Генштаб ЗСУ заявив про ураження в Курській області РЛС комплексу С-400
Сили оборони України уразили радіолокаційну станцію зенітно-ракетного комплексу С-400 в Курській області РФ, повідомив 24 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«У ніч на 24 листопада підрозділи ракетних військ Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали групового удару по позиціях зенітного ракетного дивізіону 1490-го зенітного ракетного полку 6-ї армії РФ на території Курської області», – інформують у Генштабі.
Як ідеться в повідомленні, «вказаний підрозділ збройних сил РФ вів бойову роботу в режимі «земля-земля», тобто уражаючи наземні нерухомі цілі». «Під такі обстріли російських загарбників здебільшого потрапляють цивільні об’єкти та мирні мешканці населених пунктів у прифронтових регіонах України», – вказують українські військові.
Міністерство оборони РФ повідомило раніше, що в ніч на 24 листопада російські сили ППО знищили та перехопили над територією країни 44 українські безпілотники. Про ракети військове відомство РФ не повідомляло, натомість про збиття двох ракет писав губернатор Курської області Олексій Смирнов.
Саміт у Бразилії засвідчив слабкість західного світу, не готового боротися за Україну та її інтереси. Та все може змінити один фактор. Так підсумки щорічної зустрічі «Групи двадцяти» підбиває посол України в Бразилії Андрій Мельник, що прославився далеко за межами дипломатичного світу за часів своєї попередньої місії – в Німеччині.
Це дипломат Мельник, коли вже тривало повномасштабне російське вторгнення, порівняв німецького канцлера з «ображеною ліверною ковбасою». Олаф Шольц відмовлявся від візиту до Києва, бо там не приймали президента Німеччини. Відтак український посол вжив гострий німецький фразеологізм на адресу глави уряду ФРН, маючи на увазі безпідставну образу.
Місія Мельника у Німеччині, що стартувала майже одночасно з окупацією Росією Криму, завершилася незадовго до того, як РФ проголосила своїми й інші чотири українські регіони, – в середині 2022-го.
У Києві став заступником міністра закордонних справ України, а влітку 2023-го вирушив в інше далеке відрядження, яке, судячи з відгуків дипломата, чимось нагадує заслання – до Бразилії, яка цьогоріч головує в «Групі двадцяти».
Чому саміт G20 за бразильського головування став для України провалом? Як між собою у світі нині конкурують так звані мирні плани завершення російської війни? Чого очікувати Україні від новобраного президента США Дональда Трампа й майбутнього німецького канцлера? І чи реально завершити війну в 2025 році?
Ці питання й не тільки Радіо Свобода поставило дипломату, відомому своїм різким стилем. Відповідаючи, Мельник розповів заодно про «крокодилів» Глобального Півдня й про те, чи злякалися у Європі російського «Орєшніка».
Читайте і дивіться ексклюзивну розмову за лінком
Повітряні сили повідомили про збиття 50 російських безпілотників
Уночі 24 листопада російські військові атакували Україну ударними безпілотниками типу Shahed та дронами невстановленого типу із Орла та Брянської області, повідомили зранку Повітряні сили ЗСУ.
«Загалом виявлено та здійснено супровід 73 ворожих БпЛА. До відбиття нападу залучаються авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України. Станом на 09:00 протиповітряною обороною збито 50 ворожих безпілотників у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Житомирській областях. 19 безпілотників локаційно втрачено, імовірно через активну протидію РЕБ Сил оборони», – ідеться в повідомленні.
У повітрі на момент публікації залишалося, за даними Повітряних сил, чотири російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На фронті за минулу добу відбулося 227 боїв – Генштаб ЗСУ
На фронті впродовж доби 23 листопада зафіксовано 227 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 39 авіаударів, зокрема, скинув 53 КАБ. Крім цього, здійснив понад три тисячі обстрілів, з них 159 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для ураження понад 800 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, та одну радіолокаційну станцію ворога», – ідеться в повідомленні.
Понад 100 атак відбулося лише на двох напрямках – Покровському та Курахівському, інформує Генштаб.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 55 атак агресора в районах населених пунктів Промінь, Лисівка, Крутий Яр, Мирноград, Григорівка, Миролюбівка, Жовте, Пушкіне, Петрівка та Пустинка. Найбільша концентрація боєзіткнень була поблизу Даченського. Ворог активно використовував для ударів на напрямку бомбардувальну та штурмову авіацію.
На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 47 атак. Активно застосовуючи авіацію, окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Берестків, Дальнього, Романівки, Сонцівки, Зорі, Новодмитрівки, Курахового, Катеринівки та Антонівки», – вказують українські військові.
Бойові дії також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
«Триває операція в Курській області. За минулу добу ворог завдав по позиціях наших воїнів 197 артилерійських обстрілів, з них 13 із реактивних систем залпового вогню», – додали в Генштабі ЗСУ.
Україна втратила на Курщині понад 40% захопленої в серпні території – Reuters
Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні, повідомляє агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело.
Джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомило, що Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
«Максимум ми контролювали близько 1376 квадратних кілометрів, зараз, звичайно, ця територія стала меншою. Ворог посилює контратаки. Зараз ми контролюємо приблизно 800 квадратних кілометрів. Ми утримуватимемо цю територію стільки, скільки буде доцільно з військової точки зору», – сказало джерело.
Курська операція стала першим сухопутним вторгненням іноземної держави до Росії з часу Другої світової війни і застала Москву зненацька.
Наступаючи на Курськ, ЗСУ мали на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити Росію відтягнути сили і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори. Але російські війська далі просуваються в Донецькій області.
Міністерство оборони Росії не відповіло на запит Reuters прокоментувати найсвіжішу оцінку ситуації в Курській області. Reuters не зміг незалежно перевірити надані цифри чи описи.
Президент РФ Володимир Путін поставив за мету витіснити українські війська з Курської області (РФ) до 20 січня 2025 року – дати інавгурації президента США, зазначив український лідер Володимир Зеленський у спілкуванні з журналістами під час 3-ї Міжнародної конференції з продовольчої безпеки «Grain from Ukraine».
Армія Росії втратила понад тисячу військових за добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 730 740 своїх військових, зокрема 1020 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 23 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 9423 (+4 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 19 209 (+17)
- артилерійські системи – 20 765 (+5)
- РСЗВ – 1254
- засоби ППО ‒ 1004
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 366 (+1)
- крилаті ракети – 2764
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 29 864 (+14)
- спеціальна техніка – 3679 (+1).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Використання Росією «нової» ракети середньої дальності: сигнал Заходу чи щось більше?
На перший погляд, це був військовий удар по Україні. Але запуск Росією того, що очільник РФ Володимир Путін назвав новою ракетою середньої дальності, насправді має політичний характер. Більшість сигналів були адресовані Вашингтону та Заходу.
У телевізійному зверненні після удару 21 листопада по Дніпру Путін заявив, що це була відповідь Москви на українські атаки з використанням американських ракет ATACMS та британських Storm Shadow. Він також зазначив, що Росія має право застосовувати зброю проти військових об'єктів в країнах, які дозволяють Києву використовувати їхню зброю для таких цілей.
«Простіше кажучи, це був політичний удар, а не військовий», – написав у X Мік Раян, відставний генерал австралійської армії та старший науковий співробітник австралійського Інституту Лові. Більше про це за лінком
Посол Мельник розповів, як російський «Орєшнік» може посилити позиції України
Європейські країни можуть посилити підтримку України на тлі випробування Росією в бойових умовах нової балістичної ракети «Орєшнік» та заяви президента Володимира Путіна про право РФ застосовувати зброю проти об’єктів тих країн, які дозволяють стріляти своєю по російських об’єктах. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав посол України в Бразилії Андрій Мельник.
«Гадаю, вже буде діяти елементарний страх, бо всі ж до останнього часу, особливо в Німеччині, і це досі так є, думали, сподівались, що це війна, яка зачіпає лише Україну… Зараз я так розумію, що в багатьох, особливо після чергових заяв того ж Путіна і всіх інших... то вони реально бояться. Вони зараз почали боятися», – наголосив Мельник, що перед відрядженням до Бразилії вісім років очолював українську дипмісію в Німеччині.
Дипломат вважає, що елемент застосування нового типу зброї проти України Росією можна використати також у переговорах із новою адміністрацією США.
«Треба застосувати всю креативність і дипломатичне мистецтво, яке в нас є, щоб переконати особисто президента Дональда Трампа, що... через збільшення військової підтримки Києву з перших же днів президентства, через жорсткі прояви сили щодо Росії, Путіна, надто на фоні того, що ви бачили зараз – використання інтерконтинентальних ракет вперше взагалі за всю історію (це ж просто жах!), – що лише це може допомогти новому президенту і, звичайно, нам, створити передумови… для справедливого і тривалого миру», – наголосив Мельник.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Байден підтвердив відданість США підтримці України у День пам’яті жертв Голодоморів – заява
Президент США Джо Байден виступив з заявою у День пам’яті жертв Голодоморів в Україні.
Він зауважив, що «відзначаючи роковини Голодоморів, США також поновлюють своє зобов’язання бути разом з українським народом у важкий для нього час», йдеться на офіційному сайті Білого дому.
«Дев’яносто один рік тому Йосип Сталін (колишній голова ради міністрів СРСР – ред.) та радянський режим організували Голодомор – примусовий та навмисний голод, який вбив мільйони українців. Ми пам’ятаємо чоловіків, жінок і дітей, які загинули під час Голодомору», – наголосив Байден.
Він заявив, що «США також вшановує тих, хто пережив Голодомори, та їхніх нащадків, які, попри зусилля Сталіна, спрямовані на придушення національної ідентичності українців, побудували вільну, незалежну та демократичну Україну».
«Сьогодні, коли ми відзначаємо День пам’яті жертв Голодоморів, ми також поновлюємо наше зобов’язання бути разом з українським народом у важкий для нього час. Вже майже три роки Росія веде жорстоку війну проти українського народу, намагаючись стерти Україну з лиця землі», – зазначив він.
Байден підкреслив, що «попри всі зусилля Росія зазнала невдачі, а Київ натомість стоїть вільним».
«Частково завдяки Сполученим Штатам і понад 50 іншим країнам, які зобов’язалися надати Україні допомогу, необхідну їй для самозахисту», – підкреслив він.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Зеленський: генерали мають бути в окопах
Другий пункт плану стійкості України, який було представлено українцям у вівторок 19 листопада, передбачає зміну підходів до управління в ЗСУ. Зокрема, «генерали мають перебувати в окопах, інакше вони такими не є», зазначив президент Володимир Зеленський.
Під час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grain From Ukraine глава держави розповів, що «наразі перед головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським є «головне завдання», яке полягає у зменшенні бюрократії у війську».
«І це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі, для мене – не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна», – заявив президент.
Зеленський підкреслив, що «найважливішим є моральний стан військового. І якщо бійці хочуть перехід до системи «корпус -бригада», тоді нехай буде так».
«І якщо, але це вже вирішувати військовим, якщо перехід до системи на «корпус-бригада», яку вони пропонують на сьогодні - це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так», – резюмував глава держави.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
У березні 2022 року уряд затвердив виплати сім’ям загиблих військових та інших службовців в розмірі 15 мільйонів гривень. Рішення про збільшення виплат військовим анонсувало Міністерство оборони.
Нинішні вибори в Румунії можуть вплинути на підтримку України
Вибори в Румунії мають не лише визначити політику всередині країни, але й можуть вплинути на зовнішню політику, в тому числі, можливо, зменшити нинішню підтримку Бухарестом України в її боротьбі з російськими військами. Читайте про це за лінком
Путін і його шантаж Заходу. Для чого була проведена «психологічна атака»?
«Своєю заявою про застосування проти України нового різновиду ракети середньої дальності «Орєшнік» Володимир Путін довів, що залишається професійним шантажистом, а сам шантаж залишається його важливою зброєю у війні. Адже поява на екранах із заявою про застосування нібито нової ракети – це не тільки і не стільки сигнал для України. Це насамперед сигнал для Заходу» – зазначає політичний оглядач Віталій Портников.
Його статтю на цю тему читайте за лінком
У Мінекономіки пояснили, що зміниться і хто втратить відстрочку від мобілізації
Кабінет міністрів зробив чіткішою процедуру бронювання військовозобов’язаних на період воєнного стану, йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства енергетики України.
За даними відомства, починаючи з 1 грудня бронювання військовозобов’язаних знову відбуватиметься через«Дію». Водночас відповідно до нових критеріїв, усі критично важливі підприємства мають підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року.
За результатами аудиту, кажуть у Міненерго, 95% від усіх критично важливих підприємств зберегли цей статус, однак, під час аудиту були виявлені такі порушення:
- різке та необґрунтоване зниження зарплати працівникам після отримання підприємствам статусу критично важливого;
- використання різних моделей для понаднормового збільшення чисельності заброньованих;
- включення підприємств до переліку критично важливих, які по суті не є критичними для економіки.
Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів заявив, що «уряд зміг виявити незначні порушення і підготувати зміни, щоб їх виправити. А отже нові параметри бронювання та критичності підприємств стануть чіткішими і забезпечать баланс між обороноздатністю держави та економікою».
«За результатами аудиту підприємства, на яких виявлені зловживання, втратили статус критично важливих, а працівники цих підприємств розброньовані. Також ми впорядкували погодження галузевих та регіональних критеріїв критичності підприємств. Бронювання повинні мати лише ті, хто дійсно робить внесок в економіку та мають на це законне право», – зазначив він.
Раніше Кабмін оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. В уряді очікують, що це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.
За словами прем’єра, всі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через «Дію», також буде проводитися щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям.
Новий порядок буде діяти з 1 грудня. Але, як повідомляють в уряді, для всіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати – 28 лютого – всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників, згідно з новими умовами, незалежно від того, як і коли відбувалося бронювання.
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
Завдяки ініціативі «Grain from Ukraine» вдалося врятувати від голоду 20 мільйонів людей – Зеленський
За час роботи ініціативи «Зерно з України» вдалося врятувати від голоду 20 мільйонів людей, зазначив президент Володимир Зеленський під час 3-ї Міжнародної конференції з продовольчої безпеки «Grain from Ukraine» («Зерно з України»), передає «Укрінформ».
«Загалом за час роботи «Grain from Ukraine» вже 20 мільйонів людей вдалося врятувати від голоду. І це тільки завдяки одній нашій гуманітарній програмі. В цілому український експорт продовольства забезпечує 400 мільйонів людей у ста країнах світу. Україна є одним із найбільших світових донорів продовольчої безпеки», – наголосив Зеленський.
Він відзначив, що «Україна зберігає лідерську позицію у забезпеченні світової продовольчої безпеки, попри війну».
«Я хочу нагадати, що повномасштабне російське вторгнення почалося, зокрема, з блокади флотом Росії українських портів. Росія дуже добре розуміла, які наслідки будуть від цього. Вони цього хотіли – хотіли страшного результату для всього світу, не тільки для України. Вони хотіли, щоб ціни на продовольство у світі зросли. Це не просто бажання більших грошей та прибутків, але це передусім про плани. Якщо вони можуть влаштувати продовольчу катастрофу, значить вони можуть підкорювати народ, який залежить від імпорту продовольства», – сказав президент .
Він наголосив, що «питання ціни на продовольство є вкрай чутливим для більшості народів Африки та значної кількості людей в Азії, Європі та Америці».
«Питання про ціни – це питання про стабільність в тому чи іншому регіоні. Тому так важливо, щоб ми і надалі були разом у захисті продовольчої безпеки, безпеки маршрутів постачання продовольства та інших критичних експортних товарів», – сказав глава держави.
За його словами, «війною проти України Росія показала, що у світі немає країн, які були б далекими одна від одної, і все у світі дуже тісно пов’язано».
«Ціни на їжу в Лівії, Нігерії, інших країнах Африки прямо залежать від того, чи зможуть фермери та аграрні компанії в Україні нормально працювати, від того, як швидко ми зможемо очистити наші поля від російських мін, від того, як швидко відновиться звична стабільність продовольчого ринку», – підкреслив Зеленський.
Він також подякував фермерам, які «попри війну та замінованість земель продовжували працювати».
Ввечері 9 жовтня сили РФ балістикою атакували портову інфраструктуру Одещини. За даними української влади, внаслідок атаки загинули восьмеро людей, є поранені. Також пошкоджений контейнеровоз Shui Spirit – це вже третє іноземне судно, яке зазнало російської атаки за останні чотири дні.
Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль повідомив, що на цьому контейнеровозі було 45 контейнерів з фасованою соняшниковою олією – ця партія була гуманітарним вантажем на замовлення ООН для постачання до Палестини. За його словами, Україна, попри війну, постачає продукцію для 400 млн людей у світі.
Російські війська регулярно атакують Одещину, зокрема її портову інфраструктуру. При цьому керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України.
Україна є одним із провідних світових виробників й експортерів зерна.
Брінк у День пам’яті жертв Голодоморів: «Росія знову використовує їжу, як зброю та інструмент влади»
Посол США в Україні Бріджит Брінк у День пам’яті жертв Голодоморів в Україні заявила, що «Росія знову використовує їжу, як зброю та інструмент влади й примусу», а агресія Москви проти України «також загрожує світовій свободі, відкритості та миру».
«Сьогодні ми згадуємо жертв Голодомору – штучного голоду, який викликав Сталін, і який призвів до смертей мільйонів українців. Ці події навіки залишаться темним розділом історії людства. Голодомор – це трагедія не лише через голод, а й тому, що це був спланований захід, на меті якого було – зламати дух українського народу», – сказала посол у відеозверненні, опублікованому у соцмережі X
Брінк наголосила, що «у День пам’яті жертв голодоморів ми вшановуємо пам’ять мільйонів життів, втрачених через організований Сталіним голод в Україні».
За її словами, «сьогодні Росія знову використовує їжу, як зброю та інструмент влади й примусу. Російські війська зруйнували об’єкти сільськогосподарської інфраструктури, вкрали українське зерно, блокували й атакували чорноморські порти України», зазначила Брінк.
«Все це є частиною намагань Росії зруйнувати економіку України. Втім такі удари також впливають на країни та людей зі всього світу, які залежать від українського зерна. Ми пам’ятаємо мільйони українців, які загинули під час Голодомору, і сьогодні ми вшановуємо героїв, які боряться, щоб зберегти економіку та народ України. Наразі російська агресія загрожує світовій свободі, відкритості та миру», – наголосила посол.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Юсов: у Росії діє система катувань – готують окремих «спеціалістів»
В Росії працює ціла система катувань, а структури, відповідальні за дотримання гуманітарного права, фактично не працють. Про це розповів представник Головного управління розвідки Андрій Юсов під час виступу на форумі «Геноцидальні практики РФ в Україні: від Голодомору до російсько-української війни».
«За це відповідають окремі люди. Так готують окремих «спеціалістів» ― види тортур описані, і по них вчаться. Це те, що не може собі уявити будь-який представник західної цивілізованої країни», – розповів Юсов.
Він наголосив, що структури, які відповідальні за моніторинг дотримання і захист Женевських конвенцій і гуманітарного права, фактично не працюють.
«Йдеться про Міжнародний комітет Червоного Хреста, якого Росія, з одного боку, фактично позбавляє можливості працювати: не допускає до місць утримання, не залучає до підготовки і обміну. Водночас і позиція МКЧХ, відверто кажучи, в багатьох випадках мала би бути значно більш проактивною. І там, де зафіксовано абсолютно кричущі приклади порушення Женевських конвенцій з боку РФ, про це має говорити не Україна як жертва, а ті структури, які відповідають за контроль дотримання й виконання Женевських конвенцій, чого в багатьох випадках немає», ― зазначив представник ГУР.
У звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини, опублікованому 1 жовтня, вказано, що російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним катуванням та жорстокому поводженню на всіх етапах полону.
Як зазначають в організації, українські військовополонені розповідали про жорстокі побиття, ураження електричним струмом, сексуальне насильство, удушення, тривале перебування у напружених положеннях, примусові надмірні фізичні навантаження, позбавлення сну, імітацію страти, погрози насильством та приниження.
За даними Міністерства оборони України, щонайменше 177 українців загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення Росії, сказала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Міноборони Вікторія Цимбалюк виданню Politico.
У резолюції Парламентська асамблея Ради Європи вказано, що станом на 18 вересня 2024 року 65 956 українських військовослужбовців і цивільних осіб вважаються зниклими безвісти або полоненими.
Уряд обмежив термін дії відстрочок від мобілізації виданих Мінекономіки і через «Дію» – постанова
Кабінет міністрів змінив порядок бронювання від мобілізації. Згідно з постановою уряду №1332, відстрочки, видані Мінекономіки і через портал «Дія», втрачають чинність 28 лютого 2025 року.
Зазначено, що відстрочки, надані рішеннями Міністерства економіки, або були надані засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг («Дія») є чинними протягом строку, на який вони надані, але не пізніше ніж до 28 лютого 2025 року.
Згідно тексту постанови, анулювання зазначених відстрочок здійснюється у разі:
- закінчення строку їх дії;
- завершення підприємством виробництва товарів, виконання робіт і послуг для забезпечення потреб ЗСУ;
- позбавлення підприємства статусу критично важливого;
- ліквідації органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
- звільнення військовозобов’язаного з державного органу, підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства);
- тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством, установою, організацією;
- невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності.
Раніше Кабмін оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. В уряді очікують, що це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.
За словами прем’єра, всі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через «Дію», також буде проводитися щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям.
Новий порядок буде діяти з 1 грудня. Але, як повідомляють в уряді, для всіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати – 28 лютого – всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників, згідно з новими умовами, незалежно від того, як і коли відбувалося бронювання.
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
Україна повернула з окупованих РФ територій ще трьох дітей – Єрмак
Цього тижня Україна повернула ще трьох українських дітей завдяки ініціативі Bring Kids Back UA, повідомив 23 дистопада голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Молода сім’я з Маріуполя опинилася в епіцентрі війни на самому початку повномасштабного вторгнення. Їхньому старшому сину тоді було лише чотири роки. Виїхати з міста вони не змогли і змушені були залишатися в окупації. У вересні 2022 року народилася донька. Батько сім’ї – військовослужбовець ЗСУ, тому вся родина була під загрозою. Щодня вони ховалися, щоб уникнути переслідування», – йдеться у дописі.
Також з окупації вдалося евакуювати родину з півдня України, чий батько вступив до лав ЗСУ, але потрапив у російський полон.
«Коли батька вдалося повернути з полону, сім’я знову зіткнулася з труднощами: росіяни не випускали мати з сином із ТОТ, возили їх на допити. Після численних спроб родині вдалося возз’єднатися», – написав Єрмак.
За офіційними даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що всього Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
Станом на 12 листопада, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1002 дитини, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Литва надасть 10 мільйонів євро на виробництво українських далекобійних дронів
Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів. Відповідний меморандум підписав сьогодні міністр оборони України Рустем Умєров з міністром оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом у Вільнюсі, повідомив очільник українського оборонного відомства у фейсбуці.
«Меморандум про взаєморозуміння щодо створення механізму підтримки сил безпеки і оборони України через внески в українську оборонну промисловість відкриває нові можливості для литовських інвестицій в наш ОПК і сприяє розширенню стратегічного партнерства між нашими країнами», – йдеться у дописі.
Умєров зазначив, що це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту «Паляниця».
Планується шукати можливості фінансування не лише «Паляниці», а й іншого озброєння українського виробництва, локалізації українського виробництва в Литві, сказав Кащюнас на пресконференції.
Президент Володимир Зеленський 25 серпня вперше показав новітню українську далекобійну ракету «Паляниця», про випробування якої повідомив напередодні.
19 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що у наступному році в Україні буде вироблено мінімум 30 тисяч далекобійних дронів на українських технологічних потужностях. Також, за його словами, поставлено завдання зробити не менше ніж 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
Вночі у Бердянську пролунав вибух. Російська влада каже про атаку порту керованою ракетою
В окупованому Бердянську Запорізької області у ніч на 23 листопада пролунав вибух. Бердянська міська військова адміністрація повідомила, що ймовірно є влучання в районі порту.
Згодом призначений Росією голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький написав, що по порту було здійснено атаку керованою ракетою.
«Постраждалих немає. Вогнища займання, що утворилися внаслідок прильоту, погашено. Ракетна атака не вплинула на працездатність порту», – заявив Балицький.
31 жовтня українські безпілотники атакували морський порт окупованого Бердянська, повідомляв Володимир Рогов, якого Москва призначила членом Громадської палати РФ.
Бердянськ був окупований на початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, відтоді російські військові використовують морський порт на Азовському морі для перевезення зброї та військової техніки.