Очільники Єврокомісії й НАТО заявили про рішучість підтримувати Україну, попри гібридні атаки Росії
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про більшу рішучість у підтримці України після інциденту в Лейпцизі, за який Німеччина і ЄС прямо поклали відповідальність на Росію. Про це вона сказала, приймаючи в своєму офісі генсекретаря Марка Рютте, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Це була атака із застосуванням матеріалів військового призначення, здійснена російськими оперативниками на території Європейського Союзу. Ми цього не терпітимемо… І якщо метою було змусити нас двічі подумати, перш ніж підтримувати Україну, можу сказати: це лише зміцнило мою рішучість. Залякування не спрацює», – заявила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії нагадала, що події в Лейпцигу є епізодом серії гібридних атак на критичні об’єкти й інфраструктуру у Європі й запевнила, що ЄС і НАТО посилять тиск на Росію. Топпосадовиця вважає, що необхідно тримати проєкти санкцій напоготові, щоб запроваджувати, щойно буде встановлена відповідальнісь за атаки. Також підкреслила необхідність закрити лазівки в уже запроваджених заходах.
«Лейпциг знаменує собою новий рівень ескалації на території ЄС, безпосередньо приписаний Росії. Але це частина ширшої картини дедалі небезпечніших інцидентів: неодноразових вторгнень у наш повітряний простір, дронів, які паралізують наші аеропорти, втручання в роботу нашої критичної інфраструктури. Європейці зіткнулися з жорсткою правдою: це нова реальність», – наголосила фон дер Ляєн.
Генсекретар НАТО своєю чергою зауважив, що Росія поводиться «дедалі безрозсудніше», воюючи далі проти України.
«Ми також бачимо зростання кількості ворожих дій, безпосередньо спрямованих проти нашої території. Чи то підпали на заводах, які виробляють оборонну продукцію для України, чи то російська гібридна атака в Лейпцигу… Якщо Росія думає, що погрозами зможе нас розділити або змусити відмовитися від підтримки України, вона помиляється», – запевнив Марк Рютте.
4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов», що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою.
1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі.
Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв.
«Київ стає схожим на Харків»: як українські діти почали навчальний рік під обстрілами
Новий навчальний рік в Україні розпочався попри обстріли. У київській гімназії №20 його зустріли серед розбитих вікон, пошкоджених стін і вирви від російської балістичної ракети, яка впала на територію навчального закладу кілька днів тому.
Репортаж із цієї гімназії за лінком
Україна вперше попросила ЄС профінансувати ракети для Patriot з кредиту на 90 млрд євро
Україна офіційно звернулася до Європейської комісії із запитом профінансувати закупівлю ракет для систем протиповітряної оборони Patriot коштом кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Про це 2 вересня заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
«Сьогодні я можу підтвердити, що ми отримали новий запит на фінансування. Йдеться про кілька мільярдів євро, які мають піти на протиповітряну оборону України, зокрема на високотехнологічні системи Patriot PAC-3», – сказала фон дер Ляєн.
За її словами, зараз запит розглядають країни-члени ЄС.
«Але я можу сказати, що справа рухається у правильному напрямку», – додала президентка Єврокомісії.
Це перший офіційний запит України до ЄС саме на фінансування ракет PAC-3 для Patriot у рамках кредиту на 90 мільярдів євро.
При цьому закупівля американських ракет потребує окремого погодження, оскільки правила кредиту передбачають пріоритет для зброї та військової продукції, виробленої в Україні, ЄС та країнах Європейської економічної зони. Із загальної суми кредиту близько 60 мільярдів євро передбачено саме на оборонні потреби України.
Регламент дозволяє зробити виняток і профінансувати закупівлю продукції за межами цих країн, якщо потрібного озброєння немає в необхідній кількості або його неможливо поставити Україні у необхідні строки. У такому разі Єврокомісія має затвердити спеціальний виняток після консультацій з експертною групою та за умови позитивного висновку програмного комітету, до якого входять представники держав-членів. Такий механізм ЄС уже застосовував для окремих компонентів дронів.
Ракети PAC-3 виробляються у США, тому для їхньої закупівлі коштом європейського кредиту Україні фактично необхідно отримати дозвіл на відступ від загального принципу «купуй європейське».
Євросоюз погодив кредит Україні на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Орієнтовно 60 мільярдів із цієї суми призначені для оборонних закупівель, ще 30 мільярдів – для бюджетної підтримки. На 2026 рік Україні доступні до 45 мільярдів євро, з яких 28,3 мільярда передбачені для оборонних потреб. За словами фон дер Ляєн, від червня ЄС уже спрямував із цього кредиту близько 8,5 мільярда євро на закупівлю для України дронів і ракет.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
За даними аналітиків ISW, у липні для атак по Україні Росія все частіше використовувала «Циркон» і С-400 – обидві рухаються за балістичними траєкторіями. Як повідомили в Міноборони, у липні Росія атакувала 195 ракетами, з них перехопили 29, ще 40 не досягли цілей.
На тлі цього дефіциту російські війська посилили свої удари по Україні з використанням ракет, а українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
ISW: Росія не змогла досягти «оперативного маневру» в ході наступу навесні й влітку 2026 року
Темпи просування армії Росії дещо зросли в серпні 2026 року, але літній заступ загалом не зміг обвалити українську оборону, повідомив Інститут дослідження війни в останньому звіті.
«Російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не зміг досягти оперативного маневру або швидко зруйнувати українські лінії оборони. Російські здобутки залишаються повільними та обмеженими», – йдеться в тексті.
Інститу посилається на отримані докази, які свідчать про те, що російські війська закріпили позиції або захопили близько 90,35 квадратних кілометрів української території в серпні. Якщо рахувати операції з просочення, російські війська просунулися або інфільтрувалися на близько 123,53 квадратних кілометрів.
Основні територіальні здобутки РФ в серпні мали місце в районі «поясу фортець» Донецької області, але навіть там російським військам «вдалося досягти лише незначних тактичних здобутків», і вони досі не змогли завершити захоплення Костянтинівки:
«Російські просування у серпні 2026 року залишаються лише часткою від російських здобутків за той самий період 2025 року, навіть з урахуванням інфільтрації. Наприклад, російські війська захопили 505,55 квадратних кілометрів у серпні 2025 року, що свідчить про те, як темпи просування російських військ продовжують уповільнюватися».
Тим часом українські війська продовжували контрнаступальні операції по всьому театру військових дій у серпні 2026 року, зокрема, на Лиманському та Олександрівському напрямках. ISW, за звітом, отримав докази, на основі яких оцінює, що українські війська звільнили щонайменше 129,81 квадратних кілометрів у серпні 2026 року.
Це консервативна оцінка, оскільки методологія інституту недооцінює масштаби ймовірних українських здобутків у поточному контрнаступі на Лиманському напрямку. Аналітики припускають, що додаткові дані, ймовірно, покажуть повний масштаб українських здобутків на Лиманському напрямку восени 2026 року.
Водночас ISW оцінили, що російські війська платять за «дедалі вищу ціну» за обмежені здобутки на полі бою, посилаючись на дані Генерального штабу Збройних сил України. Згідно з ними, серпень став другим місяцем поспіль, коли російські війська втратили понад 40 тисяч людей особового складу.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Зеленський змінив командувача Сухопутних військ ЗСУ
Президент Володимир Зеленськй призначив Святослава Заїця новим командувачем Сухопутних військ, йдеться в його указі від 2 вересня:
«Призначити Заїця Святослава Анатолійовича командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України».
Перед цим Зеленський звільнив з цієї посади Геннадія Шаповалова.
Шаповалов очолив Сухопутні війська ЗСУ в червні 2025 року.
Причини кадрових змін президент не уточнював.
У квітні 2026 року видання hromadske повідомило, що Заїць став командувачем 20 армійського корпусу.
«Потрібні абсолютно чіткі та рішучі кроки» для тиску на Москву – Зеленський після останніх атак РФ
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи останні атаки Росії по Україні, заявив, що «потрібні абсолютно чіткі та рішучі кроки» для тиску на Росію і для допомоги Україні.
Зеленський констатував, що замало реагування світу та найвпливовіших лідерів на цю чергову російську ескалацію ударів РФ.
«Коли у Європі російсько-іранські «шахеди» влаштовують такий цілодобовий терор, це не може залишатися проблемою тільки однієї нашої країни. Кожен такий удар по українцях, кожне таке застосування «шахедів» та інших засобів ураження по наших містах і селах – це фактично відпрацювання Росією тактики, яку вони готують і для інших країн, і для інших народів. Зараз треба діяти. Зло треба зупиняти тоді, коли воно проявило себе», – написав він у телеграмі.
Президент поінформував, що сьогодні російські «Шахеди» вдарили по одному з університетів в Києві – прямо у час занять, 160 студентів були в укритті, через атку РФ по Одесі пошкоджено звичайний житловий будинок та міську інфраструктуру, п’ять людей поранені, серед них – дитина, у Херсоні сили РФ вдарили по будівлі рятувальників та поліції.
За даними місцевої влади, у Києві через атаку російських безпілотників вранці 2 вересня постраждали семеро людей, 5 з них медики госпіталізували. Черерез російську атаку на Київщині постраждали дві людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Влада: у Дніпрі внаслідок атаки РФ пошкоджені продуктові склади, є постраждалі
Російські війська атакували Дніпро, постраждали шестеро людей, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.
За його словами, пошкоджені продуктові склади торговельної мережі, внаслідок удару виникла пожежа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сибіга сказав, що буде «сигналом повітряної тривоги» в Ірландії
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга бере особисту участь у неформальному засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії. З колегами український топдипломат обговорить «рецепти прискорення мирних зусиль» – про це Сибіга розповів журналістам по прибутті на засідання, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Мабуть, сьогодні я гратиму роль сигналу повітряної тривоги… Ми повинні зупинити цю війну. Ми повинні позбавити Росію можливостей, наприклад, виробляти ракети великої дальності. І ми запропонуємо спеціальний пакет санкцій – так звані «антибалістичні санкції», – заявив український міністр в Ірландії.
Сибіга наголосив на необхідності підвищити для Росії ціну війни проти України й посилити оборонні спроможності Києва.
«Прийдешня зима буде зимою воєнного часу, однією з найскладніших. І ми також розраховуємо… на конкретну підтримку. Маю на увазі генератори, трансформатори та інше вкрай необхідне обладнання», – підкреслив глава української дипломатії.
Сибіга сказав про обмежену кількість країн у Європі, що мають потрібні Україні ракети-перехоплювачі Patriot у своїх запасах. Київ, зазначив міністр, сподівається на відповідну домовленість.
«Ми дуже добре знаємо ці країни і працюємо з ними. Сподіваюся, що ми матимемо додаткове сильне рішення, яке допоможе закрити українське небо. Ми також звертаємося до наших європейських колег із проханням допомогти нам у роботі з деякими столицями третіх країн, де ми бачимо потенціал і де могли б закупити такі типи ракет-перехоплювачів», – розповів глава МЗС України.
Напередодні висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що Євросоюзу наразі не вдалося домовитися про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot із запасів європейських країн.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
Українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Кличко повідомив про 7 постраждалих через атаку Росії на Київ
У Києві є поранені внаслідок атаки російських безпілотників вранці 2 вересня, повідомив міський голова Віталій Кличко 2 вересня:
«Уже 7 постраждалих у столиці. 5 поранених медики госпіталізували. Екстрені служби працюють на місцях влучань у Шевченківському районі міста».
Раніше Кличко повідомив, що безпілотник влучив у шестиповерховий житловий будинок у Шевченківському районі, будівля частково зруйнована.
Згодом, удень 2 вересня, міський голова повідомив, що в ході повторної атаки дрон влучив у складську будівлю в Голосіївському районі: «екстрені служби прямують на місце».
Війська РФ вранці атакували Миколаїв, є пошкодження – ОВА
Російські війська атакували Миколаїв, попередньо, БпЛА типу Shahed, повідомив у телеграмі очільник обласної військової адміністрації Георгій Решетілов.
За попередніми даними, пошкоджені сім приватних будинків та три автомобілі. Люди не постраждали.
За даними місцевої влади, також протягом минулої доби сили РФ атакували Миколаївщину, зокрема БпЛА типу «Молнія» та чотири рази FPV-дронами Очаківську громаду, Куцурубську громаду вдень атакував FPV-дрон.
Удень війська РФ спрямували крилату ракету типу «Бандероль» по території Степівської громади, постраждалих немає, повідомили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Берліні відкинули заяви Путіна про внутрішню кризу в Німеччині
Очільник німецького МЗС Йоганн Вадефуль відреагував на слова Володимира Путіна про внутрішні проблеми в Німеччині, якими російський президент пояснив звинувачення його країни в інциденті в аеропорту Лейпцига.
Очільник Кремля вказав на «внутрішньополітичні процеси» в Німеччині. Вадефуль відкинув цю заяву:
«Якби ми керувалися виборчою тактикою, то, можливо, уникнули б цього, адже це, звичайно, викликає багато дискусій саме під час виборчих кампаній у Східній Німеччині».
Натомість, за словами міністра, його країна поставила на перше місце свою зовнішньополітичну відповідальність.
«Росія пішла на ескалацію. Росія здійснила цю гібридну атаку. І тепер Росії доведеться жити з наслідками», – заявив він.
Німецький топдипломат назвав реакцію Берліна на інцидент у Лейпцизі, відповідальність за який поклали на Росію, необхідною й пропорційною.
«Росія тепер повинна продемонструвати, що вона готова до такого конструктивного діалогу та до переговорів, особливо щодо ситуації в Україні. Ми на це чекаємо. А тим часом робимо свою роботу», – наголосив Вадефуль.
Урядовець підтвердив, що Німеччина внесе свої пропозиції до санкційних списків.
«Йтиметься про велику кількість осіб, проти яких додатково можуть бути запроваджені санкції. Отже, тиск на Росію посилюватиметься, а підтримка України також залишатиметься на високому рівні», – резюмував він.
Європейський Союз викликав російського посла після того, як Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за інцидент у Лейпцизі, повідомила раніше висока представниця з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов», що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою.
1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі.
Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв.
«Укренерго» повідомляє про значні знеструмлення на Одещині через російські атаки
Російська армія вночі завдала масованого ракетно-дронового удару по енергетичні інфраструктурі Одеської області, повідомила компанія «Укренерго» 2 вересня:
«Ситуація у цьому регіоні наразі є найскладнішою. Аварійно-відновлювальні роботи в області почались одразу, як це дозволила безпекова ситуація. Енергетики намагаються якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання».
Крім того, за даними оператора, на ранок були знеструмлення в Сумській, Харківській, Чернігівській та Херсонській областях. Там, де це дозволяють безпекові умови, тривають відновлювальні роботи.
Компанія фікує зниження споживання електроенергії: на ранок середи воно було на 6,8% нижчим, ніж в цей же час напередодні. Це пояснюють ясною погодою майже по всій території України і, як наслідок, високою ефективністю роботи побутових сонячних електростанцій та скороченням споживання із загальної мережі.
«А також – значна кількість аварійно знеструмлених споживачів через наслідки нічної ракетно-дронової атаки на енергетичну інфраструктуру», – додає «Укренерго».
Оператор радить перенести активне енергоспоживання на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00, та обмежити користування потужними електроприладами у вечірні години.
Раніше голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про трьох поранених у місті внаслідок російських ударів.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. В Україні для населення діяли графіки відключення електроенергії, бізнесу також обмежували електропостачання.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
ППО для України: Вадефуль заявив про резерви деяких держав-членів
Підтримку України перед настанням зими 2 вересня обговорюють міністри закордонних справ держав ЄС на неформальній зустрічі в Ірландії, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Очільник Міністерства закордонних справ Німеччини, що є провідним донором допомоги Україні в Європі, Йоганн Вадефуль заявив про акцент на протиповітряній обороні й можливостях усередині ЄС для її зміцнення.
«Ми повинні ще раз подивитися, яку конкретну військову підтримку можемо надати. Особливо це стосується протиповітряної оборони. Гадаю, деякі держави-члени все ще мають резерви, про які нам тепер потрібно поговорити між собою, щоб ці жахливі атаки балістичними ракетами та дронами не могли досягати своєї мети», – наголосив Вадефуль.
Німецький топдипломат припустив, що війна в Україні нині наближається до вирішальної стадії, й закликав партнерів до згуртованості.
«Росія тепер повинна усвідомити, що її шлях – пошук військових рішень, спроби силою, зокрема гібридними засобами, реалізувати свої претензії – зазнав невдачі», – підкреслив міністр.
Напередодні висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що Євросоюзу наразі не вдалося домовитися про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot із запасів європейських країн.
«Нам треба задушити Путіна». Сенатор Джон Кеннеді пояснив, що має зробити Палата представників
Палата представників Конгресу США повернулася до роботи цього тижня, однак доля законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану лишається невизначеною. А Сенат схвалив його ще на початку серпня. Законопроєкт отримав 86 голосів за, і лише 11 – проти.
Попри двопартійну підтримку у Сенаті, видання Politico повідомляє, що «законопроєкт серйозно ризикує застрягти в Палаті представників, де він страждає від значної опозиції демократів, відсутності ентузіазму серед республіканців та згасання бажання вшанувати пам'ять покійного сенатора з Південної Кароліни».
«Росія – не наш друг. Путін має кров під нігтями. Нині ми його притиснули і душимо. Нам треба його задушити» – так необхідність ухвалити законопроєкт у Палаті представників пояснив сенатор-республіканець із Луїзіани Джон Кеннеді. В ефірі Fox News він наголосив, що Сенату знадобився цілий рік, щоб схвалити законопроєкт, і тепер черга за Палатою представників. Схвалення та імплементація закону змусить Росію сісти за стіл переговорів і врешті завершити війну, переконаний сенатор Кеннеді.
Більше про це тут
Очільниця МЗС Ірландії назвала шляхи закриття дефіциту бюджету України
Міністри закордонних справ Європейського союзу 2 вересня обговорять, як покрити дефіцит бюджету України на цей рік, який, за оцінками її президента Володимира Зеленського, складає близько 23 мільярдів євро. Про це перед засіданням розповіла міністерка закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Гелен Макенті, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми дуже чітко почули від нашого українського колеги (міністра оборони Євгенія Хмари, що 1 вересня долучався до зустрічі колег із ЄС онлайн – ред.), що існує потреба в подальшій фінансовій допомозі, засобах протиповітряної оборони, технологіях протидії дронам, а також у прямій фінансовій допомозі, надто з огляду на те, що так багато об’єктів критичної інфраструктури стали цілями атак напередодні зими», – зауважила Макенті.
Коментуючи заклик чотирьох держав Євросоюзу повернутися до дискусії довкола використання заморожених активів Росії, топдипломатка країни, що нині головує в Раді ЄС, нагадала, що досі не вдавалося дійти згоди щодо цього.
Однак міністерка зауважила, що від ідеї не відмовляються, й що заморожені російські гроші лишаються одним зі способів, які розглядають для допомоги Україні.
«Сьогодні вранці ми обговорюватимемо з колегами, як можемо надати подальшу фінансову допомогу – чи то через цей механізм (використання заморожених активів – ред.), чи через уже погоджені нами безпекові кредити (90 мільярдів євро для України на цей і наступний роки – ред.), чи через Європейський фонд миру», – сказала вона.
Близько 6,5 мільярдів євро коштів із Європейського фонду миру, що мали отримати держави-члени як компенсацію за надання Україні зброї з власних запасів, тривалий час блокувала Угорщина. Нині, коли кошти вивільнять, частину з них можуть передати теж Україні. Кая Каллас 1 вересня зауважила, що дискусії довкола суми ще тривають.
«Багато держав-членів, якщо не всі, заявили, що ці кошти будуть перенаправлені на підтримку України. Також, на мою думку, ми повинні продовжувати надавати Україні пряму фінансову підтримку на двосторонньому рівні», – наголосила Макенті.
Зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу триває в Дубліні 1 і 2 вересня.
Напередодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький озвучив суму дефіциту оборонного бюджету – 27 мільярдів доларів. Київ звертається до партнерів щодо перекриття цієї потреби екстреним фінансуванням.
Каллас бачить в інциденті у Лейпцизі ознаки державного тероризму
Європейський Союз викликав російського посла після того, як Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за інцидент у Лейпцизі. Так само вчинила низка інших держав-членів Євросоюзу, повідомила висока представниця з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Її слова передає кореспондентка Радіо Свобода.
Атаку в аеропорту Лейпцига 2 вересня обговорять міністри закордонних справ ЄС на неформальній зустрічі в Ірландії.
«Зрозуміло, що це має всі ознаки тероризму, спонсорованого державою. Питання в тому, що ми з цим робимо?... Ми обговоримо, що ще можемо зробити», – розповіла дипломатка журналістам перед зустріччю.
Посадовиця нагадала, що ЄС готується додати до чорних списків 1 600 нових позицій, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Каллас не виключила розширення цього переліку й висловила оптимізм, що його вдасться погодити.
«Насправді спочатку йшлося про меншу кількість включень до санкційних списків, але держави-члени запропонували ще більше. Звичайно, необхідно все перевірити, щоб кожне рішення було юридично обґрунтованим, а це потребує часу. Але ці гібридні атаки по всій Європі, гадаю, також стають тривожним сигналом для тих країн, які, можливо, досі не займали настільки жорсткої позиції», – розповіла вона.
Кроки Німеччини, оголошені у відповідь на атаку в Лейпцизі, топдипломатка назвала «дуже сильним сигналом» і розповіла про кроки, спрямовані на захист критичної інфраструктури в Європі від нових можливих гібридних дій.
«В нас зараз також заплановані спільні навчання. У нас є проєкти спільного інтересу щодо того, як ми можемо здійснювати моніторинг і захищати критичну інфраструктуру… Це дуже складно, тому що у випадку з підводною інфраструктурою немає такої ж видимості, як у випадку з інфраструктурою на суші. Але є нові інструменти, які ми можемо використовувати – підводні дрони та інші технології. Тут також можемо вчитися на інноваціях, розроблених, наприклад, Україною», – резюмувала Каллас.
4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов», що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою.
1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі.
Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв.
Армія РФ запустила по Україні балістичні й крилаті ракети та 174 дрони вночі – Повітряні сили
Російські війська вночі атакували Україну ракетами й дронами протягом ночі на 2 вересня, повідомляє командування Повітряних сил вранці в середу.
За даними військових, російська армія запустила дві балістичних ракети «Іскандер-М» з окупованого Криму, дві керованих авіаційних ракети Х-59/69 із повітряного простору над Чорним морем. 174 дрони різних типів (у тому числі реактивні «Шахеди» та боєприпаси S8000 «Бандероль») запускали з напрямків Орла, окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.
«Основні напрямки удару – Одещина та Київщина», – йдеться в зведенні.
Попередньо, сили протиповітряної оборони збили або подавили 141 ціль: три S8000 «Бандероль» та 138 російських дронів типу «Шахед», в тому числі реактивних, «Гербера» та інших типів.
«Зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА противника на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях. Крім того, частина ворожих засобів ураження не досягла своїх цілей, інформація щодо них уточнюється», – додає командування.
Ткаченко повідомив про двох постраждалих на Київщині через російську атаку
Російські безпілотники атакували Київську область вранці 2 вересня, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко 2 вересня.
«Внаслідок ранкової атаки травмовано двох людей. У Бучанському районі чоловік отримав осколкове поранення стегна. У Броварському районі жінка – уламкові поранення руки та плеча. Людям надають необхідну медичну допомогу», – заявив він.
Також на Київщині є пошкодження цивільної інфраструктури. Ткаченко вказав на пожежу складських приміщень та пошкодження приватного будинку в Бучанському районі. Ще один будинок постраждав у Броварському районі, склад – у Бориспільському.
У Києві вранці також кілька разів оголошували тривогу внаслідок загрози безпілотників. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі ліквідовують загоряння на відкритій території, що сталася внаслідок падіння уламків дрона.
Армія РФ посилила атаки, зокрема, на Київ і область із застосуванням реактивних безпілотників наприкінці серпня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
СБУ повідомляє про запобігання «теракту» проти одного з лідерів російської опозиції
Українські спецслужби зупинили терористичну атаку на представника російського опозиційного руху, заявила Служба безпеки України 2 вересня.
«СБУ спільно з ГУР МОУ запобігла теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, котрий прибув в Україну з нагоди Дня Незалежності нашої держави», – йдеться в повідомленні.
Служба додає, що тривають оперативно-слідчі дії. Ім’я російського опозиціонера правоохоронці не розголошують.
31 липня Нацполіція повідомила, що правоохоронці спільно із СБУ, Нацгвардією та прокуратурою затримали чоловіка, який намагався вчинити замах на командира корпусу «Хартія» Ігоря Оболєнського.
На фронті за добу сталося 213 боєзіткнень, найбільше – на Костянтинівському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 213 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 вересня.
Сили оборони, за зведенням, протягом доби уразили 10 районів зосередження живої сили РФ, шість пунктів управління безпілотниками, п’ять гармат та «один інший важливий об’єкт».
ЗСУ відбивали російські атаки на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках.
Найбільш інтенсивним, за даними командування, був Костянтинівський напрямок:
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 28 атак. Загарбники вели штурмові дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Новоселівка, Степанівка, Софіївка та в бік Новопавлівки й Вільного».