Латвія передала Україні ще 500 дронів – міністр
Латвія в межах коаліції дронів відправила в Україну ще 500 безпілотників, повідомив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
«Посилка з понад 500 безпілотниками прямує до України», – написав він у соцмережі Х.
Коаліція дронів налічує 16 країн, серед яких – Велика Британія, Латвія, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Нідерланди, Польща, Україна, Німеччина та Швеція.
Держави-члени коаліції працюють над постачанням різних типів безпілотників, таких як розвідувально-ударні безпілотники, безпілотні літальні апарати, керовані штучним інтелектом, і технології боротьби з дронами. За міністерства оборони країни, цього року Латвія виділила 20 мільйонів євро на коаліцію безпілотників.
Загалом від початку доби на фронті відбулося 133 бойові зіткнення, повідомляє станом на 22:00 Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, противник активізувався на Краматорському напрямку, здійснивши 28 наступальних дій біля Часового Яру, Бондарного, Міньківки, Васюківки, Григорівки, Калинівки, Білої Гори, Андріївки та Кліщіївки. Сили оборони відбили 21 атаку, ще сім продовжуються.
Однак «найгарячішим» напрямком на фронті залишається Покровський – від початку цієї доби сили РФ 38 разів намагалися прорвати українську оборону неподалік населених пунктів Воздвиженка, Новоолександрівка, Новоселівка Перша, Іванівка, Пантелеймонівка, Нью-Йорк, Лозуватське, Тимофіївка, Прогрес, Вовче, Яснобродівка та Уманське. ЗСУ відбили 29 атак, дев’ять ще тривають.
На Торецькому та Курахівському напрямках противник 15 та 13 разів відповідно атакував українські війська біля Торецька, Залізного, Нью-Йорка та Північного, Красногорівки, Георгіївки та Парасковіївки. Ще чотири бої досі тривають.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 22 липня заявив, що російські війська, попри втрати, продовжують наступати в напрямку Покровська на Донеччині.
18 липня головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що перебіг війни Росії проти України стає дедалі складніше прогнозувати, але, за його словами, зрозуміло, що чимало залежатиме від того, хто зможе швидше накопичувати ресурси і використовувати їх, поки має вікно можливостей.
У МОН розповіли, що вивчатимуть школярі на уроці «Захист України»
Міністерства освіти та науки (МОН) розробило проєкт навчальної програми для предмету «Захист України» для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти, повідомляє пресслужба відомства 22 липня.
«Оновлення програми предмета «Захист України» спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій. Ми надаємо особливу увагу розвитку громадянської свідомості та системи цінностей, які допоможуть нашим дітям стати відповідальними членами суспільства», – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
За даними МОН, у 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надають практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.
Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги, кажуть у міністерстві.
Вказано, що програма оновленого предмета передбачає таке:
- навчальний день раз на місяць, щоб глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні.
- сучасне обладнання – осередки будуть оснащені компʼютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги.
- підготовку вчителів – уже понад 100 тренерів пройшли навчання та матимуть змогу передавати знання вчителям з регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію.
22 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11092, що стосується покращення початкової загальновійськової підготовки і передбачає, що предмет «Захист України» будуть вивчати всі учні шкіл – дівчата та хлопці.
«Ухваленим законом ми, зокрема, впроваджуємо поняття «початкова загальновійськова підготовка», що відкриває Кабінету міністрів можливість у постановах прибрати розділення в класах на вивчення цього предмету. Тобто «Захист України» мають вивчати всі учні, так само як математику чи українську мову», – зазначив член парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук.
Кротевич заявив про «навмисну бездіяльність» ДБР і подав скаргу до суду
Керівник штабу бригади «Азов» Богдан Кротевич повідомив, що подав скаргу в суд на ДБР, через те, що бюро не порушило справу проти екскомандувача Обʼєднаних сил ЗСУ Юрія Содоля.
Кротевич написав у телеграмі, що 27 червня отримав відповідь від ДБР, яке заявило, що лист про Содоля лише буде додано до вже наявної справи, у якій «опосередковано» розглядаються дії командування оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця».
Керівник штабу бригади «Азов» вважає, що цим ДБР порушує закон – «це фактично навмисна бездіяльність».
Кротевич також каже, що йому дали зрозуміти, «що є вказівка зверху «не давати хід цій справі».
Бюро наразі не коментувало заяви Кротевича.
У ДБР раніше казали, що звернення Кротевича приєднали до справи про прорив російських військ на Харківщині.
Керівник штабу бригади «Азов» Нацгвардії Богдан Кротевич подав заяву у ДБР із проханням розслідувати дії генерала ЗСУ – Юрія Содоля. Військові звинувачують його у втраті територій та тисяч життів солдатів. Сам генерал публічно на ці звинувачення не реагував.
Президент Зеленський вирішив змінити командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова 24 червня. Про причини цього кадрового рішення Зеленський не розповів.
Через російські обстріли Херсона поранені троє людей – влада
Через російські обстріли Херсона поранені троє людей, повідомив керівник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Сьогодні на цю годину внаслідок російської агресії отримали поранення троє людей – чоловік 68 та двоє жінок 71 і 80 років. Усім надається медична допомога», – написав він у телеграмі.
Мрочко також додав, що внаслідок нічних обстрілів Дніпровського району міста загинула жінка.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
«Україна надзвичайно стійко тримає оборону» – Патрік Тьорнер про дії НАТО, США, Росії і Китаю
На саміті НАТО у Вашингтоні, який відбувся 9–11 липня, Північноатлантичний альянс оголосив про великий пакет допомоги Україні для підтримки її боротьби проти російської агресії і заявив, що Україна перебуває на «незворотному шляху» до членства в альянсі.
Однак до цього членства, ще дуже далеко. Хоча Альянс посилив українську оборону, США, Німеччина та інші країни-члени заявили, що Україна не зможе вступити в НАТО, поки не закінчиться війна.
Патрік Тьорнер, який народився у Великій Британії і працював у міністерстві оборони, перебував на посаді помічника генерального секретаря НАТО з 2018 по 2022 рік. 17 липня він був призначений очільником Представництва НАТО в Україні. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на саміті минулого тижня у Вашингтоні описав завдання Представництва НАТО в Україні та роль цивільного керівника.
В інтерв’ю для Грузинської служби Радіо Свобода Тьорнер розповів про бажання України вступити в НАТО, останній саміт у Вашингтоні, а також про заяву колишнього президента США і кандидата в президенти від Республіканської партії Дональда Трампа про те, що він може закінчити війну в Україні за 24 години. Читайте за лінком
Неформальна зустріч міністрів закордонних справ і оборони Європейського союзу відбудеться в Брюсселі, а не в Будапешті, заявив у понеділок 22 липня глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель.
Угорщина, яка головує в Раді ЄС, планувала провести саміт міністрів закордонних справ у Будапешті 28-29 серпня.
«Ми повинні послати сигнал, навіть якщо це символічний сигнал», – сказав Боррель журналістам після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Постійні неузгоджені кроки Угорщини, спрямовані проти єдності ЄС, повинні «мати певні формальні наслідки», наголосив політик.
Він також повідомив, що 25 із 26 країн-партнерів Угорщини по ЄС в понеділок розкритикували ініціативу премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, яку Будапешт назвав «миротворчою місією».
Лише Словаччина підтримала позицію Угорщини.
«Я можу сказати, що всі держави-члени – за одним єдиним винятком – дуже критично ставляться до такої поведінки», – сказав Боррель.
«Саме Путін є стороною війни. Єдиний, хто провокує, – це Путін, який закликає до поділу України і видачі полонених як передумови для будь-яких переговорів і будь-якого припинення вогню», – зазначив Боррель.
Раніше видання Politico з посилання на трьох неназваних дипломатів ЄС повідомляло, що міністри закордонних справ Європейського cоюзу мають намір організувати свій власний саміт, щоб бойкотувати захід премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана у Будапешті.
Водночас, 22 липня у Брюсселі Боррель наголосив, що відмовляється від слова «бойкот». «Зустріч відбудеться, і Угорщина буде там», – додав він.
До цього Орбан за останні два тижні здійснив несподівані візити до Києва, Москви і Пекіна з так званою «миротворчою місією», не маючи на це мандата від ЄС.
Його зустріч у Москві з президентом Росії Володимиром Путіном особливо роздратувала деяких інших членів НАТО, які заявили, що ця поїздка надала Путіну легітимності, тоді як Захід хоче ізолювати його через війну в Україні.
Перебуваючи в Києві 2 липня, Орбан заявив, що представив Зеленському пропозицію про припинення вогню для переговорів із Росією.
Перші 1,4 млрд євро із заморожених активів РФ Україна отримає на початку серпня – Боррель
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель повідомив, що перші 1,4 млрд євро з прибутку від заморожених активів Росії будуть спрямовані на закупівлю зброї для України на початку серпня.
«Щодо прибутків, я поінформував міністрів про прогрес у підготовці першого переказу 1,4 млн євро, який, як очікується, відбудеться на початку серпня – наступного тижня», – сказав він на пресконференції.
Боррель уточнив, що ці кошти будуть спрямовані на закупівлю військового обладнання для України – засобів протиповітряної оборони, артилерійських снарядів та озброєнь в української промисловості.
24 червня міністри ЄС погодили правові рамки використання надприбутків від знерухомлених російських активів, які будуть розподілені до Європейського фонду миру. Як заявляв раніше Жозеп Боррель, 1,4 мільярда євро буде доступно протягом липня і ще 1 мільярд євро до кінця року.
Сили РФ завдали ракетного удару по Одещині – влада розповіла про наслідки
Російські війська вдень завдали ракетного удару по Одещині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, внаслідок удару частково зруйновано фасад адміністративної будівлі приватного підприємства, складські приміщення, пошкоджено цивільні автомобілі.
Люди не постраждали.
Російські військові регулярно – переважно ударними БПЛА та ракетами – атакують Одещину, зокрема портову інфраструктуру. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, коментуючи загибель громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон, заявив, що «ворог прагне використати будь-які інструменти, аби розʼєднати нашу націю».
«Холоднокровне вбивство відомої мовознавиці – виклик для всього українського суспільства, злочин проти основоположних прав і свобод українців. Ця трагедія вкотре продемонструвала: ворог прагне використати будь-які інструменти, аби розʼєднати нашу націю», – написав він у телеграмі.
За його словами, Ірина Фаріон «загинула за українську позицію».
«Ми не маємо права терпіти подібні злочини і продовжимо захищати Україну як на фронті, так і всередині нашої держави», – додав Буданов.
У Львові ввечері 19 липня стріляли в Ірину Фаріон. Пізно ввечері того ж дня медики повідомили, що її поранення виявилися несумісними з життям.
Правоохоронці спершу кваліфікували напад на Ірину Фаріон як «замах на умисне вбивство». Офіс генерального прокурора вночі 20 липня перекваліфікував злочин на умисне вбивство.
Ірині Фаріон було 60 років, вона була депутаткою Верховної Ради сьомого скликання у 2012–2014 роках від партії ВО «Свобода». Мала радикальні погляди з питань функціонування української мови, деякі її висловлювання викликали гучні публічні дискусії.
«Мирний план» Джонсона: що це та як реагують в Україні?
Експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон після зустрічі із кандидатом у президенти США Дональдом Трампом опублікував колонку для Daily Mail, в якій виклав свій покроковий «мирний план», як це можливо зробити, і чому Росія на це погодиться. У ньому ж Джонсон написав, що вірить у те, що Дональд Трамп може закінчити війну в Україні.
Читайте про це за лінком
Війська РФ скинули з дрона вибухівку у селі на Херсонщині, поранений місцевий житель – ОВА
Війська РФ скинули боєприпас із дрона у селищі Антонівка на Херсонщині. Унаслідок удару постраждав 68-річний чоловік, повідомила 22 липня Херсонська обласна військова адміністрація.
«Його з вибуховою травмою та пораненням ноги доставили до лікарні. Медики надають йому необхідну допомогу», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна готується підписати ще чотири безпекові угоди – Зеленський
Україна готується до підписання чотирьох нових безпекових угод, сказав президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 22 липня.
«Це для нас і оборонна підтримка, це для нас і фінанси, і гуманітарна взаємодія. Вже тоді буде майже 30 таких угод із нашими партнерами. Ми ставили собі завдання, щоб це були різні країни – і не лише країни НАТО. Але всі – однаково готові допомагати нам у захисті спільних цінностей», – сказав президент.
Напередодні Володимир Зеленський підписав безпекові угоди зі Словенію та Чехією.
Загалом Україна підписала вже 25 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом, Румунією, Чехією та Словенією.
СБУ повідомила про підозру клірику УПЦ (МП), який «закликав до приєднання Херсонщини до РФ»
Служба безпеки України повідомила про підозру клірику Української православної церкви (Московського патріархату), який, за даними спецслужби, закликав до «приєднання» Херсонщини до РФ. Про це повідомляє пресслужба СБУ 22 липня.
Служба безпеки зазначила, що зібрала доказову базу на Геннадія Шкіля – настоятеля храму УПЦ (МП) у тимчасово окупованому місті Гола Пристань на лівобережжі Херсонщини.
«У липні 2022 року Шкіль разом з гауляйтером Сальдо взяв участь у прокремлівському «форумі», що проводили у захопленому на той час Херсонському державному університеті. Під час заходу клірик виступив з промовою, де закликав до «приєднання» регіону до складу Росії», – йдеться у дописі.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Геннадію Шкілю про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- виправдовування, визнання правомірною, забезпечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників;
- колабораційна діяльність.
«Оскільки зловмисник переховується на лівобережжі Херсонщини, тривають комплексні заходи для притягнення колаборанта до відповідальності за злочини проти України. Нагадаємо, що у травні цього року підозру від Служби безпеки отримав син Геннадія Шкіля – Назар Шкіль, який співпрацює з окупантами», – кажуть в СБУ.
Верховна Рада 19 жовтня 2023 року проголосувала у першому читанні за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних із РФ. В УПЦ (МП) заявили, що вказаний законопроєкт «не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України», а саму церкву назвали «самостійною і незалежною».
За даними СБУ, станом на жовтень 2023 року з початку повномасштабної агресії РФ було відкрито 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП), з яких 16 – митрополити церкви. Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради та колабораціонізму. 26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) повідомлено про підозру, а ще 19 уже отримали судові вироки.
Війська РФ завдали авіаударів по Донеччині, поранено дев’ятьох людей – прокуратура
Внаслідок авіаційних обстрілів армією РФ населених пунктів Донеччини поранено дев’ятьох цивільних, повідомила Донецька обласна прокуратура.
«Попередньо, ворог завдав по населених пунктах 9 авіаударів з використанням керованих бомб «УМПБ Д-30 СН». Пошкоджено житлові будинки, транспортні засоби, магазин, поштове відділення, кафе, лінія електропередач», – йдеться у повідомленні.
За даними прокуратури, 22 липня російська армія завдала ударів по житловому мікрорайону у Костянтинівці, а також обстріляла Волноваський район.
«У селі Перебудова тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості дістали четверо цивільних, які під час обстрілу перебували на території власних домоволодінь. Двох жінок та двох чоловіків доставлено до медичного закладу, де їм надано кваліфіковану допомогу. Ще двох громадян травмовано у селі Роздольне», – вказано у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Шмигаль каже, що обговорив із держсекретарем Ватикану встановлення справедливого миру для України
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль провів 22 липня зустріч у Києві із державним секретарем Святого престолу кардиналом Пʼєтро Пароліном. Про це глава уряду написав у своєму телеграмі.
«Обговорили встановлення справедливого миру для України, продовольчу безпеку, повернення полонених й українських дітей. І в цьому контексті подякував Святому Престолу за участь у Першому саміті миру й підтримку його рішень», – йдеться у дописі.
Шмигаль зазначив, що подякував Ватикану за допомогу й активну участь у процесі повернення депортованих українських дітей і полонених.
Напередодні кардинал П’єтро Паролін відвідав Одеську область, де зустрівся з представниками місцевої католицької спільноти, ознайомився з роботою українського зернового коридору та «оглянув зруйнований внаслідок російської атаки Спасо-Преображенський кафедральний собор».
Це перший візит Державного секретаря Святого престолу в Україну після початку повномасштабного російського вторгнення. За словами пресслужби Ватикану, кардинал «прибув, щоб розділити надію».
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру. Понад 80 країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.
У Саміті миру брав участь представник папи Римського Франциска.
Армія РФ захопила два села: наблизилася до Покровська та Сіверська
Проєкт DeepState повідомив, що армія Росії за ці вихідні окупувала два села на сході України.
У ніч проти 20 липня аналітики заявили про захоплення агресором Роздолівки – села за 10 кілометрів на південний захід від Сіверська. А за добу аналітики повідомили, що РФ вдалося окупувати і Прогрес – село на схід від Покровська.
У Прогресі, за даними DeepState, агресор зумів переламати хід бою на свою користь за дві доби.
Аналітики нагадали, що бої за підступи до села почалися наприкінці квітня, і три місяці Сили оборони щодо успішно відбивали спроби противника наступати.
Однак під час масованого штурму 19 липня майже все село залишили: його обороняла одна з піхотних бригад, і термінова допомога від механізованої бригади поблизу успіху не принесла. Причина – відсутність достатньої кількості піхоти.
ОВА: унаслідок артилерійського обстрілу Нікополя постраждало п’ятеро людей
Російські війська обстріляли Нікополь на Дніпропетровщині з артилерії. Унаслідок цього п’ятеро людей постраждали, повідомив 22 липня начальник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«37-річний чоловік госпіталізований в стані середньої тяжкості. Решта – лікуватиметься амбулаторно. Це жінки 65 та 34 років. І чоловіки – 32 і 36», – йдеться в дописі.
За даними ОВА, пошкоджені п’ятиповерхівки, авто, хлібний кіоск і приватні підприємства.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Херсоні вночі після обстрілу загинула жінка – Прокудін
Після нічного удару по Дніпровському району Херсона смертельних поранень зазнала жінка. Про це вдень 22 липня повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«На місці трагедії працюють відповідні служби», – ідеться в повідомленні.
Раніше в обласній військовій адміністрації повідомили, що впродовж доби 21 липня на Херсонщині внаслідок російських обстрілів минулої доби постраждали дев’ятеро людей, ще одна людина була поранена вранці 22 липня.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
«У жовто-блакитних кросівках через всю Росію». Як повернути українських ексзасуджених з депортації?
Документальний фільм «Поверніть мене додому», де йдеться про незаконно депортованих до Росії українських ексзасуджених, представили публіці Тбілісі, Києва і Львова. Стрічку показав проєкт «Ти Як?» від Радіо Свобода, провівши після презентації в українській столиці першу публічну дискусію на тему проблеми в'язнів, які опинилися під владою окупантів.
У якому становищі перебувають засуджені українці в Росії? Що робить Україна, аби їх повернути? Як просувається справа про воєнний злочин їхньої депортації на міжнародній арені? І які її перспективи у Гаазі? Про це під час презентації документальної стрічки «Поверніть мене додому» говорили міністр юстиції Денис Малюська, правозахисники Роман Мартиновський і Анна Скрипка, а також представник Офісу Генерального прокурора Олександр Зюзь.
Передісторія
«На відміну від депортації українських дітей, яку висвітлювали численні медіа, або обмінів військовополоненими, про депортованих ексзасуджених інформації мало», – зазначила авторка фільму «Поверніть мене додому» Мар'яна Сич.
Від початку повномасштабної війни в російській окупації опинилося близько трьох тисяч українських в'язнів. Про це свідчать дані Міністерства юстиції. На момент вторгнення вони перебували в 11 в'язницях Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей.
Майже всі ті, хто у перші дні російського повномасштабного наступу перебував в установах відбування покарань, без права голосу і волевиявлення опинилися в окупації. На відміну від багатьох громадян, у них не було вибору залишитися чи виїхати на підконтрольну Україні територію, наголошує міністр юстиції Денис Малюська.