Українські правоохоронці повідомили про підозру двом російським командувачам у зв’язку з двома атаками на цивільні об’єкти, заявив генеральний прокурор Руслан Кравченко 31 серпня.
Йдеться про удари по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві в липні 2024 року та готелю «Сапфір» у Краматорську в серпні того ж року.
Кравченко нагадав, що в «Охматдиті», в який влучила ракета Х-101 перебували понад 600 дітей:
«Загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей».
Готель у Краматорську зруйнувала російська балістична ракета «Іскандер-М». Генпрокурор зазначив, що там жили представники іноземних медіа, які «розповідали світові правду про російську агресію». Загинув 38-річний радник Reuters із безпеки Раян Еванс, ще десятеро людей зазнали поранень, з них четверо громадян України, п’ять міжнародних журналістів-працівників Reuters та одна журналістка з Польщі.
«Російські ракети не обирають цілі самі. Координати вводять люди. Накази віддають люди. Пуски здійснюють люди. Сьогодні ще двом російським командирам повідомлено про підозру у воєнних злочинах», – прокоментував Кравченко.
Слідство встановило, що удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор, командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації російської армії:
Читайте також: Військові РФ здійснили удари по 25 готелях, де жили журналісти – «Репортери без кордонів» і правозахисники
«Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні».
Удар по «Сапфіру» забезпечив командир 1-ї ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії РФ. Кравченко уточнив, що він перебував у Ростовській області, звідки віддавав накази підлеглим, координував їхні дії та контролював завдання удару.
Дії обох командирів кваліфікували за статтею про порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Генпрокурор зазначив, що Росія намагалася виправдати обидва удари неправдивими заявами:
«Після удару по «Охматдиту» російська пропаганда вигадувала версії про «падіння української ракети ППО», «військовий госпіталь» та «склад зброї». Після атаки на «Сапфір» російські ресурси заявили про нібито «ліквідацію іноземних найманців». Коли стало відомо про загибель члена команди Reuters та поранення журналістів, удар почали називати «покаранням».
Водночас, наголосив Кравченко, атаки не мали «жодної воєнної необхідності». Він додав, що українські слідчі відновлюють весь шлях таких наказів – від вищого командування, яке планувало та санкціонувало атаки, до командирів і військовослужбовців, які забезпечували їх виконання.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Читайте також: СБУ заочно підозрює російського військового у воєнних злочинах під час окупації Київщини
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Форум