Генштаб ЗСУ: війська РФ протягом дня атакували на 11 напрямках, понад 30 боїв тривають зараз
Загалом від початку цієї доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень на 11 напрямках, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Ще 32 бої тривають.
За даними штабу, найбільшу активність російські війська проявили на Покровському напрямку. Вони 31 раз намагалися прорвати українуську оборону неподалік населених пунктів, зокрема, Олександропіль, Воздвиженка, Новоолександрівка, Тимофіївка, Іванівка, Веселе, Новоселівка Перша та Яснобродівка. Сили оборони відбили 18 російських атак, 13 – ще продовжуються. Противник концентрує зусилля біля Новоолександрівки та Веселого.
Також сили РФ інтенсивно атакували на Курахівському напрямку, де було 15 атак поблизу Красногорівки, Костянтинівки та Парасковіївки, три з них досі тривають.
На Времівському напрямку противник здійснив 13 наступальних дій біля Костянтинівки, Водяного, Великої Новосілки та Роздольного, ще три бої продовжуються, додають у штабі.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 22 липня заявив, що російські війська, попри втрати, продовжують наступати в напрямку Покровська на Донеччині.
18 липня головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що перебіг війни Росії проти України стає дедалі складніше прогнозувати, але, за його словами, зрозуміло, що чимало залежатиме від того, хто зможе швидше накопичувати ресурси і використовувати їх, поки має вікно можливостей.
Залежні від Росії. Як Угорщина і Словаччина сваряться з Україною через російську нафту?
У відносинах України з Угорщиною – нове загострення, що ризикує перерости в судову тяганину. Будапешт погрожує арбітражем, подальшим блокуванням виплат із фонду ЄС за зброю для України і завуальовано натякає на можливість зупинки експорту електроенергії охопленій війною країні, якій він зараз критично необхідний.
Союзником Угорщини, як і в низці інших питань, стала Словаччина. Там нагадують про реверсні постачання газу, також – дизельного пального й електроенергії Україні. Різку реакцію двох країн ЄС спровокувало посилення Україною санкцій проти російського «Лукойлу», що призвело до зупинки транзиту його продукції до Угорщини й Словаччини зокрема.
Радіо Свобода з’ясовувало, як закручується спіраль нового конфлікту і які перспективи його вирішення. Читайте про це тут
Прокуратура повідомляє про збільшення кількості поранених через російські атаки на Харківщину
Внаслідок російських обстрілів Харківської області постраждали загалом шестеро людей, повідомляє обласна прокуратура 25 липня.
Зокрема, відомство згадує про трьох поранених через обстріл села Пристін. За попередніми даними, війська РФ випустили по селу два КАБ-250.
«Також сьогодні приблизно о 12:30 ворогом було здійснено обстріл с. Волохівське Чугуївського району. Загорілись житлові будинки. Опіки та поранення отримав 43-річний чоловік. Потерпілого доставлено до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Також раніше стало відомо про двох поранених у селі Руська Лозова через ранковий обстріл. Прокуратура зазначає, що російська армія вдарила по населеному пункту снарядом УМБД Д-30 СН.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
«Те, що полон вбиває – воно не на пустому місці». У Запоріжжі вшанували пам’ять загиблих в Оленівці
У Центрі ветеранського розвитку у Запоріжжі 25 червня відбувся захід-реквієм за загиблими в Оленівці, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. До нього долучилися ветерани російсько-української війни, волонтери, рідні військових, представники громадських організацій. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих в Оленівці українських військовополонених.
До заходу також долучились українські військові, які пройшли російський полон.
В рамках заходу відбувся показ документального фільму про події в Оленівці. Також присутні могли задати питання та проконсультуватися у представниці правозахисної організації «Егіда», що надає допомогу родинам військовополонених та українським військовим, що пройшли полон. Більше про це тут
Війська РФ вдруге атакували Кіндійку на Херсонщині, поранено подружжя – ОВА
Російська війська скинули вибухівку на цивільних у селі Кіндійка на Херсонщині. Унаслідок удару постраждало двоє людей, повідомила 25 липня обласна військова адміністрація.
«З вибуховими травмами та уламковими пораненнями за медичною допомогою звернулось подружжя: 58-річний чоловік та його 54-річна дружина», – йдеться у дописі.
Раніше в ОВА повідомили, що сьогодні вдень російські війська атакували з БПЛА у Кіндійці на Херсонщині автівку, котра везла гуманітарну допомогу. Був поранений водій.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. За даними голови ОВА, за добу 24 липня на Херсонщині через російську агресію загинула одна людина, ще шестеро – були поранені.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Після розмови з міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним президент України Володимир Зеленський заявив про покращення ефективності роботи оборонної галузі, зокрема почали «реально й помітно» працювати іноземні інвестиції.
«Відчутно, що (оборонна) галузь стає вже зовсім іншою – більш сильною, більш ефективною. Дуже важливо, що нарешті в оборонному виробництві почали реально й помітно працювати іноземні кошти, і це велике наше досягнення. Не лише кошти державного бюджету, а й інвестиції партнерів в оборонне виробництво в Україні. Сьогодні ми визначились і з «Укроборонпромом», і з нашими ракетниками щодо оновлених завдань», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, щодо багатьох напрямів є не просто вже потенціал чи якісь певні результати, а постачання для виконання завдань Силами оборони та безпеки – постачання, що зростає.
«Плюс щодо наших далекобійних дронів ми готуємо кроки, щоб вийти на більшу кількість і більшу якість. Україна свої інтереси завжди вмітиме захищати», – додав Зеленський.
Частину допомоги західні партнери України прагнуть надавати шляхом інвестицій в українську оборонну промисловість. Зокрема, у липні стало відомо, що Данія замовила виробництво 18 самохідних гаубиць «Богдана» для українських військових. Очікується, що артустановки, які фінансує Копенгаген, будуть доставлені в найближчі місяці.
Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупить озброєння та військову техніку для ЗСУ в українських виробників. У квітні уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість. Гроші виділені на створення «значного» морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів.
Делегація України відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії – коментар
Представництво України в ООН засудило ініційоване Росією засідання Ради безпеки «Загрози міжнародному миру та безпеці» і відмовилося брати в ньому участь. Про йдеться в коментарі на сайті Постійного представництва України при ООН 25 липня.
«Представництво України в ООН висловлює жаль із черговою спробою Росії використати платформу Ради для відбілення своєї загарбницької війни проти України та заперечення відповідальністі за військові злочини та злочини проти людяності, які російські війська вчиняють в Україні», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що це буде шістнадцяте засідання Ради з вересня 2022 року, скликане Росією для «вирішення надуманої проблеми поставки зброї в Україну».
Делегація України засудила нинішню спробу, яка «матиме подальший згубний вплив на довіру до Ради, особливо тому, що Росія робить це з місця голови».
Українське представництво очікує, що члени Ради безпеки ООН використають засідання, «щоб нагадати про докази, представлені в залі 9 липня 2024 року делегацією України, які свідчать про те, що об’єкти «Охматдиту» дійсно були вражені російською ракетою Х-101».
У липні у Раді безпеки ООН головує Росія.
9 липня на засіданні Радбезу ООН на тему «Підтримання миру та безпеки України» постійний представник України при ООН Сергій Кислиця згадав про удари Росії по медичних закладах у Києві під час свого виступу. Дипломат зазначив, що, хоча офіційна Москва звинувачує в ударі по цивільних об’єктах «українську ППО», російські пропагандисти «більш відверті», і деякі з них відкрито схвалюють удар по «Охматдиту» як спосіб залякування.
Російські війська вранці 8 липня завдали по Україні ракетних ударів. Зокрема, по Києву, Дніпру, Кривому Рогу і Донеччині. Сили оборони України збили 30 із 38 російських ракет, повідомили у Повітряних силах.
Число жертв комбінованої ракетної атаки, здійсненої російськими військовими 8 липня, в Києві сягнуло 27.
Серед інших об’єктів, під російський ракетний удар потрапило одне з приміщень дитячої лікарні «Охматдит». Постраждав корпус, де були діти на діалізі. У ДСНС уточнили, що внаслідок ракетного удару по дитячій лікарні загинули двоє людей.
Росія: у Бєлгородській області російський танк переїхав цивільний автомобіль, загинув водій – ЗМІ
У Росії в селі Березівка Бєлгородської області російський танк переїхав цивільний автомобіль – загинув 73-річний місцевий житель, який сидів за кермом.
Очевидці події повідомили місцевому виданню «Пепел», що автомобіль «Нива» їхав головною дорогою, дотримуючись правил дорожнього руху, тоді як танк виїхав з-за повороту, не поступившись дорогою машині. Також за словами очевидців, екіпаж танка «перебував у несамовитому стані.
У Міноборони і поліції подію не коментували, але, за даними видання, причиною смерті загиблого в офіційних документах вказується «розрив серця».
ГУР: в Україні запустили проєкт для повернення українців з російського полону
В Україні 25 липня презентували державний проєкт – «Хочу к своим», який, на думку Головного управління розвідки, сприятиме поверненню українців з російського полону, повідомляє ГУР у своєму телеграмі.
«Першою і головною метою проєкту є оприлюднення інформації про засуджених російських агентів, зрадників і колаборантів, що співпрацювали або допомагали російським окупаційним силам у війні проти України. Зазначена інформація буде публікуватися на сайті проєкту – https://hochuksvoim.com, де завдяки опції «згода на обмін», засуджені колаборанти зможуть дати згоду бути обміняними на українців, які перебувають у російській неволі», – розповів представник ГУР МО України Андрій Юсов під час презентації проєкту.
У ГУР вважають, що завдяки порталу громадяни також дізнаються про можливість «припинити вимушену співпрацю з ворогом» і про те, як повідомити правоохоронців про агентів РФ в своєму оточенні.
Станом на квітень Державне бюро розслідувань (ДБР) мало 399 кримінальних проваджень за фактом колабораційної діяльності.
17 липня відбувся черговий обмін полоненими – з російського ув’язнення вдалося повернути ще 95 українців.
Від початку повномасштабного вторгнення це вже 54-й обмін полоненими. Загалом з російського полону Координаційному штабу вдалося повернути 3 405 людей.
У НАТО відреагували на падіння уламків російського дрона у Румунії
В Організації Північноатлантичного договору (НАТО) заявили, що немає жодних ознак того, що уламки російських безпілотників, знайдені в Румунії, є доказом навмисної атаки території НАТО.
«Хоча у НАТО немає інформації про навмисний напад Росії на територію Альянсу, ці дії є безвідповідальними та потенційно небезпечними», — йдеться в заяві речника НАТО 25 липня.
Раніше сьогодні в Повітряних силах ЗСУ повідомили, що вночі російські військові застосували 38 ударних дронів Shahed-131/136, атакуючи об’єкти інфраструктури України на кількох напрямках, зокрема – південь Одеської області й центральні регіони України. За повідомленням військових, 25 із цих безпілотників збили сили ППО, ще три були «локаційно втрачені» після перетину державного кордону з Румунією.
Згодом румунська влада підтвердила, що на території Румунії виявили уламки російських дронів. У Міноборони Румунії додали, що пошуки можливих уламків тривають, і зауважили, що «всі місця, зазначені як можливі зони ураження, розташовані за межами населених пунктів і не зачіпають жодних елементів інфраструктури».
У міністерстві також заявили, що перебувають на контакті з союзниками і рішуче засуджують російські атаки, здійснені Росією проти українських цивільних об’єктів й інфраструктури.
У сусідніх з Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Синєгубов: троє людей поранені через російський обстріл Харківщини
Російські війська обстріляли село Пристін Куп’янської громади, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 25 липня.
За його даними, армія РФ завдала удару між двома баготоквартирними будинками в населеному пункті.
«Постраждали три людини: жінка – 69 років та двоє чоловіків – 71 та 72 років», – заявив голова області.
Синєгубов додав, що ліквідація наслідків триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Росія: місцева влада повідомляє про загиблого через удар дрона в Бєлгородській області
Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков 25 липня заявив про загибель жителя міста Шебекіно внаслідок обстрілів з боку України.
За його словами, обстріл нібито пошкодив два багатоквартирних будинки, в одному з яких прямим попаданням снаряда було пробито покрівлю.
Крім того, безпілотники нібито атакували села Вознесенівка та Муром Шебекинського міського округу. Постраждалих, за інформацією Гладкова, немає.
На Брянщині українські військові, за заявами місцевої влади, обстріляли селище Суземка. Постраждалих немає, але губернатор Олександр Богомаз заявляв про перебої в енергопостачанні.
Адміністрація Курська повідомила, що уламки збитих дронів виявили на кількох вулицях міста. За даними влади, на одній з них було порушено електропостачання, пошкоджено газову трубу та кілька автомобілів. Даних щодо постраждалих немає.
Міноборони Росії стверджує, що в ніч на четвер нібито було збито 11 безпілотників: чотири над Курською областю, три над Бєлгородською, ще чотири над анексованим Кримом та акваторією Чорного моря. Крім того, російське командування заявило про знищення двох безекіпажних катерів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Кулеба закликав владу Гонконгу закрити для Росії шляхи обходу санкцій – МЗС
В рамках візиту до Китаю міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав спеціальний адміністративний район (САР) Гонконг, де провів зустріч з главою адміністрації Джоном Лі, повідомляє пресслужба відомства 25 липня.
У міністерстві зазначили, що Кулеба закликав адміністрацію Гонконгу вжити заходів, щоб позбавити Росію та російські компанії можливості використовувати Гонконг для обходу санкцій, запроваджених за російську агресію проти України.
«Глава МЗС України наголосив, що ці обмежувальні заходи необхідні для послаблення потенціалу Росії до ведення війни та вбивства людей в Україні. Міністр підкреслив, що російські махінації не мають псувати репутацію Гонконгу як високорозвиненої ліберальної економіки, яка ґрунтується на непохитній повазі до верховенства права», – йдеться у повідомленні.
За даними українського зовнішньополітичного відомства, сторони також обговорили створення нових можливостей для торгівлі та інвестицій в контексті відновлення України.
Міністерства закордонних справ України і Китаю раніше повідомили, що 23–25 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснить візит до Китаю на запрошення міністра закордонних справ КНР Ван Ї.
За даними західних ЗМІ, за час війни в Україні Китай став для Росії основним постачальником товарів, необхідних для різних озброєнь, у тому числі ракет. Наприклад, Financial Times писала, що в 2023 році 90% чипів, імпортованих Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року також із Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.
Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Раніше видання Bloomberg із посиланням на певний документ, який отримала редакція, повідомило, що Європейський союз оцінює можливість запровадження санкцій щодо більш як десятка компаній, які продовжують постачати до Росії заборонені європейські товари.
Ідеться про компанії, розташовані в Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Китаї, Гонконгу та самій Росії. ЄС також розглядає можливість запровадити санкції проти компаній із Китаю та Гонконгу, які нібито надали Росії супутникові зображення та певні інші технології, пише Bloomberg. Деякі з компаній раніше перебували під санкціями США, уточнює видання.
Україна націоналізувала активи російського олігарха Віктора Кононова загальною вартістю в 2 мільярди гривень – про це повідомила Служба безпеки України.
Кононов є генеральним директором та одним із бенефіціарів російської компанії «Невська косметика», яка володіла підприємством «Вінницяпобутхім».
«Сам російський мільярдер є публічним прихильником війни проти України та одним з ключових «донорів» бюджету країни-агресора. Щоб приховати від націоналізації продукцію вінницької філії, топменеджмент компанії Кононова намагався вивезти її з України як гуманітарні вантажі. Співробітники Служби безпеки своєчасно викрили оборудку і заблокували її у липні 2022 року», – заявляє відомство.
Наразі триває розслідування за кількома статтями – про:
- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права
- незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації
- незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала
Напередодні Мін’юст та Вищий антикорупційний суд повідомили про націоналізацію 100% акцій компанії «Вінницяпобутхім», яка належить підсанкційній російській «Невській косметиці».
У жовтні 2022 року Державне бюро розслідувань передало Кабінету міністрів перелік громадян і компаній Російської Федерації для запровадження санкцій. В цьому переліку була компанія «Вінницяпобутхім», яка контролюється російською АТ «Невська Косметика».
Фортифікації на Херсонщині готові на 97% – Шмигаль
На Херсонщині стан виконання будівельних робіт щодо зведення оборонних рубежів складає 97%, сказав премʼєр-міністр Денис Шмигаль під час виїзного засідання уряду 25 липня.
Шмигаль зазначив, що від початку року уряд виділив для Херсонської області 2,8 мільярда гривень, а саме:
- 2 мільярди гривень на будівництво та облаштування фортифікацій;
- 224 мільйони гривень на ремонт доріг, якими рухається військова техніка та інші критично важливі вантажі;
- 177 мільйонів гривень на відновлення об’єктів водо- і теплопостачання,
- 169 мільйонів гривень на укриття в школах та 163 мільйони гривень на укриття в медзакладах.
За даними уряду, від початку 2024 року на зміцнення оборонних рубежів із державного бюджету спрямували майже 38 мільярдів гривень.
Верховна Рада 22 травня проголосувала за постанову про утворення Тимчасової спеціальної комісії щодо використання бюджетних коштів на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення, а також на виготовлення та закупівлю безпілотників для Сил оборони. Комісія, серед іншого, має вивчити обставини щодо облаштування фортифікаційних споруд, інженерних загороджень на лінії зіткнення та цільового використання коштів, виділених на їх облаштування.
Комісія працюватиме протягом року з дня утворення. У рамках шестимісячного терміну Верховна Рада має заслухати її звіт на пленарному засіданні.
Голова Черкащини: на фронті загинув колишній мер Умані Цебрій
У ході бойових дій загинув колишній мер Умані Олександр Цебрій, повідомив голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець 25 липня.
«Захищаючи Україну, загинув Олександр Цебрій. Колишній міський голова Умані. Став у стрій із перших днів повномасштабної війни. Славний воїн. Сміливець. Надійний побратим», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Табурець додав, що Цебрій був командиром кулеметного взводу і служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського.
Згодом загибель ексмера Умані також підтвердив його однопартієць, представник політичної сили «Пропозиція» і мер Дніпра Борис Філатов.
Олександр Цебрій народився в Умані і з 2015 по 2020 рік був міським головою міста.
«Один із найбільших штурмів війни»: Росія кинула бронетанковий кулак на Курахове
Увечері 24 липня 79-а окрема десантно-штурмова Таврійська бригада ЗСУ повідомила на своїх сторінках у соцмережах, що відбила на Курахівському напрямку «один з найбільших російських штурмів за весь час повномасштабної війни».
За даними бригади, армія Росії одночасно кинула на позиції бригади 11 танків, 45 бойових броньованих машин із десантом та одну бойову машину підтримки танків «Термінатор». Окрім цього, армія агресора атакувала і на мотоциклах – на спробу прориву виїхали 12 «гонщиків».
Колони російської армії, як йдеться у повідомленні, висунулися на атаку на світанку відразу з кількох напрямків – проте аеророзвідка виявила колони далеко на підступах до позицій Сил оборони.
Оператори ударних дронів почали зупиняти перші танки та ББМ (бойова броньована машина – ред.), після цього в бій вступили протитанкісти. Декілька одиниць техніки агресора підірвалися на мінах.
«У підсумку бою наші десантники підбили 6 танків та 7 ББМ з піхотою. Спалили усі 12 мотобайків. Росіяни зазнали шалених втрат у живій силі: 40 окупантів – знищено, ще 37 – поранено. Після підбиття перших танків і бронемашин інша техніка кинулась тікати з поля бою», – зазначили у бригаді.
Вранці 25 липня Генштаб повідомив про 32 атаки армії Росії на Курахівському напрямку, більше тільки на Покровському – 38. Атакував агресор на Курахівському напрямку в районах Красногорівки, Костянтинівки та Парасковіївки.
Головні питання випуску:
- Навіщо Росія кинула, можливо, найбільший за весь час війни бронетанковий кулак на Курахове?
- Куди рветься агресор на цьому напрямку – і навіщо поспішає?
- І що зміниться після захоплення Новоселівки Першої на іншій ділянці фронту – Покровській?
Унаслідок обстрілу Руської Лозової на Харківщині поранено двох людей – ОВА
Вдень 25 липня війська РФ вдарили по селу Руська Лозова на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Унаслідок обстрілу постраждали двоє цивільних: чоловік 44 років та жінка 69 років, медики надали допомогу постраждалим на місці», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Розвідка Британії проаналізувала наслідки ураження російського порому у порту «Кавказ»
Британська розвідка вважає, що після удару ЗСУ по російському залізничному порому «Славянин» у порту «Кавказ» в Краснодарському краї, Росія буде змушена переміщувати паливні потяги через Керченський міст, чого вона намагалася уникати з моменту першої атаки на міст у жовтні 2022 року.
«Після успішних українських ракетних ударів, які 29 травня 2024 року пошкодили два інші рейкові пороми, «Славянин» був знову введений в експлуатацію як єдиний рейковий пором типу RO-RO. До 29 травня «Славянин» найімовірніше, перевозив скраплений газ клієнтам у Чорному морі», – йдеться в повідомленні, яке 25 липня опублікувало Міноборони Великої Британії.
У розвідці зазначили, що виведення з експлуатації поромів такого типу призводить до збільшення витрат, а також зменшує гнучкість Росії у перевезенні палива, боєприпасів і обладнання через Керченську протоку.
23 липня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження російського залізничного порому «Славянин» у порту «Кавказ» в Краснодарському краї РФ на березі Азовського моря.
Розташований у Краснодарському краї порт «Кавказ» є кінцевим пунктом порома, який виходить із окупованої української Керчі в Криму. До зведення Керченського мосту пором фактично був критично важливим засобом доставлення вантажів на півострів із боку РФ.
У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мості 17 липня 2023 року. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив деталі затримання підозрюваного у вбивстві політикині й мовознавиці Ірини Фаріон у Дніпрі, зазначивши, що «є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв» у неї.
«139 годин безперервної роботи величезної команди оперативників, слідчих, кримінальних аналітиків, експертів, інших поліцейських служб, співробітників Служби безпеки України. Перевірили кожен куточок по маршруту відходу стрільця й обшукали близько 100 га лісу. Врешті підозрюваного вистежили. Встановили особу. Маючи його фото, це була справа часу: смарт-камери відеоспостереження зловили його всюди», – написав Клименко в телеграмі.
За словами міністра, фігурант – 18-річний житель Дніпра, який під час підготовки до скоєння злочину орендував щонайменше три квартири у Львові.
«Зараз затриманий в руках поліції. Важливо дізнатися всі деталі. Наразі слідство схиляється до думки, що стрілець – лише виконавець», – додав Клименко, пообіцявши надати більше інформації згодом.
Раніше сьогодні про затримання підозрюваного повідомив президент Володимир Зеленський – із посиланням на міністра внутрішніх справ.
У Львові ввечері 19 липня стріляли в Ірину Фаріон. Пізно ввечері того ж дня медики повідомили, що її поранення виявилися несумісними з життям.
Правоохоронці спершу кваліфікували напад на Ірину Фаріон як «замах на умисне вбивство». Офіс генерального прокурора вночі 20 липня перекваліфікував злочин на умисне вбивство.
Раніше правоохоронці повідомляли, що встановлюють особу та місце перебування чоловіка, який може бути причетним до вбивства Фаріон. Пресслужба Національної поліції опублікувала фото і оприлюднила характерні ознаки розшукуваного: вік – близько 20 років, зріст – 170-180 см, худорлявої статури.
Ірині Фаріон було 60 років, вона була депутаткою Верховної Ради сьомого скликання у 2012–2014 роках від партії ВО «Свобода». Мала радикальні погляди з питань функціонування української мови, деякі її висловлювання викликали гучні публічні дискусії.