Влада: у Києві уламки БпЛА впали на дорогу – постраждала дитина, пошкоджені автівки
У Дарницькому районі Києва уламки російського БпЛА впали на проїжджу частину дороги, повідомив у телеграмі мер Віталій Кличко.
За його словами, постраждали дві людини.
Київська міська військова адміністрація інформує, що через падіння уламків під час атаки пошкоджено автомобілі на проїжджій частині, поранень зазнала 12-річна дитина.
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - з кінця серпня тривалість повітряних тривог зросла.
Зеленський: на Ставці обговорили прискорення виробництва перехоплювачів реактивних «Шахедів»
На засіданні Ставки головнокомандувача обговорили прискорення всіх процесів для виробництва швидкісних перехоплювачів проти реактивних «Шахедів», заявив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, в Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання.
«Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності. Вдячний усім розробникам і виробникам – кожній компанії – за роботу заради нашої держави та людей. Важливо виконати це завдання саме у визначені терміни», – написав він у телеграмі.
Зеленський повідомив, що під час засідання також детально обговорили потенціал залучення бізнесу у виробництво, постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Щодо цього, за його словами, також визначені конкретні строки й завдання.
«Комплексна мета – це вихід нашої оборонної промисловості та роботи з партнерами на такий рівень, який забезпечить Україні достатню якість і кількість саме швидкісних дронів-перехоплювачів і дешевих ракет, щоб гарантувати захист в умовах, коли росіяни нарощують виробництво відповідних швидкісних засобів нападу. Наші розвідки мають чітку інформацію щодо планів ворога, і наші ресурси спрямовані на те, щоб дати чітку відповідь на загрозу», – додав він.
Раніше міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що в Україні триває пошук протидії російським реактивним «Шахедам», вже є чотири потенційні перехоплювачі.
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - протягом останніх днів тривалість повітряних тривог зросла.
Удар РФ по Дніпру: кількість постраждалих зросла, «Нова пошта» заявила про знищення депо та відділення
Кількість постраждалих через російську атаку по Дніпру зросла до восьми людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, четверо з них госпіталізовані, один постраждалий перебуває у важкому стані.
«Нова пошта» заявила, що через атаку у Дніпрі загинув співробітник компанії, ще п’ятеро зазнали осколкових поранень різного ступеню тяжкості.
У компанії повідомили, що російська ракета-дрон «Бандероль» знищила депо та відділення «Нової пошти» у Дніпрі, триває ліквідація наслідків.
Вдень 3 вересня російська армія атакувала Дніпро. За даними місцевої влади, удар спричинив пожежу на складах логістичної компанії. Раніше було відомо про загиблого та п’ятьох поранених.
У російському Енгельсі стріляли у військового. За повідомленнями, він причетний до ударів по Україні
У Енгельсі Саратовської області Росії 3 вересня стався замах на військового – про це повідомив Слідчий комітет РФ.
Військового госпіталізували з вогнепальними пораненнями. За заявою Слідчого комітету, на місці події вилучили гільзи та кулі, відкрита справа про замах на вбивство та незаконний обіг зброї.
Офіційно відомство не називає імені пораненого. Водночас російські медіа та телеграм-канали заявляють, що це генерал-майор Микола Варпахович, командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії Військово-космічних сил РФ.
31 серпня СБУ та Офіс генпрокурора заочно повідомили йому про підозру у причетності, зокрема, до ракетного удару по київській дитячій лікарні «Охматдит» у липні 2024 року.
У квітні 2023 року проєкт «Схеми» встановив, що Варпахович був одним із російських командирів, які могли керувати пілотами стратегічних бомбардувальників на аеродромі «Енгельс» під час атаки на Київ 28 квітня 2022-го. Тоді загинула продюсерка та журналістка Радіо Свобода Віра Гирич.
В ЄС не виключають, що Естонія поверне кошти за непоставлені Україні боєприпаси
Європейська комісія з’ясовує в уряду Естонії подробиці скандалу, що спалахнув через непоставлені Україні боєприпаси і призвів до відставки естонського міністра оборони. Про це в Брюсселі повідомив відповідальний за зовнішню політику речник Єврокомісії Крістіан Віганд, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Йдеться про 70 мільйонів євро авансу за снаряди для України, які Естонія перерахувала індійській компанії, але готову продукцію так і не отримала. Кошти були взяті з Європейського фонду миру.
«Нам потрібно буде з’ясувати, чи справді цей випадок підпадає під процедуру повернення коштів. Наразі ми не можемо цього підтвердити, але й виключити цього також не можемо», – зазначив Віганд.
Речник нагадав, що військову підтримку України, кошти на яку закладені в Європейському фонді миру, реалізують виконавчі органи держав-членів. Вони відповідають за укладення контрактів із постачальниками.
«У цьому випадку виконавчим органом від імені Міністерства оборони Естонії є естонський Центр оборонних інвестицій. І, як ви можете собі уявити, у цьому контексті ми зараз контактуємо з естонською владою, щоб детально розібратися… Ми дуже уважно стежитимемо за цією ситуацією і забезпечимо належне використання грошей платників податків», – наголосив він.
Напередодні міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що йде у відставку через критику в зв’язку із закупівлями снарядів для України. Він заявив, що не читав контрактів, бо це не входить до його обов’язків, але вважає за правильне «взяти на себе політичну відповідальність».
Командування ЗСУ повідомляє про ураження російського десантного катера в Криму
Сили оборони вдарили по низці російських військових цілей, заявив Генеральний штаб Збройних сил України 3 вересня.
Зокрема, за даними командування, в окупованому Севастополі в Криму удару зазнав десантний катер БК-16, ступінь пошкоджень уточнюється.
«Довідково. БК-16 – швидкісний транспортно-десантний катер проєкту 02510, призначений для перевезення та висадки десанту, у тому числі на необладнане узбережжя, а також виконання патрульних і протидиверсійних завдань. Повна водотоннажність катера становить близько 20,5 тонн, довжина – близько 16 метрів. Екіпаж – 2 особи, десант – до 19 осіб. Катер може оснащуватися кулеметним та гранатометним озброєнням», – роз’яснює штаб.
Також, за зведенням, українські війська вдарили по станції радіоелектронної боротьби «Красуха-4» в районі Севастополя. Це мобільний комплекс РЕБ дальньої дії, призначений для радіоелектронного придушення бортових РЛС літаків і вертольотів, а також радіолокаційних засобів безпілотних літальних апаратів. Він може здатний впливати на засоби зв’язку та інші радіоелектронні системи.
Штаб звітує про ураження пункту управління дронами в районі Мар’їного на півострові.
На окупованій частині материкової України ударів зазнали склад БПЛА в Желанному на Донеччині та склад боєприпасів у районі Іловайська. Також Сили оборони вдарили по об’єктах противника на полігоні «Восточный» у окупованій Новопетрівці Запорізької області.
Російське Міноборони заявили про збиття 416 українських дронів вночі на 3 вересня над низкою областей, а також окупованим Кримом і Чорним морем. Про влучання командування РФ не повідомляло.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Авіаційний загін «Росія». «Закриття неба» над РФ може «приземлити» і Путіна – експерт
Турецька авіакомпанія Pegasus розвернула літаки, що летіли до Москви, а також скасувала низку рейсів. Ще кілька польотів скасувала Turkish Airlines. Це сталося після заяви 2 вересня президента України Володимира Зеленського про те, що російське небо стає «повністю небезпечним».
За словами українського президента Володимира Зеленського, «дрони в небі Росії з’являтимуться так, що з цим доведеться рахуватися». При цьому Україна, як наголосив Зеленський, не погрожує цивільній авіації як такій. Він уточнив, що передусім режим «закритого неба» торкнеться Москви, Петербурга та інших важливих напрямків.
Як підрахувало видання The Moscow Times, у московських аеропортах після слів Зеленського вже затримали та скасували майже 80 рейсів.
«Чому Кремль так сильно збудився через тему можливого блокування авіасполучення? Якщо Україні справді вдасться реалізувати цей сценарій, то до землі будуть прикуті літаки авіаційного загону «Росія», який забезпечує перевезення високопосадовців по всій території країни та земній кулі: туди, де, звісно, їх приймають – наприклад, на Кубі, у Північній Кореї, Ірані.
До землі також буде прикована бізнес-авіація, якою користуються російські «топи»: наприклад, ті, хто має власний літак Bombardier вартістю 60 мільйонів євро, або ті, хто орендує літаки. Найімовірніше, з’явиться новий тренд – купівля особистого потяга для користування», – каже фахівець із безпеки Іван Ступак.
Більше про це тут
Ганжа повідомив про загиблого та поранених через атаку на Дніпро
Російська армія атакувала Дніпро, повідомив голова області Олександр Ганжа 3 вересня.
За його словами, удар спричинив пожежу в передмісті обласного центру.
«Одна людина загинула, п’ятеро поранені – збільшується кількість постраждалих через атаку росіян на Дніпро», – заявив Ганжа.
20-річного юнака госпіталізували у важкому стані. Інших поранених, додає голова області, обстежують лікарі.
Раніше очільник обласної військової адміністрації повідомив, що удар спричинив пожежу на складах логістичної компанії.
Водночас у лікарні залишаються п’ятеро постраждалих внаслідок російської атаки на Дніпро напередодні. Чоловіки 45, 63 та 76 років – у важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Загроза режиму». Удари ЗСУ по Ozon і Wildberries «показали» росіянам війну та дії Путіна
Українські дрони останнім часом атакують логістичні центри російського маркетплейсу Ozon: пошкоджені, зокрема, склади в Дагестані, Адигеї та Ростовській області. За місяць до цього постраждалий бізнес перевозив сюди товар, що залишився після атак на інший російський маркетплейс Wildberries.
Чи є сенс російським підприємцям будувати малий бізнес у Росії, чи можна розраховувати на допомогу держави і як рятувати залишки вкладень? Цю тему досліджував проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії.
Про те, що для багатьох підприємців доведеться закрити свій бізнес, заявив соціолог Дмитро Дубровський. Так він прокоментував указ, який після перших же ударів підписав очільник РФ Володимир Путін.
Тепер будь-який великий бізнес, який не зміг сам себе захистити або швидко відновитися після ударів безпілотників, переходитиме під «тимчасове управління» держави, зазначає Дубровський. При цьому чітких критеріїв оцінки захисту чи термінів відновлення, як і уточнення, про бізнес якого масштабу та в яких сферах ідеться, – немає.
«Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників. Якщо вас бомблять, це ваша проблема і ще одна підстава для довільного вилучення власності. Це найбільш загрозливий для путінського режиму момент, на мою думку. Справа не в тому, що люди нарешті звернули увагу на війну, а в тому, що й фінансові проблеми від війни режим хоче націоналізувати. Середній і малий бізнес і так насилу виживає, якщо на них зараз ще будуть вішати системи ППО, яких немає і не буде, це вплине на охолодження підтримки країни з боку бізнесу», – наголосив Дубровський.
Більше інформації тут
Зеленський повідомив про пожежу на складі фармацевтичної компанії на Київщині через удар РФ
Президент Володимир Зеленський прокоментував чергові нічні удари Росії по українських регіонах 3 вересня.
За його словами, в Одесі на місці влучання дрона в багатоповерхівку продовжують працювати необхідні служби.
«Тривають роботи з ліквідації наслідків удару в Обухівському та Бориспільському районах. Визначена кількість рятувальників ДСНС бореться з пожежею на складі фармацевтичної компанії», – заявив Зеленський.
Ударів також зазнали Нікополь, Херсон, Суми, Запоріжжя, Хмельницький. Загалом руйнування протягом ночі зафіксували в 13 областях.
«В багатьох містах і громадах тривога практично не затихає через загрозу російських реактивних дронів. Ворог не ходив у відпустки – росіяни знайшли нову ескалацію і не планують зменшувати її обертів», – зазначив президент.
Він закликав до прискорення європейського виробництва засобів протиповітряної антиракетної та антидронової оборони:
«Європа може бути самодостатньою і сильною – дуже багато для цього вже було зроблено за минулі роки. І лише такою вона може захистити себе і свій спосіб життя. Щодня працюємо з партнерами над новими оборонними пакетами».
Голова Київщини Тимур Ткаченко повідомив про збільшення до двох кількості постраждалих внаслідок російської атаки:
«В Обухівському районі жінка отримала гостру реакцію на стрес. Вся необхідна медична допомога була надана їй на місці. Також у районі виникла пожежа приватного будинку, пошкоджено автомобіль».
Раніше обласна влада повідомилв про 17 постраждалих внаслідок російської атаки на Одещину. Ще одна людина поранена у Хмельницькій області.
Федоров повідомив про загиблого й поранену через удар РФ по Запорізькому району
Російські війська атакували автомобіль у Запорізькому районі, заявив очільник області Іван Федоров 3 вересня.
Внаслідок атаки є загиблий і поранена.
«Російський дрон ударив по цивільній автівці у Біленькому. Загинув чоловік. Жінка дістала поранень», – повідомив Федоров.
Напередодні, за даними обласної влади, через російську агресію поранень зазнав один житель Запорізької області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Міністр оборони Естонії подав у відставку через критику щодо закупівель снарядів для України
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур йде у відставку – про це він повідомив у ефірі програми Aktuaalne kaamera естонського громадського мовника ETV.
За словами Певкура, такої відставки вимагала критика, якої зазнали естонські збройні сили та Центр оборонних інвестицій з боку національного аудитора. Критика була пов’язана із закупівлями артилерійських снарядів для України.
Міністр визнав, що несе політичну відповідальність за ситуацію, що склалася.
«Хоча міністр не рахує шкарпетки та боєприпаси і не веде переговори щодо контрактів, критика Національного аудиторського управління, що стосується, перш за все, діяльності Сил оборони та Центру оборонних інвестицій, порушує питання політичної відповідальності. Тому я вважаю правильним взяти на себе політичну відповідальність сьогодні за весь оборонний сектор і передати естафету міністра оборони в зручний для прем’єр-міністра час», – йдеться в дописі Певкура в соціальних мережах, опублікованому одночасно з його інтерв’ю.
Певкур обіймав посаду міністра оборони з 2022 року.
Напередодні стало відомо, що Естонія намагалася придбати артилерійські снаряди для України та авансом виплатила 70 мільйонів євро індійським компаніям, які раніше ніколи не продали жодного боєприпаса.
Маґнус-Вальдемар Саар, який очолював Центр оборонних інвестицій (RKIK) до липня 2025 року, заявляв, що жодні важливі рішення не приймалися без схвалення керівництва Міністерства оборони. Певкур сказав Aktuaalne kaamera, що він справді не читав контрактів, оскільки це не його відповідальність, але підтвердив, що RKIK їх надавав.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал наразі не коментував заяву публічно.
Раніше 2 вересня спеціальний комітет парламенту Естонії Рійгікогу обговорив плутанину навколо бухгалтерського обліку в оборонному секторі. Слухання спричинив зведений звіт Національного аудиторського управління, який висвітлив проблеми в обороні.
До відставки Певкура закликали лідери кількох естонських партій.
ДСНС повідомляє про пораненого через російську атаку на Хмельниччину
Російська армія двічі протягом ночі на 3 вересня атакувала Хмельницьку область ударними безпілотниками, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними служби, в Хмельницькому уламки дрона впали на територію підприємства:
«Загорілася вантажівка, пошкоджено склад. Поранено водія авто, його госпіталізували».
ДСНС уточнює, що внаслідок атаки пожежа спалахнула на території ще одного підприємства області, її ліквідували.
Раніше голова області повідомив про пожежу на складах внаслідок російської атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: Росія вночі запустила 163 безпілотників по Україні
Російська армія вночі проти 3 вересня атакувала Україну із застосуванням 163 ударних безпілотників різних типів, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони типу «Шахед» (близько половини з них реактивні), S8000 «Бандероль», «Гербера» та імітатори запускали з напрямків Міллерова, Орла, окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.
За попередніми даними, на ранок четверга протиповітряна оборона знешкодила 135 безпілотників.
«Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ повідомляє про 31 боєзіткнення на Покровському напрямку протягом доби
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 215 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 вересня.
Бойові дії тривали загалом на 11 напрямках. Зокрема, штаб уточнює, що на Лиманському напрямку російські загарбники вісім разів атакували в бік Шийківки, Діброви, Новоселівки, Дробишевого та Лиману.
На Костянтинівському напрямку командування зафіксувало 25 атак – армія РФ вела штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки, Новоселівки, Миколайпілля, Софіївки, Вільного та Русиного Яру.
«Тридцять одну атаку здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Ганнівка, Білицьке, Вільне, Добропілля, Новофедорівка, Новогришине, Василівка, Сергіївка, Мирне та в районі Молодецького, Новопідгороднього, Гришиного та Удачного», – йдеться в зведенні.
Генштаб зазначає, що російські війська не проводили наступальних дій на Олександрівському та Придніпровському напрямках.
За оцінкою ISW, темпи просування армії Росії дещо зросли в серпні 2026 року, але її весняно-літній наступ загалом «не зміг досягти оперативного маневру або швидко зруйнувати українські лінії оборони».
Через російські атаки на Одещину вночі постраждали 17 людей, в тому числі діти
Російські війська атакували Одеську область вночі проти 3 вересня, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер вранці в четвер.
За його даними, постраждали щонайменше 17 людей, в тому числі троє дітей.
«Пошкоджено 20 приватних квартир з 10-го по 17-й поверхи багатоповерхового житлового будинку, а також 12 припаркованих поруч автомобілів», – йдеться в повідомленні.
Кіпер додав, що на місці працюють відповідні служби та оперативний штаб. Постраждалим надають необхідну допомогу.
Також голова Київської області Тимур Ткаченко повідомив про пораненого внаслідок нічних ударів:
«Внаслідок ворожої атаки у Бориспільському районі осколкові поранення отримав чоловік. Його госпіталізували. Вся необхідна медична допомога надається».
Також у районі пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівлю, магазин та МАФи.
Голова Хмельниччини Сергій Тюрін заявляв уночі про атаку безпілотників на область, там працювали сили протиповітряної оборони:
«Внаслідок атаки виникла пожежа площею 200 кв. м у складських приміщеннях одного з підприємств області. На місці працюють підрозділи ДСНС. Пожежу вже локалізовано».
За даними обласної влади, ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ICAO закликала захищати цивільну авіацію в зонах конфліктів після застереження Києва
Міжнародна організація цивільної авіації при ООН (ICAO) повторює свій заклик до «сильнішої відданості країн-членів захисту цивільної авіації від всіх ризиків, які виникають від зон конфлікту». Про це йдеться в заяві організації від 2 вересня.
Це звернення лунає на тлі «зростання ризику використання зброї, спрямованої проти цивільних літаків, по всьому світу». ICAO вказує на загрози від, зокрема, систем зброї великої дальності, безпілотників, радіоперешкод роботі глобальної навігаційної супутникової системи та передових систем протиповітряної оборони.
«ICAO спостерігає підвищений ризик того, що цивільні літаки ставатимуть ціллю або попадатимуть під перехресний вогонь, і, хоча авіаційна галузь здатна змінювати маршрути рейсів та підтримувати операції під час конфліктів, ця операційна гнучкість не вирішує фундаментальну загрозу безпеці», – йдеться в заяві.
Організація вказує на те, що Конвенція про цивільну авіацію 1944 року та Резолюція Асамблеї ICAO A42-4 прямо забороняють використання зброї проти цивільних літаків. Вона також нагадує, що резолюція A42-2, яку одноголосно ухвалили торік, наголошує на важливості того, щоб держави-члени «оцінювали безпеку контрольованого ними повітряного простору та вживали всіх відповідних заходів».
Оператори повітряних суден також повинні проводити оцінки ризиків для безпеки відповідно до чинних положень та рекомендацій ICAO.
«Держави-члени повинні швидко обмінюватися розвідувальною інформацією про загрози, коли діяльність становить ризики для цивільних повітряних суден, зміцнювати механізми оцінки ризиків та своєчасного ухвалення рішень, а також покращувати координацію між військовими та цивільними органами влади, щоб запобігти помилковій ідентифікації цивільних повітряних суден як військових цілей», – закликає організація.
Вона також додає, що оновлює свій Посібник із заходів безпеки, пов’язаних з військовою діяльністю, та Посібник з оцінки ризиків для операцій цивільних повітряних суден над зонами конфлікту або поблизу них. Ці документ зосереджені на тому, як органи влади, авіакомпанії та постачальники аеронавігаційних послуг можуть краще оцінювати загрози від зловмисної діяльності.
Заява напряму не згадує російсько-українську війну. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна офіційно повідомила Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO) про небезпеку повітряного простору Росії для цивільної авіації через посилення військової активності.
Напередодні ввечері президент України Володимир Зеленський попередив, що через українські удари по Росії російське небо «стає повністю небезпечним», що мають враховувати авіакомпанії, які літають у російські аеропорти, а також страхові компанії.
Російський лідер Володимир Путін, реагуючи на заяву президента України, сказав, що це «заявка на державний тероризм». Відповідаючи на запитання під час пресконференції на полях саміту ШОС 1 вересня в Бішкеку, Путін додав: «Ми знайдемо, як відповісти».
Український Генштаб: армія РФ втратила понад 1,3 тисячі військових і 2 засоби ППО за добу
Загальні втрати російської армії за час повномасштабної війни сягнули близько 1 492 350 військових, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 вересня.
За даними українського командування, напередодні російські війська втратили близько 1 320 людей особового складу.
Також, додає штаб, напередодні армія Росії втратила в техніці:
- 1 бойову броньовану машину (загалом 25 264)
- 69 артилерійських систем (49 085)
- 4 реактивних системи залпового вогню (2 085)
- 2 засоби протиповітряної оборони (1 600)
- 1 літак (441)
- 1 гелікоптер (355)
- 12 наземних робототехнічних комплексів (2 476)
- 1 875 безпілотників оперативно-тактичного рівня (496 021)
- 435 автомобілів і автоцистерн (143 150)
- 3 одиниці спеціальної техніки (4 628)
Напередодні Генеральний штаб ЗСУ підтвердив знищення літака МіГ-29 та вертольота Ка-27. За результатами аналізу додаткових даних штаб підтвердив знищення 30 серпня вертольота Ка-27 у районі аеродрому «Єйськ» Краснодарському краї РФ, а також знищення 27 серпня літака МіГ-29 у районі аеродрому «Міллерово» в Ростовській області РФ.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
«Рекорд – 85 цілей за добу». Комбриг 23-ї бригади про оборону Запоріжжя і атаки дронів РФ
FPV-дрони стали новою загрозою для Запоріжжя, від якого передова – за 25 кілометрів. Попри відсутність суттєвих змін на лінії фронту, розвиток технологій дозволяє армії РФ чи не щодня атакувати місто безпілотниками.
Про тактику російських ударів і протиповітряну оборону Запоріжжя Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з командиром 23-ї бригади «Хортиця» Національної гвардії України Іваном Бондаренком.
Читайте і дивіться тут
У справі про дрони в аеропорту Лейпцига встановили двох підозрюваних – ЗМІ
Німецькі слідчі підозрюють двох осіб в атаці дронів на аеропорт у Лейпцигу пізно ввечері 4 серпня, пишуть німецькі ЗМІ. Один із них, окрім російського громадянства має паспорт Латвії, другий – документи Білорусі й Росії.
Білорус в’їхав на територію Євросоюзу за туристичною шенгенською візою, виданою в посольстві Італії у Мінську у квітні, повідомляють газета Süddeutsche Zeitung і радіостанції NDR і WDR. Офіційно німецькі слідчі органи про це не повідомляли.
Напередодні влада Німеччини поклала відповідальність на Росію за спробу диверсії з використанням безпілотних літальних апаратів в аеропорту Лейпцига у серпні.
Міністр закордонних справ країни Йоганн Вадефуль заявив, що Німеччина розпорядиться закрити російське консульство в Бонні і «Російський дім» у Берліні у відповідь на диверсію в Лейпцигу. Крім того, росіянам посилять правила в’їзду до Німеччини.
Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія дасть відповідь Німеччині. 2 вересня МЗС Росії викликало тимчасового повіреного у справах Німеччини у Москві Бернда Фінке. Згідно з заявою зовнішньополітичного відомства РФ, дипломату заявили, що «російська сторона рішуче відкидає висунуті офіційним Берліном абсолютно надумані звинувачення в причетності Росії до інциденту, який нібито стався в аеропорту Лейпцига».
4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов», що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. Поліція використовувала робота, щоб знешкодити пристрій. Через кілька тижнів стало відомо, що неподалік аеропорту було виявлено ще один безпілотник зі слідами вибухівки.