Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було понад 180 боїв, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті загалом від початку цієї доби відбулося 181 бойове зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив 24 серпня у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Поровському напрямку сили РФ здійснили 22 атаки – російські загарбники намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Добропілля, Вільне, Новоолександрівка, Сергіївка, Муравка, Новопавлівка та в районі Родинського, Мирного, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки. Одна атака на цій ділянці фронту досі триває.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 14 російських штурмів біля Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки, Вільного та Кучерів Яру. Чотири боєзіткнення ще тривають.
На Південно-Слобожанському та Лиманському напрямках противник провів по 11 атак.
Бої меншої інтенсивності також тривають на Північно-Слобожанському та Курському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Куп’янському, Краматорському та Придніпровському напрямках противник наступальних дій не проводив.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 19 серпня пишуть, що українські війська нещодавно просунулися на півночі Харківської області, а російські війська нещодавно просунулися на Куп'янському напрямку.
Щодо Костянтинівського напрямку, то ISW зазначає, що російські війська продовжують місії з інфільтрації невеликими групами в Костянтинівці та поблизу неї, щоб обійти українські позиції на передовій та перешкодити українській логістиці. Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 18 серпня, показують, що українські війська обстрілюють російські позиції на південному заході Костянтинівки та на північному сході Осикового (на північний захід від Костянтинівки) після того, що, за оцінками ISW, було місією з інфільтрації російських сил.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
ДСНС: у Кривому Розі триває пошукова операція на місці удару Росії по ТЦ
У Кривому Розі четверту добу триває пошукова операція на місці російського удару по торговому центру, повідомляє увечері 24 серпня пресслужба Державної служби з надзвичайних комунікацій.
Досі вважаються зникли три людини, серед яких є дитина.
У ДСНС нагадують, що через атаку РФ загинули 16 людей, ще 136 отримали поранення, з них – 26 дітей.
За даними місцевої влади, російські військові вдень 21 серпня завдали ударів по торговельному центру в Кривому Розі. Атака була здійснена у той час, коли багато людей під кінець робочого дня і тижня разом із дітьми пішли за покупками.
Правоохоронці розслідують ймовірну службову недбалість після атаки Росії на торговий центр у Кривому Розі, повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський 22 серпня.
За його словами, поліція Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за відповідною статтею. В його межах, зокрема, перевірять дії посадових осіб компанії, якій належить уражений ТРЦ, та компаній, які орендували приміщення в цьому комплексі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету в 27 мільярдів та назвав два шляхи його покриття
Президент України Володимир Зеленський на засіданні «Коаліції охочих» заявив про дефіцит оборонного бюджету на 27 мільярдів.
«Нам також доводиться мати справу з дефіцитом фінансування. Через особливості функціонування оборонного бюджету на початку цього року Міністерство оборони використало кошти, передбачені в бюджеті на кінець року… Але загальний дефіцит становить 27 мільярдів… це для нас дуже важливо», – сказав він.
За його словами, одним з основних варіантів покриття цього дефіциту є дострокове виділення частини коштів за європейським кредитом, запланованих на наступний рік, та надання їх уже цього року.
Але, за його словами, не слід відмовлятися від інших ідей. У цьому контексті він згадав про російські суверенні активи, які вже заморожені у Європі та в інших юрисдикціях по всьому світу.
«І хоч би де ці активи розміщувалися, нам потрібно знайти справедливий спосіб використати їх для захисту від російської війни», – зазначив президент.
Також прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс пізніше на пресконференції за підсумками «Коаліції охочих» наголосив, що країни ЄС мають використати заморожені російські активи.
«Я думаю, що Росія повинна почати платити за ці брутальні атаки. І ми маємо погодитися на використання заморожених російських активів, а не грошей громадян ЄС, щоб оплатити цей рахунок. Він дуже високий… Там доступні 200 млрд, які можна використати для оплати цього рахунку», – сказав Кулбергс.
Він додав, що ціна розв’язаної Росією війни є надзвичайно високою для України, «треба зняти цей тягар з наших плечей».
Червоний Хрест: у Херсоні через удар РФ були знищені гуманітарні запаси на майже 28 млн гривень
У Херсоні через російські дронову атаку 23 серпня виникла пожежа на складі українського Червоного Хреста, було пошкоджено та знищено гуманітарні запаси на суму майже 28 млн гривень.
Як повідомляє пресслужба організації, серед співробітників і волонтерів постраждалих немає.
У Червоному Хресті зазначили, що було пошкоджено та знищено обладнання та матеріали для підготовки до осінньо-зимового періоду, а також запаси для оперативного реагування на наслідки обстрілів, зокрема матеріали для тимчасового перекриття пошкоджених будинків.
Повідомляється, що на складі також зберігалися медичні матеріали, ковдри, гігієнічні набори, обладнання для забезпечення водою та електроенергією й інша гуманітарна допомога.
На початку серпня український Червоний Хрест заявив, що у липні його об’єкти зазнали «безпрецедентних атак» із боку російських військ, що вплинуло на здатність організації «швидко реагувати на надзвичайні ситуації і доставляти допомогу людям». За даними УЧХ, зокрема, під час однієї з масованих атаки на Київ постраждав один із складських комплексів організації, внаслідок чого згоріло 320 тисяч одиниць гуманітарного вантажу й обладнання для лікарень вартістю понад 79 мільйонів гривень.
Деокупована частина Херсонщини та Херсон щоденно зазнають російських атак з різних видів зброї. Влада щодня повідомляє про постраждалих серед цивільного населення та пошкодження.
«Це єдиний спосіб примусити РФ до переговорів»: президент Фінляндії оцінив удари ЗСУ вглиб Росії
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що українські далекобійні удари по російських НПЗ та складах російських маркетплейсів, зокрема Wildberries, можуть примусити Росію сісти за стіл переговорів.
Відповідаючи на відповідне запитання журналістів Стубб зауважив, що нині ситуація для України є кращою, ніж рік тому:
«Поки ми були тут і відзначали День Незалежності України минулого року, ситуація для України була більш складною з військової, фінансово-економічної точки зору. Сьогодні ми у найкращій позиції»
За його словами, є три аспекти, які слід зробити, щоб допомогти Україні завершити війну – надавати допомогу і військову, і фінансову для підвищення спроможності України завдавати удари вглиб РФ, оскільки це збільшує вартість ведення війни для Росії.
Він зазначив, що 65% росіян вже кажуть про бажання завершити цю війну, ураження складів Wildberries призвело до збільшення цієї кількості на 10%.
«Якщо ви думаєте, чи це доцільна військова стратегія з точки зору України, я хотів би сказати, що, безумовно, так і є. Це єдиний спосіб, в який ми зможемо забезпечити участь Росії у мирних переговорах за столом», – впевнений Стубб.
Опитування державного Всеросійського центру вивчення громадської думки, який зазвичай дає оптимістичні для влади цифри, показало, що частка росіян, які вважають, що найважчі часи для країни ще попереду, у липні 2026 року зросла до 66% – це максимум з квітня 2020 року, коли так відповідали 72% опитаних.
Україна попросила організувати наступне засідання «Коаліції охочих» у вересні
Україна попросила організувати наступне засідання «Коаліції охочих» у вересні, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Ми попросили всіх лідерів не робити перерви між нашими засіданнями. Ми попросили організувати засідання у вересні», – сказав Зеленський на пресконференції саміту «Коаліції охочих» у Києві.
За його словами, до сьогоднішнього засідання, яке відбулося в гібридному форматі, доєдналися більше 30 країн. На зустрічі в Києві були присутні президент України Володимир Зеленський, премʼєр-міністр Британії Енді Бернем, президент Європейської Ради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Литви Гітанас Науседа та інші лідери. Водночас співголова коаліції, президент Франції Емманюель Макрон, долучився до зустрічі у форматі відеоконференції.
Також Макрон під час своєї промови запропонував скликати ще одну зустріч коаліції через два тижні, щоб «переконатися, що всі засоби та можливості ми використовуємо для протидії» російській агресії.
«Коаліція охочих» об’єднує країни, які підтримують Україну та обговорюють можливі формати довгострокових гарантій безпеки для Києва, серед яких є розгортання у Україні багатонаціональних сил стримування після настання миру в Україні.
Макрон розповів, коли відбудуться перші спільні військові навчання «Коаліції охочих»
Перші спільні військові навчання «Коаліції охочих» відбудуться у жовтні-листопаді цього року. Про це заявив президент Франції Макрон під час засідання коаліції.
«Дуже важливо, щоб ми продовжували демонструвати нашу рішучість і готовність у частині безпекових гарантій, щодо яких ми прийняли рішення. Масштабні навчання будуть проведені нашою коаліцією протягом жовтня-листопада. Вони продемонструють нашу оперативну готовність і готовність до дії. Це один з ключових елементів відповідних переговорів, коли Україна вирішить їх провести. І дуже важливо, щоб ми працювали колективно над цими аспектами», – сказав він.
Макрон також запропонував скликати ще одну зустріч коаліції через два тижні, щоб «переконатися, що всі засоби та можливості ми використовуємо для протидії» російській агресії.
Про намір провести такі навчання стало відомо після попередньої зустрічі «Коаліції охочих» у липні. Тоді прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що перші спільні військові навчання коаліції відбудуться у Польщі восени 2026 року, у них візьмуть участь, зокрема, військові Франції та Великої Британії, писало видання Onet.
«Коаліція охочих» об’єднує країни, які підтримують Україну та обговорюють можливі формати довгострокових гарантій безпеки для Києва, серед яких є розгортання у Україні багатонаціональних сил стримування після настання миру в Україні.
ОВА: на Дніпропетровщині через атаки РФ загинула людина, ще семеро – поранені
На Дніпропетровщині через російські атаки загинула людина, ще семеро зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, понад 60 разів війська РФ атакували три райони області безпілотниками та артилерією.
Ганжа поінформував, що у Павлограді через російські обстріли загинула людина, ще дві поранені, пошкоджений багатоквартирний і приватний будинки, автомобілі.
На Нікопольщині через атаки РФ постраждали п’ятеро людей – до лікарні у стані середньої тяжкості доправили 43-річного чоловіка, чоловіки 55 і 58 років та жінки 43 й 54 років лікуватимуться амбулаторно, заявив голова ОВА.
Також місцева влада повідомили про російські удари по Синельниківському району – тут сталися пожежі, люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Британія надасть Україні технології виробництва Storm Shadow – Бернем
Велика Британія схвалила передачу Україні технології Storm Shadow для власного виробництва. Про це заявив британський прем’єр Енді Бернем під час візиту до Києва.
«Велика Британія була першою, хто подарував Україні зброю дальнього радіусу дії ще у 2023 році. Тепер Володимир (Зеленський – ред.) попросив нас поділитися нашою технологією Storm Shadow, щоб Україна могла самостійно розбудувати ці можливості. Я радий підтвердити сьогодні, що схвалив це прохання», – сказав Бернем, виступаючи на засіданні саміту «Коаліції охочих» у Києві.
У Києві у режимі відеоконференції сьогодні зібралися лідери «Коаліції охочих». Прем’єр-міністр Британії Енді Бернем, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц головували на зустрічі разом із президентом України Володимиром Зеленським.
Раніше британський уряд анонсував, що прем’єр Бернем під час візиту до України оголосить про згоду уряду на те, щоб оборонна компанія MBDA оприлюднила секретну інформацію про британські компоненти для ракети далекого радіуса дії SCALP у той час, як Україна і Франція прагнуть налагодити місцеве виробництво в Україні.
У Кремлі заявили, що «вкрай негативно» оцінюють це рішення Лондона. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Британія «регулярно підливає паливо у вогонь» і «методично і регулярно будує підступи, щоб не допустити хоч якогось розвитку мирного процесу».
Велика Британія була одним з головних партнерів України від початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи військову, економічну й дипломатичну підтримку.
Хто приїхав до Києва, а хто – ні. Головні геополітичні інтриги Дня Незалежності
В Україні відзначили 35-ту річницю проголошення Незалежності. Він нової дати можливого миру, до першого візиту лідера Британії, від не приїзду Віткоффа і Кушнера до підштовхування Китаю до активнішої позиції… Як минув День Незалежності в геополітичному плані?
І хоча до Києва прибуло чимало іноземних лідерів і в День прапора відбувся саміт Україна-Північна Європа і Балтія, а в День Незалежності були лідери Британії, Молдови та інших країн, а також і президент Європейської Ради, однак, все ж найбільшою інтригою було: чи прибудуть до Києва спецпосланці президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
Попередньо такий приїзд саме на День Незалежності – планувався. Але потім з’явилась інформація, що візит «трохи відклали, але не скасували», повідомив кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні з посиланням на поінформоване джерело.
За словами джерела, таке відтермінування пов’язане з посиленням ракетних і дронових ударів по Києву минулого тижня. Більше інформації за лінком
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України керівнику загону «Плацдарм» Олексію Юкову
Керівникові пошукового загону «Плацдарм», волонтеру Олексію Юкову посмертно присвоїли звання Героя України.
На Софіївській площі президент України Володимир Зеленський вручив орден дружині загиблого волонтера.
Юкову присвоїли звання за «громадянську мужність, виявлену під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, визначний особистий внесок у збереження памʼяті про полеглих захисників України та самовіддане служіння українському народові».
Відповідний указ було оприлюднено на сайті президента 21 серпня. Раніше, 6 серпня, на сайті ОПУ була створена петиція за надання Юкову звання Героя України. Звернення набрало необхідну для розгляду кількість голосів – понад 25 тисяч підписів.
У 2024 році президент нагородив Олексія Юкова відзнакою «Золоте серце».
40-річний Олексій Юков загинув 5 серпня 2026 року, підірвавшись на міні, коли група забирала тіла загиблих військових з лінії зіткнення в Лиманському районі Донецької області.
Олексій Юков з травня 2014 року присвятив своє життя поверненню полеглих військовослужбовців Сил оборони України додому. Разом із командою «Плацдарм» працював у найгарячіших точках: Слов’янську, Дебальцевому, Іловайську, часто роблячи це під вогнем та на замінованих територіях.
Олексій Юков був одним із героїв документального фільму Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» про тих, хто повертає тіла загиблих українських військових. «У мене життя не вистачить, щоб повернути з цієї війни останнього солдата. Я не можу зупинитися, поки я не знайду останнього...» – казав Юков у фільмі.
Президент Євроради у Києві процитував Лесю Українку й отримав орден «Європи»
Президент Європейської ради Антоніу Кошта, виступаючи у Києві з нагоди Дня Незалежності України 24 серпня, завершив свою промову цитатою Лесі Українки – «Хто визволиться сам, той буде вільний» – і заявив, що Європейський Союз готовий прийняти Україну до свого складу.
Під час церемонії Кошта прийняв орден «Європи», назвавши його символом єдності України і Євросоюзу. Він зазначив, що приймає нагороду також від імені глав держав й урядів країн Євросоюзу.
«Я хотів би завершити словами Лесі Українки, визначної постаті української літератури. Її слова сьогодні звучать особливо сильно: «Хто визволиться сам, той буде вільний». Це те, за що ви боретеся: за свободу, яку інші не можуть повністю вам подарувати, але яку ви виборюєте самі. Будьте певні: ми єдині з вами у цьому прагненні. Разом ми прагнемо вільної України у сильній та об’єднаній Європі», – заявив Кошта.
Він назвав вступ України до Євросоюзу найкращою гарантією її безпеки та довгострокової демократичної стабільності.
«Майбутнє України в Європейському Союзі – найкраща гарантія безпеки та довгострокової демократичної стабільності – для України і для Європи загалом», – сказав він.
Президент Євроради визнав, що процес вступу є складним і передбачає виконання значної кількості вимог, однак наголосив, що ці труднощі не повинні ставати перешкодою для політичного рішення щодо України.
«Україна вже допомогла побудувати новий, по-справжньому геополітичний Європейський Союз: Союз, який бере на себе відповідальність за свою оборону, зміцнює стратегічну автономію, твердо відстоює міжнародне право і багатосторонність, будує партнерства у світі, що змінюється, і приймає нові держави-члени», – сказав президент Євроради.
Після цього Кошта додав: «І він готовий прийняти Україну до ЄС».
Президент Євроради також пообіцяв продовжувати підтримку України не лише під час війни, а й під час відбудови.
«Ми продовжимо надавати стільки підтримки, скільки буде необхідно, і так довго, як буде необхідно – під час війни, майбутніх мирних переговорів і відбудови. Тому що наше бачення виходить за межі війни», – наголосив він.
Окремо президент Євроради заявив про намір ЄС посилювати санкційний тиск на Росію. За його словами, після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни Москва не досягла поставлених цілей, а війна дедалі більше виснажує її ресурси.
«Наші безпрецедентні санкції також мають вплив. Ми посилюватимемо тиск, доки Росія не припинить убивства і не продемонструє справжню готовність до миру. Європейський Союз не може бути нейтральним, коли порушується міжнародне право», – заявив він.
Водночас президент Євроради підкреслив, що умови завершення війни не можуть визначатися без України.
«Ми не нейтральні – ми підтримуємо Україну. Ми підтримуємо всі серйозні ініціативи, спрямовані на досягнення миру в Україні. Але зрештою саме Україна – і лише Україна – має визначити умови всеосяжного, справедливого і тривалого миру», – сказав Кошта.
За його словами, такий мир має підтвердити незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також гарантувати її довгострокову безпеку і здатність захищати себе.
Виступаючи на Софійській площі, президент Євроради також подякував українським військовим та їхнім родинам і заявив, що вони ризикують життям «за свободу України і свободу Європи».
В Україні 24 серпня відзначають 35-ту річницю Незалежності. До Києва цього дня прибула низка лідерів країн-партнерів, зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден, президентка Молдови Мая Санду, президент Естонії Алар Каріс, президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Дронова війна України оголила незручну залежність від Китаю
Поки Європейський Союз спрямовує близько 6 мільярдів євро (7 мільярдів доларів) на розвиток українських безпілотних систем, Київ отримав виняток із правил закупівель, який може дозволити йому й надалі використовувати критично важливі китайські компоненти. Це підкреслює незручну залежність України від країни, яка тісно співпрацює з Росією.
Українська індустрія безпілотників, яка ще недавно лише формувалася, різко зросла після повномасштабного вторгнення Москви в лютому 2022 року.
Однак Київ усе ще залежить від дешевших китайських компонентів, щоб задовольняти потреби фронту. Діалог між Пекіном і Києвом останніми роками погіршився на тлі занепокоєння через зв’язки Китаю з Москвою. Більше інформації тут
ОВА: число постраждалих через удар РФ по Чернігову зросло
Кількість постраждалих через російський удар по Чернігову зросла до 20 людей, повідомив очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
Раніше було відомо про 14 постраждалих.
«Уже зараз відомо про 20 постраждалих людей. Серед них двоє дітей: 12 і 17 років. Ушпиталили 17-річну дівчину й жінку старшого віку – вона в тяжкому стані. Ще 18 людям медики надали допомогу – всі вони лікуються амбулаторно», – написав він в телеграмі.
За його словами, рятувальники вже загасили пожежу, яка виникла після удару російським дроном по багатоповерхівці в Чернігові.
Поліцейські вибухотехніки припускають, що сили РФ для атаки застосували дрон «Герань-5», додав Чаус.
Близько 12:00 24 серпня місцева влада повідомила про російських удар по багатоповерхівці в Чернігові. Було відомо про 14 людей постраждалих, серед яких є двоє дітей.
Через російські авіаудари у Слов’янську поранені щонайменше сім людей – влада
Унаслідок російських авіаударів по Слов’янську поранені щонайменше сім людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, сили РФ близько 10:10 завдали кількох ударів по місту, чотири влучання були зафіксовані у центральній частині Слов’янська.
Філашкін повідомив, що серед постраждалих – хлопець 2010 року народження, поранені отримують усю необхідну медичну допомогу.
Керівник місцевої ВЦА Вадим Лях уточнив, що одну жінку госпіталізували, інші – лікуватимуться амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW: Путін далі встановлює нереалістичні терміни захоплення Донбасу через нерозуміння реалій фронту
Президент Росії Володимир Путін продовжує встановлювати нереалістичні терміни для захоплення російськими військовими всієї Донецької області України, ймовірно, частково через його нерозуміння реалій поля бою, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву президента України Володимира Зеленського, який 23 серпня сказав, що Путін нещодавно наказав російським військовим завершити захоплення Донецької області до кінця цього року, і зазначив, що головними оперативними цілями Путіна в Україні залишається захоплення міст Костянтинівка, Слов’янськ і Краматорськ у Донецькій області.
«Путін з 2022 року встановив для російських військ 15 окремих дедлайнів для захоплення всієї Донецької області, і російські війська не дотрималися жодного з них. Російські війська контролюють приблизно 21 170 квадратних кілометрів (або приблизно 79,89 відсотка) Донецької області й приблизно 26 624 квадратних кілометри (або приблизно 99,77 відсотка) Луганської області, згідно з даними, які спостерігає ISW», – йдеться в повідомленні.
«ISW продовжує вважати, що терміни Кремля для його військових цілей залишаються відірваними від реальності дій російських військ на полі бою, і що російські війська навряд чи захоплять Донбас до кінця 2026 року, якщо взагалі захоплять», – додали в ISW.
Російська редакція Радіо Свобода раніше цього місяця звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
В Україну повернули 10 військових, які вважалися зниклими
В Україну з російського полону повернули десятьох українських військовослужбовців, які раніше вважалися зниклими без вісти, повідомили 24 серпня Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими і президент Володимир Зеленський.
«Це військовослужбовці Збройних сил і Нацгвардії: сержанти, солдати, матроси. Обмін став можливим у результаті перемовин, проведених робочою групою з питань обмінів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Особливістю цього етапу обміну є те, що всі десятеро врятованих військовослужбовців обліковувались як безвісти зниклі. Всі звільнені боронили Україну на донецькому напрямку. Двоє з них вважалися зниклими безвісти з 2024 року, восьмеро – з 2025 року», – йдеться у повідомленні коордштабу.
У штабі додали, що військові отримають необхідне забезпечення, лікування, пройдуть курс реабілітації.
Зеленський зазначив, що 10 військових повернули в спеціального етапу обміну – через Білорусь.
Раніше цього місяця уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець після переговорів із російською омбудсманкою Яною Лантратовою повідомив, що російська сторона встановила місця перебування 79 українських військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти за особливих обставин.
Україна і Росія 19 серпня провели обмін військовополоненими – до Украхни з російського полону вдалося повернути 103 військових.
У червні Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими заявляв, що за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Ввечері 4 червня Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до лідера РФ Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.
Польща першою визнала незалежність України, чому тепер там «антиукраїнські настрої»: пояснюємо
Польща першою визнала незалежність України, коли на референдумі 1 грудня 1991 року понад 90% українських громадян підтвердили Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Польща виявила солідарність із Україною, розуміючи значення цього історичного моменту для геополітики Європи. Для Польщі незалежна Україна означала безпечніший східний кордон, послаблення російського впливу та появу важливого стратегічного партнера.
Республіка Польща у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну відкрила кордони для українських біженців і прихистила у себе мільйони людей.
Однак сьогодні, коли масштабна російсько-українська війна триває уже понад 4,5 роки і російські безпілотники перетинають польський кордон, відносини між Україною і Польщею погіршуються, російський вплив став відчутнішим, зростає кількість проявів нетерпимості поляків до українців.
Чому так? Чи тільки російська пропаганда і дезінформація, на яку Кремль не шкодує ресурсів, є цьому причиною?
Радіо Свобода спробувало розібратися у цьому. Читайте і дивіться тут
У Генштабі ЗСУ заявили про удар по комбінату в РФ, який виготовляє тверде ракетне паливо
Українські сили вночі проти 24 серпня уразили федеральне казенне підприємство «Комбінат «Каменський» у Каменськ-Шахтинському Ростовської області Росії, заявив Генштаб ЗСУ.
«На території об’єкта зафіксовано пожежу», – зазначили в українському командуванні, додавши, що ступінь завданих збитків уточнюється.
У Генштабі зауважили, що «Комбінат «Каменський» – це підприємство російського військово-промислового комплексу, яке виробляє тверде ракетне паливо для боєприпасів РСЗВ «Ураган», «Смерч» і «Торнадо-С», а також для низки ракетних систем й авіаційних засобів ураження.
Російська влада чи військові про це ураження поки не повідомляли. Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Згаданий комбінат вже зазнавав українських ударів, зокрема 16 серпня. Тоді в Генштабі ЗСУ заявили, що там були знищені два цехи з виробництва вибухових речовин і порохів, ще чотири – пошкоджені.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Празі до Дня Незалежності України вперше подзвонили у дзвін, виготовлений із російської зброї
У Празі до Дня Незалежності України 24 серпня вперше подзвонили у «Дзвін Свободи», виготовлений із бронзи і російської зброї, яку РФ запускала по містах України.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, для виготовлення дзвона використали 7-кілограмовий артилерійський снаряд й уламки ракети С-300.
Написи на дзвоні виконані українською, чеською і нідерландською мовами, оскільки Нідерланди долучилися до його виготовлення й освячення, а розміщений дзвін в Чехії. «Стійте у свободі і не підкоряйтеся знову ярму рабства» – викарбувано на дзвоні. Дзвонили в нього посол України в Чехії Василь Зварич і пані посол Нідерландів у Чехії Міна Нур. Також заспівали гімн України і Чехії.
«Це для нас дуже надихаюче і мотиваційно. Те, що ми маємо можливість, завдяки збройним силам, які сьогодні утримують ворога далеко від кордонів, у тому числі Чеської республіки, завдяки чому ми можемо тут вільно під мирним небом збиратися і відзначати цю річницю... І я сподіваюся, що сьогоднішній «Дзвін Свободи» почули не лише в Україні, що їх надихнуло, а і в Кремлі, що їх налякало» – сказав у коментарі Радіо Свобода посол України в Чехії Василь Зварич.
До святкування доєдналися близько 60 людей. Серед них була українська військовослужбовиця «Руна» разом із командиром.
«Для мене День Незалежності – це найголовніше свято. Те свято, яке ми виборюємо сьогодні і виборювали з року в рік, уже більше десяти років. Я хочу, щоб кожен українець у кожному куточку світу, де б він не знаходився, пам’ятав і був серцем та душею з Україною», – сказала у коментарі Радіо Свобода військовослужбовиця Вікторія «Руна» Ковбасюк, яка зараз перебуває в Чехії у відпустці і збирає тут допомогу для війська.
Учасники заходу також розгорнули 30-метровий прапор України до Дня Незалежності. Усі події відбувалися біля костелу Найсвятішого Спасителя у центрі Праги.