На фронті зафіксовано 224 бойових зіткнення за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 27 листопада на фронті зафіксовано 224 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети, а також 45 авіаударів, зокрема, скинув 76 КАБ. Крім цього, здійснив понад чотири тисячі обстрілів, з них 142 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для уражень близько 1300 дронів-камікадзе… Вчора авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали дев’ять ударів по районах зосередження особового складу та озброєння і військової техніки противника», – вказано в ранковому зведенні.
За цими даними, майже половина боїв відбулася на двох напрямках, Покровському та Курахівському.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 59 штурмових і наступальних дій агресора у бік Миролюбівки, Красного Яру, Лисівки, Даченського, Чумацького, Пустинки та Нового Труда. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу населеного пункту Промінь. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 46 ворожих штурмів. Ворог завдавав авіаційних ударів по населеним пунктам. Основні наступальні зусилля ворог зосереджував у районах Дачного, Новодмитрівки, Курахового, Дальнього, Катеринівки, Єлизаветівки, Ганівки, Антонівки, Берестків, Зорі та Сонцівки», – вказують українські військові.
У зведенні додають, що бойові дії тривали також на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському та Придніпровському напрямках.
«Триває операція в Курській області. Минулої доби ворог завдав 263 артилерійських обстріли, зокрема п’ять – із реактивних систем залпового вогню, 22 авіаційних удари, скинувши 30 КАБ», – ідеться в ранковому зведенні.
Байден просить у Конгресу США ще 24 мільярди доларів допомоги Україні – Politico
Президент США Джо Байден таємно попросив у Конгресу ще 24 мільярди доларів для допомоги Україні та постачання зброї, пише Politico з посиланням на отриманий журналістами документ.
За даними видання, 16 мільярдів доларів будуть спрямовані на поповнення запасів американської зброї в Україні. Ще вісім мільярдів доларів пропонується виділити на Ініціативу сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI), за якою Пентагон укладає контракти з виробниками, а не надає техніку та озброєння безпосередньо зі своїх складів.
Деталі пропозиції виданню підтвердили два помічники конгресмена. За їхніми словами, Конгрес отримав документ у понеділок, 25 листопада.
Адміністрація Байдена прагне включити цей запит до розширеного пакета державних витрат, який, як очікується, буде розглянутий у грудні. Politico оцінює шанси схвалення запиту конгресом як «невеликі».
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах адміністрація Байдена прискорила надсилання військової допомоги Україні, писав The Wall Street Journal. Представники Білого дому побоюються, що нова адміністрація скоротить постачання, намагаючись підштовхнути Україну до переговорів.
У рамках посилення підтримки України до інавгурації Трампа, яка призначена на 20 січня, Байден дав дозвіл Києву на застосування далекобійних ракет ATACMS по цілях на території Росії, санкціонував надання протипіхотних мін, списав половину кредиту на суму 4,65 мільярда доларів, а також запровадив санкції проти «Газпромбанку», який, за версією Вашингтона, Росія використовує, щоб закуповувати військове спорядження, вказував Bloomberg.
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 735 410 своїх військових, зокрема 1580 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 27 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 9449 (+14 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 19 304 (+48)
- артилерійські системи – 20 830 (+24)
- РСЗВ – 1255 (+1)
- засоби ППО ‒ 1005 (+1)
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 616 (+64)
- крилаті ракети – 2765
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 30 126 (+84)
- спеціальна техніка – 3687 (+4).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Скандал з мінами: винними роблять військових? Чи піде Умєров у відставку?
На десять пострілів – один розрив. У Міноборони пояснили проблеми з мінами їхнім неналежним зберіганням і кажуть, що проводять всебічне розслідування.
У Раді вже зареєстрували постанову щодо звільнення міністра оборони Рустема Умєрова, міністерство якого мало б перевірити партію снарядів до того, як відправляти їх на фронт.
Журналісти кажуть, що зараз відкликають щонайменше сто тисяч дефективних снарядів із бойових підрозділів.
ДБР відкрило кримінальне провадження.
Чи встановить слідство винних у постачанні бракованих боєприпасів? Які наслідки таких помилок для фронту? Та чи вдасться міністру оборони зберегти свою посаду?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Унаслідок нічної атаки дронів у Києві є поранені – влада
Унаслідок нічної атаки російських безпілотників по Києву 27 листопада зафіксоване падіння уламків у Дніпровському районі, є поранені.
«Двоє постраждалих, одного з них госпіталізували в Дніпровському районі з будинку на воді. Будинок пошкоджений в результаті падіння уламків. Екстрені служби працюють на місці», – написав міський голова Києва Віталій Кличко після 4-ї ранку.
Київська міська військова адміністрація повідомила про «пошкодження обʼєкта нежитлової інфраструктури», за її даними, постраждалих було двоє, ще одній людині госпіталізація не знадобилася.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Москва вимагає повної капітуляції України – ISW
Російські високопосадовці демонструють, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергій Наришкін 26 листопада заявив, що Росія відкрита до переговорів, але додав, що Москва «категорично відкидає» будь-яке «заморожування» поточної лінії фронту або створення демілітаризованої зони. Наришкін стверджував, що «усунення» причин, які «спонукали» Росію до повномасштабного вторгнення в Україну, є єдиним способом забезпечити мир, демонструючи, що Росія продовжує безкомпромісно вимагати від України повної капітуляції», – ідеться в повідомленні.
Експерти нагадують, що Кремль неодноразово вимагав від України відмовитися від усіх територій чотирьох українських областей, які російські війська зараз не окупували.
«ISW також нещодавно прогнозував, що російське військове командування, ймовірно, планує просунутися до крайньої південно-східної частини Дніпропетровської області… на підтримку давньої мети Росії захопити всю Донецьку область», – додають в Інституті вивчення війни.
Раніше цього тижня аналітики ISW писали, що російські війська досягають тактичних успіхів на заході Донецької області, наближаючись до оточення Великої Новосілки та створюючи загрози українським лініям постачання, що ведуть до Дніпропетровської та Запорізької областей, але наразі це не означає «автоматичного краху українського фронту».
Сікорський каже, що пункти пропуску є критичною інфраструктурою і не мають блокуватися
Пункти пропуску на польсько-українському кордоні є критичною інфраструктурою і не повинні блокуватися протестувальниками. Про це повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час спільної пресконференції Варшаві з главою МЗС України Андрієм Сибігою у Варшаві.
Він зазначив, що за питання кордонів відповідає МВС Польщі, погодившись при цьому, що пункти пропуску і доїзди до них «є критичною інфраструктурою і не повинні бути місцями протестів».
«Ми маємо детально придивитися до масштабів протестів, дозволи на які видають наші суди», – заявив Сікорський.
У суботу, 23 листопада, близько 10.00 польські мітингувальники почали блокування пункту пропуску «Медика-Шегині». Акція тривала до неділі.
9 лютого 2024 року в Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
Раніше посол України в Польщі Василь Зварич розповів, що вже застосовано певні обмеження у торгівлі з Україною.
Єрмак: Україна повернула з окупованих РФ територій ще двох дівчат
Завдяки ініціативі Bring Kids Back UA Україна повернула ще двох дітей з окупованих Росією територій, повідомив 26 листопада голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Сьогодні (26 листопада – ред.) додому повернулися ще двоє українських дівчат з тимчасово окупованих територій у рамках ініціативи президента України Bring Kids Back UA», – повідомив Єрмак.
Як розповів керівник ОП, «6-річна Марія жила разом із бабусею та дідусем у Донецькій області. Після загибелі бабусі дівчинка залишилася лише з дідусем. Він боявся, що окупаційна влада відбере онуку від нього, розуміючи, що єдиним порятунком для дитини є евакуація на безпечну територію».
«Відтепер Марія у безпеці разом із мамою і молодшим братиком», – уточнив Єрмак.
Також з окупації вдалось повернути 14-річну Вероніку, які після втрати батьків потрапила до опікунської родини на Херсонщині.
«У 2022 році її село опинилося в окупації. Постійний стрес і страх негативно впливали на здоров’я дитини, а відсутність стабільного зв’язку та електрики ускладнили процес навчання», – повідомив голова ОП.
За офіційними даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що всього Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
Станом на 12 листопада, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1002 дитини, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Команда Байдена зробить «усе можливе», щоб Україна могла воювати у 2025 році – Блінкен
Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить, щоб Україна могла воювати у 2025 році, зазначив під час пресконференції державний секретар США Ентоні Блінкен.
У Блінкена запитали, чи збережеться серед країн Європи консенсус у питанні допомоги Україні, якщо адміністрація новообраного президента США Дональда Трампа вирішить припинити підтримку країни.
У відповідь він нагадав, що «фінансування допомоги Україні у війні з російськими окупантами підтримували у Конгресі не лише демократи, а й республіканці. При цьому допомога Україні ґрунтується на глобальних зусиллях, її підтримують понад 50 країн».
«І що ми маємо намір робити під час роботи цієї адміністрації, так це робити все можливе, щоб Україна мала все необхідне, щоб вона могла, як я вже сказав, воювати в 2025 році, якщо буде потрібно, або, якщо будуть переговори, щоб вона могла вести їх з позиції сили», – додав держсекретар.
Він запевнив, що «США із союзниками продовжать найближчими тижнями працювати над передачею Україні боєприпасів, мобілізацією сил, навчанням українських військових і не тільки».
«Виходячи з того, що я чув, я переконаний, що європейська підтримка, підтримка за межами Європи буде залишатися сильною. І я сподіваюся, що Сполучені Штати також продовжать зусилля, які ми зробили», – звернув увагу Блінкен.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Зеленський повідомив, що ввечері 6 листопада мав «чудову розмову» з Трампом. Також 7 листопада український президент заявляв, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією. Він не обговорював це з новообраним президентом США.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби відбулось 208 бойових зіткнень
На фронті від початку доби відбулось 208 бойових зіткнень, сили РФ понад 3300 разів обстрілювали позиції Сил оборони, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ 26 листопада.
Зокрема, за даними Генштабу, «на Харківському напрямку відбулося п’ять боєзіткнень з російськими загарбниками. Усі їх в районі Вовчанська відбито українськими воїнами. Населений пункт Питомник зазнав авіаудару трьома керованими бомбами».
«На Куп’янському напрямку противник 17 разів намагався витіснити наші підрозділи із займаних позицій поблизу Григорівки, Зеленого Гаю, Загризового, Сенькового, Колісниківки, Синьківки та Андріївки. Одну керовану авіабомбу ворог скинув на населений пункт Курилівка», – йдеться у зведенні Генштабу.
Крім того, відомо, що «двадцять один раз ворог атакував на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися в напрямках Греківки, Дружківки, Чернещини, Макіївки, Тернів та Торського. Крім того, населені пункти Іванівка, Лиман, Зарічне зазнали авіаударів дев’ятьма КАБ».
«На Сіверському напрямку окупанти атакували в районі Григорівки, успіху не мали. Водночас ворог завдав авіаудару керованою бомбою по Слов’янську. Райони населених пунктів Часів Яр, Ступочки, Біла Гора, Предтечине та Диліївка були атаковані ворогом на Краматорському напрямку 13 разів. Ситуація на напрямку контрольована, Сили оборони стійко утримують займані рубежі», – йдеться у зведенні.
У ЗСУ зазначили, що «інтенсивно атакує противник українських захисників на Покровському напрямку. Тут, впродовж дня, агресор здійснив 32 штурмові та наступальні дії. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах Миролюбівки, Променя, Красного Яру, Лисівки та Чумацького».
Tomahawk чи SCALP Naval? Які ракети середньої дальності НАТО може надати Україні
«Надати Україні всі засоби, включаючи ракети середньої дальності» закликала уряди та парламенти країн НАТО Парламентська асамблея Північноатлантичного альянсу у резолюції № 494. Її ухвалили на 70-й Парламентської асамблеї НАТО 25 листопада у канадському Монреалі.
Що могло спонукати до такого рішення НАТО, для чого призначені американські ракети, і якими ще боєприпасами середньої дальності Північноатлантичний альянс може підтримати Україну, з'ясували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель написала автобіографію «Свобода. Спогади 1954-2021», у якій виправдала своє рішення відмовитися від надання Україні майбутнього членства у НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році, попри критику, що такий крок міг би запобігти вторгненню Росії в Україну.
У книзі Меркель розмірковує про те, як це рішення та інші, схвалені за 16 років її перебування на посаді, вплинули на розвиток подій, а також згадує про свої стосунки з новообраним президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним.
Книга «Свобода. Спогади 1954-2021» була презентована в Берліні 26 листопада, майже через три роки після того, як Меркель залишила посаду канцлерки Німеччини.
Щодо Бухарестського саміту НАТО 2008 року, Меркель зазначила, що обіцянка про те, що Україна і Грузія з часом приєднаються до Альянсу, стала «бойовим закликом» для президента РФ Володимира Путіна, додавши, що пізніше він сказав їй: «Ви не будете канцлером вічно. А потім вони стануть членами НАТО. І я хочу цього не допустити».
У автобіографії зазначається, що шість років потому Путін розпочав окупацію й анексію українського Криму, а в лютому 2022 року – повномасштабне вторгнення в Україну, яке російський президент частково виправдав, посилаючись на прагнення Києва до членства у НАТО.
«Путін завжди остерігався, щоб до нього не ставилися погано, і не брав участі в іграх за владу», – йдеться в книзі.
Меркель пише про «схильність Путіна змушувати інших чекати» і згадує, як, попри на її страх перед собаками, він дозволив своєму чорному лабрадору бути в кімнаті під час зустрічі у 2007 році в Сочі.
«Ви можете вважати все це дитячим, гідним осуду, ви можете похитати головою. Але від цього Росія не зникла з карти. Росія з її ядерним арсеналом існує й залишається «незамінним геополітичним фактором», – зазначила ексканцлерка Німеччини.
Меркель також детально описала свій досвід спілкування з Трампом під час його першого президентського терміну, кажучи, що він «судив про все з погляду забудовника, яким був до приходу в політику».
Вона пише, що вони «розмовляли на двох різних рівнях» під час зустрічі в березні 2017 року в Білому домі. «Трамп – на емоційному рівні, я – на фактичному».
Вона додала, що Трамп, який 5 листопада став другий раз поспіль президентом США, не поділяє її переконання, що «співпраця може принести користь усім», а натомість вважає, що «всі країни конкурують між собою».
«Він не вірив, що процвітання всіх може бути збільшене через співпрацю», – пише вона про новообраного президента США, який «був захоплений політиками з автократичними і диктаторськими тенденціями».
Меркель виступить із презентацією своєї книги у Вашингтоні 2 грудня разом з експрезидентом США Бараком Обамою.
Автобіографія має 736 сторінок і буде доступна за ціною 43 євро. Видавці зазначають, що це книга не лише про політику, але й про особистий шлях Меркель, який охоплює понад 30 років активної політичної діяльності. Наразі українські видавництва не оголошували, що планують перекладати мемуари Меркель.
«Укренерго» скоротив час дії відключень для споживачів завтра
Одна черга відключень світла в середу діятиме з 8 години до 19:00, а не з 7 по 20-ту, як повідомлялося раніше. Про це повідомив оператор об’єднаної енергосистеми «Укренерго» 26 листопада.
За повідомленням, графік відключень 27 листопада діятиме так:
- 8:00 – 19:00 – одна черга відключень (до чотирьох годин знеструмлення кожної групи в графіку) для побутових споживачів
- 7:00 – 20:00 – застосування графіків обмеження потужності для промисловості та бізнесу
Раніше компанія повідомляла, що протягом дня в середу діятиме одна черга відключень із 7 по 20 годину.
В «Укренерго» раніше попереджали, що в Україні через морозну погоду споживання електроенергії зростає, а оскільки ситуація в енергосистемі змінюється, можливі й зміни в графіках відключення.
Медіа: депутатка Європарламенту хоче викликати гендиректора TikTok через вибори в Румунії
Генерального директора TikTok викликали до Європейського парламенту, щоб він відповів на питання щодо ролі платформи у президентських виборах у Румунії – про це повідомляє видання Politico 26 листопада.
Як зазначає видання, Джорджеску не мав партійної підтримки, і опитування не виявили його популярності – тепер дослідники зосередилися на великій кампанії в TikTok, яку він вів напередодні виборів. Дослідники стверджують, що TikTok мав побачити «хвилю з тисяч фейкових акаунтів».
«Ми закликаємо генерального директора TikTok виступити та гарантувати, що його платформа не порушує Закон про цифрові послуги», – заявила депутатка Європарламенту Валері Гайєр.
Сибіга зустрівся з Сікорським: йшлося про «справедливий мир», агресію Росії та допомогу ЗСУ
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 26 листопада провів зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Сибіги під час спільної пресконференції, була ухвалена спільна заява, «яка підкреслює нашу рішучість працювати задля відновлення справедливого миру та спільної перемоги України та партнерів над злочинною російською агресією. Жодних компромісів щодо територіальної цілісності України. Росія є агресором, а Україна захищається за допомогою союзників».
Сибіга наголосив, що проінформував Сікорського про те, що «останніми тижнями й місяцями Росія здійснила низку неприйнятних кроків, які розширюють агресію. Йдеться про залучення військ КНДР, удари по об’єктах ядерної енергетики та використання балістичної ракети середньої дальності».
Посол Литви в НАТО: Франція не потребуватиме згоди альянсу, щоб відправити війська в Україну
Литва підтримує ідею Франції щодо можливої відправки західних військ до України, і якщо Франція вирішить це зробити, їй не потрібен дозвіл НАТО – про це сказав у коментарі Радіо Свобода посол Литви при НАТО Дейвідас Матульоніс.
«Це можуть бути національні рішення, група країн, коаліція, яка бажає приєднатися до цієї ініціативи. Тут не обов’язково мати погодження чи мітку НАТО», – пояснив Матульоніс.
Водночас, за словами посла, наразі це «лише ідея» і різні країни мають щодо цього різні позиції.
«Це послідовна французька позиція. Ми завжди позитивно ставилися до цього», – зауважив посол.
За час повномасштабної війни за станом здоров’я в запас звільнили 41 вищого офіцера – ЗСУ
За станом здоров’я з військової служби у запас звільнено 41 особу вищого офіцерського складу від початку повномасштабної війни – таку інформацію надало Головне управління комунікацій Збройних Сил України у відповідь на запит Радіо Свобода.
Це дані з період з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2024 року.
«За інформацією, наданою Кадровим центром Збройних Сил України, повідомляється наступне: за час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, в період з 24.02.2022 по 01.08.2024 з військової служби у запас за станом здоров’я звільнена 41 особа вищого офіцерського складу», – йдеться у відповіді.
Російські ДРГ намагаються прорватися у Куп’янськ – ОВА
На півночі Харківщини сили РФ «постійно намагаються промацати різні напрямки», розповів очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у коментарі «Суспільному».
За його словами, російські військові «використовують диверсійно-розвідувальні групи. Найважчим залишається Куп’янський напрямок».
«З півночі міста (Куп’янська – ред.) була спроба зайти ДРГ, обійти наші Сили оборони. Наразі там тривають бої. Результати повідомимо пізніше», – розповів Синєгубов.
Він зазначив, що по лінії зіткнення відбулось понад 350 обстрілів позицій українських військових, 16 авіабомб та 25 обстрілів з авіації.
«Наші воїни у вкрай важких умовах. На півночі Харківської області ситуація більш стабільна, ніж на Куп’янському напрямку», – додав глава ОВА.
На засіданні Ради Україна-НАТО шукали «творчі рішення» для підтримки Києва – посол Литви
Надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО 26 листопада було присвячене останньому застосуванню Росією нової ракети для удару по Україні – про це розповів посол Литви при НАТО Девідас Матульоніс у коментарі Радіо Свобода.
«Це надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО було присвячено нещодавнім ескалаційним крокам Росії та вперше в історії застосуванням балістичних ракет середньої дальності», – заявив він.
За словами дипломата, підсумком зустрічі було те, що НАТО продовжить нарощувати підтримку Україні, і «Путін нас не залякає».
«Обговорювали також подальшу військову підтримку, творчі рішення в цьому плані – що можна зробити більше, зробити швидше», – додав Матульоніс.
Читайте також: «Україна довела, що ядерні погрози Путіна – нісенітниця». Інтерв’ю із підполковником ВПС США
Місія України при НАТО повідомила, що до засідання Ради в режимі онлайн приєдналися начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та виконувач обов’язків командувача Повітряних сил Анатолій Кривоножко. Вони представили союзниками брифінг щодо нового типу озброєння, яке застосувала Росія.
«Українська сторона підкреслила, що цей удар був спрямований на залякування союзників і був спробою вплинути на їхню рішучість продовжувати підтримку України. У такий спосіб Росія намагається вплинути на окремих союзників, щоб ті переглянули рішення щодо надання дозволу на використання Україною далекобійної зброї для ударів по військових об’єктах на території РФ», – заявили в дипломатичному представництві.