Ліпавський: у липні-серпні Україна отримає 100 тисяч боєприпасів за чеською ініціативою
Україна в липні й серпні отримає ще 100 тисяч боєприпасів у рамках чеської ініціативи з закупівлі снарядів, повідомив 22 липня в Брюсселі міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.
«З вересня ці поставки прискоряться», – цитує чеського міністра агентство Reuters.
За його словами, наразі до ініціативи приєдналися 18 країн, 15 із них уже виконали свої обіцянки і зробили свій внесок. Це означає, що є достатньо коштів для того, щоб до кінця року поставити в Україну 500 тисяч боєприпасів, цитує Ліпавського чеське видання České noviny.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що Чехія збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Згодом він анонсував, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. У травні Павел повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
Наприкінці червня стало відомо, що боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну. Міністр оборони Яна Чернохова тоді повідомила, що йдеться про 50 000 одиниць боєприпасів, а мета – доставити в Україну 500 000 боєприпасів цього року.
Чому і як оборонні компанії США планують тестувати свої технології на війні в Україні?
Пауза у постачанні Україні зброї минулого року змусила багатьох усвідомити, що планувати оборонну галузь необхідно системно, навіть коли війна в Україна закінчиться. Тому зміцнення безпеки постало нагальною проблемою для багатьох країн. І тому про довгострокові оборонні плани говорять дедалі частіше. А Україна видається найкращим практичним майданчиком для їх втілення.
Голос Америки зібрав аргументи і факти про те, чим Україна приваблює оборонні компанії США.
Як Україна, так і Росія стикаються із складнощами в забезпеченні військового потенціалу в затяжній війні, яка означає і змагання у витривалості між оборонними комплексами.
Незважаючи на допомогу Північної Кореї та Ірану, проблеми з військовими поставками можуть змусити Росію перейти до більш оборонної позиції до кінця року, пише The Economist.
МОЗ: через російські обстріли в Україні пошкоджені 1642 медичні об’єкти, 214 – зруйновані повністю
За час повномасштабної війни Росії в Україні пошкоджені 1642 об’єкти 676 закладів охорони здоровʼя, а 214 обʼєктів 99 медзакладів – зруйновані повністю, повідомило 22 липня українське Міністерство охорони здоров’я.
«Росіяни цілеспрямовано атакують лікарні, пологові будинки, амбулаторії й поліклініки. Найбільше постраждали медичні заклади у Харківській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій і Сумській областях. Наразі неможливо отримати повну інформацію про масштаби руйнування лікарень на тимчасово окупованих територіях», – заявили у МОЗ.
За повідомленням, за понад два роки у різних областях країни повністю або частково відновили 885 об’єктів медзакладів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Розвідка Британії: в Україні перебуває понад 30 тисяч військовослужбовців Росгвардії
Розвідка Великої Британії заявляє, що зараз в Україні, «цілком імовірно», перебуває понад 30 тисяч військовослужбовців Росгвардії. За повідомленням, більшість особового складу Росгвардії майже напевно веде охорону тилу, лише деякі підрозділи беруть участь у бойових діях на передовій.
«Основна бойова частина Росгвардії, 116-та бригада спеціального призначення, швидше за все, складається з трьох полків військ, маючи доступ до танків, БМП і артилерії», – йдеться в повідомленні, яке 22 липня опублікувало Міноборони Великої Британії.
«Від початку 2024 року Росгвардія майже напевно намагалася нарощувати свої передові сили шляхом поглинання російських нерегулярних формувань. У травні 2024 року Росгвардія успішно інтегрувала батальйон «Восток» угруповання «ДНР» у свої лави. Цілком імовірно, що очікувана угода про приєднання ПВК «Вагнер» до складу 1-го добровольчого корпусу Росгвардії була зірвана в березні 2024 року», – додали в розвідці.
Минулого місяця розвідка Британії повідомляла, що з лютого 2022 року загальна кількість ув’язнених у Росії зменшилася щонайменше на 150 000 осіб. Цілком ймовірно, що більшість цих в’язнів були звільнені в обмін на згоду воювати в Україні, йшлося в повідомленні Міністерства оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Через обстріли РФ на Харківщині постраждали дві жінки – прокуратура
Дві жінки постраждали через російські обстріли на Харківщині вранці 22 липня, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 22 липня приблизно о 9:40 окупанти обстріляли село Подоли Купʼянського району. Поранена мирна мешканка, їй надано медичну допомогу на місці. Пошкоджено приватні домоволодіння та гараж. Сьогодні близько 5:20 ЗС РФ здійснили авіаційний обстріл села Сенькове Купʼянського району. Загорівся приватний житловий будинок. Тілесні ушкодження отримала жінка 75 років», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними прокуратури, в ніч на 22 липня російські війська завдали ракетних ударів по місту Дергачі, внаслідок чого пошкоджена низка обʼєктів цивільної інфраструктури: навчальний заклад, приміщення цивільних підприємств, багатоквартирні житлові будинки, люди не постраждали. За попередніми даними, сили РФ застосували дві ракети «Іскандер-М».
У прокуратурі повідомили про початок досудового розслідування за фактами порушення законів і звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За минулу добу ППО знищила 16 російських дронів – Повітряні сили
За минулу добу українські військові знищили 16 безпілотників різних типів на півдні та сході України, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«21 липня 2024 року на півдні та сході України протиповітряна оборона знищила 16 ворожих безпілотників різних типів», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому зранку 22 липня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Через обстріли РФ на Херсонщині поранені 10 людей – влада
На Херсонщині внаслідок російських обстрілів минулої доби постраждали дев’ятеро людей, ще одна людина була поранена вранці 22 липня, повідомила обласна військова адміністрація.
«Минулої доби під ворожим вогнем й авіаударами опинилися Антонівка, Комишани, Первомайське, Придніпровське, Садове, Кізомис, Станіслав, Широка Балка, Велетенське, Берислав, Новоберислав, Ольгівка, Бургунка, Тягинка, Михайлівка і місто Херсон», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, російські військові влучили в об’єкт критичної інфраструктури, навчальний заклад, типографію, магазин, кав’ярню і станцію техобслуговування, а також житлові квартали населених пунктів області, зокрема дві багатоповерхівки і чотири приватні будинки.
Зранку 22 липня російська армія, як повідомили в ОВА, вдарила по селу Садове, внаслідок чого постраждала 71-річна жінка, яка перебувала у будинку.
«Вона дістала вибухову травму, контузію й уламкове поранення голови. «Швидка» доставила потерпілу до лікарні у середньому стані тяжкості. Їй надають медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Окупаційна влада повідомила про затори перед Керченським мостом
Перед Керченським мостом знову утворилися затори, російський офіційний телеграм-канал про оперативну ситуацію на мосту повідомляє про понад вісім сотень транспортних засобів, які чекають на проїзд із боку РФ, інформує зранку 22 липня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«У черзі з боку Тамані перебуває 830 транспортних засобів. Час очікування (становить) близько трьох годин. У черзі з боку Керчі перебуває 65 транспортних засобів», – ідеться в повідомленні.
Раніше радник мера Маріуполя Петро Андрющенко заявив, що російська влада посилила правила проїзду Керченським мостом. За його словами, автомобілям потрібно пройти таку ж перевірку, як при перетині кордону. Є два варіанти: сканер та ручна перевірка.
У разі ручної перевірки потрібно вийняти сумки, самостійно віднести до оглядової кімнати, покласти все на стрічку. Машину також обстежують повністю: бардачок, відділення із запаскою, сидіння.
Обстежені на сканері речі, як стверджується, позначають наклейками «Оглянуто». Водію видають фіолетову картку, пасажирам – червону.
Керченський міст забезпечує основний трафік до окупованого Криму з російської території. За умов повномасштабного вторгнення РФ в Україну цивільне авіасполучення в цьому напрямку закрите. Тому на міст лягло подвійне навантаження. Традиційно воно зростає у весняні та літні місяці.
Упродовж останніх днів на Керченському мосту справді спостерігаються масштабні затори. Наприклад, 30 червня повідомлялося, що автомобільна черга на міст сягала 1130 автомобілів. З чим саме це пов’язано – російська влада не повідомляла.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Очільник окупаційної влади Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мосту 17 липня 2023 року. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Окупований Маріуполь «відбудовує» компанія з орбіти внука ексгенпрокурора РФ Юрія Чайки – «Схеми»
Ремонтом багатоповерхових житлових будинків у захопленому і зруйнованому армією РФ Маріуполі займається російська компанія з орбіти внука Юрія Чайки – колишнього генерального прокурора Росії, а нині повноважного представника президента РФ у Північно-Кавказькому федеральному окрузі. Це у спільному розслідуванні встановили журналісти «Схем» (проєкт української служби Радіо Свобода) та видання «Бюро».
За повідомленнями пропагандистських російських ЗМІ, ремонти підʼїздів, заміну електрощитових, роботи зі скління у місті Маріуполі, зокрема в Орджонікідзевському районі, на вулицях Олімпійській та Азовстальській, здійснює компанія «Премиум», роботою якої не задоволені місцеві мешканці.
Журналісти встановили, що співзасновником ООО «Премиум» (з грудня 2023 року компанія перереєстрована у Луганську за російським законодавством, до цього працювала в Ульяновську в РФ) є громадянин Росії В’ячеслав Кобець. Він є головою правління групи компаній «МБК», що займаються, зокрема, залізничними перевезеннями, торгівлею та будівництвом. У цю групу входить фірма «Первая гранитная мастерская». Вона випускає тротуарну та фасадну плитку в Новосибірській області. Бізнес-партнер Кобця в «Первой гранитной мастерской» – Сергій Артемович Чайка.
Це 22-річний онук колишнього російського генпрокурора Юрія Яковича Чайки. Сергій Чайка є співвласником десяти компаній у Росії, що проводять різноманітну діяльність: це вирощування зернових, надання в оренду транспорту, послуги у сфері дизайну, будівництва та інше. У власності Сергія, за інформацією з витоків із російської бази ДАІ, – Toyota Land Cruiser 200 та Mercedes-Benz E-Class. На фото у соцмережі Вконтактє Сергій Чайка позує у кріслі приватного літака, у формі автогонщика та на тлі льодової арени. Журналісти звернулися до Сергія Чайки за коментарем через Telegram, але відповіді не отримали.
Родина Чайки побудувала бізнес-імперію з інтересами в різних сферах – від соляної промисловості та девелопменту до розвитку міських просторів та вивезення сміття, йдеться у розслідуванні.
У 2015 році російський «Фонд боротьби з корупцією» оприлюднив розслідування про можливу корупцію серед членів родини генерального прокурора Росії Юрія Чайки та інших високопоставлених співробітників прокуратури та щодо побудови ними бізнесу «на здирництві, відкатах і рейдерстві» і зв’язках зі злочинними угрупованнями. Юрій Чайка заявив, що розслідування немовби «замовив» британський підприємець Вільям Браудер. Він, у свою чергу, відкинув ці звинувачення.
Президент Росії Володимир Путін звільнив Юрія Чайку з посади генпрокурора у січні 2020 року та призначив на посаду повноважного представника президента РФ у Північно-Кавказькому федеральному окрузі.
Російські війська захопили Маріуполь у травні 2022 року, після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили 567 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 567 760 своїх військових, зокрема 1050 осіб – за останню добу, повідомив український Генштаб станом на ранок 22 липня. Скільки серед них загиблих, а скільки поранених – не уточнюють.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі ЗСУ заявили про такі:
- танки ‒ 8284 (+18 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 15980 (+17)
- артилерійські системи – 15637 (+51)
- РСЗВ – 1123 (+2)
- засоби ППО ‒ 900 (+4)
- літаки – 362
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12475 (+73)
- крилаті ракети ‒ 2401
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 21138 (+102)
- спеціальна техніка ‒ 2637 (+21).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Генштаб ЗСУ: на фронті було 77 боєзіткнень, майже половина – на Покровському напрямку
На фронті станом на 22:00 відбулося 77 бойових зіткнень, «найгарячішою» сьогодні залишалася ситуація на Покровському напрямку, де війська РФ 27 разів намагалися вклинитися в українську оборону біля Воздвиженки, Новоселівки Першої, Новоолександрівки, Прогресу, Калинового та Уманського. Про це повідомляє у зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Наразі 22 атаки ворога відбито, п’ять боєзіткнень тривають. Наші оборонці вживають заходів для стабілізації обстановки та недопущення просування противника вглиб української території. Противник зазнає значних втрат - за попередньою інформацією сьогодні наші воїни знешкодили на цьому напрямку 276 окупантів, 92 з них – безповоротно», – йдеться у повідомленні.
Також противник активним був на Харківському і Куп’янському напрямках.
На Харківському напрямку загарбники дев’ять разів атакували неподалік Глибокого та Вовчанська: сім російських атак успішно відбили українські захисники, ще дві – тривають.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку сили РФ протягом дня десять разів намагалися просунутися до українських позицій неподалік Синьківки, Стельмахівки Берестового та в напрямку Глушківки – сім атак противника успішно відбили Сили оборони, бої продовжуються.
На Сіверському напрямку російські загарбники п’ять разів безуспішно намагалися прорвати оборону в районах Верхньокам’янського та Виїмки, а на Краматорському напрямку активність російських військ вилилась в п’ять бойових зіткнень – три атаки в районах Часового Яру та Андріївки захлинулись, два боєзіткнення триває, додають у Генштабі.
Генеральний штаб ЗСУ заявив зранку 21 липня, що минулої доби «ворожа активність зросла майже по всьому фронту», було 172 бойових зіткнення.
Протягом останніх двох місяців Покровський напрямок залишається одним з «найгарячіших».
Армія Росії окупувала Новопокровське на північний захід від Авдіївки – про це у ніч проти 14 червня заявив проєкт DeepState.
Агресору, таким чином, залишається близько 25 кілометрів на захід до Покровська, і близько 20 кілометрів до траси, яка сполучає Покровськ із Мирноградом – і Костянтинівкою на північ.
У НАТО знову акцентують увагу на ролі Китаю у війні Росії проти України
Саміт НАТО у Вашингтоні позаду. Основною темою зустрічі була війна Росії проти України та надання підтримки Києву.
Однак Північноатлантичний альянс також виступив проти Китаю, який «рішуче підтримує російську війну», забезпечуючи Москву товарами подвійного використання. Більше про це за лінком
«Уже можемо сказати» – Зеленський повідомив про ще один німецький Patriot в Україні
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україну вже прибув зенітно-ракетний комплекс Patriot, який раніше обіцяв Берлін.
«Зараз уже ми можемо сказати: є посилення нашої ППО. Німецький «Петріот» прибув в Україну, я хочу подякувати Німеччині та Сполученим Штатам за цей крок. В небі ми зможемо зробити більше. Звичайно, попереду ще багато роботи, і це ще далеко не гарантований захист, але тим не менше – більше сили для України», – сказав він у своєму відеозверненні.
Ще 5 липня посол Німеччини в Україні Мартін Єгер повідомив, що в Україну вже прибув комплекс Patriot з Німеччини.
8 липня Берлін оголосив про черговий пакет військової підтримки Україні. За даними німецького уряду, Києву надають, серед іншого, систему Patriot зі запчастинами і ракетами до неї, 9 тисяч боєприпасів до зенітних танків Gepard та боєприпаси до танків Leopard 1.
Передачу Україні ще однієї, третьої, системи протиповітряної оборони Patriot Німеччина анонсувала ще у квітні.
ОГП: на Сумщині сили РФ атакували дроном комбайн, є загиблий та поранений
На Сумщині російські війська атакували дроном комбайн під час збору врожаю, є загиблий та поранений, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними слідства, 21 липня близько 16:40 сили РФ атакували, за попередньою інформацією, FPV-дроном комбайн, який збирав урожай на території Білопільської громади Сумського району. Внаслідок атаки загинув 37-річний комбайнер, його 59-річний помічник отримав поранення.
За процесуального керівництва Сумської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаї війни, поєднаного з умисним убивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Путін боїться дронів України – західні ЗМІ про ППО біля дач очільника РФ
Низка західних ЗМІ повідомили цього тижня, що резиденція очільника Росії Володимира Путіна на озері Валдай, що на північ від Москви, нещодавно була укріплена кількома системами протиповітряної оборони. На думку експертів, це реакція на збільшення активності українських безпілотників. Читайте про це за лінком
Зеленський про втрати серед українських військових: «менше не стає»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що цифра втрат серед українських військових змінюється щодня, не в позитивний бік.
«Я знаю, скільки зараз. Я знаю, скільки ми людей втрачаємо щодня. Для мене це дуже болюче питання і дуже важливе. Я кожного дня, на жаль, бачу ці зміни, і вони не в позитивну сторону. Менше не стає. Я зараз не можу сказати цю кількість», – сказав він в інтерв’ю BBC.
Зеленський зазначив, що слід мінімізувати втрати максимально, зауваживши, що різниця з РФ є дуже великою: якщо в Україні співвідношення загиблих та поранених військових 1 до 6-8, то у Росії – кожен 2-3.
«Це говорить про те, що вони не борються за виживання своєї людини, вони залишають її на полі бою», – каже він.
Тому, відповідаючи на запитання щодо того, скільки ще Україна може воювати, Зеленський сказав, що «це насамперед залежить від морального духу військових, морального духу народу, який працює, щоб у військових були заробітні плати, від єдності між військовими і цивільними в Україні, а також від єдності Заходу».
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Генштаб ЗСУ: на фронті було майже 60 боєзіткнень, є активність противника на трьох напрямках
Загалом станом на 16:00 на фронті відбулося 58 бойових зіткнень, ситуація на фронті характеризується активністю противника на Харківському, Куп’янському та Покровському напрямках, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Харківському напрямку російські війська сім разів намагались здійснити штурм українських оборонних рубежів в районі Глибокого та Вовчанська – всі атаки відбиті, а на Куп’янському напрямку вони сім разів активно йшли на позиції українських підрозділів у районі Синьківки, Стельмахівки, Берестового та Андріївки – два боєзіткнення досі тривають.
Найбільше сили РФ атакували на Покровському напрямку, де було вже 23 спроби потіснити українських захисників із займаних позицій в районах Прогресу, Новоселівки Першої, Воздвиженки, Новоолександрівки, Калинового та Уманського. Сили оборони стримують натиск та на даний час відбили шістнадцять атак противника, сім атак ще тривають.
У Генштабі додають, що на Придніпровському напрямку противник завдав авіаційних ударів, скинувши керовані авіаційні бомби по районах населених пунктів Тягинка, Томарине та Бургунка Херсонської області.
Минулого тижня низка українських ЗМІ повідомила про вихід українських військових з села Кринки на лівобережній частині Херсонщини, де Сили оборони намагалися утворити плацдарм для подальшого наступу на півдні країни.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону зазначив, що «ситуація не така критична, як її інтерпретують деякі медіа і блогери». У коментарі «Новинам Приазов’я» речник підтвердив – Сили оборони України продовжують виконувати завдання на лівому березі Дніпра.
20 липня Генштаб ЗСУ повідомив, що на Придніпровському напрямку українські захисники відбили чотири російські атаки в районі Кринок.
Сили РФ завдали удару по Херсону, постраждали четверо людей – ОВА
Унаслідок російського обстрілу Херсона постраждали четверо людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Самостійно за допомогою звернулись чоловіки, 22 та 33 років. В них – вибухові травми та різані рани ноги й живота. Потерпілих госпіталізували до хірургічного відділення. Також уламкові поранення та перелом передпліччя дістав 58-річний херсонець. Лікарі надають йому допомогу», – йдеться у повідомленні.
Раніше було відомо, що через обстріл Дніпровського району міста постраждав 65-річний чоловік, в якого вибухова травма та поранення стегна.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
У ФРН з об’єднання журналістів виключили автора книжки про Путіна
У Німеччині об’єднання журналістів-розслідувачів Netzwerk Recherche (NR) виключило зі своїх лав Хуберта Зайпеля, який написав біографію російського лідера Володимира Путіна і отримав за це сотні тисяч євро з Москви.
Після того, як робота Зайпеля на Кремль стала відомою, його книжки вилучили із продажу, а фільми видалили з медіатек німецьких телеканалів.
Зайпель кілька років був членом об’єднання, до якого належали відомі журналісти Німеччини. Він виступав на заходах та вів дискусійні форуми.
«Хуберт Зайпель своєю поведінкою порушив основні правила незалежної журналістики та завдав величезної шкоди репутації нашої професії», – сказав голова об’єднання Даніель Дреппер телеканалу ZDF.
Журналісти програми Frontal каналу ZDF спільно з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів, виданнями Spiegel та Washington Post розкрили отримання Зайпелем грошей через офшорну фірму підприємця Олексія Мордашова. За даними ЗМІ, за книжки про Путіна Зайпеля було сплачено не менш як 600 тисяч євро. Про це журналіст не поінформував ані видавництво, ані телерадіомовну компанію NDR, для якої він працював.
Дреппер зажадав від Зайпеля залишити об’єднання одразу після публікації звинувачень у листопаді, але журналіст не виконав ці вимоги. Тому об’єднання виключило Зайпеля лише зараз на щорічних зборах. Зайпель не з’явився на нього, пояснивши це особистими мотивами.
Хуберт Зайпель вважався одним із найвідоміших тележурналістів Німеччини та знавцем Росії. Його інтерв’ю з Володимиром Путіним та колишнім співробітником ЦРУ та Агентства нацбезпеки США Едвардом Сноуденом були показані на телеканалі ARD.
На початку червня Зайпель узяв участь в економічному форумі в Петербурзі. Ймовірно, він досі не розірвав контакти з Кремлем.
Понад дві третини грузинів назвали Росію «ворогом своєї країни» – опитування
У Грузії 69% громадян вважають Росію ворогом своєї країни, свідчать результати опитування в межах дослідження «Кавказький барометр 2024».
Цей показник постійно зростає, в аналогічному дослідженні 2021 року головним ворогом Росію вважали 66%, у 2019 році – 49%, у 2017 році – 40%, а в 2012 році – 35%.
США головним ворогом Грузії назвали 4% респондентів, Туреччину – 2%.
Головним другом Грузії вважають Сполучені Штати 24% опитаних грузинів. На другому місці Азербайджан – 8% та Україна – 7%. Далі Туреччина, Німеччина, Вірменія. Росію другом Грузії вважають 2% громадян кавказької країни.
При цьому понад чверть опитаних (26%) переконані, що друзів Грузія не має взагалі.
Опитування проводилося методом очних інтерв’ю з 16 квітня до 13 травня на всій території Грузії, за винятком непідконтрольних Тбілісі Абхазії та Південної Осетії. Загалом опитано 1509 людей.