював бойовий виліт. Зведений розрахунок переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК) «Ігла» 31-ї бригади Національної гвардії України діяв оперативно та професійно», – вказано в повідомленні.
У НГУ не вказали дату, коли відбулася ця подія.
За даними Генерального штабу ЗСУ станом на 28 червня, з початку повномасштабного вторгнення РФ українські військові знищили 360 літаків, останній із яких – за попередню добу, 27 червня.
Безпекова угода між Польщею і Україною «майже готова» та буде підписана до Саміту НАТО – Туск
У п’ятницю, 28 червня, у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що безпекова угода між Польщею та Україною «майже готова» і буде підписана до Саміту НАТО, який стартує 9 липня.
«Це не гарантії безпеки, а такі зобов’язання країн перед Україною для спільної безпеки і наша угода майже готова. Багато країн вже підписали такі двосторонні угоди, хоча б під час цього саміту наступні дві країни підписали ці зобов'язання щодо України. Відомо, що Україна хотіла б більше і конкретніше, це зрозуміло. Я мушу зважити спільно з міністром оборони дуже ретельно, як можемо й надалі допомагати Україні, але жодним часом не хочемо і не можемо ослабити оборонні можливості Польщі. І тут є до обговорення кілька деталей», – сказав Туск.
За словами прем’єра, «Польща й надалі підтримуватиме Україну, але не коштом своєї безпеки».
«Не завжди легкі розмови з президентом Зеленським, але я сказав цілком чітко: «будемо допомагати, бо ваша безпека – це є наша безпека, але не зробимо нічого, що ослабить безпосередньо нашу безпеку. Говоримо тут про винищувачі, про те озброєння, яке іноді так само потрібне Польщі як і Україні. Тут я буду дотримуватися нашої лінії», – додав польський прем’єр.
Водночас у Міністерстві закордонних справ Польщі Радіо Свобода повідомили, що робота над польсько-українською угодою про співробітництво у сфері безпеки «саме фіналізується».
СБУ затримала російського агента, який «готував прорив на Донеччині»
Контррозвідка Служби безпеки України затримала російського агента, який «готував прорив загарбників у Донецькій області та шпигував за Силами оборони», йдеться у повідомленні пресслужби СБУ.
У спецслужбі зазначили, що «фігурант розвідував місця базування особового складу та важкого озброєння Збройних сил України на Покровському напрямку, де тривають безперервні бої».
«Найбільше ворога цікавили локації укріпрайонів та вогневих позицій артилерії. Ця інформація була потрібна російським загарбникам для підготовки нових наступів і прориву оборони ЗСУ. Для збирання відомостей агент пішки обходив місцевість, де фіксував потрібні йому локації. Отримані координати він позначав на гугл-картах», – зазначають у відомстві.
У СБУ повідомили, що фігуранта затримали у власному помешканні.
За даними слідства, «ворожим поплічником виявився житель Мирнограда, працівник приватної охоронної компанії».
«У квітні цього року чоловіка дистанційно завербував спецпризначенець Росгвардії, який співпрацює з воєнною розвідкою РФ. Його особа вже встановлена СБУ. У поле зору загарбників зрадник потрапив як активний користувач проросійських телеграм-каналів, де залишав свої антиукраїнські коментарі», – кажуть у СБУ.
Міністр оборони РФ Бєлоусов відреагував на дрони США над Чорним морем
Міністр оборони РФ Андрій Білоусов доручив російському Генеральному штабу «внести пропозиції щодо заходів оперативного реагування» на польоти американських безпілотників над Чорним морем.
У заяві, поширеній міністерством оборони 28 червня, йдеться про «збільшену інтенсивність польотів стратегічних безпілотних літальних апаратів США над акваторією Чорного моря, які здійснюють розвідку та цілевказування високоточній зброї, що постачається Збройним силам України західними державами для завдавання ударів по об’єктах Росії».
Польоти безпілотників російське військове відомство розцінює як провокації і вважає, що вони «свідчать про все більше залучення США та країн НАТО до конфлікту в Україні на боці київського режиму».
Як вважають у Москві, такі польоти підвищують ймовірність інцидентів у повітряному просторі з літальними апаратами Повітряно-космічних сил Росії, що збільшує ризик прямої конфронтації альянсу з Російською Федерацією. Відповідальність за це нестимуть країни НАТО, йдеться в заяві міністерства оборони РФ.
Ця заява з’явилася через кілька днів після того, як неофіційні джерела повідомили про збитий над Чорним морем американський дрон Global Hawk. Офіційно ця інформація ані Росією, ані США не була підтверджена.
У березні 2023 року американський безпілотник MQ-9 розбився в Чорному морі після зіткнення з російським Су-27 над нейтральними водами. Судячи із поширених американськими військовими відеокадрів, дрон упав, коли російський винищувач скинув перед ним паливо. У російському військовому відомстві стверджували, що безпілотник перейшов у некерований політ і розбився «внаслідок різкого маневрування».
Екіпаж винищувача Су-27 нагородили російськими орденами. Представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі тоді прокоментував це так: «Я не розумію, чому вони нагородили за хоробрість льотчика, який, у гіршому випадку, зловмисно наражав себе і американську власність на великий ризик, а в кращому – просто ідіот».
Після інциденту з MQ-9 міністерство оборони РФ неодноразово повідомляло, що піднімало авіацію на перехоплення безпілотників країн НАТО над Чорним морем.
Американські безпілотники здійснюють патрулювання над Чорним морем у нейтральному повітряному просторі, не входячи в повітряний простір України, частину якого (в тому числі над окупованим Кримом) нині контролює російська авіація.
Поблизу ЗАЕС знищили одну зі станцій радіаційного моніторингу – МАГАТЕ
На території ЗАЕС, яка перебуває під російською окупацією, зруйнована станція зовнішнього радіаційного моніторингу, розповів генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі.
«Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) повідомила (МАГАТЕ – ред.), що станцію зовнішнього радіаційного моніторингу було зруйновано внаслідок обстрілу та пожежі цього тижня, що ще більше знизило ефективність її можливостей за межами майданчика для виявлення та вимірювання будь-яких радіоактивних викидів під час надзвичайної ситуації», – каже Гроссі.
Він підкреслив, що «це ще більше знизило можливості виявляти та вимірювати будь-які радіоактивні викиди під час можливої надзвичайної ситуації на ЗАЕС».
У МАГАТЕ кажуть, що зв’язок із розташованою приблизно за 16 кілометрів на південний захід від АЕС станцією моніторингу втратили у понеділок удень, 24 червня. Через обстріли команда не змогла отримати доступ до місця, щоб підтвердити пошкодження.
У МАГАТЕ зазначили, що «з 14 станцій радіаційного моніторингу в 30-кілометровій зоні навколо ЗАЕС чотири повністю втрачені, а ще деякі не працювали в різні періоди часу через пошкодження».
Гроссі вказав, що «робота зовнішнього обладнання радіаційного моніторингу є важливою частиною ядерної безпеки в усьому світі».
«Втрата однієї станції радіаційного моніторингу не має прямого впливу на безпеку на ЗАЕС, але вона є частиною безперервної ерозії низки заходів безпеки під час війни, що залишається джерелом глибокого занепокоєння», – зазначив він.
У Міненерго розповіли, чи вимикатимуть світло на вихідних
В Україні ситуація з енергопостачанням залишається складною, але попри спеку на вихідних можуть обійтися без відключень світла, зазначила заступниця міністра енергетики Світлана Грінчук в ефірі телемарафону.
«Традиційно на вихідні знижується споживання. Однак зараз важко спрогнозувати, тому що спека», – сказала вона.
Грінчук висловила сподівання, що «вдасться трішечки зменшити графіки відключення або уникнути навіть».
«Але ситуація продовжує залишатися складною, хоч і стабільною та контрольованою», – додала чиновниця.
В Україні також діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
У Тамбовській області РФ є «невелике загоряння» на нафтобазі після атаки дрона
У Мічурінському муніципальному окрузі Тамбовської області після атаки українського безпілотника виникла пожежа на нафтобазі, повідомив 28 червня голова регіону Максим Єгоров.
За його словами, найближчий населений пункт розташований за три кілометри, постраждалих немає. Пожежа локалізована, уточнив Єгоров.
Також дрони атакували військовий об'єкт збройних сил Росії в Смоленській області, повідомив губернатор Василь Анохін. Він стверджує, що дев’ять безпілотників були збиті над Починківським районом, постраждалих та руйнувань немає.
Міністерство оборони Росії повідомило, що впродовж ночі над російськими регіонами знищені або перехоплені 25 безпілотників: 12 у Брянській області, дев’ять – у Смоленській, два – в Курській та по одному у Воронезькій та Ростовській областях. Про атаку у Тамбовській області, яка безпосередньо з Україною не межує, у повідомленні відомства не згадується.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектору, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними агенції Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Трамп каже, що відкинув пропозиції Путіна щодо припинення війни проти України
Кандидат у президенти США Дональд Трамп під час дебатів з чинним головою Білого дому Джо Байденом заявив, що пропозиції, висунуті президентом РФ Володимиром Путіним нібито як умови для «припинення» розв’язаної РФ війни проти України, є «неприйнятними».
Під час дебатів Трамп спочатку ухилився від відповіді на питання журналістки щодо умов Путіна, однак вона згодом знову запитала: «Чи прийнятні для вас умови Путіна?».
«Ні, вони (пропозиції президента РФ Володимира Путіна – ред.) не прийнятні», – відповів він.
Трамп знову повторив, що «закінчить війну в Україні», якщо буде переобраний на посаду президента США, однак не надав жодної конкретики щодо того, як він збирається це зробити.
Влада: за добу на Херсонщині армія РФ обстріляла 28 населених пунктів, 6 поранених
За минулу добу, 27 червня, російські війська здійснили удари по 28 населених пунктах Херсонської області, шестеро людей зазнали поранень, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
За його словами, «під ворожим вогнем та авіаударами опинилися Кізомис, Садове, Чорнобаївка, Білозерка, Антонівка, Олександрівка, Велетенське, Станіслав, Новодмитрівка, Понятівка, Дар'ївка, Придніпровське, Інженерне, Благовіщенське, Берислав, Золота Балка, Михайлівка, Львове, Нововоронцовка, Новоолександрівка, Шляхове, Новоберислав, Осокорівка, Тягинка, Козацьке, Ольгівка, Бургунка і Херсон».
Голова ОВА каже, що «російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів, пошкоджені 17 приватних будинків».
«Зафіксовані влучання в об’єкт критичної інфраструктури, заклад громадського харчування, магазини та майстерню. Внаслідок обстрілів пошкоджені автомобіль швидкої медичної допомоги та приватні автомобілі», – розповів Прокудін.
Місцева влада регулярно повідомляє про російські атаки цивільних з допомогою БПЛА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За добу Росія втратила 1170 військових, літак і майже 25 танків – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 540 490 своїх військових, зокрема 1170 – за останню добу – такі дані станом на ранок 28 червня оприлюднив український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні навели такі дані:
- танків – 8066 (+24 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 15480 (+21)
- артилерійських систем – 14423 (+60)
- РСЗВ – 1109 (+1)
- засобів ППО – 871 (+3)
- літаків – 360 (+1)
- вертольотів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11509 (+50)
- крилатих ракет – 2329 (+5)
- кораблів/катерів - 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 19514 (+46)
- спеціальної техніки – 2431 (+11)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Сили РФ вдарили по Нікополю дронами, є руйнування – ОВА
Наслідки обстрілів Нікополя силами РФ, фото ілюстративне
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Вранці 28 червня сили РФ знову вдарили по Нікопольщині, йдеться у повідомленні голови обласної військової адміністрації Сергія Лисака.
«Ніч на Дніпропетровщині минула без прильотів. Та із самого ранку російська армія знову вдарила по Нікопольщині. Поцілила по райцентру дронами-камікадзе», – зазначив він.
За словами Лисака, «зайнявся приватний будинок. Ще один – пошкоджений. Понівечена господарська споруда. Загиблих і постраждалих немає».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: у Чорному і Азовському морях 10 російських кораблів, три з яких – носії «Калібрів»
У Чорному та Азовському морях чергують 10 російських кораблів, три з яких є носіями ракет типу «Калібр», йдеться у повідомленні Військово-морських сил ЗСУ.
«В Чорному морі 2 ворожі кораблі, 1 з них є носієм крилатих ракет "Калібр". В Азовському морі 8 ворожих кораблів, 2 з яких є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 16 ракет», – кажуть у відомстві.
У ВМС ЗСУ розповіли, що «у Середземному морі 2 ворожі кораблі, які є носіями крилатих ракет "Калібр" загальним залпом до 24 ракет».
«За добу, в інтересах Росії, прохід Керченською протокою здійснили: до Чорного моря – 6 суден, з них 4 продовжили рух у напрямку протоки Босфор; до Азовського моря – 9 суден, з них 6 рухались з протоки Босфор», – підсумували ВМС.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
Президент Болгарії відмовився від участі в саміті НАТО через позицію щодо підтримки України
Президент Болгарії Румен Радев відмовився очолити або доєднатися до делегації країни на липневому саміті НАТО у Вашингтоні через позицію щодо допомоги Україні.
У своїй заяві він зазначив, що з першого дня війни в Україні «рішуче засуджує російську агресію» і завжди підтримував «всі елементи колективного підходу для забезпечення безпеки, покращення оборонних спроможностей, реалізації регіональних планів альянсу».
«При цьому я не приймаю деякі положення рамкових позицій, прийнятих Радою Міністрів (болгарський уряд - ред.), щодо зобов’язань, які бере наша країна щодо війни в Україні. У зв’язку з цим я не приймаю пропозицію уряду очолити делегацію Болгарії та взяти участь у нараді глав держав і уряду у Вашингтоні», – заявив Радев.
За даними болгарської служби Радіо Свобода, про які рамкові позиції йдеться, не повідомляють ні в адміністрації президентства, ні в Раді міністрів.
Болгарська служба звертає увагу, що Румен Радев давно захищає тих , хто дотримується позицій Кремля щодо війни в Україні – що надання військової допомоги Києву лише затягує конфлікт, а прихильники допомоги є «розпалювачами війни».
Це суперечить офіційній позиції Болгарії. Попередні чергові уряди, а також парламентська більшість підтримали зусилля Києва щодо захисту від російської військової агресії та схвалювали кілька рішень про надання військової допомоги Україні.
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
Через удар РФ по Миколаївщині є постраждалі – Кім
Через російський удар по Миколаївщині є постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«На даний момент відомо про двох постраждалих, їх госпіталізовано», – написав він у телеграмі.
О 21:38 у Миколаївській області оголосили повітряну тривогу. У соцмережах писали про вибухи в обласному центрі. Згодом місцева влада повідомила про «приліт» за межами міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили РФ скинули вибухівку з дрона, є постраждалі – Херсонська ОВА
На Херсонщині сили РФ скинули вибухівку з дрона – постраждали четвро людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Жителі Білозерської громади знов під атакою російських безпілотників. Внаслідок скидання вибухівки з дрона постраждали двоє цивільних у Новодмитрівці – в обох вибухові травми та контузії», – йдеться у повідомленні.
В ОВА додають, що також чоловік, 66 років, зазнав поранень ноги, а у 71-річної жінки – поранення передпліччя та живота.
Місцева влада регулярно повідомляє про російські атаки цивільних з допомогою БПЛА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Не думаю, що робимо все можливе»: експрем'єр Польщі про Росію, Україну, кризу у взаєминах і Трампа
Польща стала одним із найближчих союзників України, коли та опинилась жертвою повномасштабної російської агресії. Сусідня країна приймала сотні тисяч біженців і стала логістичним хабом для доставки в Україну західної зброї. Дружні відносини між країнами загострила зернова криза, а ставлення пересічних поляків до українців нині, як свідчать соцопитування, погіршується.
На якому етапі польсько-українські взаємини зараз? Чи можна було запобігти кризі у них? Як аграрний потенціал України вплине на її шлях до ЄС? Чи достатньо Захід підтримує Україну і чи остерігаються можливого приходу до влади Дональда Трампа у Варшаві? Радіо Свобода поговорило з прем'єром Польщі 2017-2023 років Матеушем Моравецьким.
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: було майже 120 боїв, біля Часового Яру бої тривають
Станом на 22:00 на фронті відбулося 119 бойових зіткнень – найгарячішими напрямками залишалися Торецький, Покровський та Курахівський, де відбувся 71 бій, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Торецькому напрямку противник намагався 26 разів штурмувати позиції українських захисників в районах Дружби, Залізного, Північного,
За даними штабу, на Покровському напрямку сили РФ продовжують намагатись вклинитись в українські бойові порядки біля населених пунктів Воздвиженка, Новоолександрівка, Євгенівка, Прогрес, Новоселівка Перша, Карлівка та Уманське – всього відбулось 27 атак, одна триває.
На Курахівському напрямку протягом дня війська РФ 18 разів атакували позиції Сил оборони – два боєзіткнення ще тривають. Ситуація під контролем наших захисників.
У Генштабі також повідомляють, що на Краматорському напрямку противник уже 6 разів намагався витіснити підрозділи Сил оборони із займаних позицій в районі Часового Яру – три атаки відбито, бої тривають, а на Времівському напрямку війська РФ тиснув біля Костянтинівки – дві атаки відбито, одне боєзіткнення триває.
Минулої доби у Генштабі повідомляли про 116 бойових зіткнень на фронті станом на 22:00 26 червня.
Днями керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, щоситуація на фронті є «досить складною» і такою залишатиметься ще щонайменше місяць, однак, як він сказав, «Армагедону не буде».
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».