Руйнування, смерть і сльози: удар РФ по будинку в Прилуках
Уночі та зранку 7 жовтня кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
Зокрема, було завдано ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка. Кількість загиблих через російський удар зросла до 14 людей, серед них є четверо дітей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій. За даними ДСНС, також через удар РФ постраждали 50 людей, серед них є 7 дітей. На місці влучання триває рятувальна операція.
Руйнування, смерть і сльози: удар РФ по будинку в Прилуках
Генштаб ЗСУ заявив про ураження аеродрому у Брянській області РФ
Сил оборони України 6 жовтня та в ніч на 7 жовтня уразили низку військових об’єктів противника, зокрема аеродром «Сеща» у Брянській області РФ – ступінь збитків уточнюється, заявляє Генеральний штаб ЗСУ.
Українські військові також заявили про ураження у цій же області – біля населеного пукнту Гриньово – станцію радіоелектронної боротьби, біля Еліонки – радіолокаційну станцію.
Крім того, Генштаб заявив про ураження на окупованих територіях, зокрема біля Донецька вдарили по місцю зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА, в районах Білоцерківки та Кам’янки Запорізької області – по пунктах управління БпЛА, у районах Гірника, Українська та Курахівки Донецької області було уражено командно-спостережні пункти противника.
На тимчасово окупованій території Луганської області в районі Криничного уражено склад матеріально-технічних засобів підрозділу російських окупантів, а в районі Кондрючого – склад паливно-мастильних матеріалів, додають в штабі.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані про ураження з незалежних джерел.
Губернатор Брянської області РФ Єгор Ковальчук заявив про знешкодження 18 БпЛА. Про ураження чи постраждалих він не повідомив.
У Міноборони РФ заявили про знешкодження нібито 311 українських безпілотників над низкою областей, зокрема Брянською.
Повітряні сили ЗСУ кілька разів повідомляли про запуск ударних БпЛА з російського аеродрому «Сеща» – останнє таке повідомлення було у 2024 році.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Удар РФ по Прилуках та Кременчуку: ДСНС повідомила про зростання кількості жертв та постраждалих
У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих через російський удар зросла до 14 людей, серед них є четверо дітей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, також через удар РФ постраждали 50 людей серед них є 7 дітей.
Раніше було відомо про дев’ятьох загиблих.
Також рятувальники повідомляють про зростання числа постраждалих через російський удар по Кременчуку на Полтавщині – до 33 людей, серед яких є дитина 2012 року народження. Кількість загиблих залишається незмінною – дві людини.
Водночас місце влада заявляє про 34 постраждалих. За даними ОВА, внаслідок російського удару в Кременчуці пошкоджені 5 багатоквартирних житлових будинків, у яких загалом 431 квартира, та 35 приватних житлових будинків. Зруйновано шість приватних будинків.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
Також сили РФ завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка, на місці влучання триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уперше за вісім років військовий комітет НАТО прибув з візитом до Києва
Голова Військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що до Києва 6 жовтня прибули всі представники комітет, щоб підтвердити непохитну підтримку України. Про це він повідомив у соцмережі Х.
За його словами, відбулася зустріч з головнокомандувачем ЗСУ генерал-майором Михайлом Драпатим – обговорювались військові пріоритети України та досвід, набутий для посилення готовності Альянсу до протидії нинішнім і майбутнім загрозам.
Джузеппе Каво Драгоне також повідомив, що разом з 32 військовими представниками у Києві біля Стіни віддав зану загиблим українським військовим.
В оприлюдненому агенцією «Укрінформ» відео Джузеппе Каво Драгоне зазначив, що військовий комітет НАТО повертається до Києва з офіційним візитом після восьмирічної перерви.
«Цей візит є виконанням обіцянки, яку я дав головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому під час нашої останньої розмови в серпні цього року», – повідомив адмірал, зазначивши, що сьогоднішній візит є продовженням візиту Північноатлантичної ради НАТО до Києва, який відбувся у червні.
За його словами, прибуття ради НАТО означає, що зв'язок між НАТО та Україною стає дедалі міцнішим.
«Перед обличчям тривалої агресії Росії проти України та її безрозсудних гібридних дій у країнах НАТО ми непохитно стоїмо пліч-о-пліч з Україною в героїчному захисті її суверенітету, територіальної цілісності та майбутнього її народу», – додав Драгоне.
Військовий комітет НАТО (MC) є найвищим військовим органом альянсу, що відіграє вирішальну роль у формуванні військової політики, стратегії та плануванні операцій.
Суд у Москві оштрафував місцеву студентку за синій та жовтий браслети на руці
Тверський районний суд Москви оштрафував студентку Олесю Кулімову на 30 тисяч рублів за статтею про дискредитацію російської армії. Приводом для штрафу стали браслети синього та жовтого кольорів на руці дівчини.
Олеся Кулімова була затримана поліцією в московському метро 27 серпня. Під час затримання поліцейські сказали їй, що хтось із пасажирів зауважив її браслети й зателефонував до правоохоронних органів.
У постанові суду, яку опублікував проєкт «Слово захисту», йдеться, що Кулімова «демонструвала українську символіку, а саме прапор України, на лівій руці у вигляді двох браслетів жовтого і синього кольору, привертаючи тим самим увагу необмеженого кола осіб, висловлюючи явне негативне ставлення до військової операції», а її дії «спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки».
Кулімова визнала провину, зазначено в постанові.
Поєднання жовтого та синього кольорів в одязі чи аксесуарах після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року неодноразово ставало приводом для затримань і штрафів. При цьому затримували як тих, хто справді висловлював свою підтримку Україні, так і тих, хто мав це поєднання випадково.
У травні 2023 року тодішній віцеспікер Державної думи Владислав Даванков закликав МВС роз’яснити, що саме лише поєднання жовтого та синього кольорів не має бути підставою для затримання та порушення справ. «Якщо продовжувати в такому дусі, то незабаром у Росії почнуть відстрілювати синичок», – писав Даванков у своєму телеграм-каналі.
Україна отримала ще 1,2 млрд євро від Євросоюзу – їх спрямують на оборонні потреби
Україна отримала ще 1,2 млрд євро від Євросоюзу в межах Ukraine Support Loan, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, ці кошти будуть спрямовані на першочергові оборонні потреби.
З урахуванням цього траншу Україна отримала вже майже 13 млрд євро оборонного фінансування за програмою, додав прем’єр.
Єврокомісія також повідомила про надання Україні 1,24 млрд євро – ці кошти буде спрямовано на закупівлю безпілотників, перехоплювачів дронів, боєприпасів для БПЛА та ракет українського виробництва.
«Росія продовжує свою цілеспрямовану стратегію терору, намагаючись зробити повсякденне життя українців нестерпним. Сьогоднішнє виділення коштів допоможе зміцнити оборонну промисловість України, а також її здатність захищатися – захищати людей та інфраструктуру», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
18 вересня Єврокомісія у рамках Ukraine Support Loan перерахувала Україні 3,3 мільярди євро на закупівлю безпілотників і ракет.
Позика Ukraine Support Loan передбачає орієнтовний розподіл коштів: 60 млрд євро – на потреби оборони та 30 млрд євро – на бюджетну підтримку протягом 2026–2027 років. Лише на 2026 рік заплановано виділення 28,3 млрд євро для підтримки оборонно-промислового потенціалу України. У Єврокомісії зазначили, що подальші виплати в межах оборонного компонента цього інструменту на 2026 рік здійснюватимуться найближчими тижнями.
За даними Єврокомісії, з 2022 року ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку на суму 228,7 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро – за рахунок доходів від заморожених російських активів.
До кінця 2026 року Україна має доступ до фінансової підтримки в розмірі 32,5 млрд євро: 28,1 млрд євро залишаються доступними для виділення в межах Ukraine Support Loan (з них 15,4 млрд євро – на підтримку оборонно-промислового потенціалу, а 12,7 млрд євро – на бюджетну підтримку). Крім того, у межах програми Ukraine Facility на цей рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі 4,4 млрд євро.
Це означає, що на 2026 рік доступно понад 17 мільярдів євро бюджетної підтримки за умови виконання відповідних вимог, визначених у Плані для України та Меморандумі про взаєморозуміння, зауважує Брюссель.
Удар РФ по Прилуках: кількість загиблих зросла до 9 людей, серед них є троє дітей
На Чернігівщині у Прилуках зросла кількість загиблих до 9 людей, серед них є троє дітей, повідомляють у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій та голова ОВА Вячеслав Чаус.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих.
За попередніми даними голови ОВА, 50 людей постраждалих, 23 – лікуються амбулаторно. 27 людей ушпиталили, троє із них у важкому стані.
ДСНС повідомляє про 40 травмованих, серед них 7 дітей.Рятувальники безперервно продовжують пошуково-рятувальні роботи та розбір зруйнованих конструкцій.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
Також сили РФ завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка, на місці влучання триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Казахстан домовляється з РФ про повернення своїх громадян, відправлених на війну проти України
Казахстан веде переговори з Росією щодо повернення своїх громадян із зони бойових дій, повідомив 7 жовтня офіційний представник МЗС Казахстану Жанболат Усенов.
Раніше група молодих казахстанців записала відеозвернення із проханням повернути їх додому. Їхні родичі розповіли Азаттик Азія, що вони поїхали на заробітки до Росії, але їх обдурили та відправили на війну проти України. За даними геолокації, яку вони відправили рідним, зараз вони перебувають на півночі окупованої РФ частини Луганської області.
2 жовтня, після появи звернення в соцмережах, у МЗС Казахстану заявили, що відомство «ставиться до цієї ситуації з максимальною серйозністю» і продовжує консультації з російською стороною. Повідомлялося, що міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберди зустрівся з тимчасовим повіреним у справах РФ, а посол Казахстану найближчим часом зустрінеться з керівництвом МЗС та міністерства оборони Росії.
7 жовтня Усенов повідомив, що вже вживаються необхідні заходи, а на гарячу лінію відомства продовжують надходити звернення. «Інформація щодо кожного з них перевіряється. Після завершення перевірки сформований список буде надісланий російській стороні. МЗС Республіки Казахстан підтримує постійну взаємодію з цього питання з російською стороною на різних рівнях», – заявив він.
Наприкінці вересня в МЗС Казахстану заявили, що надіслали ноту до МЗС Росії з проханням посприяти в поверненні на батьківщину громадян Казахстану, зокрема Мираса Ташарганова. Його історію раніше розповіла казахська служба Радіо Свобода/Азаттик. За словами його матері, він поїхав на роботу до Курська, але після скарг на умови роботи його та інших чоловіків повезли до військкомату і змусили підписати контракт.
За даними українського державного проєкту «Хочу жити», контракт із міністерством оборони Росії уклали щонайменше 2420 громадян Казахстану. «Також в українському полоні перебувають десятки громадян Казахстану та етнічних казахів, які воювали у складі російської армії. Росія не поспішає забирати своїх військовослужбовців і фактично залишає їх роками сидіти в полоні», – йдеться в повідомленні.
«Подарунок на день народження Путіну». Удари по Прилуках, Києву, Кременчуку, Дніпру. Наслідки атаки Росії (фото)
Як і попереджала українська розвідка, у ніч на 7 жовтня російська армія завдала по Україні масованого ракетно-дронового удару. Атаки зазнала цивільна та енергетична інфраструктура Києва та 12 областей. Під завалами житлових будинків досі можуть бути люди, відтак кількість жертв може зрости.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ: Росія запустила по Києву, Прилуках, Дніпру, Кременчуку протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», балістичні ракетии «Іскандер-М», С-400, KN-23, 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування Х-101, «Іскандер-К» та «Калібр», а також 130 дронів, 46 з яких були реактивними.
Радіо Свобода зібрало інформацію про черговий акт терору Росії проти цивільного населення України.
У ЄС затвердили найбільший пакет санкцій проти Росії
Посли країн Європейського Союзу погодили внесення до санкційного списку 743 фізичних осіб та 826 компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Це найбільший санкційний список ЄС, який головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас анонсувала наприкінці серпня.
Як стало відомо Радіо Свобода, рішення 7 жовтня погодили посли держав-членів ЄС. Ідеться про персональні санкції в межах режиму, запровадженого через дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Початковий проєкт, підготовлений високою представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки, передбачав включення 744 осіб та 827 юридичних осіб. У погодженій 7 жовтня версії список скоротився на одну фізичну та одну юридичну особу, наразі Радіо Свобода не відомо, про кого саме йдеться.
У документі пояснюється, що всі ці компанії входять до переліку підприємств російського військово-промислового комплексу, складеного урядом РФ, і на цій підставі можуть отримувати державні субсидії.
Фізичних осіб включили до санкційного списку як керівників цих підприємств, які, за оцінкою ЄС, таким чином підтримують російський військово-промисловий комплекс.
Серед підприємств, керівники яких фігурували у проєкті, – компанії з військового кораблебудування і підводного флоту, ракетно-космічної галузі, авіаційного приладо- та моторобудування, артилерійського виробництва, військового автопрому, радіоелектроніки, навігаційних і напівпровідникових систем, а також хімічної промисловості та структур, пов’язаних із боєприпасами.
Окремий великий блок становлять підприємства, пов’язані з російським підводним флотом. Зокрема, у проєкті списку були керівник «Севмашу» Михайло Будніченко, гендиректор ЦКБ морської техніки «Рубін» Ігор Вільніт, керівник «Малахіту» Володимир Дорофєєв, а також керівники «Адміралтейських верфей», центру судноремонту «Звёздочка» та низки інших великих підприємств російського ВПК.
Крім того, до проєкту потрапили керівники Об’єднаної ракетно-космічної корпорації та Російської корпорації ракетно-космічного приладобудування й інформаційних систем, Казанського моторобудівного виробничого об’єднання, «Мотовилихинских заводов», структур КамАЗу, а також низки радіоелектронних і хімічних підприємств.
Окремо посли ЄС погодили санкції проти 77 осіб, «обраних» до російської Державної думи від окупованих територій України.
Ще одним рішенням стало продовження санкцій ЄС за поширення та застосування хімічної зброї. Під цим режимом санкції діють щодо 31 фізичної особи та шести організацій.
Після завершення формальної процедури в Раді ЄС та публікації відповідних актів в Офіційному журналі Євросоюзу нові персональні санкції передбачатимуть заморожування активів у ЄС і заборону на надання підсанкційним особам та компаніям коштів чи економічних ресурсів. Для фізичних осіб також діє заборона на в’їзд до Євросоюзу або транзит через його територію.
Євросоюз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії у липні 2026 року. Серед іншого, в межах того пакету члени ЄС погодилися продовжити поточний рівень граничної ціни на російську нафту на 12 місяців. Цей захід має на меті позбавити Росію значних доходів від нафти на тлі мінливості цін на енергетичних ринках.
В Олександрії двоє людей загинули через нічний удар РФ – влада
Через російський удар по місту Олександрія Кіровоградської області загинули двоє людей, ще троє зазнали поранень, проінформував 7 жовтня прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Раніше голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович указував, що в Олександрії загинула одна людина, троє травмовані, а ще двоє не виходять на зв’язок.
«Сталося також загоряння даху приватного житлового будинку. Обстеження території триває, інформація щодо наслідків уточнюється. У Світловодську зафіксовано падіння уламків на відкритій території. Минулося без постраждалих», – додав чиновник.
Згодом Райкович уочнив, що станом на 10:56 «відомо про двох загиблих, трьох поранених в Олександрії. Одна людина на зв'язок не виходить».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ДСНС: у Прилуках четверо загиблих і 20 поранених унаслідок влучання ракети по п’ятиповерхівці
Унаслідок російської атаки у Прилуках Чернігівської області по багатоповерхівці чотири людини загинули, ще 20 травмовані, серед них – троє дітей, указує Державна служба з надзвичайних ситуацій, додаючи, що інформація є попередньою.
«Одну людину надзвичайники врятували. На іншій локації через обстріли РФ виникла пожежа у виробничій будівлі», – йдеться в повідомленні.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Прилуках.
У Повітряних силах назвали кількість запущених і збитих ракет і дронів під час нічного удару РФ
У ніч на 7 жовтня російські військові запускали по території України протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», балістичні ракетии «Іскандер-М», С-400, KN-23, а також 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування Х-101, «Іскандер-К» та «Калібр», ідеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Також російські військові використали 130 дронів, у тому числі 46 реактивних, інформують українські військові.
«Основні напрямки удару – Київщина, Харківщина, Полтавщина, Дніпропетровщина. За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито або подавлено 161 ціль:
– п’ять балістичних ракет («Іскандер-М», KN-23, С-400, «Циркон» або «Онікс»);
– 39 крилатих ракет Х-101, «Іскандер-К», «Калібр» (інформація стосовно ще шести крилатих ракет уточнюється);
– 117 ворожих БпЛА типу Shahed (38 із них – реактивні), «Гербера» та дронів інших типів», – указано в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА на 18 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях.
У Кременчуці щонайменше двоє людей загинули, семеро поранені через ракетний удар РФ – ОВА
Щонайменше двоє людей загинули, ще семеро поранені в Кременчуці, який зранку 7 жовтня зазнав ракетного удару РФ, повідомляє голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
«Рятувальна операція триває», – додав чиновник.
Перед тим він показав наслідки ракетного удару – вибиті вікна і знищені машини у дворі густонаселеного району Кременчука.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Прилуках.
У Прилуках на Чернігівщині є загиблі і поранені після удару ракети по багатоповерхівці – влада
Російські військові завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області, повідомив зранку 7 жовтня голова ОВА В’ячеслав Чаус.
«Одне з влучань – просто по житловій багатоповерхівці. Зранку, коли люди ще спали. Попередньо, вже відомо про загиблих і поранених. Зараз всі служби залучені, триває розбір завалів», – написав чиновник у телеграмі.
Начальник Прилуцького райвідділу поліції Владислав Стоянов повідомив, що станом на 8:20 відомо про двох загиблих та сімох поранених.
«Під завалами ще можуть перебувати люди», – цитує Стоянова «Суспільне».
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
На фронті відбулося понад 200 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 6 жовтня на фронті відбулося 202 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник завдав 85 авіаційних ударів, зокрема скинув 278 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 9728 дронів-камікадзе та здійснили 2521 обстріл населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один район зосередження особового складу та один пункт управління БпЛА противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Донеччині, але також гаряче було на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині та Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 14 атак. Окупанти вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Миколайпілля та Осикового.
На Покровському напрямку наші оборонці зупинили 27 атак. Основні зусилля ворог зосередив у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Кучерового Яру, Вільного, Білицького, Водянського, Добропілля та Новогришиного.
На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Окупанти намагалися просунутися в районах Волохівки, Стариці, Ізбицького, Захарівки, Малої Вовчої та Варварівки.
На Гуляйпільському напрямку відбито 13 атак загарбників у районах Гіркого, Рибного, Воздвижівки, Долинки, Рівного, Копанів, Єгорівки, Новоселівки та Чарівного», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: «Ми за цей рік евакуювали близько 30 поранених» – як НРК допомагають фронту поблизу Добропілля
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Сили РФ втратили за добу майже 1700 осіб і понад пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 545 950 військових, зокрема 1 690 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 7 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 396
- бойові броньовані машини – 25 498 (+4 – за останню добу)
- артилерійські системи – 50 836 (+51)
- РСЗВ – 2 192 (+8)
- засоби ППО – 1 690 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 878 (+12)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 551 876 (+1 890)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 159 128 (+577)
- спеціальна техніка – 4 800 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 21 вересня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Полтавська ОВА повідомила про вибухи в Кременчуці
Полтавська область перебуває під масованою ракетно-дроновою атакою, повідомив зранку 7 жовтня голова ОВА Віталій Дяківнич.
«У Кременчуці лунають вибухи. Перебувайте в укриттях до відбою повітряної тривоги», – закликав чиновник.
Згодом Дяківнич уточнив наслідки удару.
«Під час масованої ракетної атаки зафіксовано влучання по житловому району у Кременчуці. Пошкоджено багатоквартирні будинки. Всі служби направлені на місце. Інформація щодо постраждалих уточнюється. Також ворог влучив в одне з підприємств у Кременчуцькому районі», – написав очільник області о 7:18.
Понтони, електрички і тунель. Як Київ готує «план Б» для сполучення між берегами після ударів РФ
Близько 600 тисяч автомобілів, за оцінкою міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника, протягом доби перетинають Дніпро у Києві. На початку жовтня звичне сполучення між двома берегами столиці опинилося під загрозою через серію російських ударів по Південному та Північному мостах.
На тлі атак у Києві виник тимчасовий транспортний колапс. 2 жовтня Південний міст повністю закрили для автомобілів та метро, на інших мостах діяли обмеження. На дорогах утворилися великі затори, громадський транспорт був переповнений, а частина киян переходила Дніпро мостами пішки.
За кілька наступних днів частину обмежень пом’якшили. Із 3 жовтня під час повітряної тривоги рух тимчасово обмежують лише на Подільському та Південному мостах в окремих напрямках і максимум на перші 15 хвилин після початку тривоги. Інші автомобільні мости, за рішенням міської влади, через сам факт тривоги не перекривають. Із 4 жовтня поїзди «зеленої» лінії метро знову перевозять пасажирів між берегами під час жовтого рівня загрози.
Але після перших цілеспрямованих атак на великі київські мости питання вже змінилося: що буде, якщо одну з переправ доведеться закрити не на кілька годин, а на тижні або місяці?
Тепер влада говорить про насипні дамби і понтонні переправи, додаткові електрички, посилення захисту мостів, а у довгостроковій перспективі навіть про тунель під Дніпром.
Наскільки ці плани реалістичні, чи можуть понтони замінити стаціонарні мости і чи мав Київ резервний сценарій раніше – читайте у тексті Радіо Свобода.
Було відомо ще до ударів
Сполучення двох берегів давно є одним із найбільш вразливих місць транспортної системи столиці, зауважують фахівці.
За даними, які публікували ще до повномасштабного вторгнення, майже 40 відсотків населення Києва проживало на лівому березі, тоді як близько 80 відсотків робочих місць були сконцентровані на правому. Тобто щоранку значний пасажирський потік має перетнути Дніпро в одному напрямку, а ввечері повернутися назад.
При цьому частина мостової інфраструктури столиці і без російських ударів має технічні обмеження.
«Потрібен план Б»
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, депутат від «Слуги народу» Володимир Крейденко в ефірі програми Радіо Свобода «Свободи Live» 2 жовтня говорив про необхідність окремого резервного сценарію для столиці.
«Це може бути організація реверсивного руху: зранку з лівого на правий, ввечері з правого на лівий. Також організація біля мостів якихось хабів, де можна взяти велосипед, електросамокат чи залишити їх для того, щоб пересуватися через мости. План Б: організація поромних переправ для пасажирів, для людей. Є поромні переправи для транспорту, важкого транспорту», – сказав він.
Народна депутатка від «Голосу» Соломія Бобровська у тому ж ефірі поставила під сумнів можливість вирішити проблему лише поромами.
«Яка чисельність пасажирів може пройти через ці пасажирські пороми щоденно, забезпечуючи цей пасажиропотік з лівого на правий берег і з правого на лівий? Мені хочеться зрозуміти, що ми можемо покрити стосовно тієї кількості, яка щодня перетинає правий і лівий береги. Коли говоримо не лише про поромні переправи, ми говоримо про зовсім інші кількості».
Крейденко натомість наполягав, що пасажирські пороми можуть бути частиною рішення, але визнавав необхідність поєднувати різні способи перевезення.
Понтони і дамби: план уряду
3 жовтня міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що у Києві планують почати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро. Найшвидшим варіантом він назвав поєднання насипних дамб із понтонними переправами.
За словами міністра, місця майбутніх переходів уже визначили, підготовчі роботи розпочали, а будівництво може тривати до трьох місяців. Резервні переходи, за задумом уряду, повинні забезпечити щонайменше 50 відсотків пропускної спроможності наявних мостів.
У перспективі уряд розглядає й інші рішення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром.
Україна перебуває під ракетно-дроновою атакою РФ, є загиблі
Щонайменше двоє людей загинули вночі 7 жовтня в Києві під час комбінованого повітряного удару Росії, повідомила міська військова адміністрація. За її даними, люди загинули в Дарницькому районі.
Перед тим міський голова Києва Віталій Кличко інформував про влучання в різних частинах столиці.
«В Оболонськкому районі влучання на територію нежитлової забудови. У Подільському – в складські приміщення. У Дарницькому районі горять уламки на відкритій території. У Шевченківському – влучання на територію нежитлової забудови», – писав мер Києва впродовж ночі.
Також зафіксований удар по Дніпру.
«Ворог завдав удару по промисловому підприємству у Дніпрі. Інформацію про постраждалих уточнюємо. Загроза триває. До відбою повітряної тривоги перебувайте у безпечних місцях», – указував голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа о 4:22.
Також є влучання в Запоріжжі.
«Росіяни атакували обʼєкт транспортної інфраструктури Запоріжжя. Через наслідки атаки можливе тимчасове обмеження руху на окремих ділянках доріг. Враховуйте це під час поїздок та стежте за офіційною інформацією», – закликав виконувач обов’язків голови ОВА Михайло Семікін.
Повітряна атака РФ триває, станом на 6:30 ранку в повітрі перебувають десятки ракет і дронів.