Зеленський попередив про проблеми з дронами взимку через дефіцит оборонного бюджету
Дефіцит оборонного бюджету в 27 мільярдів доларів може ускладнити виплату грошового забезпечення військовим і закупівлю дронів і ракет, повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.
«Безумовно, там (у видатках, які не покриває дефіцит – ред.) є і грошове забезпечення для наших воїнів частково, але в основному, в цілому це гроші на наші дрони, на ракети і забезпечення наших воїнів. Там жовтень, там листопад, там грудень», – розповів він.
Зеленський наголосив, що приблизно третина цих грошей розрахована на закупівлю дронів у січні, лютому та березні:
«І якщо ми їх не замовимо і не проплатимо в жовтні та в листопаді – у нас будуть серйозні виклики на січень та лютий, передусім. Тому ми це детально проговорювали з Європейським Союзом, з Президенткою Єврокомісії, і з МВФ. Ми проговорювали, які програми можуть бути, як допомогти Україні».
Президент зазначив, що Міжнародний валютний фонд не має стосунку до закупівлі військового забезпечення. Натомість Єврокомісію він, за його словами, просив наблизити другий транш з кредиту на 90 мільярдів євро, тому що «січень і лютий повинні бути наповнені відповідними дронами і ракетами».
1 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про 27 мільярдів доларів дефіциту в оборонному бюджеті й застеріг, що Україна може недоотримати значну частину з 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів, якщо не буде спільної результативної роботи парламенту та уряду.
ОВА: житель Херсонщини загинув внаслідок російського удару
Через атаку російських військових загинув літній чоловік у Дудчанах Бериславського району, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 25 вересня.
«Близько 14:30 окупанти атакували 60-річного жителя з БпЛА. Він дістав поранення, несумісні з життям», – заявив він.
За даними Херсонської обласної прокуратури, щонайменше четверо жителів регіону постраждали протягом дня внаслідок російських атак. Армія РФ атакувала Херсонщину ствольною артилерією та дронами різного типу.
Внаслідок ударів безпілотників зазнали поранень двоє жителів Приозерного та один херсонець. Ще одна людина в обласному центрі постраждала від обстрілу російської артилерії.
Відомство додає, що в області пошкоджені приватні та багатоквартирні будинки, навчальний заклад, службовий та легковий автотранспорт.
Співробітник ДТЕК загинув через удар Росії по авто на Одещині
Російські військові атакували безпілотником автомобіль «ДТЕК Одеські електромережі» – про це повідомив очільник Одещини Олег Кіпер та пресслужба компанії.
«Один енергетик загинув, інший – зазнав поранення. Після оголошення повітряної тривоги автомобіль енергетиків від’їхав від підстанції, однак ворожий безпілотник умисно змінив курс й атакував саме автівку», – заявив голова області.
Він вказав на те, що протягом дня російська армія масовано атакувала цивільну та критичну інфраструктуру Одещини. У регіоні пошкоджені інфраструктурний обʼєкт та виробничо-складська будівля підприємства. Троє людей постраждали. Рятувальники оперативно ліквідували пожежу.
ДТЕК додає, що пораненому електромонтеру надають необхідну медичну допомогу, компанія «супроводжує весь процес лікування».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Третина майбутніх депутатів Держдуми Росії пов’язана з війною проти України – ЗМІ
Щонайменше 148 депутатів, обраних, за попередніми даними російської влади, до Державної думи в результаті виборів у вересні 2026 року так чи інакше пов’язані з війною проти України. Це третина від загальної кількості депутатів. Про це йдеться в публікації російського видання «Медуза», яке вивчило біографії майбутніх депутатів.
Голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова 25 вересня заявила, що до Думи пройшли 46 учасників так званої «СВО», тобто повномасштабної війни Росії проти України. У списках правлячої партії «Єдина Росія», як пише «Медуза», були 49 осіб, які мають такий статус.
«Досвід у них різний: є командири бойових підрозділів, військові медики, інструктори. Наприклад, Бадма Башанкаєв навчав військовослужбовців тактичної медицини. А Вадим Логунов працював із загоном російського МВС «Грім» в окупованій Херсонській області, де охороняв чиновників, що видавали українцям російські документи», – йдеться в публікації.
Журналісти звертають увагу на те, що серед осіб зі статутом учасників «СВО» не всі насправді були на фронті.
Від інших партій до нової Думу попередньо пройшли чотири кандидати, які пов’язані з війною, троє з них від ЛДПР, а також Олег Чернишов – командир 1429-го гвардійського мотострілецького полку – від «Справедливої Росії». Також як самовисуванець до Держдуми потрапив Магомед Валіхов, військовий лікар ВДВ із Дагестану.
Кількох майбутніх депутатів в Україні підозрюють у воєнних злочинах. Серед них – потенційний депутат від «Єдиної Росії» Нурсултан Муссагалєєв. Він служив у 104-му десантно-штурмовому полку 76-ї дивізії. За версією українського слідства, під час окупації Бучанського району 2022 року Муссагалєєв наказав підлеглим розстріляти беззбройну людину.
У Держдуму також проходять генерал-полковник Олександр Лапін, якого в Україні заочно засудили до довічного ув’язнення, та Адам Делімханов, який уже був депутатом. У Думу пройшов і політтехнолог Олександр Бородай, який ще 2014 року очолював так званий уряд угруповання «ДНР» на непідконтрольній частині Донеччини. Владислав Головін, відомий за позивним «Струна», брав участь у боях за Маріуполь, де втратив ногу. Головне управління розвідки України звинувачує Головіна, який зараз очолює «Юнармію», в організації перевиховання та військової підготовки українських дітей.
Bring Kids Back: Держдепартамент США обрав виконавця для реінтеграції дітей з окупованих територій
Державний департамент Сполучених Штатів починає реалізацію програми з повернення дітей з окупованих територій України та їх реінтеграції – про це повідомила ініціатива Bring Kids Back UA в пресрелізі, який отримала редакція Радіо Свобода 25 вересня.
Відповідну заяву Держдепартамент США зробив напередодні на полях Генеральної асамблеї ООН під час заходу, присвяченого депортованим і примусово переміщеним українським дітям, а також мілітаризації та індоктринації українських дітей Росією.
«Представники Державного департаменту США повідомили, що програма на 25 млн доларів на пошук, повернення та реінтеграцію українських дітей, оголошена раніше цього року, переходить до реалізації. Для першої її частини на 12 млн доларів, спрямованої на реінтеграцію дітей, повернених із тимчасово окупованих територій України та з території Росії, вже обрано організацію-виконавця», – повідомила організація.
Планується, що наступного тижня Держдепартамент оголосить новий конкурс на реалізацію програми на 15 мільйонів доларів на пошук, ідентифікацію та повернення дітей.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував США за підтримку в поверненні та реабілітації українських дітей і молоді. Він висловив очікування, що програма допоможе підтримати скоординовані зусилля та «забезпечити повну відповідальність».
«Bring Kids Back UA вітає прогрес у реалізації програми Державного департаменту США з пошуку, повернення та реабілітації українських дітей. Для її успіху критично важлива координація між усіма сторонами. Цей результат став можливим завдяки нашій багаторічній співпраці з Держдепартаментом і Конгресом США», – зазначив керівник ініціативи Максим Максимов.
Заступник голови МЗС Дмитро Сенік назвав допомогу Сполучених Штатів важливим внеском в ідентифікацію та встановлення місцеперебування українських дітей, їхнє повернення додому та підтримку для безпечної реінтеграції в родини та громади.
Раніше керівник ініціативи Максим Максимов повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», що на 21 вересня 2026 року до України вдалося повернути 2 616 дітей, з них 673 повернулися в цьому році. Ця цифра охоплює як депортованих та примусово переміщених дітей, так і тих, хто перебував на тимчасово окупованих територіях під загрозою депортації.
За даними Bring Kids Back UA, Єльська лабораторія раніше встановила існування щонайменше 210 закладів перевиховання і мілітаризації, де українських дітей позбавляють зв’язку з мовою, культурою та родинами, а в частині випадків залучають до військової підготовки, зокрема роботи з дронами.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) у 2023 році видав ордери на арешт очільника Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, звинувативши їх у воєнному злочині – незаконному переміщенні та депортації дітей з окупованих Росією територій України до РФ.
За інформацією української влади, від початку агресії проти України Росія депортувала 20 тисяч українських дітей, але реальна цифра «набагато більша», стверджує президент Володимир Зеленський.
Російська влада, попри численні доведені факти, постійно заперечує намір чинити будь-які насильницькі дії проти цивільного населення України.
Перцевий балончик, стусани, лайливі слова застосували представники ТЦК у Львові до 21-річного сина військового
У Львові військовослужбовці Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) застосували фізичну силу і розпиляли в очі перцевий газ із балончика 21-річному юнакові, який показав їм документи.
Молодий чоловік виявився сином військовослужбовця ЗСУ, історика Романа Скакуна, який п'ятий рік перебуває на фронті.
Подробиці тут
Командування підтвердило українські удари по двох російських НПЗ
Українські війська напередодні та протягом ночі на 25 вересня уразили низку російських паливно-енергетичних та промислових об’єктів, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, в Пермі удару зазнав нафтопереробний завод «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез». На його території зафіксували пожежу.
«Потужність переробки підприємства становить орієнтовно 13 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє паливо та іншу нафтопродукцію. Підприємство задіяне в забезпеченні потреб збройних сил РФ паливно-мастильними матеріалами», – заявляє командування.
В Новоштахтинську Ростовської області Росії був уражений нафтопереробний завод «Новошахтинский», там також почалася пожежа. Генштаб зазначає, що НПЗ має потужність переробки близько 7,5 мільйонів тонн нафти на рік:
«Новошахтинський завод є одним із важливих постачальників нафтопродуктів на півдні РФ та бере участь у забезпеченні збройних сил РФ».
Також у районі Новошахтинська українські війська уразили радіолокаційні станції 64Л6 «Гамма-С1» та 39Н6 «Каста-2Е2».
Раніше російська влада повідомила, що українські безпілотники вночі проти 25 вересня масовано атакували Пермський край, а також Воронезьку, Ростовську й Ульяновську області Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Країни ЄС погодили розблокування 6,6 млрд євро Україні з Фонду миру
Країни Європейського Союзу погодили умови розблокування 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України. Про це 25 вересня повідомила голова дипломатії ЄС Кая Каллас.
«Це хороша новина для України і погана новина для Росії», – заявила Каллас.
За її словами, 900 мільйонів євро спрямують на Військову місію ЄС з підтримки України (EUMAM Ukraine), ще один мільярд євро – на нові спільні закупівлі військового обладнання.
Найбільша частина – 4,7 мільярда євро – піде на компенсації державам-членам ЄС за військову допомогу, яку вони раніше надали Україні.
При цьому частина цих коштів може фактично знову бути спрямована на підтримку Києва. Каллас повідомила, що деякі країни ЄС уже заявили про намір передати Україні свою частку отриманих компенсацій.
За словами дипломата з країни ЄС, з яким спілкувалося Радіо Свобода, серед країн, які заявили про намір використати отримані з EPF компенсації для подальшої підтримки України, – Швеція та Німеччина. Водночас загальна сума, яка таким чином може бути повторно спрямована Україні, наразі невідома, оскільки кожна держава ухвалюватиме таке рішення самостійно.
«Гібридні атаки Москви мають на меті залякати Європу і змусити її скоротити підтримку України. Європа робить протилежне», – заявила Каллас.
Кошти Європейського фонду миру для України тривалий час залишалися заблокованими через відсутність згоди між державами ЄС.
За словами дипломата, однією з останніх суперечностей у переговорах було визначення дати, від якої розраховуватимуть компенсації державам-членам за раніше надану Україні військову допомогу. Від обраної дати залежить, скільки отримає кожна країна.
Кількість загиблих через атаки РФ на Київ зросла до 5, серед поранених є діти
Внаслідок другого російського удару на Київ відомо вже про чотирьох загиблих, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Уже четверо загиблих внаслідок влучання БпЛА в офісну будівлю в Соломʼянському районі. Серед семи постраждалих – одна дитина», – написав він у своєму телеграм-каналі.
За даними міської влади, пожежу на парковці біля офісного центру ліквідували.
Кличко згодом підсумував, що загалом внаслідок російських ударів по столиці протягом дня загинули п’ятеро людей, в тому числі дитина, 31 людина постраждала:
«15 поранених перебувають у стаціонарах столичних лікарень. Зокрема двоє дітей».
Президент Володимир Зеленський прокоментував атаку, зазначивши, що ударів також зазнав склад, який використовується мережею ресторанів швидкого харчування «Макдональдз».
«Ударний дрон проти звичайних продуктів. Росіяни постійно розширюють свою ескалаційну операцію: американський та інший бізнес, датацентри, провайдери інтернету – все звичайне життя для Росії просто мішень. Все це бʼє по можливостях людей бути на звʼязку, навчатися, працювати», – заявив він.
Зеленський закликав до відповіді міжнародної спільноти та відповіді на атаки Росії: «наша далекобійність і санкції світу повинні обʼєднано працювати саме на це – на конкретні наслідки для Росії».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Рада Європи закликає до локального припинення вогню в Олешках через гуманітарну кризу
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав до негайного локального припинення вогню в районі тимчасово окупованих Олешок Херсонської області, щоб забезпечити гуманітарний доступ і евакуацію цивільних. Про це йдеться в його заяві від 25 вересня.
«Я стривожений гуманітарною кризою, що стрімко погіршується в Олешках. Цивільні, зокрема діти, опинилися заблокованими без достатньої кількості їжі, ліків, медичної допомоги, водопостачання та електроенергії. За наявними повідомленнями, вони стикаються з високим ризиком загибелі», – заявив О’Флаерті.
Він наголосив, що відповідно до міжнародного гуманітарного права Росія як держава-окупант зобов’язана забезпечувати населення продовольством і медичними засобами та сприяти наданню гуманітарної допомоги.
«Я закликаю до негайного локального припинення вогню, безперешкодного гуманітарного доступу та безпечної евакуації цивільного населення», – заявив комісар.
За його словами, становище людей, які перебувають уздовж лінії фронту та на окупованих територіях України, «вимагає міжнародної уваги та дій».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 23 вересня, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН, розповів про блокаду Олешків й закликав партнерів вимагати від Росії відкрити гуманітарні коридори.
Раніше цього місяця німецький мовник Deutsche Welle опублікував репортаж про те, що відбувається в Олешках. У ньому волонтер організації Humanity Ірина-Естер Вратарьова підтверджує, що продукти не підвозяться вже чотири місяці, а околиці міста заміновані. Не працюють транспорт і банківська система, «грошей немає». Військовослужбовець ЗСУ Павло Дрогаль каже, що російські війська не дозволяють ввозити до міста гуманітарні вантажі та не дають городянам виїхати з Олешок.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець заявив, що проводив переговори з російською стороною, і було досягнуто домовленості про гуманітарний коридор, але Росія «вже тривалий час не підтверджує своєї готовності провести гуманітарну місію з евакуації людей». «Люди вже самостійно йдуть через заміновані поля, тому що не бачать іншого способу вибратися з цього пекла. Вони ризикують підірватися на міні або потрапити під удар дрона, але все одно йдуть, бо залишатися в Олешках для них ще гірше», – зазначив Лубинець.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною та окупованою частинами Херсонщини.
Генштаб ЗСУ підтвердив удари по російських заводах, причетних до виробництва ракет і палива
Сили оборони завдали ударів по трьох підприємствах, залучених до виробництва ракет і палива до них, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 25 вересня.
Зокрема, йдеться про підприємство «НВП Завод Іскра» в Ульяновську Ульяновської області. Штаб уточнює, що завод входить до складу концерну ВКО «Алмаз-Антей» та є підприємством воєнно-промислового комплексу Росії. Він виробляє напівпровідникові прилади та елементну базу для підприємств військово-промислового комплексу.
«Підприємство спеціалізується на виробництві елементної бази для виробників радіоелектронної апаратури, вимірювальної техніки, засобів зв’язку та техніки спеціального призначення, входить до складу концерну «Алмаз-Антей», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними командування, в рамках кооперації завод є учасником виробництва керованих авіаційних ракет Х-59М2/М2А і бойової машини 72В6 ЗРГК «Панцирь-С1» та його модифікацій.
Генштаб звітує про ураження Єфремовського заводу синтетичного каучуку в Єфремові Тульської області та акціонерного товариства «Воронежсинтезкаучук» у районі Воронежа:
«Обидва підприємства залучені в процес виробництва твердого ракетного палива, зокрема для балістичних ракет ОТРК «Іскандер».
Командування наголошує, що удари по подібних об’єктах є реалізацією Україною свого права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямовані на зниження військово-економічного потенціалу Росії.
Раніше російська влада повідомила, що українські безпілотники вночі проти 25 вересня масовано атакували Пермський край, а також Воронезьку, Ростовську й Ульяновську області Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Російське держагентство опублікувало, а потім видалило колонку про «СВО» у Литві
Російське державне новинне агентство «РИА «Новости» 25 вересня опублікувало текст, у якому Литві погрожують «коротким СВО» (спеціальна військова операція – так в РФ офіційно називають війну проти України) і ядерним ударом. Однак через три години після публікації матеріал видалили, пише Російська служба Радіо Свобода.
У тексті під назвою «Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою» автор відкрито обговорює сценарій завдання ракетних ударів по території Литви. Раніше парламент Литви проголосував за виключення з Конституції країни заборони на розміщення в країні ядерної зброї (рішення наразі не набуло чинності).
В опублікованому «РИА «Новости» матеріалі автор стверджує, що «військовий конфлікт у Прибалтиці просто через географію не може бути таким же, як в Україні. Йдеться про те, які можливо використовувати засоби. І якщо наші супротивники першими переводять розмову в площину ядерної загрози, то Росія може дозволити собі навіть відмову від введення сухопутного контингенту. Лише ракети з відповідним зарядом».
Автор тексту – головний редактор RuBaltic.Ru Олександр Носович. За даними розслідування центру «Досьє» і литовського LRT, Носович входить до структури впливу, яку курують співробітники Адміністрації президента РФ і Служби зовнішньої розвідки Росії.
Після того, як текст поширився в медіа, «РИА «Новости» видалили його з сайту спочатку без пояснення причин. Як зазначив паблік «Можем объяснить», згодом на місці статті з’явився текст: «Статтю позаштатного автора Олександра Носовича було видалено з сайту ria.ru, оскільки не відповідає думці редакції, редакційній політиці й державній політиці Російської Федерації». Але в архіві на сайті текст все одно доступний, зазначає «Можем объяснить».
При цьому подібну риторику стосовно Литви раніше використовував Дмитро Медвдєв, який обіймає посаду заступника голови Ради безпеки Росії. Він стверджував, що Литва може «перестати існувати» у разі ядерного російського удару.
Стаття вийшла на тлі зростання числа повідомлень європейських розвідок і політиків про те, що Росія може посилити так звані гібридні операції проти країн НАТО – аж до повітряних ударів по країнах Балтії.
Повторна атака Росії на Київ: троє людей загинули, 7 поранені
Російські дрони знову атакували Київ 25 вересня, є загиблі та постраждалі, повідомляє міська влада.
«За попередньою інформацією, на парковці біля офісної будівлі, де було влучання БпЛА, горять автівки та виявили тіла трьох загиблих. 7 людей постраждали», – заявив мер міста Віталій Кличко.
Він додав, що на місці працюють екстрені служби.
Київська міська військова адміністрація уточнила, що це сталося в Солом’янському районі.
Раніше 25 вересня внаслідок російського удару в Києві загинув 14-річний хлопець, ще щонайменше семеро людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Суд у Хорватії дозволив екстрадицію до Німеччини українця, підозрюваного у справі «Північних потоків»
Суд у хорватській Пулі ухвалив рішення про екстрадицію до Німеччини громадянина України і професійного водолаза Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронні органи вважають причетним до підриву газопроводів «Північний потік – 1» і «Північний потік – 2» у вересні 2022 року. Про рішення суду, ухвалене ще 18 вересня, повідомили 24 вересня український мовник «Суспільне» і хорватське видання Večernji list. Захист має намір оскаржити це рішення.
Раніше адвокати вимагали передати розгляд справи до Міжнародного кримінального суду, оскільки йдеться про звинувачення у воєнному злочині, але хорватський суд відмовив їм.
Володимира Журавльова затримали в Хорватії в серпні. Підставою для його затримання стали два європейські ордери, видані Німеччиною. У першому ордері дії Журавльова кваліфікувалися як антиконституційний саботаж, умисний вибух і руйнування споруд. У другому – як воєнний злочин, пов’язаний із пошкодженням цивільних об’єктів.
При цьому Володимира Журавльова восени 2025 року вже затримували у Польщі, але тамтешній суд відмовився видавати його. Журавльов заявляв, що не причетний до диверсії. Він стверджував, що під час підриву «Північних потоків» був в Україні.
Усього у справі про підриви газопроводів у Німеччині підозрюють сімох людей. Один із них – Сергій Кузнєцов, якого затримали у серпні 2025 року в Італії під час відпочинку з родиною, а в листопаді 2025 року місцевий суд дозволив видати його Німеччині. Він також відкидає звинувачення.
У липні Офіс генпрокурора заявив, що причетність України до підриву газопроводів «Північні потоки» не встановлено. ОГП опрацьовував інформацію щодо підриву «Nord Stream 1» і «Nord Stream 2» у межах розслідування кримінального провадження за фактом ведення Росією агресивної війни.
Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – були зруйновані три нитки з чотирьох. Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.
Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.
Численні західні ЗМІ писали про те, що вибухи організували люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ звинувачення в організації диверсій заперечує. Німецька влада офіційно не висуває звинувачення на адресу української влади у зв’язку з підривом газопроводів.
Зеленський: операція під Лиманом ще не завершена, «там є позитив»
Президент України Володимир Зеленський заявив про «позитив» на Лиманському напрямку, де українські сили проводять наступальну операцію.
«Буду дуже-дуже обережно говорити, поки операція не завершена. Я хочу подякувати нашим воїнам, там є позитив – у напрямку Лиману і не тільки. Яким є наступне стратегічне завдання? Давайте виконаємо це стратегічне завдання і поговоримо про наступне. Але поговоримо так, дуже спокійно, без зайвих деталей», – заявив Зеленський.
15 вересня у Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиману.
Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території.
У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.
Зеленський: США пропонують провести тристоронню зустріч у технічному форматі в ОАЕ
Сполучені Штати запропонували провести тристоронню зустріч (між Україною, США і Росією) в технічному форматі в Об’єднаних Арабських Еміратах, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Щодо тристоронньої зустрічі – американська сторона запропонувала її підготувати. І в тристоронньому форматі зустрітися на технічному рівні. Чекаємо від США пропозицій щодо дати. Що стосується де: Сполучені Штати запропонували Емірати», – заявив Зеленський 25 вересня, відповідаючи на запитання журналістів.
Він також повідомив, що українська й американська переговорні групи домовилися провести консультації з європейською стороною, після чого США проведуть контакти з Росією: «і за десять днів повернемося з тим чи іншим поглядом і з результатом».
Тим часом речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що тристороння зустріч Росії, США і України може відбутися найближчим часом.
«Справді, таке обговорення було. Говорили про те, що найближчим часом така зустріч може відбутися. Це було під час останньої телефонної розмови Путіна і Трампа. Поки більше жодної конкретики я вам надати не можу», – сказав Пєсков.
Він також підтвердив, що посланець Путіна Кирило Дмитрієв зустрічався з представниками президента США, але зазначив, що «про результати поки що говорити передчасно». «Він продовжує свої контакти з американськими переговорниками і, як і раніше, зосереджується на питаннях потенційної взаємодії у сфері економіки», – сказав Пєсков.
Днями президент України Володимир Зеленський назвав саміт G20 потенційною можливістю для проведення тристоронньої зустрічі України, США й Росії «з реальним результатом».
Перед цим держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що російського лідера Володимира Путіна запросили на саміт «Групи двадцяти» (G20), який 14–15 грудня відбудеться в американському місті Маямі.
Про можливість участі Путіна у «великій події в Маямі» 22 вересня говорив на пресконференції з участю Володимира Зеленського і президент США Дональд Трамп. Він сказав про це, відповідаючи на запитання, чи погодиться російський лідер Володимир Путін на тристоронню зустріч із участю президентів України та США.
У Кремлі заявили, що Росія вдячна за запрошення Путіна на зустріч «Групи двадцяти» і визначиться щодо його участі й «пропрацює тему через дипломатичні канали».
Президент США Дональд Трамп 22 вересня у виступі на сесії Генеральної асамблеї ООН висловив переконання, що завершення російсько-української війни «станеться швидше, ніж люди усвідомлюють». Водночас він згадав про можливість застосування додаткових санкцій проти Росії та її контрагентів на ринку нафти.
Раніше цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що поїде до Маямі, якщо російський лідер Володимир Путін візьме участь у саміті лідерів «Групи двадцяти» (G20).
ArcelorMittal заявляє про неможливість відновлення роботи свого комбінату в Кривому Розі
Компанія ArcelorMittal повідомила урядові України про неможливість «безпечного і стабільного» відновлення роботи свого українського підрозділу у Кривому Розі після російських ударів, інформує пресслужба компанії.
У компанії зазначили, що протягом останніх п’яти тижнів «ArcelorMittal Кривий Ріг» зазнав чотирьох ракетних ударів, що призвело до загибелі й поранення людей, а також до значних пошкоджень виробничих потужностей. Остання атака відбулася 21 вересня. Загалом внаслідок цих чотирьох атак загинуло п’ятеро і були поранені 17 працівників; один із них досі перебуває у критичному стані, кажуть в ArcelorMittal.
«Із глибоким сумом ми дійшли висновку, що більше не можемо гарантувати безпечну роботу підприємства «ArcelorMittal Кривий Ріг». Від початку війни наші люди в Україні невтомно працювали, щоб підтримувати діяльність шахт і заводу. Вони стали втіленням мужності в умовах, які більшість із нас навіть не може собі уявити. Ми обговорюємо майбутнє підприємства з урядом України й зосередимося на збереженні інфраструктури, щоб після настання миру залишалася можливість відновити виробництво», – заявив генеральний директор «ArcelorMittal Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо.
Через закриття підприємства у Кривому Розі ArcelorMittal очікує близько мільярда доларів негрошових збитків від знецінення майна, виробничих потужностей і обладнання.
20 вересня видання Financial Times із посиланням на дані компаній Metinvest і ArcelorMittal повідомило, що російські удари вивели з ладу три найбільші металургійні підприємства України, поставивши під загрозу всю сталеливарну галузь у країні.
На початку вересня російська армія вдарила балістичними ракетами по металургійних заводах у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Два підприємства належать Metinvest, ще одне – ArcelorMittal. Унаслідок ударів загинули 17 співробітників підприємств.
«На сьогоднішній день в Україні більше немає сталеливарної промисловості... Вони знали про завод усе, точно знали, куди бити», – заявив у розмові з Financial Times голова офісу генерального директора Metinvest Олександр Водовіз.
За даними компаній, на ці заводи сукупно припадало 90% виробництва сталі в Україні.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що через російські атака держава може втратити близько 1,5 мільярда доларів податкових надходжень. Financial Times зазначає, що Київ зазнає значного дефіциту бюджету, який, за оцінками Корецького, цього року становитиме 27 мільярдів доларів.
Зеленський: Трамп ухвалив остаточне рішення щодо ліцензій на виробництво ракет Patriot для України
Президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп повідомив йому про своє рішення таки надати Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot.
«Є конкретні домовленості. Президент Трамп на останній зустрічі зі мною (в Нью-Йорку, на полях сесії Генасамблеї ООН – ред.) підкреслив, що «так, я прийняв остаточне рішення, ліцензії для виробництва ракет Patriot Україна отримає», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 25 вересня. Сам Трамп про це не заявляв.
Україна відчуває брак ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Ці системи є ключовим елементом української протиповітряної оборони для перехоплення російських балістичних й аеробалістичних ракет, зокрема «Іскандер-М» і «Кинджал». Україна неодноразово просила США надати ліцензію на виробнитцво перехоплювачів, а також закликала інших партнерів надати ракети з власних запасів для протидії російським ударам.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня казав, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем Patriot. Згодом Трамп заявив, що Вашингтону слід бути «дуже обережним» із передачею такої ліцензії. 13 вересня він сказав, що йдеться про «значно менш технологічно складну» версію ракети, не уточнивши її тип.
Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер 18 вересня в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Сполучені Штати та інші союзники по альянсу активно шукають доступні ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot, які можна було б передати Україні через ініціативу PURL.
За його словами, проблема полягає не у нестачі коштів, які союзники виділяють у рамках PURL, а передусім у недостатніх виробничих потужностях й обмежених наявних запасах.
За оцінкою Вітакера, приблизно через два роки ситуація має значно покращитися, коли нинішні інвестиції та проєкти почнуть давати результат.
Вища рада правосуддя заявила, що не може працювати через удар РФ по своїй будівлі
Російські війська під час удару по Києву 25 вересня пошкодили будівлю Вищої ради правосуддя України, повідомила пресслужба ВРП.
«За попередньою інформацією, постраждали шість людей. На місці працюють усі відповідні служби. Наразі триває ліквідація наслідків атаки й уточнення інформації щодо масштабів пошкоджень», – йдеться в повідомленні.
Вища рада правосуддя заявила про «тимчасове унеможливлення роботи органу» через атаку.
За останніми даними міського голови Віталія Кличка, загалом внаслідок російських ударів у Києві 25 вересня постраждали 20 людей, загинув 14-річний хлопець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сеул розкритикував Україну через розкриття даних про передачу полонених із КНДР
Президент Володимир Зеленський порушив домовленість про конфіденційність, повідомивши, що Україна відправила північнокорейських військовополонених до Південної Кореї, заявив президент Південної Кореї Лі Чже Мьон.
Він написав про це у своєму акаунті в соцмережі X 24 вересня, наступного дня після того, як президент Зеленський під час виступу на сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку повідомив, що Україна нещодавно відправила цих двох північнокорейських солдатів до Південної Кореї.
Лі зазначив, що це питання є дуже чутливим і може суттєво вплинути на дипломатію й національну безпеку, а також на безпекову ситуацію на Корейському півострові. За його словами, Південна Корея й Україна домовилися про конфіденційну передачу північнокорейських солдатів, зважаючи на численні проблеми, які могли б виникнути в разі розголошення цієї інформації.
«Хоча я не знаю конкретних обставин, які змусили українську сторону порушити угоду й оприлюднити інформацію, ситуація викликає глибокий жаль», – написав Лі.
Південнокорейське інформаційне агентство Yonhap повідомило, що у відповідь на його запит Офіс президента України заявив, що країна оприлюднила лише сам факт передачі північнокорейців до Південної Кореї, не вдаючись у деталі процесу, оскільки приховування всієї інформації про цю передачу виглядало б дивно.
У січні 2025 року Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати». Там також зазначили, що один із полонених залишався без їжі й води протягом чотирьох-п’яти днів, перш ніж його захопили українські сили.