«Врожаї катастрофічно малі, окупанти погрожують штрафами»: доля агробізнесу на півдні без води
Російська окупаційна влада погрожує фермерам штрафами за зниження урожайності, повідомив Центр національного спротиву. Рівень врожаю зменшився через відсутність води в результаті руйнування Каховської ГЕС. Проте окупантів це не зупиняє від ідеї штрафувати аграріїв. Йдеться про санкції у вигляді зменшення закупівельної ціни на врожай, пояснює Центр нацспротиву.
Як Росія контролює аграрну галузь на окупованих територіях? Яким буде цьогорічний врожай зернових культур в окупації і на підконтрольній Україні території? Як на це вплинуло руйнування Каховської ГЕС, і що може бути з аграрною сферою півдня у майбутньому, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Центрі нацспротиву нагадують, що окупаційна влада змушує всіх фермерів продавати зерно так званому «державному оператору» за фіксованою ціною. Після цього він перепродає врожай за ринковими цінами, і різницю з цього отримують дотичні до окупаційної влади структури. «Проте за низькі показники врожайності ціна продажу зерна для аграріїв може ще зменшитися. Це і є механізм контролю галузі окупаційною адміністрацією», – зазначили у підпіллі.
Тим часом призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо 19 липня повідомив, що аграрії регіону закінчують збирання зернових. За його словами, місцевим фермерам довелося працювати в умовах відсутності поливу та надзвичайної природної посухи. Недобір врожаю порівняно з минулим роком був неминучим, проте він менший, ніж очікувалося, зазначив Сальдо.
Також окупаційний чиновник днями заявив, що місцеві фермери продають сільгосппродукцію начебто лише за ринковими цінами. За словами Сальдо, складнощі з реалізацією виникають лише у тих виробників, які не переоформилися згідно з російським законодавством і не мають відповідних документів.
Ситуацію в аграрній сфері прокоментував ще один окупаційний чиновник – голова так званого уряду захопленої частини Херсонщини Андрій Алексєєнко.
За його словами, для того, щоб начебто підтримати сільгоспвиробників, у більшості районів запровадять режим надзвичайного стану. Це надасть фермерам можливість, зокрема, уникнути штрафів за зниження врожайності, запевняє він і додав, що «такі штрафи передбачені умовами отримання субсидій» від окупаційної влади.
У Дніпрі затримали підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон – Зеленський
25 липня у Дніпрі затримали підозрюваного у скоєнні вбивства політикині та мовознавиці Ірини Фаріон. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму телеграмі. Він зазначив, що про затримання йому доповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Операція із затримання була дуже непростою. Протягом цих днів над розкриттям убивства працювали сотні фахівців Національної поліції України, СБУ та інших служб. Затримано 18-річного хлопця. Тривають необхідні слідчі дії та експертизи», – написав президент.
У Львові ввечері 19 липня стріляли в Ірину Фаріон. Пізно ввечері того ж дня медики повідомили, що її поранення виявилися несумісними з життям.
Правоохоронці спершу кваліфікували напад на Ірину Фаріон як «замах на умисне вбивство». Офіс генерального прокурора вночі 20 липня перекваліфікував злочин на умисне вбивство.
Раніше правоохоронці повідомляли, що встановлюють особу та місце перебування чоловіка, який може бути причетним до вбивства Фаріон. Пресслужба Національної поліції опублікувала фото і оприлюднила характерні ознаки розшукуваного: вік – близько 20 років, зріст – 170-180 см, худорлявої статури.
Ірині Фаріон було 60 років, вона була депутаткою Верховної Ради сьомого скликання у 2012–2014 роках від партії ВО «Свобода». Мала радикальні погляди з питань функціонування української мови, деякі її висловлювання викликали гучні публічні дискусії.
Влада Румунії повідомила про чергове виявлення уламків дрона після удару РФ по Україні
На території Румунії виявили уламки безпілотника після чергових російських ударів по Україні, повідомила румунська влада.
«Росія здійснила чергові жахливі атаки на українську цивільну інфраструктуру. На території Румунії виявили уламки. Ми поінформували наших союзників і координуємо свої дії з цього питання з ними. Румунія рішуче засуджує ці безвідповідальні дії», – написала у соцмережі Х міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.
Водночас у Міністерстві оборони Румунії зазначили, що на одній із трьох обстежуваних локацій виявили уламки безпілотника типу «Шахед», які в Росії отримали назву «Герань».
У Міноборони Румунії додали, що пошуки можливих уламків тривають, і зауважили, що «всі місця, зазначені як можливі зони ураження, розташовані за межами населених пунктів і не зачіпають жодних елементів інфраструктури».
У міністерстві також заявили, що перебувають на контакті з союзниками і рішуче засуджують російські атаки, здійснені Росією проти українських цивільних об’єктів й інфраструктури.
Раніше сьогодні в Повітряних силах ЗСУ повідомили, що вночі російські військові застосували 38 ударних дронів Shahed-131/136, атакуючи об’єкти інфраструктури України на кількох напрямках, зокрема – південь Одеської області й центральні регіони України. За повідомленням військових, 25 із цих безпілотників збили сили ППО, ще три були «локаційно втрачені» після перетину державного кордону з Румунією.
У ніч на 24 липня російські війська також атакували Одещину, пошкодивши припортову інфраструктуру.
У сусідніх з Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
«Все залишили вдома – 22 кози, кури, три собаки». З «гарячого» Торецька поспіхом їдуть люди
Після активізації бойових дій у Торецькому напрямку евакуаційники «Схід SOS» вивозять з Донеччини дедалі більше людей, зокрема маломобільних та з інвалідністю. Вони місяцями жили під обстрілами без світла й газу, сподіваючись на припинення вогню. А ще, як кажуть волонтери, боялися виїхати й залишитися без власного даху над головою й підтримки.
Що пережили під час великої війни та як облаштовуються евакуйовані, а також – які нові виклики ставить перед волонтерами загострення ситуації на фронті та блекаути в тилу – у репортажі проєкту «Ти як?».
Відсьогодні всі українці зможуть подати заяву до Реєстру збитків через «Дію» – Федоров
Відсьогодні всі українці можуть подати заяву до Реєстру збитків, який стане основою для майбутніх репарацій, повідомив у телеграмі 25 липня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
«Якщо ваша оселя була пошкоджена або знищена внаслідок російської агресії, заповніть заяву до міжнародного Реєстру збитків на порталі «Дія», – йдеться у дописі.
Федоров зазначив, що раніше для подання заяви необхідна була реєстрація житла в ДРРП (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та наявність акту комісійного обстеження майна, зараз доопрацювали систему і скористатися послугою можна, навіть якщо:
- право власності не зареєстроване в Реєстрі речових прав;
- немає акту про пошкоджене майно від місцевої влади й не подавались на програму єВідновлення;
- оселя на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.
Про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків. Він запрацював 2 квітня.
На лютий 2024 року було відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
Військовослужбовця Владислава Геруцького, який приїхав на Закарпаття у відпустку, затримали прикордонники, а згодом передали представникам ТЦК і СП. Про інцидент стало відомо 23 липня. За словами військового, під час додаткової перевірки, у його телефоні виявили позначки на картах. Він пояснив, що це позначки тих місць, де він був раніше або які планував відвідати, а також що це були туристичні маршрути. Втім, каже Владислав Геруцький, це стало причиною того, що представники Державної прикордонної служби вирішили, що він нібито хотів здійснити незаконний перетин кордону. Про цей інцидент розповів сам військовий в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»). Натомість у Державній прикордонній службі кажуть, що діяли в рамках закону.
«Коли я сказав, що ми йдемо з Квасів на Близниці, на Свидовець, це по суті навіть на північ від кордону, він не знав навіть, де це, я їм показував на карті, а потім він побачив, що у мене на карті є мітки, тому що я не перший раз і звісно є у мене мітки, різні походи, де я був. І от так в нього виникла підозра, що я хотів перетнути кордон», – розповів Геруцький.
Одразу по прибуттю на залізничну станцію Кваси Рахівського району Закарпатської області, на пероні Владислава зустрів представник поліції, провів до будівлі вокзалу, де чекали представники Державної прикордонної служби. Останні запросили Владислава проїхати з ними до прикордонного загону у село Ділове, що за понад 30 кілометрів від залізничної станції і в безпосередній близькості до державного кордону України з Румунією. За його словами, йому нічого не пояснили, і він не розумів, що його затримують. Натомість йому повідомили лише, що везуть його на «додаткову співбесіду».
«Я їм показав свій військовий квиток і відпускний квиток, який засвідчує те, що я перебуваю у відпустці. Потім вони сказали, що потрібно проїхати в Ділове, щоб додатково пройти якусь співбесіду. Ніяких слів про затримання не було. Вони ввічливо попросили з ними проїхати для проходження якоїсь додаткової співбесіди. Так як я не хотів ніяких конфліктів і подумав, можливо, це дійсно щось важливе, так як кордон недалеко, я погодився. І от приїхав в Ділове, де вже я дізнався, що мене затримали за спробу перетриму державного кордону за 30 кілометрів від кордону в селі Кваси. Уже тоді, коли я чекав у цій заставі (прикордонній заставі – ред.) в Діловому, вони виписали адмінпротокол, де вказано, що мене затримали за спробу перетину кордону», – сказав військовий.
Владислав Геруцький каже, що після відпустки, яку проведе на Закарпатті, він планує повернутися до Києва й оскаржити адміністративний протокол.
На цей інцидент відреагували у Державній прикордонній службі України. Речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі Радіо Свобода пояснив, що законодавство регламентує перевірки у контрольованих прикордонних районах, а місцеві військові адміністрації визначають межі таких районів.
«Якщо брати Закарпаття, є рішення ради оборони Закарпатської області, є визначення і щодо меж прикордонної смуги, де на всіх цих територіях прикордонники в праві перевіряти документи, перевіряти обставини перебування людей в цих районах. Прикордонна смуга – це територія шириною п’ять кілометрів вздовж лінії державного кордону. Контрольований прикордонний район має більші межі. Контрольований прикордонний район встановлюється в межах району, який межує з кордоном. Це може бути і 20, і 30 кілометрів вглиб території України. Рахівський район також підпадає під контрольований прикордонний район. Кваси, власне, і розташовані також в межах Рахівського району Закарпатської області. Щодо перевірки документів, звісно, що прикордонники аналізують ту інформацію, яку вони бачать, яку зазначає також людина щодо свого перебування в контрольованому прикордонному районі загалом», – заявив речник.
Андрій Демченко пояснив: якщо в ході перевірки встановлюються обставини неправомірного перебування у контрольованому районі або якщо виявлені правопорушення, то відносно таких людей можуть скласти адміністративний протокол.
«Власне, відносно осіб можуть складатися адміністративні документи про притягнення до відповідальності. Ми їх направляємо до суду, і вже суд вносить міру відповідальності тій чи іншій особі, коли встановлюється ті чи інші обставини. Прикордонники діють в межах наданих прав і повноважень і враховують всю інформацію під час спілкування з людиною, її пояснення, те, що ми фіксуємо, в тому числі, й іншу інформацію, коли встановлюються обставини перебування в прикордонні, або можливі спроби, або ж можливі дії. Це не тільки відносно Владислава, а це стосується взагалі всіх осіб і це відображається потім в адміністративному протоколі, якщо є достатньо підстав», – розповів Демченко.
За його словами, рішення виносить у подальшому суд.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
«Можливості не безмежні» – командувач Нацгвардії про наступ сил РФ
Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко вважає, що російські війська невдовзі змушені будуть стати в оборону. Про це він сказав в оприлюдненому 25 липня інтерв’ю «Укрінформу».
«Наступальні можливості противника не безмежні, та й скільки вони зазнають втрат… Я думаю, ще місяць-півтора – і вони не зможуть вести активні штурми одразу на багатьох напрямках і стануть в оборону. А нам за цей час потрібно сформувати наші підрозділи, підготувати», – розповів воєначальник.
За його словами, необхідно звернути увагу на підготовку резервів та їхнє озброєння.
«Якщо ми будемо постійно на крок попереду і думати про майбутнє, то все буде нормально. Найважливіше, що може бути зараз – це підготовка, розвиток навчальних центрів, закупівлі озброєння, військової техніки, виробництво нашою країною військової техніки, дронів, бронетехніки, засобів ППО, ПЗРК, боєприпасів», – вважає Олександр Півненко.
Упродовж останніх місяців ситуація на лінії фронту радикально не змінюється, але на частині напрямків російські військові продовжують повільне просування. Улітку основну частину зусиль вони сконцентрували на Покровському напрямку, де намагаються перерізати стратегічно важливу для постачання українських військ на Донбасі дорогу Покровськ – Костянтинівка.
Війська РФ знову вдарили по півдню Одещини, постраждали дві людини – ОВА
Російські війська в ніч на 25 липня обстріляли південь Одещини, під ударом знову був Ізмаїльський район, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Росіяни атакували прикордоння ударними безпілотниками. Внаслідок обстрілу відбулося часткове руйнування адміністративної будівлі з подальшим загорянням. Співробітники ДСНС оперативно ліквідували пожежу. Також внаслідок падіння уламків на приватний будинок постраждали дві особи. Одна людина госпіталізована до медзакладу в стані середньої тяжкості. Лікарі надають всю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
Напередодні Кіпер також повідомляв про російський удар дронами по Ізмаїльському району Одещини, зокрема по припортовій інфраструктурі.
Вранці 25 липня українські Повітряні сили повідомили, що українська протиповітряна оборона в ніч на 25 липня ліквідувала 25 із 38 запущених Росією «Шахедів», які атакували українські об’єкти інфраструктури. Крім того, за повідомленням, ще три «Шахеди» були «локаційно втрачені після перетину державного кордону з Румунією».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
45-й президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що головним пріоритетом його другого терміну буде якнайшвидше закінчення війни між Росією та Україною. Тобто він готовий стати посередником у перемовинах про припинення російсько-української війни. І він, мовляв, єдиний, хто справді може це зробити, адже має дієвий план.
Один з пунктів цього плану фактично позбавляє Україну частини її територій, нині окупованих РФ. Тож документ викликав різку критику в політичних колах й країнському суспільстві.
Що це за документ, хто і коли його розробляв, Голос Америки поспілкувався з одним із його авторів, щоб дізнатися, чим насправді є «план Трампа» щодо України.
На Херсонщині через удар російського дрона загинув місцевий житель – ОВА
У Кіндійці на Херсонщині через удар російського безпілотника 25 липня загинув місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Зранку окупаційні війська скинули вибухівку з дрона на 51-річного чоловіка, який перебував на вулиці. Він дістав поранення, несумісні з життям», – написав він у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. За даними голови ОВА, за добу 24 липня на Херсонщині через російську агресію загинула одна людина, ще шестеро – були поранені.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Церкви в окупованій частині України «вірні Москві, а не Богу», заявив український капелан Марк Сергієв на слуханнях у Конгресі США 24 липня, додавши, що Росія веде «християнський джихад» у регіоні.
Євангельського пастора з Мелітополя Запорізької області запросили виступити перед Гельсінською комісією Конгресу зі свідченнями про життя неправославного християнина в окупованій Україні. Сергієв сказав, що приїхав до Сполучених Штатів, щоб «поширити історії» українських єдиновірців на зустрічах із 25 американськими пасторами.
Сергієв розповів комісії, що був свідком окупації Мелітополя в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. За його словами, на окупованих Росією територіях України не залишилося жодної євангельської церкви.
Сергієв зазначив, що до війни в Україні було дві тисячі церков баптистів і дві з половиною тисячі церков п’ятдесятників. Він не уточнив, скільки з них залишилося, але сказав, що багато християн зараз проводять богослужіння підпільно.
«Росіяни намагаються зробити релігію зброєю», — сказав Сергієв, додавши, що його церква зараз використовується окупаційною владою для проведення проросійських концертів.
Москва цінує релігію за можливість контролю над суспільством, наголосив Сергієв, зазначивши, що Росія в червні обміняла одного високопоставленого православного священника на українських військових під час обміну полоненими (ідеться про засудженого за виправдання російської агресії митрополита Тульчинської єпархії УПЦ (перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) Іонафана (Анатолія Єлецьких) – ред.).
Сергієв додав, що в Україні є «100-відсоткова свобода віросповідання», а на окупованих Росією територіях мішенями стають представники всіх неправославних конфесій і релігій.
Професорка з Університету штату Пенсильванія Кетрін Ваннер заявила комісії, що «протестантам немає місця в російському світі». За словами Ваннер, яка раніше працювала в Українському дослідницькому інституті Гарвардського університету, євангелістів у Росії вважають «відступниками», «зрадниками» та «шпигунами».
У США є частина політиків і громадських діячів, які звинувачують у порушенні релігійної свободи українську владу. Вони вказують, що політичний конфлікт пролягає між Православною церквою України (ПЦУ), яка має схвалення держави, та Українською православною церквою (УПЦ (МП).
Остання формально розірвала свої давні зв’язки з Російською православною церквою (РПЦ) після повномасштабного вторгнення Росії, але українська влада звинувачує окремих високопоставлених представників УПЦ у підтримці зв’язків із російськими спецслужбами, просуванні проросійських наративів та співпраці з окупаційними силами в контрольованих Росією частинах України.
Коли Конгрес США розпочав обговорення нового пакета допомоги Україні у вересні 2023 року, УПЦ найняла відомого юриста Роберта Амстердама для лобіювання від її імені. Амстердам звинуватив владу Зеленського в утисках християн.
Упродовж останніх місяців члени Конгресу зустрічалися з представниками різних українських протестантських церков, щоб краще зрозуміти вплив війни на релігійну свободу. Лідери євангелістів неодноразово заявляли, що релігійні меншини перебувають під загрозою на окупованих Росією територіях України.
Звіт Державного департаменту про релігійні свободи, виданий улітку 2023 року, критикує Москву за посилення репресій за релігійною ознакою і називає Росію державою, що «викликає особливе занепокоєння».
У своєму останньому звіті за 2024 рік міжнародна правозахисна організація Freedom House вказала на переслідування на підконтрольних РФ територіях Донбасу та в окупованому Криму релігійних організацій, не пов’язаних з РПЦ.
«Найбільше постраждали Свідки Єгови, яких у 2018 році повністю заборонили як екстремістську організацію та конфіскували їхнє майно», – вказано в повідомленні. Вимоги про обов’язкову перереєстрацію та рейди спрямовані проти баптистів, українських православних, греко-католиків та деяких мусульманських громад.
У Криму окупаційна влада «конфіскувала багато майна Православної церкви України», а «всі 22 громади «Свідків Єгови» були розпущені». Мусульмани також зазнають юридичної дискримінації та звинувачень у приналежності до «Хізб ут-Тахрір» – організації, яка є легальною в Україні, але забороненою в РФ.
Україна до кінця літа отримає 14 танків Leopard 2 від Данії і Нідерландів – міністр
Україна до кінця цього літа отримає 14 танків Leopard 2A4 від Нідерландів і Данії, повідомив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, якого цитує пресслужба нідерландського Міністерства оборони.
За повідомленням, в останні місяці бойові танки були відремонтовані й випробувані.
«Україна терміново потребує більшої військової підтримки, враховуючи важкі бої на полі бою. Ці танки можуть зіграти важливу роль для захисту української армії від російських військ. Нідерланди разом із союзниками і партнерами продовжуватимуть підтримувати Україну безперервно, стільки, скільки буде потрібно. Це вкрай важливо для захисту України і стримування агресії Путіна», – заявив нідерландський міністр.
Нідерланди входять до міжнародної танкової коаліції, яка постачає в Україну сучасні бойові танки.
Українська протиповітряна оборона в ніч на 25 липня ліквідувала 25 із 38 запущених Росією «Шахедів», які атакували українські об’єкти інфраструктури, повідомив командувач Повітряних сил Збройних сил України Микола Олещук.
За його словами, російські війська атакували ударними БпЛА типу Shahed із мису Чауда в окупованому Криму і Приморсько-Ахтарська (РФ) на кількох напрямках, зокрема – південь Одеської області й центральні регіони України.
«У результаті протиповітряного бою збито 25 ударних БпЛА. Ще три «Шахеди» локаційно втрачені після перетину державного кордону з Румунією. Протиповітряна оборона працювала в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Житомирській і Черкаській областях», – зазначив Олещук.
У ніч на 25 липня Повітряні сили ЗСУ попередили, що російська армія запустила ударні безпілотники на півдні України.
У сусідніх у Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Майже половину зі 149 атак сили РФ провели на Покровському і Курахівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 24 липня російські військові здійснили 149 атак на позиції українських Сил оборони, з них 70 бойових зіткнень зафіксовані на двох напрямках – Покровському та Курахівському, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні.
«За уточненою інформацією, за вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах чотири ракетних удари із застосуванням шести ракет, 58 авіаційних ударів (задіяв, зокрема, 79 КАБів), здійснив 4811 обстрілів, 144 з них – із використанням реактивних систем залпового вогню», – вказано в повідомленні.
За минулу добу, як інформує Генштаб, українські авіація, ракетні війська і артилерія завдали 13 авіаударів по скупченнях живої сили противника, уразили пункт управління, артилерійську систему, два засоби ППО та одну РЛС противника.
Російські військові також вели штурмові дії на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках, ідеться в ранковому зведенні.
Війська РФ втратили за добу 1230 осіб і 45 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 571 350 своїх військових, зокрема 1230 – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу. У командуванні не вказують, скільки серед них загиблих, а скільки поранених.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі назвали такі:
- танки ‒ 8313 (+11 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 16039 (+26)
- артилерійські системи – 15804 (+45)
- РСЗВ – 1125
- засоби ППО ‒ 904 (+2)
- літаки – 363
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12610 (+66)
- крилаті ракети ‒ 2402
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 21358 (+79)
- спеціальна техніка ‒ 2661 (+11).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Генштаб назвав п’ять напрямків, де російська армія була найактивнішою протягом дня
Протягом дня на лінії фронту відбулося 125 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину24 липня.
«Найгарячішою сьогодні залишалася ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, також ворог досить активний на Лиманському, Краматорському та Времівському напрямках», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбили п’ять російських атак на Харківщині: неподалік Глибокого, Тихого та Сотницького Козачка. Також на Куп’янському напрямку війська РФ вісім разів намагалися просунутися до українських позицій біля Синьківки, Стельмахівки та Петропавлівки. Сім атак відбиті, бої тривають.
Також досі точиться одне зіткнення з 11 на Лиманському напрямку, в районах Макіївки, Невського та Серебрянського лісу. На Сіверщині продовжується бій поблизу Верхньокам’янського продовжується.
На Краматорському напрямку, за зведенням, «захлинулися» сім атак поблизу Часового Яру, Нового та в напрямку Новомаркового, три бої тривають. Також продовжується відбиття атак у чотирьох локаціях на Торецькому напрямку.
«Ворог 27 раз намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку, зокрема, в районах населених пунктів Воздвиженка, Новоселівка Перша, Новоолександрівка, Вовче та Карлівка. Шість атак тривають», – повідомляє штаб.
Крім того, російська армія 29 разів атакувала позиції Сил оборони на Курахівському напрямку, найбільша активність фіксувалася поблизу Костянтинівки та Парасковіївки – там укранські війська відбили 22 атаки, п’ять зіткнень тривають, також точаться бої біля Красногорівки.
Також Генштаб звітує про сім відбитих атак із 12 на Времівському напрямку та дві безуспішні російські атаки на Оріхівському напрямку, біля Малої Токмачки та в напрямку Новодарівки.
«На Придніпровському напрямку противник не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Дві невдалих спроби штурмувати позиції українських воїнів було здійснено агресором сьогодні», – додає командування.
Армія Росії намагається оточити угруповання Сил оборони на північний схід від села Прогрес на Очеретинському виступі на Донеччині, повідомив проєкт DeepState у ніч на 24 липня.
Також раніше аналітики повідомляли, що російським військам вдалося прорвати оборону ЗСУ біля Пантелеймонівки на південному заході від Торецька, біля Микільського на південному сході від Вугледару та біля Піщаного на південному сході від Куп'янська.
Український Центр оборонних стратегій у звіті за 22 липня передбачав, що армія РФ активізує атаки на південь від села Костянтинівка на мар'їнській ділянці, щоб оточити ЗСУ у вугледарському оборонному районі.
ОСУВ «Хортиця»: на Харківщині в одному із підрозділів сталася стрілянина, є загиблі і поранені
На Харківщині в одному із підрозділів сталася стрілянина між військовими – троє загинули, ще четверо поранені, повідомляє в телеграмі оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця».
Зазначається, що стрілянина сталась «на підґрунті особистих взаємовідносин».
«Поранених військовослужбовців було оперативно доставлено до Військово-медичного клінічного центру, де їм надається вся невідкладна медична допомога. Стан поранених – важкий», – йдеться у повідомленні.
На місці події працюють Військова служба правопорядку у ЗС України та правоохоронні органи.
Міністр закордонних України Дмитро Кулеба перебував з кількаденним візитом в Китаї на запрошення глави китайської дипломатії Ван Ї. Чому візит має надзвичайне значення? Чи вдалося зблизити позиції двох країн в плані бачення війни і шляхів її завершення? Розбираємо.
Візит важливий, по-перше, тому що останній раз голова МЗС України був у Китаї 8 років тому (Павло Клімкін), а українським президентом відвідував Пекін останнім ще Віктор Янукович в 2013-му.
По-друге, Китай – країна специфічна, де комунікація має безліч відтінків. І коли українського міністра запрошують – це вже не просто так. Важливий момент – Дмитро Кулеба, прибувши до місця зустрічі – міста Гуанчжоу – записав відео, в якому підкреслив, що добирався до Китаю два дні, але такий довший шлях і час були варті того.
«Сам факт поїздки до Китаю і спілкування на рівні міністрів – це вже величезне зрушення. Я можу так сказати: коли Китай, китайська сторона – хто б це не був: дипломати, депутати, міністерства – якщо вони не мають плану чи волі домовлятися і входити в процес як сторона – вони навіть не зустрічаються або скасовують зустрічі», – каже в інтерв'ю Радіо Свобода депутатка від правлячої партії «Слуга народу» Марія Мезенцева-Федоренко.
Ну, і найголовніше – якщо китайський міністр Ван Ї вважав за потрібне запросити українського колегу саме зараз – значить в цьому, вочевидь, була якась потреба, почути саме українську сторону на тлі активного графіку контактів Китаю з Росією.
Міністри фінансів «Групи семи» спробують просунути переговори щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки кредиту Україні у розмірі 50 мільярдів доларів, оскільки США прагнуть більшої впевненості, особливо з боку Євросоюзу, що ці активи будуть заморожені на тривалий термін.
Переговори відбудуться в кулуарах зустрічі фінансових лідерів G20 у Бразилії, присвяченій більш широким питанням економіки, клімату та розвитку.
Як пише Reuters, високопоставлений представник Міністерства фінансів США заявив журналістам, що зустріч G7 навряд чи призведе до укладення угоди або схвалення заяви, але міністрам фінансів важливо обговорити технічні деталі кредитного плану для України. Водночас посли країн-членів ЄС обговорювали варіанти, як задовольнити занепокоєння США.
У червні лідери G7 погодилися використати доходи від російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів, заморожених після вторгнення Москви в Україну у 2022 році, для підтримки кредиту на суму 50 мільярдів доларів, щоб допомогти Україні та надати їй впевненість у зовнішньому фінансуванні після цього року.
План не передбачає конфіскації активів, щоб уникнути прецеденту, який, на думку Європейського Союзу, може дестабілізувати світову фінансову систему. Але деталі кредиту виявилися складнішими для досягнення, ніж передбачалося спочатку.
За словами представника Мінфіну, США хочуть отримати гарантії того, що активи залишаться замороженими на тривалий період – принаймні до укладення мирного договору, який покладе край війні, збереже суверенітет України і передбачатиме відшкодування Росією збитків, завданих Україні війною.
Це дещо суперечить режиму санкцій ЄС проти Росії, який має поновлюватися кожні шість місяців, що залишає відкритою можливість розблокування активів, щодо яких застосовуються обмеження.
Після доповіді Кулеби Зеленський заявив про підтвердження від Китаю, що він не постачатиме зброї РФ
Після доповіді міністра закордонних справ Дмитра Кулеби щодо результатів його візиту до Китаю президент України Володимир Зеленський заявив про підтвердження від Пекіна, що він не постачатиме зброї РФ.
«І це добре. Є чіткий сигнал, що Китай підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. А також було підтверджено й те, що мені говорив лідер Китаю Сі Цзіньпін, – що Китай не постачатиме зброї Росії. На детальну доповідь міністра я очікую після повернення в Україну», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський зауважив, що візит до Китаю українського посадовця на такому рівні стався «уперше за багато років».
Міністерства закордонних справ України і Китаю повідомили, що 23-25 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснить візит до Китаю на запрошення міністра закордонних справ КНР Ван Ї.
Цього місяця лідери НАТО у спільній декларації заявили, що Китай є «вирішальним чинником» війни Росії проти України, оскільки «безмежне» партнерство Пекіна й Москви і його «широкомасштабна підтримка оборонно-промислової бази Росії» дозволяють Москві вести війну.
За даними західних ЗМІ, за час війни в Україні Китай став для Росії основним постачальником товарів, необхідних для різних озброєнь, у тому числі ракет. Наприклад, Financial Times писала, що в 2023 році 90% чипів, імпортованих Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року також із Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.
Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.